Місто Знам’янка, Кіровоградської області.
У кожного населеного пункту є те, по чому воно відрізняється серед інших. Є така візитна картка і у міста Знам’янки, що у Кіровоградській області, - то Чорний ліс та залізниця. Гудки локомотивів та блимання залізничних світлофорів створюють особливий ритм життя міста, а Чорний ліс, окутуючи своїм зеленовіттям місто, оберігає його від вітрів і спеки.Місто Знам’янка – місто обласного підпорядкування. Розташоване воно за 40 кілометрів від обласного центру на вододілі басейнів річок Інгулу, Інгульця та Тясмина. Це південно-східна частина Кіровоградської області. Площу у 1480 гектарів займає місто Знам’янка.Знам’янка виникла ще в 1730 році як розкольницька слобода. Це було невелике селище, жителі якого займались, головним чином, теслярним, токарним, меблевим ремеслами. Однак роком заснування Знам’янки, як населеного пункту, вважається 1869 рік, коли тут з’явилась залізнична станція Харково-Миколаївської залізниці. Свою назву одержала від сусіднього села (тепер – Знам’янка Друга).Сьогодні Знам’янка – це місто сплетіння залізниць, ворота півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які прямують з півночі на південь (Київ-Миколаїв), з півночі на південний схід (Київ-Дніпропетровськ), із сходу на захід Кременчук-Кіровоград).Автомобільні артерії України теж проходять через Знам’янку – то міжнародна траса Київ-Луганськ-Ізваріна,- а також автошляхи Донецьк-Київ, Кишинів-Волгоград. Одним словом, всі життєдайні артерії держави перетинаються саме тут.Населення міста Знам’янки складає близько 35 тисяч. Із них 60 відсотків працюють на підприємствах залізничного транспорту: локомотивному депо, станції Знам’янка, колійно машинній станції № 63 та ще декількох підприємствах, які обслуговують залізницю. Крім того, у місті працюють відкриті акціонерні товариства – заводи “Акустика”, “Пуансон” та завод продтоварів, здобув свій розвиток у Знам’янці і малий бізнес.У шести загальноосвітніх школах міста навчаються понад чотири тисячі учнів. На території міста працює і школа-інтернат для дітей з наслідками поліомієліту та церебральних паралічів, де живуть і навчаються 195 дітей.У місті два професійно-технічні училища. В одному з них учні набувають залізничних професій, а в іншому – навчаються майбутні муляри, штукатури, водії, кухарі та кондитери.З 1967 року у Знам’янці відкрилась дитячо-юнацька спортивна школа. І відтепер примножують славу рідного міста юні спортсмени, вихованці цієї спортивної школи. То - майстри спорту Савченко Микола (греко-римська боротьба), Кодацький Максим (велоспорт), Добрянський Андрій (футбол); кандидати в майстри спорту – Хрипта Андрій (велоспорт), Шадей Оксана (баскетбол).Крім спортивної школи у вільний від занять час діти можуть знайти собі розваги та набути необхідних навичок у гуртках станції юних техніків та в будинку дитячої творчості та дозвілля. В цих закладах працюють чудові педагоги, справжні ентузіасти своєї справи, які до глибини душі віддані дітямМедичне обслуговування здійснюють дві лікарні: центральна районна лікарня (заснована у 1958 році) та залізнична лікарня (заснована у 1883 році Лисенком А.В., досвідченим лікарем, братом видатного українського композитора Лисенка М.В.)На території міста є запаси мінеральних вод, які відносяться до гідрокарбонатно-натрієво-магнієво-кальцевих зі значним вмістом сульфатів, а також з наявністю радону та заліза. Запаси розвіданих мінеральних радонових вод складають 36,6 млн.м кубічних. На цих джерелах і збудована фізіотерапевтична лікарня відновлювального лікування. Одночасно тут можуть лікуватись 450 хворих. З першого дня заснування очолює цей оздоровчий заклад лікар Ганна Василівна Шандра. Вона зуміла зібрати тут не тільки хороший колектив, а й рослини майже з усіх куточків України, які буйно зеленіють на подвір’ї лікарні.Розповідаючи про культурне життя міста потрібно сказати, що є у Знам’янці Палац культури, шість міських бібліотек, школа естетичного виховання імені М.В.Лисенка та музей Тараса Шевченка “Кобзарева Світлиця”, який очолює на громадських засадах родич Т.Г.Шевченка, краєзнавець В’ячеслав Євгенович Шкода. У 2002 В.Є.Шкоді присвоєно звання “Почесний громадянин м.