Водні ресурси
ПЛАН
1.Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
2.Водні ресурси Прикарпаття.
3.Що таке водні ресурси
1. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
Водні ресурси виступають джерелом промислового і побутового водопостачання, а тому відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства та у життєдіяльності населення.
Рівень забезпеченості України водними ресурсами є недостатнім і визначається формуванням річкового стоку, наявністю підземних і морських вод. Потенційні ресурси річкового стоку оцінюються у 209,8 куб. км, з яких місцевий стік на території України становить в середньому 52,4 куб. км, приток — 157,4 куб. км. Запаси підземних вод, не пов'язаних з поверхневим стоком, становлять 7 куб. км. Крім того, в господарстві України використовується до 1,0 куб. км морської води. В розрахунку на одного жителя України поверхневий місцевий стік становить близько 1045 куб. м. Найвищий рівень водозабезпечення жителів — у західних і північних областях України.
Територіальний розподіл водних ресурсів України є нерівномірним і не відповідає розміщенню водомістких господарських комплексів. Найменша кількість водних ресурсів формується у місцях зосередження потужних споживачів — Донбас, Криворіжжя, Автономна Республіка Крим, південні області України. Основними споживачами води є промисловість (в першу чергу електроенергетика, металургія, хімічна промисловість), сільське господарство, комунальне господарство. Для пом'якшення територіальних відмінностей у забезпеченні поверхневими водами в Україні побудовано 1,1 тис. водосховищ (повний об'єм 55,0 куб. км), найкрупніші з яких знаходяться на Дніпрі. Створено близько 29 тис. ставків, 7 крупних каналів і 10 водоводів тощо.
Важливою складовою водних ресурсів є їх гідроенергоресурси — запаси енергії річкових потоків і водоймищ, що лежать вище від рівня моря. Загальні потенційні гідроенергоресурси становлять близько 60% всієї енергії поверхневого стоку. Розрізняють потенціальні, технічно можливі (за даним рівнем розвитку науки і техніки) та економічно доцільні для використання гідроенергоресурси. Потенціальні гідроенергоресурси України становлять 44,7 млрд. кВт * год.; з них технічно можливі для використання — 21,5 млрд. кВт * год.; економічно доцільні для використання становлять 16 млрд. кВт * год.
Основні проблеми щодо раціонального формування, використання та збереження водних ресурсів України полягають у: забрудненні водних об'єктів шкідливими викидами та недостатньо очищеними промисловими і комунально-побутовими стічними водами; інтенсивному старінні основних фондів водозабезпечуючого і водоохоронного призначення, низькій продуктивності очисних споруд; недостатній самовідновлюваній та самоочисній здатності водних систем; незбалансованій заводним фактором системі господарювання, що характеризується високими обсягами залучення водних ресурсів у виробничу сферу та високою водомісткістю продукції.
2.Водні ресурси області
Водні ресурси області є невід’ємною і надзвичайно важливою частиною її природних багатств. Вони забезпечують потреби народного господарства та населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод.
Поверхневі води області. Поверхневі води області представлені річками басейнів Дністра і Прута, водосховищами, ставками та озерами. Основним джерелом поновлення водних ресурсів є атмосферні опади, щорічний об’єм яких складає 11,5 км3. За ресурсами місцевого водного стоку наш край посідає друге місце серед областей України.
Ріки області мають значні запаси гідроенергетичних ресурсів (514 тис.квт.), що становить 10 відсотків від загальноукраїнських. Потужність гідроелектростанцій на річках області могла б становити 263 тис.квт.
Загальний об’єм річкових вод у середній за водністю рік – 8,7 км3, у тому числі місцевий стік (формується на території області) – 4,8 км3 . Загальна кількість водотоків на території області налічує 8321 річку, загальною довжиною 15656 км, із них 193 – мають довжину більш 10 км, а понад 100 км – тільки чотири: Дністер, Прут, Свіча, Лімниця. Із загальної водозабірної площі 13,9 тис. км2, на басейн річкової системи Дністра припадає близько двох третин вказаної площі, а решта - на басейн Прута.
