Войти
Закрыть

Опади, їхні види, вимірювання

6 Клас

• Як утворюються опади і як їх вимірюють. Звичні для нас дощ, сніг, крупа, град є атмосферними опадами. Вони у вигляді води в рідкому чи твердому стані випадають із хмар. Опади дають лише ті хмари, у яких краплини води і кристалики льоду збільшуються до таких розмірів, що не можуть утримуватися у завислому стані й під дією сили тяжіння Землі падають на її поверхню. Вчені помітили, що опади випадають переважно з хмар змішаного типу, в яких є і крапельки води, і кристалики льоду. Падаючи, кристалики льоду наштовхуються на окремі частки водяної пари та переохолоджені краплі води і приморожують їх. У результаті цього їхні об’єм та маса збільшуються. Якщо в нижній частині хмари або під хмарою температура додатна, кристалики льоду тануть і випадає дощ, якщо від’ємна - випадає сніг або крупа. Основними чинниками формування опадів є висхідний рух повітря, наявність у повітрі водяної пари, достатньої для утворення опадів, змішування теплого і холодного повітря та підвищення рельєфу (мал. 108). МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ Користуючись малюнком 108, поясніть відмінності в утворенні опадів за різних умов: а) коли повітря піднімається від нагрітої земної поверхні; б) коли повітря натрапляє на своєму шляху на перешкоду, «бар’єр» у вигляді гори; в) коли тепле повітря рухається у бік холодного повітря....
0 Переглянути

Хмари і туман

6 Клас

• Чим відрізняються між собою хмари і туман. Протилежним процесом до випаровування є згущення водяної пари. Коли повітря стає перенасиченим, водяна пара переходить у рідкий або твердий стан. Унаслідок згущення водяної пари в приземних шарах повітря утворюються тумани, а на певній висоті від поверхні Землі - хмари. В ясні безхмарні ночі, коли земна поверхня охолоджується, охолоджується й нижній, прилеглий до неї шар повітря. Водяна пара, що міститься в ньому, згущується, маленькі краплинки злипаються у великі, і їх стає помітно неозброєним оком. Такі приземні тумани утворюються і над суходолом, і над водною поверхнею (мал. 104). Тумани ускладнюють роботу наземного транспорту та авіації. На відміну від туманів, хмари утворюються тоді, коли водяна пара переходить у рідкий чи твердий стан на значній висоті над Землею. Основними компонентами хмар є краплинки води і кристалики льоду. Залежно від переважання тих чи інших хмари бувають водяні, льодяні та змішані. МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ Проведіть експеримент. Для цього вам знадобиться склянка, металевий лист і трішки льоду, який можна взяти в холодильнику. Заповніть склянку гарячою водою приблизно на 2,5 см. Покладіть на лист кілька кубиків льоду і поставте його на склянку. Прослідкуйте, що відбуватиметься з водяною парою, яка підніматиметься угору від поверхні теплої води до холодного листа. • Чому бувають хмари різної форми. Хмари дуже різноманітні й мінливі за своєю формою, розташовуються на різних висотах або ярусах від земної поверхні (мал. 105, 107). Перисті хмари мають вигляд білих смужок або жмута волосся. Вони легкі й прозорі, оскільки складаються переважно з кристаликів льоду. Ці хмари утворюють високий ярус хмар у тропосфері. Їх можна спостерігати на висоті понад 6000 метрів, а тому опади з них на Землю не потрапляють....
0 Переглянути

Вода в атмосфері

6 Клас

• Як вода потрапляє в атмосферу. У повітрі завжди міститься певна кількість води, але ми її не завжди бачимо. Адже вона перебуває у повітрі у вигляді водяної пари. Однак це не той білий клубок, наприклад над чайником, який зазвичай ми називаємо парою. Водяна пара - це безбарвний і невидимий газ. За певних умов у атмосфері він може перетворитися на краплинки води чи кристалики льоду, розмалювавши небо різними хмарами, витонченими легкими, темними важкими чи схожими на купу снігу. Водяна пара потрапляє у нижні шари атмосфери в результаті випаровування води з поверхні водойм, вологих ґрунтів і рослин. Випаровування - це перехід води з рідкого стану в газоподібний. Під час нагрівання води збільшується швидкість руху її дуже дрібних часток - молекул. Вони втрачають зв'язок з водою, відриваються від її поверхні й потрапляють в атмосферу. Випаровування можна спостерігати, наприклад, коли висихають калюжі після дощу або білизна після прання. Випаровування над певного ділянкою земної поверхні триватиме доти, доки повітря не досягне стану повного насичення водяною парою. Цей процес залежить від температури: що вона вища, то більше водяної пари може вмістити в собі кожний кубічний метр повітря (мал. 101). У тропосфері міститься близько 99 % водяної пари всієї атмосфери....
0 Переглянути

