КОНТРОЛЬНА РОБОТА
ПО ПРЕДМЕТУ : “УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК”
НА ТЕМУ: “Контроль та ревізія”
ПЛАН
1. Організація контрольно-ревізійної роботи в Україні.
Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 р. №2939-ХІІ визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
ЇЇ створення передбачене при Міністерстві фінансів України у складі Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Респебліці Крим, областях, місті Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділов, груп) в районах, місцях та районів місць.
Головна задача державної контрольно-ревізійної служби – здійсненя державного контролю за витратою коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірностю бухгалтерської звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах і державних фондах, бюджетних організаціях, а також на підприємствах, які отримують кошти із бюджетів всіх рівнів і державних валютних фондів, надання рекомендацій щодо усунення недоліків і порушень нормативних актів та попередження їх в подальшої діяльності.
Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану структуру. Головне контрольно-ревізійне управління, яке очолює заступник міністра фінансів України, призначається на посаду Кабінетом Міністрів України. Керівників регіональних контрольно-ревізійних управлінь та підрозділів призначають керівники в порядку підпорядкованності. Структурні підрозділи контрольно-ревізійної служби є юридичними особами, мають самостійні кошториси (смети), розрахункові та інши рахунки в банках.
Функція державної контрольно-ревізійної служби полягає в проведенні ревізій та перевірки фінансово-господарської діяльності, стан зберігання коштів і матеріальних ціностей, достовірність обліку та звітності в міністерствах, відомствах, організаціях і на підприємствах, які утримуються за рахунок бюджету. В її функції також входить проведення ревізій і перевірок правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ та організацій, які діють за кордоном і фінансуються із державного бюджету, контроль повноти оприбуткування, використання і зберігання валютних коштів, перевірка рішень за результатами попередньої перевірки.
Важливою функцією державної контрольно-ревізійної служби є складання нормативно-методологічних документів по проведенню контрольнно-ревізійної роботи, узагальнення досвіду цієї роботи і поширення його в контрольно-ревізійних підрозділах.
Головне контрольно-ревізійне управління України та його підрозділи мають право:
в процесі ревізії проводити інвентаризацію фактичної наявності грошев, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції та інш.;
безперепонний доступ на склади, хранилища, виробничі та інші приміщення для обстеження їх по питанням, пов”язаним з ревізією;
припиняти операції по рахунках в банках та інших фінансо-кредитних установах у випадках, коли керівництво ревізуємого об”єкту перешкоджає виконанню контрольно-ревізійних процедур;
залучати на договірній основі кваліфікованих спеціалістів для проведення контрольно-ревізійних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольного запуску сировини, метеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів, готової продукції інших контрольно-ревізійних процедуз з оплатою за рахунок спеціально передбачених для цього коштів;
вимагати від керівників ревізуємих об”єктів проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, в разі необхідності опечатувати касові приміщення, склади, архіви, а в разі виявлення підробок, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії, залишуючи у справі акт про вилучення і копії або реєстври вилучених документів;
отримувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ необхідні дані, копії документів, довідки про банківськи операції та залишках коштів на рахунках, які ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій – довідки і копії документів про операції по взаєморозрахункам з ревізуємим об”єктом;
отримувати від посадових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення по питанням, які виникають в процесі ревізії;
надавати керівникам та іншим посадовим особам ревізуємих об”єктів вимоги по усуненню недоліків по усуненню порушень діючого законодавства України по питанням зберігання і використання державної власності і фінансів, стягувати до бюджету виявлені ревізіями заниження або приховування валютних та інших платежів, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування та кредитуванння, якщо отримані підприємством кошти і позики використовуються з порушенням діючого законодавства;
стягувати до бюджету кошти, які отримані по незаконим угодам, без встановлених законом підстав;
накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємства адміністративні стягнення;
застосовувати до підприємств та суб”єктам підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені законодавством по оподаткуванню.
Ревізії, контрольні перевірки здійснюються на підставі розпорядного документу, підписаного начальником підрозділу контрольно-ревізійної служби в районі, місці. За ініциативою державної контрольно-ревізійної служби ревізія підприємства, установи проводиться не частіше одного разу на рік. За доручення правоохоронних органів ревізію проводять в будь-який час.
