Поняття, види процесуальних строків та їх обчислення

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожен процес, в тому числі і судовий, необхідно розглядати як послідовність вчинення певних дій, які мають свою тривалість. Враховуючи той факт, що розгляд справ в суді складається з сукупності процесуальних дій, що виконуються судом і учасниками цивільного процесу у встановленому порядку, то відповідно і кожна процесуальна дія повинна мати свою тривалість. Таку тривалість можна розглядати як цивільно-процесуальний строк.

Процесуальні строки сьогодні стали невід'ємною частиною цивільного судочинства. Саме з процесуальними строками пов'язується насамперед упорядкованість цивільної судової процедури, оскільки саме процесуальні строки з одного боку впливають на процесуальну дисципліну всіх без виключно учасників судового процесу, а з іншої робить роботу суду більш ритмічною та передбачуваною.

Поняття "процесуальних строків" в юридичній літературі визначається по різному. Так М.Й. Штефан зазначає, що категорія "строк" є моментом часу (dieginquo, terminus) його проміжком чи періодом часу (diegintraquemdilatio). С.Я. Фурса в цій частині зазначає, що процесуальний строк - це проміжок часу встановлений законом або судом у якій суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу, вчиняють певні процесуальні дії, передбачені ЦПК, в результаті вчинення яких наступають певні правові наслідки. В. А. Кройтор розглядає поняття процесуального строку як передбачений законом або визначений судом проміжок часу, впродовж якого повинно чи можливо здійснення повної процесуальної дії. Цієї ж думки дотримується і С.В. Васильєв. М.М. Ясинок визначає поняття процесуальних строків як встановлені законом чи судом часові обмеження, в межах яких суд, сторони, заявники або інші учасники судового процесу мають право і повинні виконати певні процесуальні дії, оскільки в іншому випадку для учасників процесу можуть наступити негативні наслідки.

На думку Я.П. Зейкана, процесуальний строк - це встановлений законом, або призначений судом проміжок часу, з яким процесуальний закон пов'язує можливість або необхідність вчинення конкретних процесуальних дій або настання певних правових наслідків.

Як бачимо, різні науковці по-різному дають визначення поняття процесуальних строків в цивільному процесі, але всіх їх об'єднує два моменти: це час і ті процесуальні дії, які повинні здійснити всі учасники судового процесу в межах такого часу.

Разом з тим, при визначення поняття "процесуальних строків" необхідно брати до уваги не просто поняття часу, як не уточнюючої категорії, яка об'єктивно є незалежною, бо вона не підкоряється ніяким приписам чи навіть нормам законодавчого характеру.

Відповідно до статті 67 Цивільно-процесуального кодексу України, строки можна розділити на два види, а саме:

• а) строки встановлені законом;
• б) строки встановлені судом.

Як зазначає С.В. Васильєв, законні строки - це ті строки, вказівка на які міститься в нормах ЦПК і які не можуть бути змінені з волі суб'єктів цивільного судочинства.

До строків встановлених законом відносяться:

Строк проведення попереднього судового засідання. Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, (ст. 129 ЦПК України)

Строки розгляду справ. Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів (ст. 157 ЦПК України). Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (ч. 2 ст. 228 ЦПК України). Строки апеляційного оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (ст. 294 ЦПК України). Строк на касаційне оскарження. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк (ст. 325 ЦПК України). Строки розгляду касаційної скарги. Касаційна скарга на рішення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 324 цього Кодексу, має бути розглянута протягом одного місяця, а на ухвали, передбачені пунктом 2 частини першої статті 324 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановления ухвали про відкриття касаційного провадження у справі (ст. 330-1 ЦПК України). Строк подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала (ст. 356ЦПК України). Та інші строки передбачені ЦПК України. Іншим видом судових строків - строки встановлені судом. Такі строки характеризуються тим що вони: а) не встановлені законом; б) обумовлені конкретними обставинами справи; в) обумовлені судом або суддею. До такого виду судових строків належать:

• - Строки, які встановлюються при залишенні позовної заяви без руху (ч. 1 статті 121 ЦПК України.). Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
• - Відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді Суд зазначає строк, на який відкладається справа чи робиться перерва (стаття 191 ЦПК України). Підставою до відкладання розгляду справи може бути у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день. Та інші строки, установлені за розсудом суду. Згідно з ЦПК України, а саме статтею 68, строки встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін та відповідно до ч. 1 ст. 35 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін; як зазначається у ч.1 ст. 123 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті; згідно з ч.3 ст. 142 ЦПК України, речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили.

Однак, як зазначає Р. О. Стефанчук, в окремих випадках, цивільні процесуальні строки можуть обчислюватися і годинами (ст. 280,281, 284 ЦПК України). А також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 381 ЦПК України).

Отже, як зазначається у ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок (ст. 69 ЦПК України).