Реферат на тему:
Автомат Калашникова Модернізований
Автомат Калашникова Модернізований (АКМ) - вдосконалена модифікація автомата АК-47. Дана сторінка містить технічний опис, схема неповного розбирання інструкцію по експлуатації.
.
Автомат Калашникова нарівні з танком Т-54 та винищувачем МІГ - 21 став своєрідним символом військової могутності Радянської Імперії та її претензій на світове панування. Знаменитий АК-47 завжди з'являвся там, де стикалися геополітичні інтереси двох світових систем, з'являвся там, де Радянський Союз залізною рукою насаджував свою владу у країнах "народної демократії", з'являвся там, де революційні уряди та політичні угруповання зобов'язувалися будувати соціалізм за радянським зразком, з'являвся там, де розпочиналася збройна боротьба проти проамериканських урядів та та конфлікт проти колоніального гніту.
Завдяки вийнятковій надійності, простоті конструкції та легкості в обслуговуванні, Автомат Калашникова заслужив собі славу одного з найкращих зразків індивідуальної автоматичної зброї у світі. Навіть у ХХІ столітті він все ще користується значною популярністю серед військових.
Автомат Калашникова, попри появу нових зразків штурмових гвинтівок, залишається штатною зброєю збройних сил України та країн СНД. До того ж на його основі розроблено серію нових зразків стрілецької зброї. Тому вивченню цього автомата має бути приділена велика увага.
Історія автомата Калашникова
Після прийняття в 1943 р. на озброєння 7,62-мм проміжного набою розгорнулися роботи зі створення нової системи стрілецького озброєння під цей набій. Для заміни пістолетів-кулеметів розроблялася нова індивідуальна автоматична зброя - автомат зі змінним магазином і перевідником режиму вогню, магазинного карабіна - самозарядний карабін з постійним магазином, ручного кулемета гвинтівкового калібру - полегшений ручний кулемет з магазинним або стрічковим живленням. При розробці нового сімейства зброї конструктори-учасники конкурсу широко використовували як і власні досліддження так і вивчення трофейних зразків німецьких штурмових гвинтівок МКB-42b та STG-44. Уже у квітні 1944 р. пройшли випробування автомати знаменитих конструкторів В. А. Дегтярьова, Ф.В. Токарєва, А.І. Судаева, С.А Коровіна, потім підключилися Є.С. Шпагін, А.А. Булкін, К.А. Баришев. Попереду спочатку вийшов Судаєв, що створив в 1944 р. прообраз першої радянської штурмової гвинтівки. Нажаль схема з вільним затвором як у пістолет-кулемета була неприйнятна для зброї під більш потужний набій. Для компенсації енергії віддачі затвор було зроблено дуже масивним, внаслідок чого загальна вага зброї набагато підвищилась. На випробуваннях деякі елементи конструкції зброї просто не витримували навантажень. Смерть Судаєва поставила хрест на подальшому вдосконаленні послідної гвинтівки. Спочатку в якості проміжної зброї на зоброєння було прийнято самозарядний карабін Сімонова СКС-45. Попри непогані характеристики він все ж не задовольняв вимог армії (перш за все через неспроможність вести автоматичну стрільбу). Зразу ж після завершення війни у 1946 р. розпочався новий етап конкурсу, під час якого свої системи представили також Н.В. Рукавишников, А. А Дементьєв, Г.А Коровін, і М.Т. Калашников.
Саме конструкція останнього за результатом дослідних випробувань була визнана найкращою. Справді Калашников застосував ряд простих і оригінальних конструктивних рішень, які зробили його автомат кращим. Впродовж кількох років з 1946 по 1949 було зконструйовано кілька зразків автомата Калашникова. На основі позитивних результатів випробувань автомат Калашникова під абревіатурою АК-47 було прийнято на озброєння Радянської Армії наприкінці 1949 року.
Автоматика АК діє за рахунок відводу порохових газів через отвір у стінці ствола. Газовий поршень зі штоком жорстко пов'язаний із затворною рамою. Після відходу затворної рами під дією тиску газів на потрібну відстань відпрацьовані гази виходять в атмосферу через отвори в газовій трубці. Запирання каналу ствола здійснюється поворотом затвора, при цьому два бойових виступи затвора заходять у відповідні пази ствольної коробки. Поворот затвора здійснюється скосом затворної рами. У поздовжньому каналі затворної рами поміщена зворотна пружина. Рукоятка перезарядження розташована праворуч і виконана заодно із затворною рамою. Викид стріляної гільзи вправо через вікно ствольної коробки забезпечують установлений на затворі підпружинений викидач і твердий віддзеркалювач ствольної коробки.
Загальний вигляд автомата Калашникова АК-47.
Ударний механізм - куркового типу з обертовим на осі курком і П-подібною бойовою пружиною, виконаної з подвійно крученого дроту. Спусковий механізм допускає ведення безперервного й одиночного вогню. Єдина поворотна деталь виконує функції перевідника режимів вогню і прапорцевого запобіжника подвійної дії: у положенні запобігання він замикає спусковий гачок, шептала одиночного й безперервного вогню й перешкоджає рухові назад затворної рами, частково перекриваючи поздовжній паз між ствольною коробкою і її кришкою. При цьому затвор можна відвести назад для перевірки набійника, але його ходу недостатньо для досилання наступного набою в набійник.
Автомат має секторний приціл з розташуванням прицільної колодки в середній частині зброї й мушки - у дулової частини ствола, на трикутній основі. Мушка - регульована по висоті, з боків укрита "крилами стійки", приціл насічений до 800 м. Для втримання й керування служать пістолетна рукоятка, цівка й ствольна накладка (з'єднана з газовою трубкою), виготовлені з дерева.
Вогонь із автомата може вестися набоями декількох типів: зі звичайною, трасуючою, бронебійно-запалювальною і запалювальною кулями. Магазин - сталевий (згодом доповнений магазином з легкого сплаву), коробчастий, секторної форми із шаховим розташуванням 30 набоїв. У гнізді приклада АК -47 міститься пенал із приладдям для догляду за зброєю. Шомпол кріпиться під стоволом й утримується в каналі цівки за рахунок власної пружинності.
