Войти
Закрыть

Голонасінні

6 Клас

Для голонасінних характерні ті самі вегетативні органи, що і для квіткових рослин, але вони не мають квітки, а отже, і маточки із приймочкою та плода. Представників голонасінних у сучасній флорі Землі небагато, близько 800 видів. Усі вони без виключення — деревні рослини (дерева і кущі). Поширені голонасінні на усіх континентах, окрім Антарктиди, та в усіх кліматичних зонах, у посушливих, помірно зволожених і надмірно вологих місцевостях. Вони утворюють тайгу Сибіру, хвойні і мішані ліси Європи та Азії і навіть ліси в горах Південної Америки. Жодний представник голонасінних не живе у водному середовищі. Поширюються і розмножуються голонасінні насінинами. Розглянемо цей процес на прикладі сосни звичайної (мал. 179). У сосни немає квіток, але утворюються шишки. На верхівках молодих пагонів помітні невеликі цьогорічні жіночі шишки червонуватого кольору. На старших гілках можна побачити зелені минулорічні шишки, що мають довжину кілька сантиметрів. На позаминулорічних гілках ви знайдете коричневі й сухі шишки. На деяких молодих пагонах знаходяться дрібні чоловічі шишки жовтого кольору....

Папороті

6 Клас

Папороть складається з пагонів і коренів (мал. 175). Листки більшості папоротей великі і сильно розсічені. Вони, на відміну від листків інших рослин, мають тривалий верхівковий ріст, а тому скручені равликоподібно для захисту верхівкової точки росту. Система водопостачання і регуляції випаровування папоротей менш ефективна ніж у квіткових рослин, тому вони потребують достатнього зволоження. У сучасних папоротей немає бічних твірних тканин. Папоротей у сучасній флорі Землі близько 10 тис. видів. Особливо багато їх у вологих тропічних країнах. Це дуже різноманітні рослини. В Південній Америці й у Новій Зеландії зростають деревоподібні папороті, які навіть можуть утворювати ліси. Переважно тропічні і субтропічні види можуть бути виткими рослинами і використовувати як опору гілки і стовбури дерев. Деякі папороті оселяються на скелях або стінах будинків у містах. Але більшість видів зростає у лісах і на луках. Лише небагато видів пристосувались до напівводного або водного способу життя у прісних водоймах. Поширені в Україні папороті мають кореневища. У частини видів вони вкорочені та майже вертикальні, а листки зібрані у лійкоподібні розетки, що можуть сягати заввишки більш ніж півтора метра (чоловіча папороть (мал. 175), жіноча папороть, страусник (мал. 178, б)). Кореневища інших папоротей горизонтальні та сильно видовжені, листки на них розташовані часто на великій відстані один від одного так, що поодиноко стирчать із землі, як у папороті орляка (мал.178, а), букової папороті (мал. 178, в), голокучника. На прикладі дуже поширеної чоловічої папороті (щитника чоловічого) зручно розглянути розмноження цих рослин (мал. 176), На нижній поверхні листків дорослих рослин чоловічої папороті помітні групи прикритих плівчастим захисним покривом спорангіїв....

Плауни і хвощі

6 Клас

Плауни мають усі типові для рослин тканини, але системи забезпечення водою і регуляції випаровування води у них менш ефективні, у порівнянні з квітковими рослинами. Тому плауни тяжіють до більш зволожених місць зростання. Близько 400 сучасних видів плаунів поширені на усіх континентах, окрім Антарктиди. Вони мають пагони із дрібними зеленими листками і додаткові корені. Розмножуються плауни, подібно до мохів, спорами, які утворюються у спорангіях. У плауна баранця (мал. 171, б) вони розміщені зонами поміж листків звичайних пагонів. У плауна булавоподібного (мал. 171, а) на бічних гілочках утворюються особливі коротенькі пагони, які називають спороносними колосками. На цих пагонах розвиваються більш широкі листки, у яких при основі, на верхньому боці, розташований спорангій із спорами (мал. 172). Після достигання спори висипаються. Спороносний колосок відмирає. Спори плауна проростають у ґрунті. Вони дають початок невеличкій (кілька міліметрів завдовжки) безбарвній рослинці — заростку, яка є статевим поколінням. Заросток плаунів живе під землею, має ризоїди і живиться завдяки симбіозу з грибами, які постачають поживні речовини, розкладаючи органічні речовини ґрунту. На ньому виникають як чоловічі, так і жіночі статеві органи. Сперматозоїди рухаються плівочкою води, яка завжди вкриває часточки ґрунту і запливають у жіночі статеві органи. Відбувається запліднення. Із зиготи розвивається зародок нового плауна. Від проростання спори до запліднення проходить до 15 років. Тому плауни дуже чутливі до змін у зовнішньому середовищі, які можуть перервати процес їхнього розмноження. Вони є рідкісними рослинами, що охороняються в Україні законом....