Знам’янки”. У цей же рік це почесне звання присвоєно і краєзнавцю письменнику Олександру Антоновичу Рябошапці.Творчим обличчям та душею нашого міста є створений у 1992 році ансамбль пісні і танцю “Барвінок”, організатором, художнім керівником якого є Євдокія Павлівна Мельниченко. Колектив відомий у різних куточках України, є дійсним членом Всеукраїнського науково-культурного фонду імені Т.Г.Шевченка та лауреатом Всеукраїнського огляду народної творчості, постійним учасником святкових заходів у місті та області. Милозвуччям голосів колективу величаються понад 120 українських, народних та сучасних, козацьких та духовних пісень.Окрасою Знам’янки є і старовинний парк відпочинку, де усіх вітають дуби-велетні, яким уже по 300-400 років. І кожен з тих дубів-довгожителів має свій паспорт-свідоцтво. Рішенням Кіровоградського облвиконкому ці “патріархи” оголошено місцевими пам’ятниками природи і взято під охорону.У 1993 році у центрі міста споруджено пам’ятник Т.Г.Шевченку, а на центральній площі міста височить Обеліск загиблим воїнам. На узліссі Чорного лісу розташований меморіал – цвинтар воїнів, які загинули під час звільнення Знам’янки від фашистських загарбників у грудні 1943 року.Життя міста висвітлюється в засобах масової інформації. Двічі на тиждень виходить міська газета “Знам’янські вісті”, яку багато років очолює редактор, член Спілки журналістів України, член Спілки письменників, поет Анатолій Романович Загравенко. У жовтні 2000 року цей друкований орган відзначив своє 70-річчя. “Знам’янські вісті” входять до п’ятірки кращих міськрайонних газет області.З 1993 року у Знам’янці працює міська телерадіокомпанія, яка висвітлює події, що відбуваються в місті, та надає рекламні послуг.Рішенням восьмої сесії міської ради від 12 вересня 2002 року затверджено ескізи герба і прапора міста Знам’янки. Герб розміщений на щиті. У верхньому червоному колі міститься золота емблема залізниці - стилізоване пташине крило, що височить над колесом. У нижньому золотому полі – зелена дубова гілка з дев’ятьма листочками та чотирма жолудями.Подібні символи автори герба (Кіровоградське підприємство “Геральдичний центр”) обрали невипадково. Знам’янка починалася із залізничної станції.Прапор Знам’янки являє собою квадратне полотнище, розділене по діагоналі з верхнього вільного кута на два рівних трикутних поля. Як і на гербі, у верхньому червоному полі прапора – жовта емблема залізниці, у нижньому жовтому – зелена дубова гілка.Для символіки міста вдало підібрано кольори. Жовтий символізує багатство і велич, червоний – мужність та сміливість, зелений – достаток і надію.Господарство нашого міста складне і багатогранне, і очолив його у 2002 році міський голова Володимир Олександрович Джулай.Стабілізація соціально-економічної ситуації у місті і перехід до вирішення завдань сталого динамічного розвитку поставили на порядок денний завдання опрацювання довгострокової стратегії розвитку міста. Перша спроба визначити основні цілі соціально-економічного розвитку та шляхи їх досягнення була в 1999 році, коли на сесії міської ради було прийнято програму соціально-економічного та культурного розвитку міста Знам’янки на 1999-2010 роки. Головною галуззю міста був і є залізничний транспорт. Головною тому, що головна бюджетоутворююча галузь є найбільшим роботодавцем міста.Підсумки роботи Знам’янської дирекції з перевезення вантажів і пасажирів за 2002рік добрі і по більшості планових показників перевиконані. Так, продуктивність праці залізничників у поточному році складає понад 100%. Збільшилися перевезення вантажів.Можна наводити цифри, відсотки, тони – але за ними належна праця знам’янчан - залізничників.Сприяв подальшому розвитку вузла й приїзд до міста у березні минулого року Міністра транспорту – генерального директора Укрзалізниці Кирпи Г.М.Необхідно відзначити те, що місто займає значне місце в соціально-економічному потенціалі області. Одним із свідчень цього є те, що міський голова В.Джулай брав участь у таких загальнодержавних заходах, як: Всеукраїнська нарада з питань розвитку малого і середнього бізнесу; Всеукраїнська нарада представників місцевих і регіональних влад; два з’їзди членів Асоціації міст України; Перший Конгрес місцевих і регіональних влад України (як член Конгресу).