Постановка виробництва нової зброї почалася вже в 1948 р. і зажадала чимало зусиль. Нажаль під час експлуатації першої партії штурмових гвинтівок виявилося що ствольна коробка виготовлена штампуванням не витримує навантажень. Тож наступні партії зброї почали виготовлятися з фрезованими ствольними коробками, що викликало збільшення ваги зброї. З 1953 р. розвертаються роботи з полегшення АК і підвищенню купчастості його. Невелика конструкторська група Калашникова разом з технологами Іжевського заводу трохи знизила вагу автомата за рахунок впровадження нових марок сталей. Дерев'яні деталі з березових заготовок поступово були замінені: приклад стали виконувати з фанерної плити, ствольну накладку - із клеєного шпону, пістолетну рукоятку - із пластмаси.З 1954 року почали випускатися автомати у яких приклад приєднувався безпосередньо до ствоольної коробки за допомогою шпунта та двох гвинтів які проходять через дерев'яний приклад у спеціальних хвостовиках. Це дозволило підвищити механічну міцність кріплення прикладу.
Існує декілька модифікацій АК-47
АК-47 з постійним деревяним прикладом виготовленим спочатку з дерева а потім з фанерної плити.
АКС-47-автомат з складним прикладом виконаний у вигляді двох горизонтально розташованих стрижнів та вузького затилка.
АКН-автомат з планкою для кріплення активного нічного прицілу НСП-2.
В 1956 р. пройшли випробування ряду «легких» автоматів і ручних кулеметів. У квітні 1959 р. на озброєння був прийнятий «7,62-мм автомат Калашникова модернізований (АКМ).
Автомат Калашникова Модернізований (АКМ).
Основні зусилля були направленні на зменшення загальної ваги автомата та підвищення влучності стрільби.
Зниження ваги було досягнуто змінами в технології виробництва. На той час радянська промисловість зуміла освоїти виробництво міцних штампованих ствольних коробок. Застосування штампованих ствольих коробок не тільки знизило їх вагу, але дозволило на 80% зменшити витрата металу. Міцність кришки ствольної коробки збільшили поперековими ребрами жорсткості. Ряд деталей стали виготовляти методом порошкової металургії й лиття по виплавлюваних моделях. Крім пістолетної рукоятки з пластмаси стали виготовляти також магазин. Маса зброї знизилася на 700 гр. Всі це зробило АКМ не тільки легшим й надійнішим у експлуатації, а й технологічнішим у виробництві.
Основним нововведенням автомату АКМ стало вдосконалення ударно-спускового механіхзму. Всі його деталі було заново скомпоновані так що жодна детальне залишилася взаємозамінною з первинним АК. Також у склад ударно-спускового механізму було введено сповільнювач курка. Завдяки сповільнювачу було збільшено час циклу автоматики, внаслідок чого зменшується темп стрільби.
Удар затворної рами був перенесений із правої сторони на ліву; трохи пізніше був установлений дуловий компенсатор, що використає тиск порохових газів біля дулового зрізу ствола для зменшення «підскоку» зброї. Завдяки підвищенню купчастості нарізку прицілу збільшили до 1000 м, хоча в реальних умовах вогонь із автомата ведеться на значно менших дальностях - до 400-500 м. Серединне відхилення влучень на дальності 800 м становить 0,64-0,9 м.
Замість окремого клинкового багнета був уведений універсальний багнет-ніж мод.1 разом з піхвами з гумовою накладкою. Довжина леза становила 150 мм.
Автомат Калашникова модернізований має кілька наступних модифікацій:
АКМ – автомат з постійним деревяним прикладом
АКМС – автомат з металічним складним прикладом
АКМН –модифікація АКМ з кронштейном типу “ластівковий хвіст” для встановлення нічних активних (НСП-2) і пасивних (НСП-3, НСПУМ, НСПУ-3) прицілів
На основі АКМ було розроблено аналогічне сімейство ручних кулеметів Калашникова (РПК, РПКС , РПКН і РПКСН).
Автомат Калашникова зі складним прикладом АКМС і багнет-ніж з піхвами до нього (дульне гальмо зняте).
На дулову частину ствола АКМ може кріпитися «прилад безшумної та безполум'яної стрільби» ПБС -1 (на АК ставився прилад ПБС), разом з ним застосовується спеціальний набій з дозвуковою швидкістю кулі.
Головними виробниками автоматів і ручних кулеметів системи Калашникова стали Іжевський і Вятско-Полянський машинобудівні заводи.
Уже в середині 60-х рр. у війська стали надходити АКМ із пластмасовими прикладом, цівкою й ствольною накладкою. З початку 70-х у виробництві стволів стали використати ротаційне кування (на імпортному - австрійському - устаткуванні).
Дослідження, проведені в 1955-1965 р., дозволили зробити висновок, що при відносно великому імпульсі віддачі 7,62-мм набою зр. 1943 р. можливості істотного зменшення розсіювання куль при автоматичній стрільбі з автомата АКМ за рахунок поліпшення його конструкції досить обмежені. Олії у вогонь підливали й порівняльні випробування набою 7,62Х39 та американського малокаліберного набою 5,56Х45: хороші баллістичні характеристики останнього проявилися під час застосування гвинтівок М16А1 у В'єтнамській війні. Були сформульовані тактико-технічні вимоги на новий автомат калібру 5,6 мм (так тоді позначали калібр малоімпульсного набою), і вже в 1968 р. на випробування були представлені автомати П.А Ткачьова , А.С. Константінова, А.І. Шилина, Ю.М. Соколова, Ю.К. Александрова, і М.Т. Калашникова. За результатами полігонних і військових випробувань на перше місце по бойових якостях виходив автомат Константинова, купчастість якого (основну вимогу) трохи перевершувала купчастість нового автомата Калашникова. Однак обрана була система Калашникова, яка як забезпечувала більшу надійність і зручність в експлуатації, до того ж уніфікована із уже перебувала у виробництві. У цей же час група конструкторів під керівництвом В.М. Сабельнікова завершила розробку 5,45-мм набою (5,45x39).