Мохи

6 Клас

На Землі налічують близько 24 тис. видів мохів! І поширені вони повсюди. Мохи — це рослини, які не мають коренів та не здатні ефективно регулювати вміст води в тілі, тому багато їх видів мають здатність висихати і швидко відновлювати свою життєдіяльність після зволоження. Більшість мохів зростають у достатньо зволожених місцях. Поверхню стовбурів дерев вони рясніше вкривають із північного боку, куди потрапляє менше променів сонця і яка менше висихає. За будовою тіла розрівняють мохи сланеві і листостеблові. Внутрішня будова деяких мохів надзвичайно проста, вони складаються із майже однакових клітин. У інших можна побачити різноманітні тканини. Тіло сланевих мохів — це просто пластинка, на нижній поверхні якої можуть бути тільки луски і волоски — ризоїди, якими ця пластинка прикріплюється до ґрунту або каменів. Ризоїди також транспортують воду до тіла рослини. Прикладом сланевих мохів є маршанція мінлива (мал. 168, а), яку можна побачити на перезволожених луках, по берегах потічків, а у містах часом на закинутих вологих стежинах з дрібного щебеню або асфальту, де не росте трава....

Різноманітність водоростей

6 Клас

Водорості є групою, до якої відносились попередники наземних рослин. Водорості живляться завдяки фотосинтезу, а їхні клітини мають хлоропласти. Проте у багатоклітинних водоростей відсутні тканини та немає поділу тіла на органи — листки, стебла, корені. Таким чином, водорості схожі зі звичними для нас наземними рослинами за способом живлення, але відрізняються від них значно простішою будовою тіла. У XIX ст. вчені запропонували називати всі «традиційні» наземні рослини — від невеличких мохів до велетенських дерев — вищими рослинами, а решту рослинних організмів, позбавлених листків, стебел та коренів, — водоростями. Водорості дуже різноманітні. Наприклад, серед них є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. Виключно одноклітинними є діатомові (навікула) та евгленові (евглена) водорості, з якими ви вже познайомилися при вивченні одноклітинних організмів. Деякі групи водоростей, зокрема зелені, включають як одноклітинних (хламідомонада, хлорела), так і багатоклітинних представників (приклад — хара). До інших груп, в першу чергу, бурих та червоних водоростей, входять виключно або майже виключно багатоклітинні, переважно — морські організми, які помітні без збільшувальних приладів. Саме ці п’ять груп водоростей — евгленові, діатомові, бурі, червоні та зелені — є найпоширенішими та найвідомішими. Розглянемо детальніше ті групи, в яких представлені багатоклітинні водорості....

Підіб'ємо підсумки. Квіткова рослина

6 Клас

І. Ми усвідомили характерні риси рослин: 1. Рослини здатні використовувати енергію світла та утворювати органічні речовини в процесі фотосинтезу. 2. Рослини поглинають необхідні для життєдіяльності мінеральні речовини лише у розчиненому вигляді. 3. Рослина росте та утворює нові частини свого тіла протягом усього життя. 4. Способи живлення і поглинання речовин зумовлюють прикріплений спосіб життя рослин. Рослина не здатна активно змінювати місце свого зростання. 5. Для поширення на нові території квіткові рослини утворюють плоди і насінини. II. Ми запам'ятали, що для життя рослині необхідні вода, вуглекислий газ і світло для фотосинтезу, а також кисень, мінеральні речовини і тепло. Життєдіяльність рослинного організму забезпечують вегетативні органи: корінь; стебло; листок. ІІІ. Ми зрозуміли, що квітковим рослинам властиве як нестатеве — вегетативне, так і статеве — насінне розмноження: 1. Вегетативне розмноження здійснюється вегетативними органами завдяки здатності рослин відновлювати втрачені органи....

