Реферат на тему:
Яєчна продуктивність японських перепелів за різних рівнів натрію і калію у комбікормі
Численними дослідженнями встановлено вплив натрію та калію на процеси травлення й всмоктування у кишечнику, обмін речовин і виділення метаболітів [1, 2, 4, 5, 6, 8, 9]. Достатня кількість цих елементів у раціоні та оптимальне їх співвідношення значною мірою визначають продуктивність тварин [3, 7, 10, 11]. Особливо це питання актуальне для перепелів, оскільки вони характеризуються швидким темпом росту та високою яєчною продуктивністю, отже чутливі як до нестачі, так і надлишку в раціоні мінеральних елементів.
Існуючі нині рекомендації з нормування вмісту натрію і калію мають досить широкий діапазон, який становить відповідно 0,1 — 1,5 та 0,3 — 0,9%. Методичні відмінності при проведенні подібних дослідів (породи перепелів, їхня продуктивність, рівні годівлі, умови утримання, склад комбікормів, вивчений діапазон рівнів натрію і калію, науковий рівень експериментів тощо) ускладнюють розробку та впровадження ефективних рецептів комбікормів для птиці цього виду. Тому актуальними є питання нормування вмісту натрію і калію у кормах для перепелів.
Метою наших досліджень було вивчення впливу різних рівнів натрію і калію у комбікормі на продуктивні якості японських перепелів та визначення оптимального вмісту цих елементів у комбікормі.
Матеріал та методика досліджень. Дослідження проводили у проблемній науково-дослідній лабораторії кормових добавок кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного Національного аграрного університету.
Для вивчення впливу різних рівнів забезпечення перепілок натрієм і калієм на їх фізіологічний стан та продуктивні якості було проведено два науково-господарські досліди у червні — вересні 2002 р. (результати досліду опубліковані [3]) та у листопаді 2002 — лютому 2003 р. (табл. 1).
1.Схема досліду
Група
Вміст у 100 г комбікорму, г
Відношення калію до
натрію
натрію
калію
1
0,19
0,71
3,74
2
0,19
0,81
4,26
3
0,19
0,91
4,79
4
0,23
0,71
3,08
5
0,23
0,81
3,52
6
0,23
0,91
3,96
Для досліду відібрали 240 голів перепелів у віці 63 доби, яких розділили за принципом аналогів на 6 груп, по 40 голів у кожній (30 самок, 10 самців). Зрівняльний період досліду тривав 14, основний — 112 діб.
Піддослідне поголів’я перепелів утримували у шестиярусній клітковій батареї. Площа на одну голову становила 120 см2, фронт годівлі — 2 см, напування — 1 см.
Параметри мікроклімату приміщення відповідали прийнятим для птахів зоогігієнічним нормам.
Годували піддослідних птахів повнораціонним комбікормом такого складу, %: пшениця — 26,69; кукурудза — 31,28; шрот соняшниковий — 7,13; шрот соєвий — 21,43; рибне борошно — 5,34; олія соняшникова — 0,96; сіль кухонна — 0,20; вапняк — 6,78; лізин — 0,03; вітамінний комплекс АDЕВ185/5 — 0,02; суміш мікроелементів СМЕ2225 — 0,05; мінерол — 0,09. У 100 г комбікорму містилось, г: сухої речовини — 88,52, обмінної енергії — 1,31 МДж; сирого протеїну — 22,00; сирого жиру — 3,33; натрію — 0,11; калію — 0,71; кальцію — 3,08; фосфору — 0,45.
Середньодобове споживання корму одним птахом становило 25 г.
Під час зрівняльного періоду досліду перепели одержували комбікорм із рівнем натрію 0,11%, калію — 0,71%. Протягом основного періоду рівень натрію у комбікормі птахів піддослідних груп підвищували за рахунок додаткового введення хлориду натрію, вміст калію — додаванням хлориду калію.
Одержаний матеріал оброблено статистично з використанням програми MS Excel.
Результати досліджень. Показники яєчної продуктивності перепілок наведені у табл. 2.
Результати засвідчили, що при введенні у комбікорм птахів 2- і 3-ї груп калію до рівня відповідно 0,81 і 0,91% (за рівня натрію 0,19%), кількість знесених яєць збільшувалася. Так, порівняно з першою групою, птахи якої споживали раціон із таким самим рівнем натрію та нижчим — калію (0,71%), валовий збір яєць від перепелів цих груп збільшився відповідно на 16,1 і 18,8%; несучість на початкову несучку була вищою на 16,2 і 18,8%, а несучість на середню несучку — на 9,5 і 20,5%.
2. Яєчна продуктивність піддослідних перепілок, шт.
Група
Валовий збір яєць на групу
Несучість на початкову несучку
Несучість насередню несучку
за весь період досліду
у середньому за 28 днів досліду
за весь період досліду
у середньому за 28 днів досліду
за весь період досліду
у середньому за 28 днів досліду
1
2188
547±28,8
79,93
18,24±0,950
79,16
19,85±1,268
2
2542
635±44,5
84,73
21,19±1,482
86,73
21,73±1,670
3
2600
650±48,8
86,67
21,67±1,427
94,82
23,85±2,022
4
1952
488±10,8
65,07
16,27±0,357
65,07
16,42±0,303
5
1979
494±10,7
65,97
16,50±0,357
69,93
17,52±0,508
6
2275
568±28,2
75,83
18,96±0,943
81,63
20,48±1,335
При збільшенні рівня калію від 0,71 до 0,91% (на фоні натрію 0,23%) у комбікормі птахів 4-, 5- і 6-ї груп, спостерігали зростання усіх показників яєчної продуктивності. Так, за валовим збором яєць птахи 5- і 6-ї груп перевищували аналогічний показник 4-ї відповідно на 1,2 і 16,4% (Р<0,05), за несучістю на початкову несучку — на 1,4 і 16,5% (Р<0,05) і за несучістю на середню несучку на — 6,7 і 24,7%.