У січні 1974 р. на озброєння був прийнятий новий уніфікований комплекс стрілецького озброєння системи Калашникова під цей набій - чотири моделі 5,45-мм автомата й стільки ж 5,45-мм ручних кулеметів. Конструкція базового АК -74 ("автомат Калашникова зр. 1974 р".,) практично повністю повторювала схему АКМ, з яким уніфіковано 9 вузлів (36%) і 52 деталі (53%) АК -74. Широка уніфікація деталей з АКМ дозволила швидше налагодити виробництво нової зброї, спростила освоєння АК -74. Масовий випуск 5,45-мм автоматів із припиненням випуску АКМ організували в 1975 р. Більше число деталей (газова камера, кільце цівки, спусковий гачок, колодка прицілу, опора мушки) стали виконувати з точних литих заготівель по виплавлюваних моделях. Стволи виготовлялися холодним ротаційним куванням, канали стволів хромували.
5,45 мм Автомат Калашникова АК-74.
Окрім застосування нового набою АК-74 мав свої харакатерні особливості: новий автомат оснащений новим циліндричним дульним гальмом-компенсатором, який також виконує функцію полум'ягасника. Під час стрільби запобігає уводу ствола автомата вгору-праворуч. Автомат має пластмасову цівку, ствольну накладку й приклад.
Зменшення калібру й ваги (в 1,5 рази), удвічі менше співвідношення між вагою кулі й порохового заряду в порівнянні з патроном 7,62x39 обіцяли значне підвищення початкової швидкості кулі, збільшення настильності траєкторії, зменшення імпульсу віддачі, збільшення боєкомплекту, що носить, без підвищення загальної ваги викладки стрільця.
Вогонь із автомата ведеться звичайної (зі сталевим сердечником) або трасуючою кулями. Магазин - коробчастий, секторний, із пластмасовим корпусом і шаховим розташуванням 30 набоїв. Є спеціальне пристосування для спорядження магазина з обойми, що вміщає до 15 набоїв.
Існують наступні модифікації АК-74:
АК-74 – автомат з постійним дерев'яним (пізніше пластмасовим)прикладом;
АКС-74 – автомат зі складним прикладом; призначена для застосування у повітряно-десантних військах. Металевий приклад трикутної форми, що складається вліво. Трикутна форма забезпечує прикладу більшу твердість. Кріплення цівки постачене пластинчастими пружинами, так що зусилля підтримуючої руки переноситься на рівень осі каналу ствола для підвищення купчастості.
АК-74 Н(Н2) і АКС-74 Н (Н2) – автомати з кронштейном типу “ластівковий хвіст” для встановлення пасивних нічних прицілів.
До автоматів був прийнятий новий багнет-ніж зі спрощеною формою зміцненого клинка й більше зручною рукояткою.
Більша, у порівнянні з АКМ, відносна довжина ствола автомата сприяла підвищенню початкової швидкості кулі до 900 м/с . Більше настильна траєкторія збільшила дальність прямого пострілу по зростовой (біжучій) фігурі з 525 до 625 м. Дальність найбільш ефективної стрільби зросла з 400 до 500 м, а дальність забійної дії кулі зменшилася з 1500 до 1350 м, тобто співвідношення між дальністю забійної дії й ефективною дальністю стрілянини знизилося с 3,75 до 2,7. Довжина прицільної лінії - 379 мм. Менший імпульс віддачі й дуловий гальмо-компенсатор підвищили купчастість стрілянини. По оцінках фахівців, АК-74 в 1,2-1,6 рази перевершує по ефективності АКМ відносно влучності. Все це говорить про кращий «контролюємості » результатів стрільби з боку стрільця. Серединне відхилення влучень на дальності 800 м становить 0,48-0,64 м. Разом з тим зниження стійкості кулі на траєкторії обумовило збереження інтересу військ до 7,62-мм автоматів, про що свідчить досвід Афганістану й Чечні. Для безшумної стрільби до АК -74 минулого прийняті ПБС-3 і патрон з кулею УС.
Як й АКМ, АК-74 послужив основою для створення сімейства стрілецької зброї. На початку 90-х з'явилася нова модифікація автомата. Автомат АК -74М має наступні відмінності від АК -74: новий двокамерний дуловий пристрій з однаковими камерами, менш піддане забрудненню, з поліпшеним кріпленням на стовбурі; планка ("ластівковий хвіст") для кріплення нічних, оптичних або коліматорних прицілів (включаючи універсальний стрілецький 1П29); посилена, кришка ствольної коробки без ребер жорсткості; упор напрямного стрижня зворотної пружини виконаний так, щоб утримувати кришку ствольної коробки від зриву при стрільбі з підствольного гранатомета; пластмасовий приклад,який складається вбік-наліво, посилений поздовжнім металевим стрижнем; більш зручні пластикові цівка й ствольна накладка виготовлені з чорного поліаміду з фібергласовим наповнювачем. Видно, що в конструкції АК -74М втілилася ідея «універсального» автомата, здатного замінити відразу чотири моделі.
Варіант АК-74 із нічним прицілом НСПУ -3 важить без магазина 5,5 кг, має ширину 140 мм, дальність стрільби з нічного прицілу - до 300 м.
На основі АК-74 у 1979 році була розроблена й прийнятта на озброєння нова вкорочена модифікація АКС-74У.
Вкорочений АКС-74У.
Ствол АКС -74У укорочений до 206,5 мм, початкова швидкість кулі знизилася до 735 м/с . Прицільна дальність при цьому зменшилася до 400 м. Укорочення ствола змусило віднести назад газову камеру, змінити кріплення мушки. Відповідно зменшили довжину штока поршня й газовідвідної трубки. Більший тиск газів у дулового зрізу ствола змусив встаонвити більший полум'ягасник.
Віднесення назад газової камери зменшило час циклу автоматики й підвищило темп стрільби до 700 постр./хв. Для кращої стабілізації кулі в польоті при короткому стволі збільшили крутість нарізів - довжина ходу нарізів зменшилася з 200 до 160 мм. Правда, при цьому збільшується напруга в оболонці кулі. Секторний приціл замінили перекидним L-подібним цілком, розрахованим на дальності стрільби до 350 й 350-500 м, винесення прицілу на кришку ствольної коробки дозволило трохи подовжити лінію прицілювання (235 мм). Кришка ствольної коробки виконана відкидною нагору на осі.
АКС -74У має модифікації АКС -74 УН й АКС -74 УН 2, пристосовані для установки нічних прицілів НСПУ й НСПУМ. Варіант АКС 74-УБ пристосований для кріплення на дуловій частині ствола ПБС , на додаток може кріпитися під-ствольний безшумний гранатомет БС -1.
АКС -74У випускався Тульським збройовим заводом, в 1994 р. вимушено звернули його виробництво.
