Юридична консультативна діяльність

Мабуть ні одна з попередньо описаних видів практичної юридичної діяльності не пов'язана так тісно з господарсько-виробничими відносинами, як діяльність юридичного консультанта на підприємстві. Але було б несправедливим обмежити сферу діяльності юрисконсультів лише підприємствами. їхньої допомоги потребують і установи, і організації, і громадські об'єднання, і приватні фірми, і міждержавні асоціації тощо. Така практика, що передбачає використання у виробничій сфері юридичного консультанта, склалася вже досить давно, тому що давно виправдана ефективністю, яку може отримати те чи інше підприємство або установа від використання професійних юридичних знань.

Сфери підприємства, господарської діяльності дуже тісно пов'язані з їх нормативним регулюванням і особливо у тій частині, яка передбачає операції з фінансами або матеріальними ресурсами. І виходячи з того, що нормативне впорядкування цих сфер шляхом правотворчої діяльності продовжується дуже активно у всіх країнах колишнього СНД, здійснювати підприємництво або господарювання в Україні та за її межами стає просто неможливим без участі в цьому кваліфікованого юриста-фахівця.

Консультант в перекладі з латини означає - радник, тобто фахівець, службовим обов'язком якого є давати поради, висновки з питань його спеціальності. Таким чином, юридична консультативна діяльність — це професійна діяльність юристів, — фахівців з різних галузей права, основною функцією яких є правове забезпечення різноманітних форм та методів діяльності тієї організаційної структури, яка користується правовими послугами юрисконсульта. Виходячи з тих завдань, які вирішуються в межах господарської діяльності підприємства або установи, перед юрисконсультом постають конкретні задачі та цілі, що обумовлюють його спеціальний статус та обсяг посадових обов'язків.

Слід зауважити, що в системі народного господарства кожної країни, незалежно від її політичної або економічної спрямованості, функціонує значна кількість господарюючих суб'єктів найрізноманітнішого профілю, порядку походження, форми власності. Кожний з них знаходиться у складних економічних стосунках з іншими суб'єктами, але при відмінностях у меті, об'єднуючим фактором такого роду спілкування буде нормативно-правова база їх діяльності. На цій підставі можна собі уявити, які різні завдання можуть ставитися перед фахівцем-консультантом у зв'язку із специфікою інтересів виробництва. Зрозуміло, що це питання компетенцій юрисконсульта, але цей штрих вказує на певну універсальність консультативної роботи, пристосованість до потреб реального життя.

Юрисконсульти працюють і в державному і в недержавному секторі, і безліч виробничих завдань повсякденного характеру, які виникають в їхній роботі, іноді виводять їх із сфери правової в сферу адміністративної діяльності. Можна сказати, що ця проблема внутрішньо організаційного походження. Але на кожному підприємстві існують трудові правовідносини, підтримується трудова дисципліна, виникають ситуації правопорушень, конфліктів, вирішення яких поряд з іншим природно об'єднує юрисконсультів за їхньою функціональною належністю. Якщо ж говорити про специфіку консультативної роботи, то вона формується у зв'язку з профілем діяльності установи або підприємства та на підставі професійної спеціалізації робітника в межах юридичного відділу, групи або служби, якщо такі сформовані як структурні підрозділи. Наприклад, є певна різниця в організації правового консультування (забезпечення, супроводження) між підприємством, яке займається виробництвом господарчих товарів для внутрішнього ринка, та установою, яка організує імпортно-експортні операції, що також потребують правової оцінки фахівця. Є також різниця у спеціалізації співробітників відділу юридичного забезпечення, які можуть працювати за напрямами діяльності підприємства, за принципом територіальних зв'язків з іншими суб'єктами, за спеціалізацією у галузях права, за розподілом сфер та ділянок адміністративно-управлінської роботи.

Слід зупинитися ще на одному із аспектів даного виду діяльності. В попередніх розділах нами зазначалося, що юридична діяльність багато в чому має управлінсько-організаційний характер. І саме ця риса в даному випадку проявляється більш за все. Досить значна кількість важливих управлінсько-організаційних рішень отримують своє обгрунтування за допомогою правових засобів, коли в основу закладається не бажання або настрій керівника, а процедурно-процесуальна вимога норми права.

Що ж означає термін "давати юридичні консультації"?

В самому широкому розумінні він означає давати поради та висновки. Хоча фактично організація правової роботи передбачає використання й інших форм роботи:

 Підготовка проектів документів, їх візування, доповнення.

 Перевірка фінансової надійності клієнтів, замовників, партнерів тощо.

 Попередження правопорушень на виробництві та організація профілактичних заходів.