Забір свіжої води з басейну р. Дністер складає 107,5 млн. м3/рік, а з басейну р. Прут - 7,5 млн. м3/рік
Густота річкової мережі в межах області коливається від 0,2-0,3 км/км2 у рівнинній частині до 1,3 – 1,7 км/км2 у Карпатах.
Об’єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області, складає 4,8 млрд. м3/рік, а у маловодні роки близько 2 млрд. м3/рік.
Основним водотоком і джерелом водопостачання із поверхневих вод області є р. Дністер, в Івано-Франківській області протікає напротязі 218 км, площа водозбору – 72,1 тис. км2 , загальна довжина річки – 1362 км.
Найбільшим водоспоживачем є промисловість, на долю якої припадає 64,4 млн. м3 води, або 67від загального водоспоживання, в житлово–комунальному господарстві – 30,8 млн. м3 води, в інших галузях – 19,8 млн. м3 води. Одним з найбільших забруднювачів водних ресурсів в області є ДК “Екотехпром”, який в 2002 р. скинув в р. Бистрицю (притоку р. Дністер) 44,95 млн. м3 недостатньо-очищених стічних вод, що складає 45,7 % від загальної кількості забруднених стоків області.
Значний вплив на стан поверхневих та підземних вод здійснює ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, внаслідок складування на поверхні землі, глинисто-солевих шламів (хвостів) хімфабрики та Домбровського кар’єру.
Високомінералізовані води, які скидаються, в річки Сівку, Кропивник, далі потрапляють в р. Дністер, яка є джерелом водопостачання для багатьох міст України.
Незадовільний стан з очищенням стічних вод на підприємствах житлово-комунального господарства області. В результаті невідповідного технічного стану, неправильної експлуатації очисних споруд каналізації, вони працюють не ефективно. Це – очисні споруди в містах Івано-Франківську, Галичі, Косові, смт Брошнів.
Не вирішується питання очищення стічних вод в Яремчанській курортно-санітарній зоні, де всі практично всі санаторії скидають стічні води без достатньої очистки.
Для будівництва промислових і житлових об’єктів, автомобільних шляхів та благоустрою області, у великих обсягах здійснюється безсистемна розробка і вибір піщано-гравійної суміші, з русел рік басейну Дністра. Така розробка негативно впливає на гідрологічний і гідробіологічний стан річок, приводить до пониження русел, розриву цілісності берегів, активного розвитку долинної та бокової ерозії, а також їх забруднення.
Озера, ставки. Природних водойм на території області дуже мало. Представлені вони, невеликими озерами, які утворилися в старицях річок, а також карстовими водоймами в Тлумацькому і Городенківському районах.
Окрім заплавних озер природного походження в долинах рік поширені рукотворні водойми – ставки та водосховища.
Найбільше водосховище області площею 1260 га, яка забезпечує водою Бурштинською ТЕС, побудоване на р. Гнила Липа.
На ріці Чечва створено Чечвинське водосховище площею 184 га, а на ріці Свірж - Княгинецьке водосховище, площею 228 га. Сумарний об’єм цих водосховищ складає 63 млн. м3.
В області нараховується 630 ставків, загальною площею водного дзеркала біля 2373 га та сумарним об’ємом біля 31,0 млн. м3.
Водосховища і ставки відіграють певну роль у регулюванні стоку рік, а також використовуються для розведення і вирощування риби.
Підземні води. В області налічується 22 родовища прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України. Загальні затверджені запаси вод на цих родовищах складають 275,8 тис. м3/добу. На сьогоднішній день лише 3 із них експлуатуються. В той же час, 15 родовищ підземних прісних вод, які використовуються для централізованого водопостачання населення, експлуатуються без розвіданих запасів
За ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних відкладів долин рр. Дністер, Прут, Бистриця та ін.
Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної, Болехова, Яремчі, населення яких становить третину від загальної чисельності по області, здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні водозабори).
На території області виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 26-ти із яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси по категорії С1. Води 32 мінеральних джерел області занесено до державного стандарту "Води мінеральні питні", із них 12 – лікувально-столових і 20 – природно-столових. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України "Води мінеральні лікувальні".
Станом на 01.01.2003 року на базі джерел мінеральних вод працювало 30 підприємств з розливу та реалізації лікувально–столової та природної столової води.
Використання мінеральних вод в області недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу.
За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед підземних вод Івано-Франківської області, які використовуються для водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. І лише на Городенківському родовищі підземні прісні води мають гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий склад при загальній мінералізації 0,5-0,7 г/дм3.
В Тлумацькому, Городенківському та Снятинському районах підземні води, що використовуються для господарсько-питного споживання, характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мг-екв/дм3 при нормі 7 мг-екв/дм3).
Мінеральні води поширені по всій території області. За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод:–
води без специфічних компонентів і властивостей;–
води із специфічними компонентами і властивостями:
а) води типу "Нафтуся"(з вмістом активних органічних речовин);
б) вуглекислі;
в) сульфідні води;
г) залізисті;
д) содові;
е) бальнеологічні йодо-бромні розсоли;–
хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли;
1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах.
Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985 м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу; угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу; хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу, мінського типу – 67 м3/добу.
2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями:
а) мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу “Нафтуся”. Із них активно використовуються лише вода “Горянка”, родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та "Гута" в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод типу "Нафтуся" складають 3540 м3/добу;
б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області,в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Казбегі". Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти проявам оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2;
в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу;
г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2;
д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2;
е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні.
3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2.
В Калуському районі в с.Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Br – 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт свердловини склав 690 м3/добу.
3. Під терміном “водні ресурси” розуміють усі води даної території (поверхневі – річки, озера, водосховища, ставки і підземні), придатні для господарського використання.
Забезпечення одного жителя країни водою місцевого стоку становить 1000 м3, що у 18 разів менше, ніж у Росії.
На території України нараховується більше 70 тис. річок. З 210 км3 річкового стоку найбільше (в середньому) припадає на Дунай – 123 км3, Дніпро – 53 км3, Дністер – 9 км3, Тису – 6 км3, Сіверський Донець – 5 км3 і Південний Буг – 3 км3.
Три тисячі озер України акумулюють у собі 11 км3 води. Найбільше з прісних – Світязь, солоних – Сасик, Ялпуг. Ресурси прісних озерних вод становлять 2,3 км3, солоних – 8,6 км3.
В Україні збудовано більше тисячі водосховищ, загальним об’ємом понад 55 км3. Найбільший каскад водосховищ створенний на Дніпрі.
Ставки становлять найчисленнішу групу (близько 28 тис., об’ємом більше 3 км3) штучних водойм, які здавна споруджувалися на малих річках, у балках та ярах.
Запаси більш чистих, порівняно з поверх-невими, підземних вод перевищують 20 км3 і знаходяться, в основному, на півночі і заході. Глибина залягання їх коливається від 100 м на півночі до 600 м на півдні України. Серед підземних вод особливо важливу роль відіграють мінеральні, які зосереджені у 84 родовищах, з них 35 експлуатуються.
У гірських регіонах України є термальні води, які залягають на глибині понад 500 м і ще недостатньо вивчені.
У цілому за запасами водних ресурсів Україна займає одне з останніх місць у Європі. Найбільшими споживачами води є промисловість, сільське і комунальне господарство.
Альтернативним джерелом водних ресурсів є моря, бо їх води вимагають опріснення. Найбільше господарське значення Чорного і Азовського морів, довжина берегової смуги яких становить майже 2 тис. км, полягає в тому, що вони є основою для розвитку морського транспорту, рибальства, відпочинку і лікування людей.