Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення.

ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення (ст. ст. 228-232 ЦПК), а також загальний порядок - апеляційне оскарження-для позивача (ст. 232 ЦПК).

Підстави задоволення заяви і скасування заочного рішення визначені ст. 232 ЦПК України.

Заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню за наявності належних підстав. До них відносяться: поважність причин неявки в судове засідання; поважність причин, за яких особа не могла повідомити причини своєї неявки в судове засідання і наявність доказів, на які посилається заявник, і які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджали явці в судове засідання. Дані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідач повинен також вказати докази, що можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення. До них варто віднести такі докази, які мають значення для справи, і можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміні рішення.

Наявність підстав для перегляду рішення необхідна в їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

Суд скасовує заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають Істотне значення для правильного вирішення справи .

У тому випадку, якщо причина неявки відповідача неповажна, а рішення не відповідає обставинам справи, відповідач вправі подати апеляційну скаргу.

Задоволення заяви про перегляд заочного рішення і перегляд самого рішення не означають автоматичного ухвалення нового рішення на користь відповідача. Після перегляду заочного рішення розгляд справи відновляється і ведеться за загальними правилами цивільного судочинства.

Заочне рішення має усі властивості судового рішення і набуває законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України (ст. 233 ЦПК).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку згідно загальних правил ЦПК України. Правом на оскарження повторного заочного рішення наділені обидві сторони (позивач і відповідач).

Встановлення двох способів оскарження- одна із специфічних ознак заочного рішення. Саме в цьому полягає головна відмінність заочного рішення від рішення, ухваленого за загальними правилами під час відсутності відповідача.

Закріплення в законі двох способів оскарження ставить питання про те, чи виключає вибір одного з них можливість використання іншого? На першому етапі у відповідача є лише один шлях - подача заяви про перегляд заочного рішення. Право на апеляційне оскарження виникає після прийняття заочного повторного рішення або до закінчення строку і подачі такої заяви. Однак використання спрощеного порядку оскарження не є перешкодою для можливого подання апеляційної скарги.

Якщо заочне рішення не було скасоване, не оскаржувалось, то воно набирає законної сили в загальному порядку. За загальним правилом, заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, в разі подання апеляційної скарги і якщо воно не було скасоване, заочне рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ст. 233 ЦПК).