РЕФЕРАТ
на тему:
Гігієнічні вимоги до розміщення формування ДСМК в населених пунктах. Перспективні польові споруди медицини катастроф
П Л А Н :
І. ВСТУПЮ.
ІІ. ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ:
Мобільні госпіталі.
Бригади постійної готовності.
Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги.
Санітарно-епідеміологічні загони.
Спеціалізовані протиепідемічні бригади.
Санітарні дружини та санітарні пости.
ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СИРУКТУРА ДСМК:
Організаційна структура держаного рівня організації.
Організаційна структура територіального рівня організації.
Насиченість України хімічно-, вибухо-, та пожежо-небезпечними об'єктами, а також фізико-географічні особливості території створюють передумови для виникнення різних НС з ураженням населення. Такі обставини стали поштовхом для утворення в Україні Державної служби медицини катастроф (ДСМК), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 Квітня 1997 р. за № 343 «Про утворення державної служби медицини катастроф» та затвердженими цією Постановою «Положенням про державну службу ме-дицини катастроф» та «Положенням про координа-ційні комісії державної служби медицини катастроф».
Служба функціонально об'єднує призначені для ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій сили і засоби Міністерства охорони здоров'я, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно-бильської катастрофи, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту, системи охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, областей України, міст Києва та Севастополя.
Організаційно-методичне керівництво ДСМК покладається на Міністерство охорони здоров'я України.
Воно визначає за погодженням із зацікавленими міністерствами, відомствами та органами державної влади склад служби.
Основні завдання ДСМК:
Взаємодія медичних сил, засобів та лікувальних закладів у сфері медичного захисту населення на те-риторії України у разі виникнення екстремальних ситуацій.
Прогнозування медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій та розроблення рекомендацій щодо проведення конкретних скоординованих заходів для зниження їх негативного впливу.
Ліквідація медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій.
ДСМК відповідно до покладених на неї завдань:
надає потерпілим в екстремальних ситуаціях безплатну екстрену медичну допомогу на догоспітальному і госпітальному етапах;
організовує і проводить комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах, де трапилися НС;
координує роботу, спрямовану на забезпечення готовності лікувальних закладів, системи зв'язку й оповіщення медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;
забезпечує збереження здоров'я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків екстремальних ситуацій;
здійснює збирання, аналіз, облік і надання інформації про медико-санітарні НС;
забезпечує створення та раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;
бере участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у разі виникнення НС;
проводить науково-дослідну роботу, пов’язану з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги ураженим під час різних НС;
бере участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини катастроф.
Органи управління. Керівництво наданням екстреної медичної допомоги під час ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф здійснює:
на державному рівні — Міністерство охорони здоров'я України;
на територіальному рівні — Міністерство охорони здоров'я автономної Республіки Крим, обласні, а також Київське і Севастопольське міські управління охорони здоров'я.
Для координації дій медичних сил і засобів, що входять до складу ДСМК, створюються міжвідомчі координаційні комісії державного і територіального рівнів.
Керівництво наданням медичної допомоги у разі катастроф здійснюють оперативні групи, що призначаються на державному рівні міністром охорони здоров'я України, на територіальному — керівником охо-рони здоров'я відповідної адміністративної території.
До органів управління потрібно віднести також територіальні центри екстреної медичної допомоги, на які покладено функції управління ДСМК адміністративної території.
ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
До формувань ДСМК належать: мобільні госпіталі, медичні загони, бригади постійної готовності, санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, санітарні пости та санітарні дружини.
Мобільні госпіталі створюються на базі лікувальних закладів ДСМК і призначаються для надання першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги потерпілому населенню у разі НС.
Медичні загони формуються з лікарсько-сестринських бригад лікувальних закладів одного міста для надання невідкладної першої лікарської допомоги потерпілим на догоспітальному етапі.
Бригади постійної готовності можуть бути першої і другої черги.
Бригади постійної готовності першої черги – це формування ДСМК, що призначені для надання екстреної медичної допомоги потерпілим у догоспітальний період та їх госпіталізації в лікувальні заклади. Бригади постійної готовності ДСМК першої черги можуть бути позаштатними чи штатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.
До складу позаштатних бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня включаються формування зі складу бригад швидкої медичної допомоги, позаштатні бригади, створені територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами.
Бригади постійної готовності ДСМК першої черги зі складу швидкої медичної допомоги у повсякденних
умовах працюють як звичайні виїзні бригади швидкої медичної допомоги і надають екстрену медичну допомогу населенню території обслуговування.