Вітер. Місцеві вітри

6 Клас

• Про причини утворення вітру та його властивості. Вітер - рух повітря в горизонтальному або близькому до нього напрямку. Вітер виникає в результаті нерівномірного розподілу атмосферного тиску. При цьому повітря рухається із місцевості, де атмосферний тиск високий, туди, де тиск низький. Вітер характеризується швидкістю, силою й напрямком. Швидкість вітру вимірюють у метрах за секунду (м/с) або в кілометрах за годину (км/год). Щоб перевести метри за секунду в кілометри за годину, слід значення швидкості в метрах за секунду помножити на 3,6. Силу вітру визначають за тиском рухомого повітря на предмети. Її вимірюють у кілограмах на квадратний метр (кг/м2). Сила вітру залежить від його швидкості. Так, вітер зі швидкістю 100 км/год має силу в 10 разів більшу, ніж зі швидкістю 10 км/год. Що більша різниця в значеннях атмосферного тиску, то сильніше і швидше дме вітер (див. Додаток). Напрямок вітру визначають за положенням тієї сторони горизонту, звідки він дме. Для позначення напрямку вітру на практиці горизонт поділяють на вісім напрямків. З них чотири головні - північ (Пн), південь (Пд), схід (Сх) і захід (Зх) - і чотири проміжні - північно-східний (Пн-Сх), північно-західний (Пн-Зх), південно-східний (Пд-Сх) та південно-західний (Пд-Зх). Наприклад, коли вітер дме з місцевості, розташованої між півднем і сходом, його називають південно-східним (Пд-Сх). Унаслідок безперервної зміни атмосферного тиску швидкість і напрям вітру постійно змінюються. Відсутність будь-яких ознак вітру називають штилем. Напрямок і швидкість вітру визначають за допомогою флюгера (мал. 97). Крім того, визначати ці властивості вітру можна й візуально, тобто на око....
0 Переглянути

Атмосферний тиск

6 Клас

• Чому повітря тисне на земну поверхню. Чи звертали ви коли-небудь увагу на те, як вакуумні присоски з еластичних матеріалів тримають мильницю чи рушник у ванній кімнаті? А чи замислювалися над тим, чому медичні банки добре тримаються на спині хворого? Що за чудодійна сила примушує ці предмети не падати? Причиною таких див є атмосферний тиск. Тривалий час люди вважали, що повітря невагоме. Лише в XVII ст. італійський учений Е. Торрічеллі довів, що повітря має вагу і тому тисне на земну поверхню і навколишні предмети з великою силою, яку назвав атмосферним тиском. Отже, атмосферний тиск - це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні, на всі розташовані на ній об’єкти і тіла. Нині за міжнародною угодою вимірюють цю силу в гектопаскалях (гПа). Проте в окремих країнах для різних цілей застосовують і старі одиниці вимірювання атмосферного тиску - міліметри ртутного стовпчика (мм рт. ст.) і мілібари (мБар). На рівні моря за температури 0 °С атмосферний тиск близький до тиску стовпчика ртуті заввишки 760 мм. Цей тиск прийнято за нормальний атмосферний тиск. Атмосферний тиск на рівні моря, більший за цей показник, є високим, а менший - відповідно низьким. Проте для кожної місцевості буде характерний свій нормальний атмосферний тиск. Наприклад, для столиці України, міста Києва, розташованого на висоті близько 150 м, нормальним є атмосферний тиск 745 мм рт. ст....
0 Переглянути