Скарги на дії ревізорів розглядаються і вирішуються керівниками підрозділів державної контрольно-ревізійної служби. Подання скарги не припиняє оскарженої дії посадових осіб контрольно-ревізвйної служби.
Ооргани державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії і перевірки суб”єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності за дорученням правоохоронних органів. Ці органи допомагають ревізорам при виконанні ними своїх обов”язків.
Посадові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги обов”язкові для виконання посадовими особами ревізуємих об”єктів. Ці особи при виконані своїх службових обов”язків перебувають під захистом закону.
Викладені функції державної контрольно-ревізійної служби в Україні, права та обов”язки не поширюються на контроль місцевих Рад наробних депутатів (муніципальний контроль), аудиторський та ведомчий контроль.
2. Організація і технологія оформлення результатів ревізії.
Результати ревізії оформлюють актом, якій підписується керівником ревізійної групи, керівником або головним бухгалтером перевіряємого міністерства, відомства, іншого органу державного управління, підприємства, організації, а в разі необхідності – колишніми керівником і головним бухгалтером, за період роботи яких були виявлені порушення і недоліки, а також мали місце зловживання. Кінцевою датою підписання акту є останній день проведення ревізії (перевірки), зазначений на посвідченні на перевірку.
В акті ревізії зазначається:
загальні відомості про виконання бюджетної установи, окремих основних виробничих та фінансових показників господарюючого суб”єкту;
виявленні факти порушення законів України, нормативних актів Президента України і Кабінету Міністрів України, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зареєстрованих у встановленому законом порядку в Міністерстві юстиції України; факти невірних розрахунків с бюджетом, незаконне і не по цільовому призначенню використання і витрачання готівки і матеріальних цінностей, інші порушення фінансової дисципліни, порушення ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;
виявлені факти безгосподарювання; нестач; безпідставного списання та привласненя готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних ціностей, інших зловживань, нерегламентованих державою виготовленя товарів і надання послуг;
розміри виявленого збитку, причини його винекнення, посади, прізвища осіб, які це допустили.
Матеріали кожної перевірки не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акту ревізії або складання акту про відмову від ознайомлення з актом ревізії розглядаються і підписуються від ревізуючих керівників.
Посадові особи при розгляді матеріалов ревізії роблять свої критичні зауваження, дають рекомендації, а в разі необхідності, яка може виникнути в випадку неякісного проведення ревізії та іншим причинам, призначають у відповідності з вимогами ст.4 Указа Президента України “Про де-які міри по дерегулюванню підприємницької діяльності” повторну ревізію (перевірку). Про що на останній сторінці акту робиться запис, з зазначенням дати розгляду і строків виконання рекомендацій. Після усунення недоліків, виконання рекомендацій, проведеня повторної ревізії, робиться остаточне заключення про прийняття матеріаллів ревізії, про що робиться відмітка на останній сторінці акту- “Акт ревізії прийнятий”, дата, підпис керівника підрозділу контрольно-ревізійної служби.
В разі необхідності, результати проведеної ревізії виносяться на обговорення в колективах, перевіряємих підприємств, установ, організацій.
У випадках, якщо прийнятими в процесі ревізії мірах не забезпечене повне усунення недоліків по виявлених ревізією порушень, ревізори готують за підписом керівника відповідного контрольно-ревізійного підрозділу контрольно-ревізійної служби керівництву ревізуємого об”єкту вимогу про усунення виявлених порушень і прийнятих, у втановленому законом порядку заходів по повному відшкодуванню спичинених збитків та притягнення винних осіб в допущенні порушень до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
При виявленні суттєвих порушень фінансової дисципліни, нестач грошових коштів і матеріальних ціностей, інших зловживань, матеріали ревізії передаються слідчим органам і одночасно ставить питання перед керівництвом ревізуємого підприємства про звільнення від обіймаємих посад винних осіб.
По результатах проведених ревізій, в межах своєї компетенції, контрольно-ревізійні підрозділи приймають рішення про застосування фінансових санкцій та притягнення до адміністративної відповідальності.