Збалансованість конструкції, застосування відносно простих конструктивних рішень, хороші параметри влучності, простота обслуговування та виключно висока надійність та безвідмовність роботи у самих несприятлитвих кліматичних та експлуатаційних умовах створили автомату Калашникова неперевершену репутацію однієї з найкращих видів індивідуальної автоматичної зброї. АК широко поширився по усьому світу: він складається на озброєнні армій більш ніж 55 країн, основна частина яких - країни Азії, Африки, Близького Сходу й Латинської Америки. У півтора десятках країн виробляються власні зразки АК .
Правда деякі недоліки АК все ж таки має: короткий та вузький приклад з вузьким затилком, коротка прицільна лінія (відстань між мушкою та прицілом), невдале розташування режимів вогню на перевіднику (запобіжник-безперервний-одиночний) непридатне для швидкого переведення зброї на безперервний вогонь. Автомат вигізняється надлишком виступаючих деталей.
Модифікації автомата Калашникова
У цей час на ринок представлений ряд нових модифікацій автомата Калашникова під різні набої. Зокрема, на основі АК-74М під набій 5,56x45 НАТО створені АК-101 й АК-102 з укороченим стволом. У відповідності зі стандартами країн НАТО приціл насічений тільки до 500 м. під набій 7,62Х39 створені зразки АК-103 і вкорочений АК-104. Під набій 5Х45 створений укорочений зразко АК-105.
Закордонні копії автомата Калашникова
Зброя системи Калашникова з тими або іншими змінами під різні набої випускається в ряді країн. У більшості випадків виробництво зразків системи Калашникова ставилося в цих країнах за участю радянських фахівців з передачею технологій й устаткування. Деякі копії Калашникова стали не менш відомими ніж оригінал.
Болгарські копії АК й АКМ відрізняються від радянських хіба що маркуванням і трохи гіршою якістю виконання.
Угорщина: AMD-63 - модифікація 7,62-мм АКМ , що відрізняється металевою вентильованою цівкою, що стала продовженням ствольної коробки, передньою пластмасовою рукояткою й іншою формою дерев'яного або пластикового приклада; AMD-65 - варіант АКМ -63 з укороченим до 320 мм стволом і двокамерним дуловимгальмом-полум'ягасником;
У НДР автомати традиційно йменувалися «пістолетами-кулеметами» (МРі):MPi К и KS - копії АК й АКС, MPi КМ й KMS - копії АКМ й АКМС, що відрізняються дизайном пластмасового приклада з більш зручним затилком, пістолетною рукояткою й цівкою; MPi KMS-72 - варіант KMS зі складним вправо легким прикладом оригінальної форми;5,45-мм MPi AK-74N, AKS-74N; MPi AKS-74N - аналог АКС -74У с деякими змінами.
Напередодні приєднання НДР до ФРН було розроблено кілька варіантів КМ й KMS-72 під патрон 5,56x45 НАТО. Після приєднання автомати колишньої ННА НДР були прийняті на озброєння бундесверу ФРН..
У Єгипті компанія « Мааді » випускає копії АКМ за назвою ARM або « Маср » для єгипетської армії й на експорт.
Ірак:автомат "Табук" - копія, яка випускалася Державним арсеналом, 7,62-мм АКМ із невеликими змінами; 5,56-мм варіант вагою 3,2 кг під патрон 5,56x45 НАТО; укорочений автомат « Табук » з укороченим на 100 мм стволом; легка снайперська гвинтівка "Табук" - «снайперський» варіант автомата під патрон 7,62x39 з довжиною стовбура 600 мм.
Китай ( КНР ): Тип 56 й 56-1 - копії АК й АКС , а також їхні варіанти з неокремим відкидним голчастим багнетом, експортна модель М22 виконується без багнета; поставлявся у В'єтнам, Афганістан, Ємен, ряд країн Близького Сходу й Африки;Тип 56-2 - з оригінальною конструкцією складного вправо металевого приклада із пластмасовими накладками; Тип 86 S, побудований за схемою « буллпап », з відповідними змінами спускового механізму й перенесенням прицільних пристосувань на рукоятку для перенесення; AKS-223 - експортний варіант під набій 5,56x45. "Китайські Калашникови" широко поширилися в Південно-Східній Азії, на Близькому Сході, на Балканах завдяки своїй дешевині. Китай сприяв також випуску АК -47 у Бангладеші.
Китайська копія Калашникова - "Тип 56".
На Кубі випускаються копії АКМ й АКМС.
Польща: Kbk РМК -60 і РМКМ - копії відповідно АК й АКМ / АКМС ; «гранатомет» Kbk PGN-60 (PMK-DGN-60) з довгої оребреною ствольною насадкою для вистрілювання гвинтівкових гранат, для цього ж у конструкцію уведений газовий регулятор з відсіченням і відкидний рамковий приціл, на приклад надівається знімний амортизатор, спеціальний магазин з холостими набоями.
Польща нині активно просуває автомати свого виробництва на зовнішній ринок. В 1988 р. на озброєння польської армії був прийнятий 5,45-мм автомат Wz.88 TANTAL під патрон 5,45x39,5 польського виробництва. У спусковий механізм уведений спеціальний важіль із храповим пристосуванням, що забезпечує режим стрільби фіксованими чергами по три постріли. Відповідно змінений прапорцевий перевідник-запобіжник. Газова трубка й ствольна накладка виконані окремо. Складаний уліво легкий приклад за формою нагадує німецький KMS-72. У комплект Wz.88 уведені знімні штамповані сошки. Одночасно був прийнятий укорочений автомат Kbk Wz.88 ONYKS.
Румунія:
РМ -63 AIM - румунська копія АКМ із передньою рукояткою втримання у вигляді «відростка» цівки.
Північна Корея (КНДР): Тип 58 - копія АК; Тип 68 - копія АКМ, у варіанті зі складним прикладом відрізняється отворами в корпусі металевого приклада.
Фінляндія: 7,62-мм й 5,56-мм штурмові гвинтівки « Валмет » Мб2, М76 і М78; самозарядна М78 під набій 7,62x51 НАТО.
Фінська штурмова гвинтівка Valmet M62.
