Войти
Закрыть

Біосфера, її сучасний стан і збереження

9 Клас

Діяльність людини та зміни біосфери. За еволюційними мірками сучасна людина сформувалася зовсім недавно, не більш ніж 50 тис. років тому. Проте лише виду людина розумна та ще й за такий проміжок часу вдалося одержати таку владу над процесами, що відбуваються на Землі. У наш час діяльність людини стала силою планетарного масштабу, одним з вирішальних факторів змін, що відбуваються в біосфері. Людина так зуміла змінити середовище свого проживання й життя на планеті в цілому, що поставила під загрозу своє існування та існування біосфери в її нинішньому вигляді. Особливо негативні зміни відбулися за останні 100 років — у період науково-технічної революції. Це вже призвело до певних змін клімату, забруднення середовища проживання. Ще тисячі видів перебувають на межі вимирання. Обмеженість природних ресурсів і потреби людини, які постійно зростають. Як і будь-який біологічний вид, людина не може жити без постійного поповнення речовиною й енергії, а також джерел, які постачають виробництво необхідними матеріалами. Цими основами людського існування є природні ресурси. Дуже важливими для людини є абіотичні ресурси: випромінювання Сонця, що зігріває Землю і надає світлову енергію, необхідну для фотосинтезу; прісна вода; повітря; ґрунт; корисні копалини. З кожним роком люди використовують усе більше ресурсів та освоюють усе більшу частину планети. Сучасні технології відкривають нові сфери застосування металів та інших матеріалів....
0 Переглянути

Біосфера та біогеохімічні цикли

9 Клас

Біосфера — це жива оболонка Землі, сфера, населена живими організмами; її ще називають екосистемою вищого порядку. У своєму сучасному вигляді вона сформувалася за мільярди років у процесі еволюції. Саме в біосфері проявляється діяльність живих організмів і людства. Біосфера займає всю поверхню Земної кулі. До неї входить верхня частина літосфери (від грец. літос — камінь і сфера), уся гідросфера й нижня частина атмосфери — тропосфера (від грец. тропе — зміна). Межі біосфери визначають умови, придатні для життя. Верхня межа життя в атмосфері обмежена інтенсивною концентрацією ультрафіолетових променів; нижня, у літосфері — високою температурою (понад 100 °С). У крайніх межах атмосфери трапляються лише найбільш прості організми — бактерії. Спеціальні дослідження показали, що спори бактерій і деяких грибів заносяться на висоту 20 км, анаеробні бактерії разом з водою родовищ нафти знаходять на глибині понад 3 км. Жива речовина. Найбільша концентрація живої маси в біосфері трапляється в зонах зіткнення різних геологічних шарів: літосфери й атмосфери, гідросфери й атмосфери, гідросфери й літосфери. Причому на поверхні суходолу й океану створюються найбільш сприятливі для життя умови: оптимальна температура, висока вологість, насиченість Оксигеном та іншими хімічними елементами. Невипадково саме тут спостерігають найбільшу концентрацію живої речовини. Так називають усю сукупність тіл живих організмів, що містяться в біосфері. Масу живої речовини оцінюють десятками трильйонів тонн, що порівняно з масою земної кори становить не більше однієї мільйонної частки. Незважаючи на свій скромний внесок у загальну масу Землі, жива речовина, за словами В. І. Вернадського, є однією «із найбільш могутніх геохімінних сил нашої планети», тому що багато змін земної кори обумовлені саме діяльністю цієї речовини. Вона має величезну вільну енергію, яку в кількісному відношенні можна порівняти з потоками гарячої лави, яка стікає по схилах вулканів....
0 Переглянути