У разі НС і появи уражених поза межами зони обслуговування вони направляються в осередок для надання медичної допомоги та евакуації потерпілих у лікувальні заклади. Це зазначається у посадових інструкціях для особового складу бригади. Для роботи таких бригад створюється необхідний недоторканний запас медикаментів та медичного майна і забезпечується рівень під-готовки особового складу бригади за вимогами рівня;
підготовки працівників ДСМК.
Бригади постійної готовності першої черги ДСМК, що створюються територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами ДСМК, формуються і оснащуються медичною технікою, транспортом та медикаментами на рівні не нижчому, ніж відповідні бригади із складу швидкої медичної допомоги.
Як правило, всі штатні та частина позаштатних бригад територіального рівня одночасно визначаються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з територіальними органами управління охо-рони здоров'я як бригади постійної готовності першої черги державного рівня.
Загальну кількість бригад постійної готовності першої черги територіального рівня слід розраховувати, виходячи із вимог самостійної ліквідації медико-санітарних наслідків НС територіального рівня. Але слід пам'ятати, що максимальна кількість бригад швидкої медичної допомоги, включених до ДСМК, може обмежуватися можливостями їх оснащення та забезпечення обслуговування за межами району відповідальності.
Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги призначені для підсилення лікувальних закладів другого етапу медичної евакуації висококваліфікованими фахівцями. Спеціалізовані бригади, як правило, формуються вузькопрофільними: хірургічні, терапевтичні, гематологічні, реанімаційні, токсикотерапевтичні, психоневрологічні, педіатричні, акушерсько-гінекологічні тощо.
Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги можуть бути штатними і позаштатними,, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.
Штатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, як правило, створюються при територіальних центрах екстреної медичної допомоги, відомчих лікувальних та провідних профільних закладах. Ці бригади в повсякденних умовах працюють на базі стаціонару, отримують необхідний рівень підготовки, а в разі назрілої необхідності працюють згідно з «Планами медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях».
Рекомендований склад штатних спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги наведено в табл. 1.
Таблиця 1 Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги
Склад бригад | Профіль бригад
хірургічний | терапевтичний | токсико-терапевтичний | Психо-неврологічний
Лікар-хірург | 2
Лікар-анестезіолог | 1
Лікар-терапевт | 1
Лікар-токсиколог | 1
Лікар-психіатр | 1
Лікар-невропатолог | 1 | 1 | 1
Фельдшер (медсестра) | 2
Операційна сестра | 1
Медсестра-анестезист | 1 | 1
Фельдшер-лаборант | 1
Всього | 5 | 2 | 4 | 4
Позаштатні спеціалізовані бригади постійної готов-ності ДСМК другої черги, як правило, створюються при лікарнях швидкої медичної допомоги, міських та районних лікарнях, які надають ургентну допомогу в системі швидкої медичної допомоги адміністративної території, при відомчих лікувальних закладах і провід-них профільних науково-дослідних та лікувальних за-кладах, що розташовані на цій території. Ці бригади формуються із висококваліфікованих фахівців і направ-ляються в лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації у разі НС.
Склад позаштатної спеціалізованої бригади постій-ної готовності другої черги рекомендується визначити аналогічно складу штатної бригади. При закладах, які формують ці бригади, створюється відповідний запас медичного обладнання та медикаментів.
Як правило, всі штатні та частина позаштатних спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК дру-гої черги територіального рівня одночасно визнача-ються Міністерством охорони здоров'я України за по-годженням з територіальними органами охорони здо-ров'я як спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги державного рівня.
Санітарно-епідеміологічні загони формуються на основі санітарно-епідеміологічних закладів і склада-ються із спеціалізованих бригад (епідеміологічних, гі-гієнічних та радіологічних). Вони виконують функції пересувних частин СЕС для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів,
Спеціалізовані протиепідемічні бригади створю-ються на основі науково-дослідних установ санітарно-епідеміологічного профілю і використовуються для проведення протиепідемічних заходів у районах НС, насамперед у разі виникнення осередків особливо не-безпечних інфекцій.
Санітарні дружини та санітарні пости створюють-ся на підприємствах, у господарствах та населених пунктах для надання першої медичної допомоги по-терпілим у разі НС переважно на об'єктах свого фор-мування. На підприємствах санітарні дружини ство-рюються у кожній зміні. На великих підприємствах, у навчальних закладах можуть створюватись загони са-нітарних дружин.
Організаційна структура ДСМК передбачає два рівні: державний та територіальний.