Югославія: М 64 - копія АК; М 64 А - з відкидним прицілом для стрільби гвинтівковими гранатами, що служить також відсічкою газовідвідного вузла; М 64 - зі складним прикладом;М 70 - модернізований М 64 А; М 70 А - модернізований М 64 В; М 70 В1 й В2 - копії АКМ й АКМС; М 77 В1 - з новим магазином і полум'ягасником; М 80 і М80 А2 - 5,56-мм модифікації автоматів М70 В1 й В2; М 85 - 5,56-мм укорочений автомат на основі М80 А2.
Глава I. Загальна характеристика
Призначення: Автомат Калашникова Модернізований (мал. 1) є індивідуальною зброєю й призначений для знищення живої сили супротивника. У рукопашному бою до автомата приєднується багнет-ніж.
Мал. 1. Загальний вид автомата Калашникова з дерев'яним прикладом (АКМ);
Мал. 2а. Загальний вид автомата Калашникова зі складним прикладом (АКМС). Приклад розкладено, багнет-ніж примкнутий;
З автомата ведеться автоматичний (АB) або одиночний (ОД) вогонь (стрільба одиночними, пострілами). Автоматичний вогонь є основним видом вогню. Бойові властивості автомата характеризуються даними, наведеними в табл. 1.
Таблиця 1
Характеристики | Вид зброї
АКМ | РПК
Калібр,мм.......................................................... | 7.62 | 7.62
Дальність дійсного вогню,м....................................... | До 400 | До 800
Прицільна дальність стрільби, м............................... | 1000 | 1000
Дальність прямого пострілу. м
по грудній фігурі....................................................
по біжучій фігурі.................................................... |
350
525 |
365
540
Дальність зосередженого вогню, м
по наземним цілям................................................
по літакам і парашутистам................................... |
До 800
До 500 |
До 800
До 500
Темп стрільби, постр./хв........................................... | Близько 600 | Близько 600
Бойова швидкострільність, постр./хв
При стрільби серіями..........................................
При стрільбі одиночними пострілами................ |
До 100
До 40 |
До 150
До 50
Маса зі спорядженим магазином, кг..... | 3,6 | 5,6 (6,8)*
Маса багнет-ножа, г.................................................. | 450 | -
Місткість магазину, набоїв.................................... | 30 | 40 (75)**
Найбільша дальність польоту кулі, м..................... | 3000 | 3000
Дальність, на якій зберігається убійна дія кулі, м......... | 1500 | 1500
Початкова швидкість кулі, м/с................................... | 715 | 745
* Маса зі спорядженим барабанним магазином.
** Місткість барабанного магазина
Автоматична дія автомата заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться із каналу ствола до газового поршня затворної рами. При пострілі частина порохових газів, що йдуть слідом за кулею, спрямовується через отвір у стінці ствола в газову камеру, давить на передню стінку газового поршня й відкидає поршень і затворну раму із затвором у заднє положення. При відході назад затвор відкриває канал ствола, витягає з набійника гільзу й викидає її назовні, а затворна рама стискає зворотну пружину й зводить курок (ставить його на звід автоспуску). У переднє положення затворна рама із затвором повертається під дією зворотного механізму, затвор при цьому досилає черговий патрон з магазина в набійник і закриває канал ствола, а затворна рама виводить виступ (шептало) автоспуску з-під зводу автоспуску курка. Запирання затвора здійснюється його поворотом вправо й заходженням бойових виступів затвора за бойові упори ствольної коробки.Якщо перевідник установлений на автоматичний вогонь, то стрільба буде тривати доти, поки натиснуто спусковий гачок й у магазині є патрони.Якщо перевідник установлений на одиночний вогонь, то при натисканні на спусковий гачок відбудеться тільки один постріл; для проведення наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і знову натиснути на нього.
Глава II. Будова основних частин і механізмів
Aвтомат складається з наступних основних частин і механізмів (мал. 3):
ствола зі ствольною коробкою, прицільним пристроями і прикладом;
кришки ствольної коробки;
затворної рами з газовим поршнем;
затвора;
зворотного механізму;
газової трубки зі ствольною накладкою;
ударно-спускового механізму;
цівки;
магазина;
багнета-ножа.
У комплект автомата входять приладдя, ремінь і сумка для магазинів
Мал. 3. Основні частини й механізми автомата:
1 - ствол зі ствольною коробкою, із прицільним пристроєм і прикладом; 2 - кришка ствольної коробки; 3 - багнет-ніж; 4 - зворотний механізм; 5 - затворна рама з газовим поршнем; 6 - газова трубка зі ствольною накладкою; - затвор; цівка; - магазин; ударно-спусковий механізм.
Ствол (мал. 4) служить для напрямку польоту кулі. Усередині ствол має канал із чотирма нарізами, що в'ються зліва нагору праворуч. Нарізи служать для надання кулі обертового руху. Проміжки між нарізами називаються полями, відстань між двома протилежними полями (по діаметру) називається калібром ствола. У автомата АКМ він дорівнює 7,62 мм. У казенній частині канал ствола гладкий, має форму гільзи; ця частина каналу ствола називається набійником. Перехід від набійника до нарізної частини каналу ствола називається кульовим входом.
Зовні ствол має різьблення на дуловій частині, основу мушки, газову камеру, сполучну муфту, колодку прицілу й на казенному зрізі виріз для зачепа викидача. Сполучення газової камери з каналом ствола проходить через газовивідний отвір.Основа мушки, газова камера й колодка прицілу закріплені на стволі за допомогою шрифтів.
Мал. 4. Ствол:
а - загальний вид; б-казенна частина в розрізі; в - перетин ствола; 1 - колодка прицілу; 2- сполучна муфта; 3-газова камера; 4- газовивідний отвір; 5 - основа мушки; 6-різьба; 7 - набійник; 8 - виїмка для шпильки ствола; 9 - кульовий вхід; 10 - нарізна частина; 11 - поле; 12 - нарізи.
Різьба на дуловій частині служать для нагвинчування компенсатора й втулки при стрільбі холостими набоями; для збереження різьби від ушкоджень на ствол нагвинчена муфта ствола. Газова камера служить для напрямку порохових газів зі ствола на газовий поршень затворної рами; вона має патрубок з каналом для газового поршня й з отворами для виходу порохових газів, похилий газовивідний отвір й упор для рукоятки багнета-ножа. У вушку упору міститься шомпол. Сполучна муфта служить для приєднання цівки до автомата. Вона має замикач цівки, антабку для ременя й отвір для шомпола. Ствол за допомогою штифта з'єднаний зі ствольною коробкою й від її не відокремлюється.