Крім того, Знам’янський міський голова запрошувався на засідання бюджетного комітету та комітету з питань будівництва, транспорту і зв’язку Верховної Ради України, де розглядалися питання Бюджету 2003р. та проекту Закону “Про розвиток малих міст України”, а в червні минулого року звітував про роботу міськвиконкому в галузі праці на засіданні Кабінету Міністрів України.Подальше покращення життя мешканців міста і селища неможливе без вирішення проблем газифікації.Так, за минулий рік за рахунок коштів міського бюджету закільцьовано 130 метрів газопроводу по вулиці Калініна – Молодіжна ; змонтовано і установлено шкафну установку в районі водолікарні.За рахунок ЖЕК №1 та коштів населення підведено газопровід до житлових будинків №19,23 і 25 по вулиці Свердлова.Питанням соціального захисту населення у Знам’янці приділяється велика увага. Сьогодні система діяльності соціальної сфери, перебуваючи в тісному контакті з міською владою, демонструє свою дієздатність, вишукуючи нові форми соціального захисту та обслуговування тих, кому це необхідно. Територіальні центри в Україні є альтернативою будинків – інтернатів для ветеранів. Знам’янський центр соціального обслуговування пенсіонерів надає побутову, медико-соціальну допомогу 955 самотнім людям, інвалідам, нужденним сім’ям. Тут вчасно виперуть білизну, відремонтують одяг, взуття, направляють масажиста, медсестру, перукаря чи ремонтника.З метою своєчасного соціального обслуговування знам’янчан, створено центр із надання соціальних послуг. У ньому об’єднано цілий ряд підрозділів, щоб громадяни міста, прибувши в одне приміщення, звертаючись до одного фахівця, отримали всі необхідні призначення: пільги, субсидії, матеріальні допомоги, державні виплати тощо.Крім того, у 2003 році у місті відкрито Єдиний розрахунковий центр на базі Харківського відділення “Мегабанку”. Тут знам’янчани мають можливість оплатити житлово-комунальні послуги за одним платіжним документом без попереднього заповнення. Тут також можна одержати інформацію про стан своїх платежів (заборгованість, нарахування тощо).Станом на сьогоднішній день на території міста діють 42 міські організації політичних партій, 41 громадська організація, 14 релігійних громад. Між керівниками усіх організацій політичних партій, громадських організацій, релігійних громад та міським головою налагоджено співпрацю, підтримується належний зв’язок, взаєморозуміння, що сприяє забезпеченню стабільності суспільно-політичної ситуації в місті.Знаменита Знам’янка своїми земляками, що прославили її на увесь світ. Тут народилися доктори фізико-математичних наук Домбровський Г.А. та Л.Мирошніченко, доктори технічних наук Моргаєвський А.Б.та Озеряний М.О., академік Іванов І.Ф., доктор медичних наук Дякова Р.М., доктор історичних наук Коломійченко І.І., народний артист РРФСР Кибкото Є.Г..Наша степова Кіровоградщина є батьківщиною понад 130 Героїв Радянського Союзу, серед них і одинадцять знам’янчан. Це – Ананєв І.Ф., Гуренко К.Й., Євплов І.Г., Кива О.М., Кобець Ф.С., Крюченко В.П., Ліннік М.Н., Ліннік П.Д., Маляренко М.С. , Осадчий О.П., Філоненко П.Є.. У видавничо-поліграфічному центрі “Геоїд” вийшло невеличким накладом документально-краєзнавче видання “Золоте сузір’я”. Його автор – член Національної спілки журналістів, лауреат премії імені В.Ястребова, Почесний громадянин міста О.Рябошапка. Книга присвячена Героям Радянського Союзу, що удостоєні цієї найвищої відзнаки за особливі подвиги на фронтах Великої Вітчизняної.До 61-ї річниці з дня початку Великої Вітчизняної війни на військовому кладовищі встановлено нову стелу пам’яті. 1765 прізвищ загиблих знам’янчан – наша пам’ять про загиблих.Багато добрих справ вписав у історію Знам’янки Віталій Георгійович Кузнєцов. Він вісім років працював секретарем Знам’янського міськкому партії. В.Кузнєцов кандидат економічних наук. У 1989 році рішенням Знам’янської міської ради народних депутатів йому було присвоєно звання “Почесний громадянин міста Знам’янки”.Ось таке коротке знайомство з містом Знам’янкою, з його минулим і теперішнім. Знам’янці понад 100 років, та місто залишається молодим. Його молодість в справах його людей.