Під час порівняння показників яєчної продуктивності перепілок 1- і 4-ї груп, які одержували корм із однаковою кількістю калію — 0,71% та різною натрію, відповідно 0,19 і 0,23%, у перепілок 4-ї групи спостерігали зниження валового збору яєць на 10,8%, несучості на початкову і середню несучку, відповідно, на 10,8% і 17,3%.
Аналогічне порівняння цих показників у птахів 2- і 5-ї груп дало змогу переконатися, що при підвищенні рівня натрію у кормі перепілок від 0,19% (2 група) до 0,23% (5 група) за однакової кількості калію (0,81%), валовий збір яєць зменшувався на 22,2% (Р<0,05), несучість на початкову несучку — на 22,1% (Р<0,05) і несучість на середню несучку — на 19,3%.
Валовий збір яєць, несучість на початкову та середню несучку зменшувалися відповідно на 12,6; 12,5 і 14,1% при збільшенні рівня натрію від 0,19% у раціоні птахів 3-ї групи до 0,23 у кормі 6-ї за однакових рівнів калію ? 0,91%.
Різниця у показниках продуктивності позначалася і на витратах кормів на 10 яєць та на 1 кг яєчної маси (табл. 3).
3. Витрати кормів на одиницю продукції, кг
Група
На 10 яєць
На 1 кг яєчної маси
за весь період
досліду
у середньому за
28 днів досліду
за весь період
досліду
у середньому за
28 днів досліду
1
0,35
0,36±0,025
3,48
3,52±0,246
2
0,32
0,33±0,031
3,30
3,36±0,302
3
0,29
0,30±0,030
2,93
2,99±0,285
4
0,43
0,43±0,009
4,13
4,13±0,089
5
0,40
0,40±0,011
3,92
3,92±0,104
6
0,34
0,33±0,032
3,27
3,30±0,239
Найнижчими вони були у перепілок 2- і 3-ї груп. Витрати корму на 10 яєць у птахів зазначених груп були нижчими, ніж у аналогів 1-ї групи відповідно на 8,3 і 16,7% (Р < 0,05). При збільшенні рівня калію від 0,71% до 0,91% на фоні натрію 0,23% у комбікормі перепілок 4-, 5- і 6-ї груп витрати корму зменшувались на 7,0 — 23,3% (Р < 0,05 порівняно з 4-ю групою).
Збільшення вмісту натрію у комбікормі піддослідної птиці зумовило зростання витрат корму на одиницю продукції.
Отже, збільшення у комбікормі вмісту калію від 0,71 до 0,91% позитивно впливало на показники яєчної продуктивності. При підвищенні рівня натрію від 0,19 до 0,23% несучість дещо знижувалася. Найвищі показники продуктивності (у межах вивченого діапазону натрію і калію) спостерігалися у перепілок, які споживали раціон із співвідношенням калію до натрію у межах 3,96 — 4,79 (аналогічне співвідношення — 4,10 — 5,64 — виявлено у тілі птахів). При звуженні вказаного співвідношення у кормі птахів до 3,08 — 3,74 відбувалось зниження несучості. Такі ж самі результати були отримані у досліді із нижчими рівнями натрію у комбікормі птахів [3].
Перспективними напрямами досліджень за даною проблематикою, виходячи з результатів досліджень, можна вважати вивчення впливу на продуктивні якості перепелів різних джерел натрію і калію, різних рівнів вказаних макроелементів при збереженні їх оптимального співвідношення.
Список літератури:
Горюнов А. Влияние поваренной соли на обмен и использование питательных веществ у молодняка // Животноводство. — 1957. — № 7. — С. 45 — 48.
Гинецинский А.Г. Физиологические механизмы водно-солевого равновесия. — М.: АН СССР, 1963. — 427 с.
Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Кононенко В.К., Отченашко В.В. Вплив різних рівнів натрію та калію в комбікормі на продуктивні якості японських перепелів // Наук. вісн. НАУ. — К., 2003. — Вип. 63. — С. 122 — 127.
Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Отченашко В.В. Баланс азоту та мінеральних елементів у японських перепелів за різних рівнів забезпечення їх калієм та натрієм // Наук. вісн. НАУ. — К., 2003. — Вип. 64. — С. 155 — 160.
Ібатуллін І.І., Ільчук І.І. Перетравність поживних речовин корму при різних рівнях натрію і калію в раціоні японських перепелів // Науковий вісник НАУ. — К., 2004. — Вип. 74. — С. 190 — 197.
Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Отченашко В.В. Вміст деяких макро- і мікроелементів у тканинах японських перепелів за різних рівнів натрію і калію у комбікормі // Наук. вісн. НАУ. — К., 2004. — Вип. 79. — С. 134 — 140.
Лемешева М.М. Взаимосвязь содержания солей калия, углеводов, протеина и аминокислот в корме с интенсивностью роста и сохранностью индюшат // Птицеводство: Респ. межвед. темат. науч. сб. — К.: Урожай, 1986. — Вып. 39. — С. 27 — 32.
Морозов И.А., Лысиков Ю.А., Питран Б.В., Хвыля С.И. Всасывание и секреция в тонкой кишке: субмикроскопические аспекты. — М.: Медицина, 1988. — 224 с.
Щипакин В.Н., Евтушенко Ю.В., Кудзина Л.Ю. Влияние ионов калия на реакции синтеза и распада богатых энергией соединений в митохондриях // Митохондрии. Биохимические функции в системе клеточных органел: Сб. науч. тр. — М.: Наука, 1969. — С. 79 — 83.