Ствольна коробка (мал. 5) служить для з'єднання частин і механізмів автомата, забезпечення закривання каналу ствола затвором і запирання затвора. У ствольній коробці міститься ударно-спусковий механізм. Зверху вона закривається кришкою.
Мал. 5. Ствольна коробка:
1 - поперековий паз; 2 - поздовжній паз; 3 - відгини; 4- напрямний виступ; 5-перемичка; 6 - відбивний виступ; 7 - вирізи; 8 - засувка магазина.
Ствольна коробка має:
усередині-вирізи для запирання затвора, задні стінки яких є бойовими упорами; відгини й напрямні виступи для напрямку руху затворної рами й затвора; віддзеркалювальний виступ для віддзеркалення (відбиття) гільз; перемичку для скріплення бічних стінок; виступ для зачепа магазина й по одному овальному виступу на бічних стінках для напрямку магазина;
позаду зверху-пази: для п'яти напрямного стрижня зворотного механізму й для кришки ствольної коробки; хвіст із отвором для кріплення приклада в ствольній коробці;
у бічних стінках - по чотири отвори, три з них для осей ударно-спускового механізму, а четверте для цапф перевідника; на правої стінці - дві фіксуючі виїмки для постановки перевідника на автоматичний (АВ) і одиночний (ОД) вогонь; в автомата зі складним прикладом є ще отвори для сполучної втулки й отвору для виступів фіксаторів приклада;
знизу - вікно для магазина й вікно для спускового гачка.
До ствольної коробки прикріплені приклад, пістолетна рукоятка й спускова скоба із засувкою магазина.
Мал 6. Ствольна коробка автомата АКМС:
1 - отвір для виступів фіксатора приклада; 2 - отвір для сполучної втулки; 3-спускова скоба; 4 - засувка магазина.
Кришка ствольної коробки (мал. 6) охороняє від забруднення частини й механізми автомата, поміщені в ствольній коробці. З правого боку вона має східчастий виріз для проходу гільз, щоякі викидаються назовні, і для руху рукоятки затворної рами; позаду - отвір для виступу напрямного стрижня зворотного механізму. Кришка втримується на ствольній коробці за допомогою напівкруглого вирізу на колодці прицілу, поперекового пазу ствольної коробки й виступу напрямного стрижня зворотного механізму.
Мал. 7. Кришка ствольної коробки:
1 - отвір; 2 - ребра жорсткості; 3 - східчасті вирізи.
Прицільний пристрій (мал. 7) служить для наведення автомата при стрільбі по цілям на різні відстані й складається із прицілу й мушки.
Приціл складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки й хомутика.
Колодка прицілу має два сектори для додання прицільній планці певної висоти, вушка для кріплення прицільної планки, отвору для штифта й замикача газової трубки; усередині - гніздо для пластинчастої пружини й порожнину для затворної рами; на задній стінці - напівкруглий виріз для кришки ствольної коробки. Колодка прицілу надіта на ствол і закріплена штифтом.
Пластинчаста пружина міститься в гнізді колодки прицілу й утримує прицільну планку в доданому положенні.
Прицільна планка має гривку із прорізом для прицілювання й вирізи для втримання хомутика у встановленому положенні за допомогою засувки із пружиною. На прицільній планці нанесена шкала з поділками від 1 до 10 і буквою «П». Цифри шкали позначають відповідну дальність стрільби в сотнях метрів, буква «П» - постійну установку прицілу, що відповідає прицілу 3. Для стрільби вночі застосовуються самосвітні насадки (на гривку прицільної планки й мушку), а також нічні приціли.
Хомутик надітий на прицільну планку й утримується в доданому положенні засувкою. Засувка має зуб, яким під дією пружини заскакує у виріз прицільної планки.
Мал. 8. Прицільне пристрій:
а - приціл; б - основа мушки; 1 - колодка прицілу; 2 - пластинчаста пружина; 3 - прицільна планка; 4 - хомутик; 5 - полозок з мушкою; 6 - запобіжник мушки.
Мушка вгвинчена в полозок, що закріплюється в основі мушки. На полозку й на основі мушки нанесені риски, що визначають положення мушки.
Основа мушки (мал. 9) має упор для шомпола й рукоятки багнета-ножа, отвір для полозка мушки, запобіжник мушки й фіксатор із пружиною; фіксатор утримує від згвинчування зі ствола втулку для стрільби холостими набоями, компенсатор і муфту ствола, а також кришку пеналу від провертання при чищенні каналу ствола.
Компенсатор (6 мал. 9) служить для підвищення купчастості бою при стрільбі серіями з хитких положень (на ходу, стоячи, з коліна). Він має циліндричну частину для нагвинчування компенсатора на ствол і виступ з косим зрізом. Позаду на циліндричній частині є паз, у який заходить фіксатор, утримуючи компенсатор на стволі в заданому положенні. Усередині виступу зроблена проточка, що утворює компенсаційну камеру й буртик. Після вильоту кулі з каналу ствола порохові гази, потрапляючи в компенсаційну камеру, створюють надлишковий тиск, що відхиляє дулову частину автомата убік виступу (униз). Зовні на виступі є Т-подібний паз для втримання кришки пеналу при чищенні ствола.
Мал. 9. Основа мушки (ліворуч-з муфтою ствола, праворуч - з компенсатором).
1 - запобіжник мушки; 2 - полозок з мушкою; 3 -фіксатор ; 4- муфта ствола; 5 - упор для шомпола й багнета-ножа;
6 - компенсатор.
Приклад і пістолетна рукоятка забезпечують зручність стрільби з автомата.
Дерев'яний приклад має антабку для ременя, гніздо для приладдя й металевий затильник із кришкою над гніздом. У гнізді приклада укріплена пружина для виштовхування пеналу із приладдям.
Складний приклад складається із двох тяг, плечового упору, сполучної втулки з гайкою, двох фіксаторів приклада зі сполучним стрижнем, шайби з антабкою для ременя, ковпачка, пружини й трьох шпильок. Тяги своїми вушками й шайба надіті на сполучну втулку приклада й закріплені гайкою. Вушка тяг мають по два отвори для виступів фіксаторів приклада, що втримують приклад у відкинутому або складеному положенні. Фіксатори приклада з'єднані між собою за допомогою сполучного стрижня й переміщаються вправо при натиску на ковпачок, вліво- під дією пружини.
