Реферат на тему:
Надання першої допомоги при враженні людини блискавкою
План
1. Електротравми
2. Правила поведінки під час грози, захист від блискавок
3. Перша допомога при ураженні блискавкою
Список використаної літератури
1. Електротравми
Електротравми виникають при включенні людини в електричний ланцюг. Важкість ураження залежить від ба-гатьох причин (сила і напруга струму, тривалість його дії, харак-тер навколишнього середовища — дощ, волога земля, вода, стан організму—суха чи волога шкіра й ін.). Ураження складається із загального впливу струму на організм і з його місцевої дії, що виражається в опіку. Звичайно опіки при ураженні струмом не дуже великі, але глибокі та важкі.
Перша допомога полягає у звільненні потерпілого від дже-рела струму або шляхом знеструмлення ланцюга (вимикан-ня рубильника, викручування запобіжників, перерізання прово-ду — інструмент повинен бути заізольований, рятівник — у гумовому взутті чи стояти на ізолюючому матеріалі), або відтягання проводу від постраждалого (сухою палицею, рукою, за-кутаною щільним шаром сухого одягу). Поки потерпілий не відсунутий від джерела струму, він сам є джерелом струму для тих, хто надає допомогу!
Після цього треба приступити до штучного дихання і непря-мого масажу серця, розстебнувши попередньо весь одяг, що стискує. Лише після оживлення приступають до перев'язки об-печених місць.
Особливим випадком електротравми є ураження блискав-кою. У цьому випадку перша допомога буде полягати в штучному диханні й непрямому масажі серця. Уражений блискавкою не є джерелом струму.
Опіки можуть виникати або під дією відкритого вогню, або при потраплянні на шкіру гарячої рідини чи хімічних речовин. У будь-якому випадку першим заходом повинно бути припи-нення дії джерела опіку. Якщо на людині зайнявся одяг, слід збити полум'я. Звичайно в такій ситуації люди губляться, по-чинають бігати, метушитися, сприяючи таким чином роздуван-ню полум'я. У цьому випадку потерпілого варто повалити на землю, накрити його щільною тканиною (ковдра, брезент) для припинення доступу повітря до вогню, а при відсутності такої можливості постраждалого потрібно катати по землі, збиваючи вогонь гілками, рушником, піджаком — будь-яким підручним матеріалом. Потім обгорілого звільняють від одягу. Ні в якому разі не слід «здирати» одяг, що пристав до тіла, його необ-хідно акуратно обрізати. Потім на звільнене місце наклада-ють пов'язку, а якщо поверхня опіку велика — хворого накри-вають простирадлом чи ковдрою і транспортують у медичну установу. Важкість опіку залежить не тільки від його ступеня (1-й ступінь — почервоніння, 2-й ступінь — утворення пухирців, 3-й ступінь — обвуглювання, 4-й ступінь — глибоке обвуглю-вання), але і від розмірів ураженої поверхні тіла. Небезпечни-ми для життя можуть бути навіть опіки легких ступенів, але великої поширеності. Потерпілого під час евакуації чи до неї треба забезпечити достатньою кількістю питва.
При невеликих опіках (термічних, хімічних) обпалену ділян-ку необхідно відразу ж сильно поливати водою протягом 5— 10 хвилин.
2. Правила поведінки під час грози, захист від блискавок
Гроза – як красиве, так, водночас, і небезпечне природне явище. Особливу небезпеку під час грози становлять ураження блискавкою.
Загалом, ураження блискавкою досить не часте явище. Воно складає десятимільйонну долю ризику. Та все ж таки, за даними статистики, у світі щороку від її удару гине близько трьох тисяч людей. Ці сумні факти вимагають знання правил поведінки під час грози.
Щоб знизити ризик під час грози на відкритій місцевості: не можна ховатися під високі дерева, особливо поодинокі.
Що цікаво: найбільш небезпечними з них є дуб, тополя, ялина та сосна. Дуже рідко блискавка влучає у вербу і клен, а найменш вірогідна її атака на кущі.
На відкритому просторі краще присісти у суху яму чи траншею. Тіло повинно мати якнайменше точок дотику із землею, не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу враження розрядом, а краще потрібно сісти, злегка нахиливши голову, щоб вона не була вище предметів, які знаходяться поряд; не ховайтеся в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, тим більше серед острівців дерев. Не потрібно бігти.
Якщо вас двое, трое чи більше, - не скупчуйтеся в укритті разом, а ховайтеся поодинці, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл.
Перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, а не розкидано, тим самим звузивши площу можливого ураження розрядом; негайно слід позбавитись усіх металевих предметів, які є на вас чи при вас: лопати, сокири, ножі, браслети, навіть годинники - покладіть у захищеному місці далі від себе; під час грози припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні – велосипед поставте якнайдалі від себе, а коня прив’яжіть, бажано до невисокого дерева і не до паркану; не потрібно купатися під час грози, але якщо гроза застала під час купання, то слід до берега добиратися повільно, спокійно, не вимахуючи руками, якщо гроза застала вас на човні, то слід вибратися на берег, а коли це зробити неможливо, то слід сидіти нерухомо, витягши з води весла.
У горах маємо уникати різних виступів і підвищень. Небезпечними можуть бути й металеві предмети, отже, не варто перебувати поряд із ними.
Якщо ви знаходитися в приміщенні: негайно зачиніть усі двері, кватирки, вікна і відійдіть подалі від них, також тримайтеся на відстані від електроприладів, труб, узагалі будь-якого металевого начиння; не користуйтеся водогоном, у жодному разі не слід митися у ваннах; утримайтеся дзвонити по телефону, при великій потребі робіть це швидко одразу ж опісля чергового грозового розряду. Тож, якщо людина не розгубиться і згадає ці поради, її обмине навіть та десятимільйонна доля ризику, яку таїть у собі блискавка.
3. Перша допомога при ураженні блискавкою
Ураження блискавкою виникає під дією потужних електричних розрядів (до 10 тис кВт). Окрім цього діє звукова, повітряна і вибухова хвиля.
Клініка: переважають ознаки пораження ЦНС і периферичної НС. Спочатку потерпілий непритомніє і може находитись в цьому стані від кількох хвилин до кількох діб. Після цього виникають марення, галюцинації, порушення рівноваги, сильний головний біль. На шкірі можуть бути сліди від блискавки у вигляді смуг червоно-бурого кольору.
Невідкладна допомога.
Заходи | Мета
1. Визначають стан важкості хворого, стан свідомості, пульс на магістральних судинах, ширину зіниць, наявність чи відсутність дихання. | Для визначення подальшої тактики надання НД
2. Якщо свідомість збережена – надати лежаче положення, ввести седативні середники | Зменшує дію блискавки на ЦНС
3. Якщо свідомість відсутня при збереженому кровообігу і диханні – перевести в горизонтальне положення, вдихання парів нашатирного спирту, п/м кордіамін або кофеїн 1мл 20%, седативні середники, серцеві глюкозиди | Виведення зі стану непритомності, покращення геодинаміки, збудження дихання
4. Якщо діагностовано клінічну смерть почати серцево-легеневу реанімацію | Оживлення організму
5. На сліди від блискавки на шкірі накласти асептичну повязку | Профілактика інфікування раневої поверхні
Список використаної літератури
Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.
Єлісєєв А.Т. Охорона праці. — К., 1995.
Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. — К.. Знання, Л.. Вид-во ЛБК НБУ, 1999.
Єлісєєв А.Т. Охорона праці. — К., 1995.