Рухи рослин

6 Клас

Серед фотосинтезуючих організмів вдатність пересуватися властива лише одноклітинним і небагатьом багатоклітинним водоростям. Типові рослини є прикріпленими і вони неспроможні змінювати своє положення у просторі. Певної «пасивної» рухливості рослинам надають їхні підземні або надземні пагони, у першу чергу, кореневища та вуса, які допомагають рослині «переростати» на нове місце. Проте справжні рухи, часом — вельми швидкі, можна спостерігати в окремих органів рослин. Рухи органів рослини у процесі її росту, напрямок яких визначає подразник (зовнішній чинник), називаються ростовими рухами. Оскільки рослини фотосинтезують, то їхні пагони ростуть, а листки повертаються своїми пластинками до джерела світла. Це добре помітно у рослин на підвіконнях, оскільки світло в кімнату завжди падає з вікна. Натомість корені, якщо опиняються поза ґрунтом, ростуть у напрямку від джерела світла (мал. 160, а). Рослини здатні сприймати силу тяжіння — пригадайте будову кореневого чохлика. Тому корені ростуть за напрямком її дії, а пагони — проти напрямку її дії (мал, 160, б)....

Плід

6 Клас

За допомогою плодів рослини поширюють свої насінини. Стінка плода розвивається зі стінки зав'язі і складається із зовнішнього, середнього й внутрішнього шарів (мал. 157). Під стінкою плода знаходиться одна або кілька насінин. Плід — це частина рослини, яка розвивається із квітки при достиганні насінин. Величезна різноманітність плодів забезпечує розселення квіткових рослин, які можуть поширюватись як насінинами, так і цілими плодами або його частинами. Інколи насінини просто падають поблизу материнської рослини. Часом вони із силою виштовхуються із плода, що розкривається, як у розрив-трави і жовтої акації, або випорскуються на відстань до 10 метрів з рідиною із плода скаженого огірка....

Насінина

6 Клас

Насінина (мал. 154) розвивається із насінного зачатка квіткових рослин після подвійного запліднення. Покриви зачатка насінини перетворюються на шкірку, в якій залишається отвір. Ендосперм розростається і живить зародок, який розвивається після запліднення яйцеклітини. Зародок має зародковий корінець, підсім’ядольне коліно, у квіткових рослин одну або дві сім'ядолі і брунечку зачаткового головного пагона. Після відмирання ніжки насінного зачатка на шкірці насінини залишається рубчик. Насінина — це вкритий покривом-шкіркою зародок рослини із необхідним для його розвитку запасом речовин. Рубчик — місце відриву насінини від ніжки зачатку насінини. Щоб прорости насінині, як правило, необхідний певний період спокою. А умовами проростання є достатня вологість, доступ повітря для дихання, оптимальна для даного виду рослини температура (горох, морква — від 1-2 °С, огірок, перець — від 10 °С). Першою помітною ознакою початку проростання є набрякання насінини. Посилюється дихання і збільшується потреба в кисні. Під час проростання (мал. 156) розтягується під сім’ядольне коліно. Воно виштовхує через розрив шкірки зародковий корінець. З цього моменту зародок перетворюється на проросток. Корінь відразу починає рости вглиб, закріплює молодий проросток в ґрунті і забезпечує його водою. У рослин із надземними сім’ядолями підсім’ядольне коліно сильно видовжується, вигинається петлею, потім розпрямляється і виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту....

Суцвіття

6 Клас

Суцвіття — це система пагонів, що спеціалізована на утворенні квіток. Суцвіття сприймається оком як окрема група квіток. Усі квітки суцвіття спільно приваблюють запилювачів. Бджола, відвідуючи одне суцвіття, забезпечує запилення багатьох квіток. Тому органи, які призначені для приваблення запилювачів, утворюються не в усіх квітках суцвіття, а рослина в результаті витрачає менше поживних речовин. За ступенем розгалуженості суцвіття поділяють на прості і складні. У простих суцвіть на головній вісі розташовані лише поодинокі квітки, а у складних суцвіть — бічні гілочки з декількома квітками. Види простих суцвіть розрізняються за їхнім загальним виглядом, який визначається довжиною вісі суцвіття, ступенем її потовщення і відносною довжиною квітконіжок. Яскравим прикладом взаємодії квіток у суцвітті є суцвіття, які нагадують квітку. В складних зонтиках борщівника зовнішні пелюстки крайових квіток сильно збільшені, імітують спільний «віночок» суцвіття. Крайові квітки щиткоподібних волотей калини великі і не можуть запилюватися. Вони приваблюють запилювачів до неяскравих дрібних центральних квіток. Кошики нагідок, соняшника й інших рослин мають чашечкоподібну обгортку, пелюсткоподібні крайові і дрібненькі трубчасті центральні квітки. Таке суцвіття-кошик у побуті неправильно вважають квіткою....

Навігація