Безпідставна відмова про порушення кримінальної справи або постані слідчих органів про припинення карної справи, яка була порушена за матеріалами ревізії, можуть бути оскаржені органами державної контрольно-ревізійної служби у встановленому законодавством порядку.
3. Організація і методика перевірки виконання доходної і витратної частини кошторису бюджетної організації.
Ревізії та перевірки проводяться на підставі піврічних планів:
Головного контрольно-ревізійного управління України, затверджених його Колегією з урахуванням пропозицій Кабінету Міністрів України;
Контрольно-ревізійного управління Автономної Республіки Крим;
Контрольно-ревізійними відділами в районах, містах та районах міст, містах Києві та Севастополі, затверджених контрольно-ревізійним управліням по Автономній Республіці Крим, областям, Києву та Севастополю.
Об”єкти для ревізій вкючаються в плани контрольно-ревізійної роботи, з урахуванням встановленої періодичності ревізій бюджетних установ, по дорученню правоохоронних органів, зверненню органів державної виконавчої ввлади і власної ініциативи в межах діючого законодавства.
Ревізія міністерства, іншого центрального оргаану державної виконавчої влади, підприємствва, установви, організації в плановому порядку або за ініциативою органів контрольно-ревізійної служби проводиться не частіше одного разу на рік. Дата початку проведення планової ревізії суб”єкта господарюваня узгоджується з податковим органом, суб”єкт господарювання повідомляється в письмовій формі не пізніше чим за 10 днів до початку ревізії. Особливості проведення ревізії або перевірки по зверненям правоохоронних органів визначаються Інструкцією про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби України по зверненям правоохоронних органів, затвердженою Головним контрольно-ревізійним управліням України.
При плануванні і проведенні ревізії працівники контрольно-ревізійної служби повинні забезпечити збереження службової і комерційної таємниці. За розголошення державної, службової, комерційної таємниці, працівники контрольно-ревізійної служби несуть встановленую законом відповідальність.
Проведенню ревізії повинна передувати підготовка, вивчення в відповідних правоохоронних, митних,органах державного казаначейства, в установах банківв, а також інших установах, матеріалов, які стосуються діяльності і фінансового становища підприємства, яка підлягає ревізії.
Програма ревізії затверджується відповідним керівним органом контрольно-ревізійної служби, яке перевіряє підготовку учасників до проведення ревізії і дає їм необхідні інструкції.
На підставі затвердженої програми ревізії, складається план її проведення з визначенням конкретних задач, виконавців, строків виконання. В період ревізії при необхідності в програму ревізії і план її проведення вносяться зміни.
Основні запитання, відповідь на які необхідно отримати при проведенні ревізії доходів та витрат бюджетної установи (по всіх видах):
виконання діючих нормативних актів відносно бюджетів, фінансів і контролю, яка стосується роботи фінансових і казаначейських установ;
наявність і правильність розрахунків і обгрунтованість доходів і витрат бюджету і позабюджетних фондів, чи забезпечено дотримання нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших платежів до бюджеттів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, правильність розподілення джерел доходів та витрат між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць;
стан роботи Міністерства фінансів України відносно забезпечення правильності планування і використання фонду заробітної плати по бюджетним установам і органам виконавчої владі і місцевого самоврядування; внесеня конкретних пропозицій і виконаня мір по скороченню бюджетних видатків за рахунок припинення реалізації окремих регіональних програм, не повністю забезпечиними джерелами фінансуваня; приведення мережі, штатів і контингентів установ в відповідності з бюджетним призначеня на їх утримання.