Мал. 10 а. Постійний приклад автомата АКМ:
1 - затилок приклада; 2 - кришка; 3 - гніздо для приладдя; 4 - пружина для виштовхування пеналу з приладдям; 5 - пістолетна рукоятка.
Мал. 10 б. Складний приклад автомата АКМС:
1 - антабка для ременя; 2 - тяги; 3 - пістолетна рукоятка; 4 - плечовий упор.
Мал. 10 в. Приклад і пістолетна рукоятка:
1-плечовий упор; 2 - тяги; 3-шпильки; 4-фіксатори прикладу; 5-з'єднувальний стрижнень; 6 - гайка; 7 - шайба з антабкою; 8 - сполучна втулка; 9-пружина; 10 - ковпачок.
Затворна рама з газовим поршнем (мал. 11) призначена для приведення в дію затвора й ударно-спускового механізму.
Затворна рама має: всередині - канали для зворотного механізму й для затвора; позад-запобіжний виступ; по бокам - пази для руху затворної рами по відгинам ствольної коробки; із правої сторони - виступ для опускання (повороту) важеля автоспуску й рукоятку для перезарядження автомата; знизу - фігурний виріз для приміщення в ньому ведучого виступу затвора й паз для проходу віддзеркалювального виступу ствольної коробки. У передній частині затворної рами укріплений газовий поршень.
Мал. 11. Затворна рама з газовим поршнем:
1 - канал для затвора; 2 - запобіжний виступ; 3- виступ для опускання важеля автоспуску; 4- паз для відгину ствольної коробки; 5- рукоятка; 6- паз для відзеркалювального виступу; 7- фігурний виріз; 8- газовий поршень.
Затвор (мал. 12) служить для досилання набою в набійник, закривання каналу ствола, розбивання капсуля й добування з набійника гільзи (набою). Затвор складається з остову, ударника, викидача із пружиною й віссю, шпильки.
Остов затвору має: на передньому зрізі - два циліндричних вирізи для дна гільзи й для викидача; два бойових виступи, які при запиранні затвора заходять у вирізи ствольної коробки; зверху - ведучий виступ для повороту затвора при запиранні й відмиканні; на лівій стороні - поздовжній паз для проходу віддзеркалювального виступу ствольної коробки (паз наприкінці розширений для забезпечення повороту затвора при запиранні); у стовщеній частині остову затвора - отвори для вісі викидача й шпильки. Усередині остов затвора має канал для приміщення ударника.
Мал. 12. Затвор:
а-остов затвора; б - ударник; в - викидач; 1-провідний виступ; 2-отвір для осі викидача; 3- виріз для викидача; 4- виріз для дна гільзи; 5- бойовий виступ; 6- поздовжній паз для відзеркалювального виступу; 7- пружина викидача; 8- вісь викидача; 9-шпилька.
Ударник має бойок й уступ для шпильки.
Викидач із пружиною служить для добування гільзи з набійника й утримання її до зустрічі з віддзеркалювальним виступом ствольної коробки. Викидач має зачіп для захоплення гільзи, гніздо для пружини й виріз для осі.
Шпилька служить для закріплення ударника й осі викидача.
Зворотним механізм (мал. 13) призначений для повернення затворної рами із затвором у переднє положення.Він складається зі зворотної пружини, напрямного стрижня, рухливого стрижня й муфти. Напрямний стрижень має на задньому кінці упор для пружини, пятку з виступами для з'єднання зі ствольною коробкою й виступ для втримання кришки стовбурної коробки. Рухливий стрижень на передньому кінці має загини для надягання муфти.
Мал. 13. Зворотний механізм:
1- зворотна пружина; 2- напрямний стрижень; 3- рухомий стрижень; 4- муфта.
Газова трубка зі ствольною накладкою (мал. 11) служить для напрямку руху газового поршня й запобігання рук від опіків при стрільбі. Вона складається з газової трубки, передньої і задньої сполучних муфт, ствольної накладки й металевого півкільця. Газова трубка служить для напрямку руху газового поршня. Вона має напрямні ребра. Переднім кінцем газова трубка надівається на патрубок газової камери. Ствольна накладка служить для зоберігання рук автоматника від опіків при стрільбі. Вона має жолоб, у якому укріплене металеве півкільце, що віджимає ствольну накладку від газової трубки (цим виключається поява хитання накладки при висиханні деревини).
Мал. 14. Газова трубка зі ствольною накладкою:
1- газова трубка; 2- напрямні ребра для газового поршня; 3- передня сполучна муфта; 4- ствольна накладка; 5- задня сполучна муфта; 6- виступ.
Ствольна накладка укріплена на газовій трубці за допомогою передньої і задньої сполучних муфт; задня сполучна муфта має виступ, у який упирається замикач газової трубки.
Ударно-спусковий механізм (мал. 12) призначений для спуска курка з бойового взводу або із зводу автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення ведення автоматичного або одиночного вогню, припинення стрільби, запобігання пострілів при незамкненому затворі й для постановки автомата на запобіжник.
Ударно-спусковий механізм міститься в ствольній коробці, де кріпиться трьома взаємозамінними осями, і складається з курка з бойовою пружиною, сповільнювача курка із пружиною, спускового гачка, шептала одиночного вогню із пружиною, автоспуску із пружиною й первідника.
Курок з бойовою пружиною призначений для нанесення удару по ударнику. На курку є бойовий звід, звід автоспуску, цапфи й отвір для вісі. Бойова пружина надягнута на цапфи курка й своєю петлею діє на курок, а кінцями - на прямокутні виступи спускового гачка. Сповільнювач курка служить для сповільнення руху курка вперед з метою поліпшення купчастості бою при веденні автоматичного вогню. Спусковий гачок призначений для втримання курка на бойовому взводі й для спуска курка; шептало одиночного вогню - для втримання курка після пострілу в крайньому задньому положенні, якщо при веденні одиночного вогню спусковий гачок не був опущений. Призначення автоспуску із пружиною - автоматичне звільнення курка із зводу автоспуску при стрільбі серіями, а також запобігання спуска курка при незакритому каналі ствола й незамкненому затворі. Перевідник служить для установки автомата на автоматичний й одиночний вогонь або на запобіжник.