Динаміка та продуктивність екосистем

9 Клас

Причини змін екосистем. Природну екосистему від просто сукупності організмів відрізняє така її властивість, як стійкість — адже вона зберігає свою структуру й функціональні параметри стабільними протягом багатьох років. Це досягається за рахунок здатності біоценозів до саморегуляції та самовідтворення. Проте за певних умов угруповання організмів починають швидко перетворюватися. Причинами змін екосистем може стати потепління, природні катастрофи (повені, посухи, пожежі) та негативний вплив діяльності людини (вирубування лісів, розорювання лук і степів тощо), що неминуче спричиняє зміни структури біоценозу і порушення його екологічних параметрів. Екосистеми не є ізольованими. У них активно вселяються нові види. Лише в Європі налічують не менше 10 тис. чужорідних видів рослин, грибів і тварин, більша частина яких завезена людиною. Зазвичай це екологічно агресивні види, здатні швидко створювати численні популяції. Вони активно впливають на видові угруповання, що склалися історично. Наприклад, вселення невеликої рибки ротан з Далекого Сходу призвело до того, що тепер у багатьох водоймах це єдиний вид риб — ненажерлива та всеїдна, вона просто виїла ікру інших риб і навіть амфібій. До того ж ротан легко переносить дефіцит кисню в літню спеку й промерзання водойм узимку. Такі закономірні заміни одних видових угруповань іншими, пов’язані з перетворенням екосистем, називають сукцесіями (від лат. сукцессіо — наступність, спадкування). Типи сукцесій. Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад, на схилах вулканів, якими текла лава (іл. 55.1)....
0 Переглянути

Потоки речовини та енергії. Ланцюги живлення й трофічні рівні

9 Клас

Ланцюги живлення. Трофічні рівні. Головний процес, який протікає в екосистемах, — перенесення речовин та енергії. Цей потік спрямований від продуцентів до консументів, а потім — до редуцентів. У природі перенесення речовин та енергії — це поїдання одними організмами інших. При цьому вибудовується певна послідовність із об'єктів живлення й тих, хто їх поїдає, тому що останні, у свою чергу, стають жертвами хижаків або слугують господарями для паразитів. Усю цю послідовність живих організмів, що складається з ланок, — видів рослин, тварин, грибів і бактерій, пов'язаних один з одним відношеннями «їжа — споживач», називають трофічним ланцюгом. Зазвичай між ланками трофічного ланцюга немає поодиноких зв'язків, тому що той самий вид рослин може бути об'єктом живлення для різних видів тварин, а будь-який вид гризунів, наприклад хом'як, живиться рослинною й тваринною їжею. У даному випадку трофічний ланцюг перетворюється у більш складну структуру — трофічну мережу. Таким чином, навіть найбільш просто влаштований харчовий ланцюг представлений декількома трофічними рівнями. Перший трофічний рівень формують зелені рослини (продуценти); другий рівень займають тварини, що живляться рослинами (консументи першого порядку); третій рівень представляють хижаки, що поїдають рослиноїдних тварин (консументи другого порядку), четвертий і п'ятий трофічні рівні (консументи третього та четвертого порядків), які трапляються не так уже й часто — це хижаки, жертвами яким стають дрібніші хижаки....
0 Переглянути

Екологічна система

9 Клас

Екологічна система та її складники. Кожний, хто хоча б трохи цікавився життям природи, чітко уявляє, що життєдіяльність організмів обумовлена не лише різними абіотичними факторами (температурою, солоністю, киснем, магнітним полем Землі, світлом, ґрунтом, вологістю), а й біотичними, тобто взаємодією різних видів живих організмів. У результаті між популяціями різних видів організмів, що живуть у певних кліматичних, фізичних і хімічних умовах, виникають закономірні зв'язки, які мають чітку структуру. Ці зв'язки організмів один з одним і з абіотичними компонентами середовища проживання формують екологічну систему (екосистему). До складу будь-якої екосистеми входять такі компоненти: • кліматичний режим, хімічні й фізичні фактори середовища; • неорганічні речовини (макроелементи й мікроелементи) та деякі органічні речовини, що формують гумус (від лат. гумус — перегній, земля, ґрунт) ґрунту; • продуценти (від лат. продуценс — той, що створює) — виробники органічної речовини (автотрофні організми, головним чином зелені рослини, здатні до фотосинтезу) (іл. 53.1); • консументи (від лат. консуменс — той, що споживає) — споживачі органічної речовини (тварини, паразитичні гриби й бактерії, що споживають створену рослинами органічну речовину); • редуценти (від лат. редуцетис — той, що відновлює) (іл. 53.2) — бактерії та гриби, які руйнують мертві тіла або відпрацьовану органічну речовину до стану простих неорганічних сполук (води, вуглекислого газу, оксидів тощо), які здатні засвоювати рослини....
0 Переглянути