 Ведення агітаційно-пропагандистської та правовиховної роботи

 Представлення та захист інтересів організації в інших органах,установах, забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки своєї організації.

Однак, більш повне враження про діяльність юрисконсульта може скластися, якщо ґрунтовно ознайомитись з типовим переліком його функціональних повноважень, який може певною мірою змінюватися залежно від конкретних умов праці юриста. При цьому не уявляється можливим попередньо визначити, в якому обсязі будуть співвідноситися ті чи інші форми діяльності. В одному випадку це може бути значна доля документально-проектної роботи, правова оцінка договірних відносин, в іншому — ведення претензійно-позовної роботи. Наприклад, до посадових обов'язків юрисконсульта підприємства відносять такі:

 Організація та забезпечення правильного виконання актів законодавства, інших нормативних актів і документів, подання керівництву пропозицій, щодо вирішення правових питань виробничої, економічної та соціальної діяльності підприємства.

 Координація роботи та безпосередня участь у підготовці наказів та інших актів підприємства, що регулюють відносини структурних підрозділів, їх майнову відповідальність.

 Перевірка відповідності до законодавства проектів наказів, інших актів, що подаються на підпис керівнику підприємства, та візування їх за наявності погодження цих проектів із зацікавленими підрозділами. Прийняття актів правового характеру без попередньої перевірки юридичною службою не допускається.

 Підготовка висновків за проектами наказів та іншими актами, підготовка і внесення пропозицій про зміну чи скасування відомчих нормативних актів та актів підприємств, що фактично втратили чинність.

 Здійснення контролю за відповідністю до законодавства актів, прийнятих керівниками структурних підрозділів.

 Забезпечення обліку і зберігання текстів законодавчих й інших нормативних актів, участь у підготовці, укладенні та контролі за виконанням господарських договорів, контрактів з іншими підприємствами, установами і організаціями.

 Надання правової допомоги в процесі створення, освоєння та впровадження науково-технічних розробок, новітніх технологій, а також у здійсненні заходів щодо поліпшення якості продукції (робіт, послуг) і зменшення втрат від випуску недоброякісної продукції.

 Організація претензійної і ведення позовної роботи. Представлення у встановленому законодавством порядку інтересів підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів. Надання правової оцінки претензіям, що пред'явлені підприємству у зв'язку з порушенням його майнових прав і законних інтересів.

 Аналіз наслідків розгляду претензій, позовів і судових справ, практики укладання та виконання договорів (контрактів). Внесення керівнику підприємства пропозицій щодо удосконалення правового забезпечення господарської діяльності.

 Надання висновків стосовно правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат та правової оцінки фактам нестач, крадіжок, безгосподарності, псування майна тощо.

 Сприяння додержанню законності у реалізації прав трудового колективу під час вирішення ним питань виробничого характеру і соціального розвитку, участь у підготовці та укладанні колективного договору, консультування виборних органів трудового колективу з питань законодавства.

 Участь у підготовці заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, забезпечення охорони праці на виробництві, надання правової допомоги працівникам підприємства, які потребують соціального захисту.

 Забезпечення правильного застосування норм трудового, житлового, пенсійного, іншого законодавства, що зачіпають права й законні інтереси працівників.

 Участь у забезпеченні додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та застосування заходів, спрямованих на запобігання його порушенням

 Сприяння своєчасному застосуванню заходів за протестами та поданнями прокуратури, окремими ухвалами суду, рішеннями, постановами, ухвалами арбітражного суду, відповідними документами інших правоохоронних і контролюючих органів.

 Організація і проведення роботи, пов'язаною із підвищенням рівні правових знань працівників підприємства, інформування про законодавство та практику його застосування. Надання консультацій з правових питань.

Цей перелік повноважень є свого роду змістом виробничої діяльності юрисконсульта і, мабуть, в розширеному вигляді характеризує його роботу як окремий вид юридичної практичної діяльності. В аспекті взаємодії з представниками інших юридичних професій юрисконсульт співпрацює більш за все з суддями арбітражних судів у ході судових засідань, де доводиться вести справу своєї організації шляхом усних виступів, надання письмових доказів, різного роду довідок, звітів, актів контрольних перевірок тощо. Як характерну рису, слід відмітити, що в одних випадках юрисконсульт виконує свої обов'язки за штатною посадою, коли це передбачено організаційною структурою, в інших шляхом надання разових послуг. Крім того, якщо обсяги робіт на фірмі або підприємстві зменшуються, то адміністрація може взагалі відмовитися від платних послуг, поки не мине криза. В цілому за умов стабільної економічної ситуації успіх підприємства значною мірою пов'язується не тільки з якістю роботи менеджерів, бухгалтерів, а ще з ефективністю роботи юридичної служби, тому ідо своєю роботою юрисконсульт може як допомогти підприємству, так і довести його до банкрутства або підставити під удар штрафних санкцій з боку податкової служби. У зв'язку з цим необхідно відзначити таку рису, як значущість та відповідальність у роботі юрисконсульта. Його праця, у порівнянні з іншими, залишається напруженою, хоча зустрічаються й такі організації, до посада юрисконсульта реалізується формально, а скорочення штатів не передбачається.