ЗНАМ'ЯНКА — У ЦЕНТРІ НОВОЇ ЗАЛІЗНИЧНОЇ ШВИДКІСНОЇ МАГІСТРАЛІ
, vechirka.com.ua
27.06.2003, 15:02 Виявляється, крім міжнародної автостради, маршрут якої пройде і територією нашого регіону, Кіровоградщина, у силу свого (центрального у країні) географічного розташування, стає майданчиком ще однієї "будови століття". Звичайно, не вся область, а лише ті її населені пункти, через які проходить залізнична колія, що з'єднує між собою сусідні — Дніпропетровську і Черкаську — області. Днями у залізничній столиці регіону Знам'янці побував кореспондент "Вечірньої газети".Якщо у Білокам'яній є площа трьох вокзалів (Ярославського, Ленінградського та Казанського), то у Знам'янці одна площа з'єднує залізничний, автобусний вокзали та привокзальний базарчик — незмінний атрибут будь-якої потужної вузлової станції (згадаймо хоча б станцію імені Шевченка). На площі мене вразила дивна суміш двох запахів — шашликів і гудрону. Укладання нового асфальту на площі перед візиткою міста — вокзалом — спершу наштовхувало на думку: мабуть, готуються знам'янці до Дня міста, який, за звичаєм, припадає на теплу пору року. Дивовижна картина відкривається нині перед кожним із пасажирів, що вийде на залізничні платформи. По-перше, немає самих платформ. Тобто, старий асфальт зірвано, а нової плитки ще не покладено, тому залізничним туристам та місцевим грибникам доводиться долати неабиякі перешкоди, вийшовши з електричок, пересуваючись по піску і щебеню. Про те, що замість асфальту перони буде прикрашати тротуарна плитка, свідчив акуратно складений і розфасований будівельний матеріал. Саме приміщення вокзалу — у будівельних риштуваннях, на яких того дня працював не один десяток штукатурів. Темп їхньої роботи чимось нагадував мені кінохроніку першої п'ятирічки. А вздовж першої колії віддано трудилися шляховики у звичній уніформі помаранчевого кольору. Рівномірний гуркіт будівельної техніки час від часу перекрикувала чергова по станції, яка запрошувала пасажирів скористатися підземними переходами. Але більшість із них (каюсь, і я також) ігнорувала інформацію, переходячи рейки там, де кому заманеться. Словом, усе побачене й почуте на станції створювало враження якогось суцільного авралу, справжнього людського мурашника, — якщо хочете, — порівняно з яким підготовка Кіровограда до візиту прем'єра Януковича — це стажування студентів лісотехнічного вузу на дослідній ділянці. Виявляється, Знам'янка знаходиться на залізничній трасі "Київ-Дніпропетровськ", де курсуватимуть потяги нового швидкісного експресу. Очевидно, запрацює новобудова на наше головне національне свято — День незалежності. А скільки днів залишилося до серпня? Ось і стараються працівники однієї з найуспішніших галузей нашої економіки вкластися у відведений термін, адже новобудови такого масштабу прийматиме не тільки міністр, а й найвищі урядовці.
ДОВІДКА Запуск швидкісного залізничного експресу "Київ-Дніпропетровськ" — є одним із пунктів програми введення прискореного руху пасажирських потягів, затвердженої 22 січня нинішнього року. Загальна вартість робіт — 620 мільйонів гривень. Це — частина кредиту у 2 мільярди гривень, який Мінтрансу погодився видати Національний банк у середині березня. Швидкісний експрес "Дніпропетровськ-Київ" буде сформований із двох потягів (по 8 вагонів). Кожен на 54 пасажири. Потяг складатиметься з одного купейного вагона першого класу, шести — другого (у тому числі — 1 дитячий) та вагона-ресторану. Їх замовлено на Крюківському вагонобудівному заводі (Кременчук). Перший потяг буде готовий у липні, другий — за квартал по тому. Загальна вартість потягів — 73 мільйони гривень. Із Дніпропетровська експрес буде вирушати о 6.45, а з Києва — о 17.00. Його швидкість — 160 кілометрів за годину (на перегонах) та 120 кілометрів за годину у межах станцій. Всього ж шлях від Дніпропетровська до Києва займатиме 5 годин 45 хвилин. Завершення робіт заплановано на 1 липня 2003 року. Урочисте відкриття, за словами міністра транспорту Георгія Кирпи, намічено на 24 серпня, до чергової річниці Незалежності України. Щоправда, є інформація про те, що пуск може бути приурочений і до іншої дати — Дня залізничника. Навіщо взагалі було розпочинати це будівництво? Як зазначив Г.Кирпа, це не тільки двократне збільшення швидкості руху, а й своєрідна демонстрація можливостей нашої економіки.