Популяція та її властивості. Біологічні адаптивні ритми

9 Клас

Популяція. Жоден вид організмів не здатний жити поодинці. І тут річ не лише у взаємодії між живими істотами, а й у тому, що особини певного виду завжди прагнуть зайняти найбільш придатні місця проживання. Саме на таких ділянках відбувається концентрація особин одного виду, які утворюють популяцію (від лат. популюс — народ, населення). Так, на практиці найчастіше популяцію й визначають як певне поселення організмів одного виду, прив'язане до конкретної території або акваторії. Якщо організми розмножуються статевим шляхом, то в популяції відбуваються схрещування особин одна з одною. Територія якого розміру придатна для існування популяції? Багато в чому це залежить від виду та його біологічних особливостей. Наприклад, популяцією можна вважати колонію сріблястого мартина (іл. 52.1), що розміщується на одному острові, або кілька колоній прилеглих островів, або поселення цього виду в одній великій затоці, або навіть усього моря. Тому доволі часто межі між популяціями умовні й визначаються відповідно до мети й завдання наукового дослідження, яке постає перед дослідником. Виявляється, не лише багатоклітинні організми: гриби, рослини або тварини можуть жити групами, а й навіть такі примітивні істоти як бактерії. Структура популяції. Кожне поселення організмів складається з особин одного виду, які обов'язково чимось відрізняються одні від одних: генотипами, розмірами, плідністю, віком, статтю. Причому в цій різноманітності особин існує певний порядок, який і називають структурою популяції....
0 Переглянути

Екологічні фактори та їх дія на живі організми

9 Клас

Екологічні фактори. Усе, що оточує живі організми, є середовищем їх існування. Окремі його компоненти й елементи, які безпосередньо або побічно впливають на живі організми, називають екологічними факторами. Умови середовища, що впливають на життя організмів, зазвичай поділяють на три групи факторів: біотичні, абіотичні й антропогенні. Біотичні фактори — це найрізноманітніші форми впливу живих організмів один на одного й на середовище. Відносини між організмами можуть бути безпосередніми, але частіше мають замаскований, непрямий характер. Найбільш очевидними відносинами між організмами є прямі конкурентні відносини особин одного виду за харчові ресурси, притулки, місця для розмноження, змагання самців за самку. Що стосується міжвидових відносин, то на перший план виходять трофічні (від грец. трофе — живлення) стосунки, суть яких можна сформулювати дуже просто: «хто, чим або ким і в який спосіб живиться». Міжвидова конкуренція — це той випадок, коли, наприклад, різні види змагаються за один ресурс. Такими конкурентами можна вважати рись, вовка й лисицю, у них спільний об'єкт полювання — заєць. Хижацтво — це взаємини між двома однаковими за рівнем організації істотами, одна з яких активно полює (хижак), а інша є об'єктом цього полювання (жертвою). Найбільше хижих істот у царстві тварин (іл. 51.1). Однак є хижаки й серед грибів, які живляться мікроскопічними личинками круглих червів. Трапляються вони й серед рослин, які приваблюють комах квітками або листками з липкою речовиною, а потім перетравлюють їх....
0 Переглянути

Екологія — наука про довкілля

9 Клас

Екологія. У сучасному житті слово «екологія» стало популярним і звучить так часто, як ще кілька десятиліть тому слова «технічний прогрес», «кібернетика» й «космонавтика». І це невипадково. Якщо раніше людство своє майбутнє пов'язувало з технічним прогресом, розумними машинами й завоюванням космосу, то зараз для цивілізації існують цілком інші пріоритети. Необхідно зберегти природне середовище проживання, перейти на поновлювані джерела енергії, забезпечити населення планети харчовими ресурсами, запобігти пандеміям нових, насамперед вірусних, хвороб. Усі ці глобальні проблеми, що постали перед людством, називають екологічними, і це теж невипадково, адже екологія — це наука про взаємодії живих організмів один з одним та з навколишнім середовищем. Термін «екологія» запропонував біолог-еволюціоніст Е. Геккель у 1866 р.: «Під екологією ми розуміємо загальну науку про взаємодію організмів з навколишнім середовищем, куди ми відносимо в широкому розумінні всі умови існування». Зокрема, полем її діяльності, за задумом автора терміна, повинні були стати нові для науки того часу питання: конкуренція організмів у природі і як наслідок — їх боротьба за існування, що виникала при цьому. Пригадайте: це два дуже важливі постулати еволюційної теорії Ч. Дарвіна. Звідси очевидно, що екологію спочатку розглядали як доповнення до еволюційної теорії. Слово «екологія» походить від давньогрецького слова ойкос — дім, середовище й, по суті, дуже точно відображає зміст екології — науки про організми «у себе вдома» або точніше — про організми в природі, їх взаємини один з одним і різними неживими компонентами середовища проживання. Слід зазначити, що об'єктами дослідження екології в широкому розумінні є не лише всі живі організми (бактерії, гриби, рослини, тварини та їх взаємодія один з одним), а й людина з усією її діяльністю....
0 Переглянути