Річний хід температури повітря, причини його коливання

6 Клас

• Як і чому змінюється температура повітря протягом року. Температура повітря протягом року змінюється залежно від кута падіння сонячних променів. Як вам вже відомо, унаслідок обертання Землі навколо Сонця кут падіння сонячних променів на земну поверхню змінюється з широтою. Цей кут є найбільшим між Північним і Південним тропіками. Наприклад, на екваторі сонячні промені падають на земну поверхню під прямим кутом чи близьким до нього упродовж усього року. Тому сонячної енергії ці території отримують найбільше, до того ж вона тут ніби сконцентрована (мал. 90). З наближенням до полярних кіл кут падіння сонячних променів поступово зменшується. За полярними колами кожний сонячний промінь падає на поверхню Землі під дуже малим кутом, ніби ковзає по ній. Сонячна енергія розсіюється тут на більшу площу і тому дуже мала. Отже, у високих широтах кут падіння сонячних променів змінюється від 0° (тоді Сонце не сходить із-за горизонту) до 23,5° (тоді Сонце не заходить за лінію горизонту близько півроку). У помірних широтах кут падіння сонячних променів ніколи не буває 90°, максимальним він є тоді, коли в нашій Північній півкулі літо (в день літнього сонцестояння 22.06), а мінімальним - узимку (у день зимового сонцестояння 22.12). У Південній півкулі максимальні й мінімальні значення кута падіння сонячних променів зворотні тим, що спостерігаються в Північній півкулі....
0 Переглянути

Добовий хід температури повітря, причини її коливання

6 Клас

• Як нагрівається повітря. Усі процеси в атмосфері й біля поверхні Землі відбуваються з участю сонячної енергії. Сонячні промені, майже без перешкоди долаючи довгий шлях в атмосфері, досягають поверхні Землі. Потрапивши на земну поверхню, енергія Сонця поглинається нею і поступово її нагріває. Від того, під яким кутом сонячні промені падають на земну поверхню, залежить, яка їх кількість поглинеться. Чим більший кут падіння променів світила, тим більшою буде частка поглинутої сонячної енергії. Проте це не єдина причина різного нагрівання поверхні Землі. На поглинання сонячної енергії поверхнею впливає також її колір, прозорість. Так, ліс, пісок, розораний вологий темний ґрунт поглинають більше енергії Сонця і тому нагріваються сильніше. Натомість світлі території, вкриті снігом чи льодом, майже не нагріваються, оскільки більша частина енергії, що надійшла від Сонця, відбивається від них назад в атмосферу. Водна поверхня, порівняно з поверхнею суходолу, нагрівається повільніше, але й повільніше віддає поглинуту енергію. Ось чому водні простори океану є величезним накопичувачем сонячного тепла. Нагріта таким чином поверхня Землі починає поступово віддавати своє тепло. Більша частина цього тепла (до 80 %) витрачається на випаровування води, а решта - на нагрівання повітря у тропосфері (мал. 87). У тих місцях, де температура поверхні вища за температуру прилеглого до неї шару повітря, це повітря також нагрівається. Нагріте повітря розширюється, його густина зменшується, тобто воно стає легшим і піднімається вгору. А піднімаючись, тепле повітря поступово охолоджується. Тому температура приземних шарів повітря зазвичай вища, ніж температура повітря більш високих шарів. Визначено, що на кожні 100 м висоти вона знижується в середньому на 0,6 °С. Отже, атмосферне повітря пропускає сонячні промені до земної поверхні, проте саме при цьому не нагрівається. Нагрівається Сонцем земна поверхня, а від неї - повітря....
0 Переглянути

Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері

6 Клас

• Із чого складається атмосферне повітря. Земля оточена повітряною оболонкою - атмосферою. Слово «атмосфера» грецького походження і складається з двох слів: «атмос», що означає «пара», і «сфера» - «куля». Отже, атмосфера - це газова оболонка Землі, яка простягається на кілька тисяч кілометрів. Нижня її межа опускається до земної поверхні, а верхня поступово переходить у навколоземний космічний простір. Так звана зовнішня частина атмосфери простягається до висоти 10 000 км і більше. Біля поверхні Землі атмосфера утримується силою земного тяжіння. Завдяки атмосфері на нашій планеті існує життя. Інші планети Сонячної системи також мають свої атмосфери. Проте тільки на Землі атмосфера сприяла появі живих організмів. Атмосферне повітря не має ні запаху, ні кольору, ні смаку. Тривалий час вважали, що воно є однорідною речовиною. Лише у другій половині XVIII ст. французький хімік Антуан Лавуазье встановив, що повітря - це складна суміш різноманітних газів, основні з яких кисень і азот (мал. 84)....
0 Переглянути

Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона

6 Клас

• Про унікальні форми рельєфу земної кулі. Унікальні форми рельєфу на земній кулі трапляються дуже рідко. За походженням їх поділяють на дві великі групи. До першої групи відносять унікальні форми рельєфу, що утворились унаслідок внутрішніх процесів Землі, тобто вулканічного походження або пов’язані з рухами земної кори. Так, завдяки виходу на земну поверхню магми на території Європи виник активний і небезпечний вулкан Везувій. Магма, що прорвалася до земної поверхні, сприяла формуванню на території США Башти Диявола - стовпчастої скелі, стіни якої стрімко здіймаються на висоту понад 200 м (мал. 79). Одне з найвеличніших природних творінь земних надр - Африканська зона розломів завдовжки загалом близько 7000 км утворилось унаслідок розтягування земної кори. До другої групи належать унікальні форми рельефу, що утворились унаслідок зовнішніх процесів Землі, зокрема руйнівної діяльності річок, вітру, моря, льодовиків тощо. Наприклад, візитною карткою Альп давно стала зубчаста чотиригранна піраміда Маттерхорн, сформована льодовиком (мал. 80). Річка Колорадо за мільйони років своєї руйнівної діяльності виробила в Кордильєрах 350-кілометровий каньйон завглибшки понад 1,5 км (мал. 81). НОТАТКИ ДО ТЕМИ Слід з Космосу. Близько 50 тис. років тому на Землю на територію нинішніх США (штат Аризона) упав метеорит. Він важив близько 300 тис. тонн, а його діаметр сягав майже 50 м. Це небесне тіло, що летіло зі швидкістю 65 тис. км/год, умить створило величезний кратер діаметром 1300 м і завглибшки 180 м (мал. 82). Нині Аризонський метеоритний кратер - характерна чашкоподібна западина - є першим метеоритним катером на Землі, походження якого було доведено науково....
0 Переглянути

Рельєф дна Світового океану

6 Клас

• Про підводні гори й рівнини. Рельєф океанів також складається з рівнин і гір, що сховані під товщею води. Долати океанічні глибини і вивчати підводні простори океану вченим допомагають сучасні прилади, завдяки яким склали карти рельєфу океанічного дна. Вони, зокрема, свідчать, що дно Світового океану немов усіяне підводними горами, заввишки здебільшого 1000-2000 м. Загальна кількість гір сягає 15-20 тис. Понад половину з них міститься на дні Тихого океану. Рівнини і гори суходолу продовжуються на наймілководнішій ділянці дна - материковій обмілині (шельфі), для якої характерний материковий тип земної кори (до глибини 3000-4000 м). Глибше, за межами шельфу, поширений океанічний тип земної кори (мал. 77). Рельєф тут здебільшого горбисто-рівнинний, однак трапляються й окремі гори вулканічного походження. Вершини підводних хребтів можуть здійматися над поверхнею води, утворюючи острівні дуги. Саме тут найбільше діючих вулканів. Найактивніші з них розташовані на морському дні. • Про серединно-океанічні хребти. За допомогою космічних апаратів виявлено, що в центрі океанів літосферні плити розходяться. У результаті цього в земній корі утворюються розломи дна океану завглибшки кілька кілометрів. По них з мантії рухається вгору розігріта речовина, що нагромаджується та застигає на дні океану. Так виникають серединно-океанічні хребти, розташовані переважно в центральній частині океанів (мал. 78). Загалом вони утворюють єдину гірську систему, що тягнеться крізь усі океани на 80 000 км. Місцями її ширина перевищує 800 км. Окремі вершини хребтів височіють над океанічним дном на кілька тисяч метрів, а подекуди піднімаються над водною поверхнею у вигляді вулканічних островів, як-от Ісландія....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 25
Назад

Навігація