Які ж вимоги ставляться до претендентів на посаду? Юрисконсультом державного підприємства, установи може бути особа з вищою (або неповною вищою) юридичною освітою, яка володіє необхідними знаннями та навичками у справі правового забезпечення діяльності даних організацій та надання інших видів правової допомоги.30 Крім того, для осіб, які не мають досвіду роботи, передбачається обов'язкове проходження стажування на базі управлінь юстиції в області або в містах Києві та Севастополі.

Щодо приватних підприємств, то вимоги до кандидатів на посади юристів можуть певною мірою спрощуватись або підвищуватись, що цілком залежить від потреб виробництва та складнощів господарсько-виробничих відносин. Як правило, при прийомі на роботу адміністрація висуває ряд додаткових вимог особистого та професійного характеру, які стосуються віку, досвіду, стажу роботи, сімейного стану, профілю, освіти. Такий підхід цілком зрозумілий та виправданий. Тому що на таку відповідальну посаду необхідно призначати висококваліфікованого спеціаліста, який, крім всього іншого, повинен працювати з адміністрацією в одній команді, як представник управлінського персоналу, і залишатися взірцем порядку та справедливості в очах трудового колективу. Якщо керівник підприємства буває неправий у своїх рішеннях або вчинках, робітник в першу чергу звертається до юрисконсульта підприємства як до джерела істини. Тому, крім досвіду роботи, вищої освіти, знання своєї справи, юрисконсульт повинен володіти певними моральними цінностями, які дозволять йому залишатися чесною, справедливою та авторитетною особистістю в колективі.

Щодо правової обізнаності юрисконсульта, то це коло досить різноманітних знань. Він повинен знати. 0 Постанови, розпорядження, накази вищих органів. Методичні,

нормативні та інші керівні матеріали по правовій діяльності

підприємства.

 Діюче законодавство (цивільне, трудове, фінансове, адміністративне право), технічні засоби механізації та автоматизації довідково-інформаційної роботи по законодавству.

 Порядок ведення обліку та складання звітів про господарсько-фінансову діяльність підприємства.

 Порядок заключення та оформлення господарських договорів, основи економіки, організації праці, виробництва та управління, правила та норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Контроль за діяльністю юридичних відділів та служб

покладається на керівників підприємств, органів, установ, де вони функціонують. На цій же підставі організовано їх підпорядкування, як структурного підрозділу, наділеного специфічними обов'язками та правами для сприяння виробничому процесу, забезпечення, його законності, ефективності і стабільності розвитку.

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

• 1. Які другорядні завдання вирішуються слідчими підрозділами в процесі розкриття злочинів?
• 2. Назвіть, які органи, установи та посадові особи уповноважені на здійснення окремих слідчих дій у формі дізнання?
• 3. Назвіть основні напрямки та принципи здійснення прокурорського нагляду.
• 4. Як пов'язані між собою діяльність суду та слідчих органів?
• 5. Сформулюйте вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду судді.
• 6. Що значить здійснювати правосуддя?
• 7. В чому полягає незалежність, як принцип здійснення слідчої, суддівської та адвокатської діяльності?
• 8. Назвіть, які види правових послуг можуть надавати адвокатські об'єднання?
• 9. В результаті порівняльного аналізу визначте, які з відомих вам юридичних професій передбачають прийняття присяги?
• 10.На вчинення яких дій уповноважені приватні нотаріуси?
• 11.В чому полягають особливості характеристики правових знань юридичних консультантів?
• 12.Що на вашу думку значить здійснювати правове забезпечення виробничої та господарської діяльності?

ЛІТЕРАТУРА

· Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності: Навчальний посібник. - Київ. УАВС, 1994. - С. 4-6.

· Васильєв В.Л. Юридическая психология. Учебник. - Москва. - Юрид. Лит. - 191. - 275 С.

· Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. Издательство БЕК, Москва, 1997. - С. 252.

· Кузнецова Н.В. А судьи кто?//Государство и право. - 1994. - № 8-9.

· Коваль Н.В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций - Донецк. - 1998. - 192 С.

· Кузьмичев B.C. Теория и практика следственной деятельности. - Киев: HBT "Правник", 1997. - С. 246.