Правильність створення і використання резервного фонду місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування;
Розміри дотацій і субвенцій, які передбачено отримувати в бюджеті, правильність їх розрахунків і обгрунтованість, скільки їх фактично отримано за відповідний період, не чи не мали місце випадки витрачаня дотацій і субвенцій не за цільовим призначеням;
За рахунок яких надходжень планувались і фактично були створені позабюджетні фонди; чи не мали місце випадки направляння бюджетних коштів до позабюджетних фондів;
Стан виконаня бюджетів; причини невиконаня доходної частини по окремим джерелам доходів. Що конкретно робив фінансовий орган, щоб отримати виконання і перевиконання доходної частини бюджету, як в цілому, так і по кожному джерелу отримання доходу;
Виконання фінансовими органами і органами Державного казначейства діючого порядку фінансування бюджетних установ, чи не було допущено перерахування грошових коштів з основного розрахункового рахунку бюджету на поточні витрати, не передбачені бюджетом, в більших розмірах, ніж передбачено бюджетом, на фінансування позабюджетних фондів і на інші необгрунтовані діючим законодавством України;
Чи не мали місце випадки направлення коштів на депозитні рахунки банків, з посиланням на те, що в бюджеті є вільні кошти, хоча фактично окремі витрати, передбачені бюджетом, тимчасово не фінансувалися;
Чи були випадки, коли з бюджету видавалися ссуди, і чи були вони повернені в строк; За рахунок яких коштів надавалися ці ссуди, чи було це передбачено бюджетом;
Як фінансові установи здійснювали контроль за надходженням та використанням коштів бюджету; які дії були вчинені при ненадходжені запланованих видатків;
Скоординованість роботи спрямованої на застосувваня засобів по наслідкам переввірок, вв частині незаконного ввитрачаня коштів і відшкодуванню спичинених ціми діями збитків;
Як здійснювався контроль за поверненям комерційними банками процентів за використання вільних бюджетних коштів тимчасово вільних і коштів позабюджетних фондів;
Які міри були здійсненні по активізації боротьби з корупцією;
Якість контролю фінансових установ за станом фінансової роботи, якість і дійсність проведених ревізійних перевірок на місцях;
Стан роботи з кадрами, їх поточність;
Правильність витрачаня коштів на утримання державних установ;
При ревізії установ і організацій, які фінансуються з бюджету, слід перевіряти:
наявність единого кошторису доходів та витрат, правильність і обгрунтованість його формування;
правильність списання на витрати коштів і матеріальних цінностей, по кожній із статей кошторису, наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, їх достовірність, сбереженя коштів і матеріальних ціностей і правильність ведення їх обліку;
при перевірці нарахування заробітної плати слід звертати увагу на посадові оклади, чи вірно утримуються податки з фонду заробітної плати, чи не мають виправлень та підчисток відомості на отримання заробітної плати, переввірка штатного розкладу, чи перераховуються до бюджету податки з фонду заробітної плати;
при перевірянні витрат на відрядження, слід звертати уваго. Яи не було подвійної компенсації витрат на відрядженя працівників, які праціюють як в штаті так і за сумісництвом в один і той самий час;
ревізію канцелярських і господарських витрат;
ревізія витрачання продуктів харчування в дошкільних установах, правильність обліку, відповідність встановленим нормам;
ревізія витрат на придбання медикаментів;
ревізія придбання устаткування та основних засобів;
витрат на капітальний ремонт основних засобів;
проведення вибіркової інвентаризації ТМЦ;
необхідно перевірити чи не були витрачені кошти на скрите кредитування;
при проведенні ревізії бюджетних установ підлягають перевірцці касові документи, які пов”язані з операціями по касі в розрізі кожного окремо відкритого рахунку;
відповідність ведення бухгалтерського обліку та достовірність складання фінансової звітності.
Незважаючи на усю серьозність наданих повноважень контрольно-ревізійній службі, необхідно мати на увазі, що право контролю надано їй лише стосовно коштів і матеріальних ціностей державних органів і організацій. Ревізія витрат і доходів бюджетної установи здійснюється у відповідності до Порядку складання единого кошторису доходів і расходів бюджетної установи, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 21 лютого 1997 р. №180.
ЛІТЕРАТУРА
Закон України “Про контрольно-ревізійну службу України”, від 26.01.93 №2939-ХІІ.
“Аудит”, Н.Т.Белуха, Київ, 2000 р.
Інстррукція “Про порядок проведення ревізій і перевірок органами контрольно-ревізійної служби України”, затвердженої наказо Головного контрольно-ревізійного управління України, 03.10.97р. №121
4. Порядок складання единого кошторису доходів і расходів бюджетної установи, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 21 лютого 1997 р. №180.