Головні групи еукаріотних організмів

9 Клас

Еукаріотні організми. Згідно із системою органічного світу, усі живі істоти, клітини яких мають органели, побудовані з клітинної мембрани, належать до надцарства Еукаріоти, яке зазвичай поділяють на три царства: Гриби, Рослини й Тварини. Разом з тим за організацією тіла їх можна розділити на чотири групи (іл. 49.1). Перша група — одноклітинні мікроскопічні організми; мають тіло, побудоване лише з однієї клітини. Друга група — колоніальні, тіло яких складається з від кількох десятків до кількох десятків тисяч клітин. Це зазвичай істоти, які можна побачити лише в мікроскоп Усі клітини в них однакові за будовою і повністю рівнозначні. Вони мають спільний метаболізм й однаково реагують на подразники. Кожна клітина колонії здатна дати новий організм. Третя група — великі за розмірами організми, тіло яких складається з мільйонів і мільярдів клітин, які майже не відрізняються за своєю будовою, а якщо й відрізняються, то легко перетворюються з одного типу на інший. Такі організми не мають тканин і, відповідно, органів тіла. У них є лише статеві органи. Такий тип будови тіла має назву талом (від грец. таллос — зелена гілочка), або слань. Четверта група — справжні багатоклітинні істоти. Різноманітні за розмірами: від мікроскопічних (деякі круглі черви та членистоногі) до гігантів тваринного й рослинного світу. Клітини різної будови, до того ж кожен тип клітин має певне функціональне призначення та займає цілком визначене місце в організмі. Це означає, що багатоклітинні істоти мають тканини, з яких формуються вегетативні органи. Також для більшості багатоклітинних істот характерна провідна система, що складається із судин. Рослини. Особливості будови тіла й способу життя. Рослини — це організми, клітини яких містять пластиди й хлорофіл, зі щільними оболонками зазвичай із клітковини. Це автотрофи, що здійснюють фотосинтез та нездатні до активного переміщення свого тіла в просторі. Рослини поділяють на дві великі групи: Водорості, або нижчі рослини, та Вищі рослини....
0 Переглянути

Прокаріотні організми: бактерії та археї

9 Клас

Археї. До царства Археї (від грец. архейос — стародавній), відносять окреме царство одноклітинних прокаріотів. Клітини архей за своєю будовою не мають будь-яких суттєвих особливостей (іл. 48.1). Відмінності від бактерій були виявлені лише за детального вивчення біохімічного складу клітинної стінки та будови ДНК. Разюча відмінність архей від бактерій — це їх стійкість до факторів зовнішнього середовища, а також надзвичайно велика різноманітність способів живлення. Невипадково перші археї були знайдені в гарячих джерелах. Більшість архей отримують енергію завдяки хемосинтезу. Серед архей — найбільше організмів-екстремофілів, здатних жити в неможливих, з точки зору здорового глузду, умовах і живитися неймовірно непридатними як для людини речовинами, наприклад, метаном. Невипадково археї займають екологічні ніші, які недоступні іншим організмам. Археї добре почуваються у вулканічних джерелах за температури +70 °С, кислому середовищі на рівні pH 2,0, під дією високого тиску або за постійно низької температури. Організми царства Еубактерії. Це прокаріотні організми, у клітині яких відсутні органели, що побудовані з клітинної мембрани, а також і ядро. В їхніх клітинах, окрім власне генетичного апарату, міститься значна кількість специфічних спадкових структур плазмід (від грец. плазма — щось сформоване) — невеличких молекул ДНК, переважно замкнених у кільце. Еубактерії, зазвичай їх називають просто бактерії (від грец. бактеріон — паличка), — це одноклітинні та колоніальні істоти, причому число клітин у колонії може коливатися від двох до кількох десятків. Клітини дуже різні за формою. Коки мають сферичну форму, бацили — паличкоподібну, спірохети — спіралеподібну. Паличкоподібні й спіралеподібні бактерії зазвичай мають джгутики, що складаються лише з однієї мікрофібрили (іл. 48.2)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 34 35 36 37 38 39 40 41 42 ... 56
Назад

Навігація

 

Template not found: /templates/Red/reklamaundersite.tpl