Сили і засоби державного рівня управління функ-ціонально підпорядковані Міністерству охорони здо-ров'я України і беруть участь у ліквідації наслідків НС, у разі яких можливості територіальних (Автоном-ної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севас-тополя) органів та закладів охорони здоров'я не від-повідають існуючим потребам і виникає необхідність у залученні додаткових сил та засобів. Державний рі-вень включає спеціально визначені медичні сили і за-соби Міністерства охорони здоров'я України, інших міністерств і відомств та органів управління охорони здоров'я адміністративних територій, що призначені діяти на всій території України у разі НС. До основних структур державного рівня належать Український на-уково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, за погодженням з відповідни-ми органами виконавчої влади бригади постійної го-товності першої і другої черги, лікувальні заклади як Міністерства охорони здоров'я, так і інших мініс-терств і відомств, а також відповідна кількість ліжок спеціалізованого ліжкофонду медичних закладів мі-ністерств, відомств та органів управління адміністра-тивних територій.
У зв'язку з тим що до складу сил ДСМК державно-го рівня входять медичні заклади різного підпорядку-вання, координацію діяльності їх у разі виникнення екстремальних ситуацій здійснює центральна коорди-наційна комісія, що створюється Кабінетом Міністрів України. Персональний склад; центральної координа-ційної комісії визначається Міністерством охорони здоров'я України.
ДСМК на територіальному рівні організовується в системі Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь (відділів) охорони здо-ров'я обласних, Київської та Севастопольської місь-ких державних адміністрацій.
Визначення медичних сил і засобів ДСМК тери-торіального рівня покладається на Міністерство охо-рони здоров'я України за погодженням з Міністерст-вом з питань надзвичайних ситуацій та у справах за-хисту населення від наслідків Чорнобильської катаст-рофи, Міністерством оборони, Міністерством внутріш-ніх справ, Міністерством транспорту, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміні-страціями за поданням органів охорони здоров'я-Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
До медичних сил і засобів ДСМК територіального рівня належать територіальні центри екстреної медич-ної допомоги, визначені органами управління охорони здоров'я цієї території лікувальні заклади системи охорони здоров'я та відомчі лікувальні заклади, що розташовані на цій території, бригади постійної готов-ності першої черги, спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги та інші формування. Головним закладом ДСМК територіального рівня є територіаль-ний центр екстреної медичної допомоги.
Керівництво ДСМК територіального рівня під час ліквідації медико-санітарних наслідків екстремальних
ситуацій покладається відповідно на Міністерство охо-рони здоров'я Автономної Республіки Крим, упра-вління охорони здоров'я обласних, Київської та Сева-стопольської міських державних адміністрацій.
До складу сил ДСМК територіального рівня вхо-дять медичні заклади різного підпорядкування. Коор-динацію їх діяльності у разі виникнення екстремаль-них ситуацій здійснює територіальна координаційна комісія, що утворюється відповідно Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміні-страціями. Координаційні комісії є постійно діючими дорадчими позаштатними Органами. Комісії узгоджу-ють склад та порядок використання у НС медичних сил і засобів, що мають бути визначені відповідними органами виконавчої влади у функціональне підпо-рядкування ДСМК, програму розвитку ДСМК, заходи щодо удосконалення Організації та функціонуванні ДСМК, плани заходів щодо забезпечення постійної готовності ДСМК до виконання покладених на неї за-вдань, заходи щодо підготовки фахівців ДСМК, Коор-динують роботу щодо створення і використання ре-зерву медичних і матеріальних ресурсів.
До складу територіальної координаційної комісії входять представники територіальних органів управ-ління охорони здоров'я, територіальних центрів екст-реної медичної допомоги та медичних закладів як Міністерства охорони здоров'я, так і відомчого підпо-рядкування, а також інші представники. Роботою те-риторіальної комісії керує її голова, а в разі відсут-ності голови — за його дорученням один із його за-ступників. Головою територіальної комісії є відповід-но міністр охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальники управлінь (відділів) охорони здо-ров'я обласних, Київської та Севастопольської місь-ких державних адміністрацій. Заступники голови комісії призначаються її головою.
Загальний склад територіальної комісії визначаєть-ся відповідно Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, та Севастопольською мі-ськими державними адміністраціями після погоджен-ня із зацікавленими органами, представники яких входять до складу комісії, а персональний склад затверджує, її голова.
Л і т е р а т у р а :
Черняков Г. О., Медицина катастроф, - К., Здоровя, 2001.
Комаров А.В., Военно-медицинская підготовка. – М. Медицина 1984р.
Заражан В.М., Медицина транспортних катастроф. – Одеса.