Мал. 15. Ударно-спусковий механізм:
1-курок; 2- бойова пружина; 3-спусковий гачок; 4- шептало одиночного вогню; 5-пружина шептала одиночного вогню; 6- автоспуск; 7- пружина автоспуску; 8- сповільнювач курка; 9- пружина сповільнювача курка; 10- перевідник; 11-вісі.
Цівка (мал. 16) служить для зручності дій з автоматом і для збереження рук від опіків.
Мал. 16. Цівка:
1- упор для пальців; 2- металева прокладка; 3- виріз; 4- виступ.
Магазин (мал. 17) призначений для поміщення набоїв і подачі їх у ствольну коробку.
Мал. 17. Магазин:
1- корпус; 2- кришка; 3- стопорна планка; 4- пружина; 5- подавач; 6- опорний виступ; 7- зачіп.
Багнет-ніж (мал. 18) приєднується до автомата перед атакою й служить для враження супротивника в рукопашному бою, а також може використовуватися як ніж, пилка (для розпилювання металу) і ножиців (для різання дроту).
Багнет-ніж (мал. 38) приєднується до автомата перед атакою й служить для ураження супротивника в рукопашному бою. В інший час він використається як ніж, пилка (для розпилювання металу) і ножиць (для різання дроту). Дроти освітлювальної мережі необхідно різати по одному, знявши попередньо ремінь із багнета-ножа й підвіску з піхов. При різанні дротів стежити за тим, щоб руки не торкалися до металевої поверхні багнета-ножа й піхов. Пророблення проходів в електризованих дротових загородженнях за допомогою багнета-ножа не дозволяється.
Мал. 18. Багнет-ніж:
1- лезо; 2- ріжуча кромка; 3- отвір; 4- пила; 5- зачіп; 6- ремінь; 7.- засувка; 8- запобіжний виступ; 9-поздовжній паз; 10- гвинт наконечника; 11- рукоятка; 12 - кільце.
На лезі є: пила, ріжуча кромка, що у сполученні з піхвами використаються як ножиці; отвір, у яке уставляється виступ- вісь піхов. Рукоятка служить для зручності дії й для примикання багнета-ножа до автомата. На рукоятці є: попереду-кільце для надягання на компенсатор або на муфту ствола; виступ, яким багнет-ніж входить у відповідний паз на упорі основи мушки; зачіп для ременя; позаду - поздовжні пази, якими багнет-ніж надівається на відповідні виступи на упорі газової камери; засувка; запобіжний виступ; отвір для ременя.
Піхви (мал. 19) служать для носіння багнета-ножа на поясному ремені. Крім того, вони використовуються разом з багнетом-ножем для різання дроту. Піхви мають підвіску із двома карабінчиками й застібкою, виступ-вісь, упор для обмеження повороту багнета-ножа при дії їм як ножицями й гумовий наконечник для електроізоляції; всередині піхов є пластинчаста пружина для втримання багнета-ножа від випадання.
Мал. 19. Піхви:
1- підвіска з карабінчиками; 2- пластмасовий корпус; 3- упор; 4- виступ-вісь.
Глава III. Розбирання і складання автомата
Розбирання й складання автомата проводиться на столі або на чистій підстилці. Частини й механізми укладаються в порядку розбираня. Поводитися з ними треба обережно, не класти одну частину на іншу й не застосовувати зайвих зусиль, і різких ударів.
Розбирання автомата може бути повним й неповним. Повне розбирання автомата проводиться для чищення при сильному забрудненні автомата, після знаходження його під дощем, у піску або в снігу, при переході на інше мастило й при ремонті. У всіх інших випадках проводиться неповне розбирання.
Порядок неповного розбирання автомата
Відокремити магазинмал. 20). Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада або цівку правою рукою обхопити магазин, натискаючи великим пальцем на засувку, подати нижню частину магазина вперед і відокремити його. Перевірити, чи немає набою в набійнику, для чого перевести перевідник униз, відвести рукоятку затворної рами назад, оглянути набійник, відпустити рукоятку затворної рами й спустити курок з бойового зводу.
Мал. 20. Відокремлення магазина.
Вийняти пенал із приладдям. Утопити пальцем правої руки кришку гнізда приклада так, щоб пенал під дією пружини вийшов із гнізда; розкрити пенал й вийняти з нього протирку, йоржик, викрутку, вибивач і шпильку. В автомата зі складним прикладом пенал носиться в кишені сумки для магазинів.
Відокремити шомпол. Відтягнути кінець шомпола від ствола так, щоб його голівка вийшла з-під упору на основі мушки (мал.-21), і вийняти шомпол нагору.
Мал. 21. Відокремлення шомпола.
Відокремити кришку ствольної коробки (мал. 22). Лівою рукою обхопити шийку приклада, великим пальцем цієї руки натиснути на виступ напрямного стрижня зворотного механізму, правою рукою підняти нагору задню частину кришки ствольної коробки й відокремити кришку.
Мал. 22. Відокремлення кришки ствольної коробки.
Відокремити зворотний механізм (мал. 23). Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада, правою рукою подати вперед напрямний стрижень зворотного механізму до виходу його п'яти з поздовжнього паза ствольної коробки; підняти задній кінець напрямного стрижня й витягти зворотний механізм із каналу затворної рами.
Мал. 23. Відокремлення зворотного механізму.
Відокремити затворну раму із затвором (мал. 24). Продовжуючи втримувати автомат лівою рукою, правою рукою відвести затворну раму вщерть назад, підняти її разом із затвором і відокремити від ствольної коробки.
Мал. 24. Відокремлення затворної рами із затвором.
Відокремити затвор від затворної рами (мал. 25). Взяти затворну раму в ліву руку затвором догори, правою рукою відвести затвор назад, повернути його так, щоб ведучий виступ затвора вийшов з фігурного вирізу затворної рами, і вивести затвор уперед.
Мал. 25. Відокремлення затвора від затворної рами.
Відокремити газову трубку зі ствольною накладкою (мал. 26). Утримуючи автомат лівою рукою, правою рукою надягти пенал приналежності прямокутним отвором на виступ замикача газової трубки, повернути замикач від себе до вертикального положення й зняти газову трубку з патрубка газової камери.
Мал. 26. Відокремлення газової трубки зі ствольною накладкою.
Порядок складання після неповного розбираня
Приєднати газову трубку зі ствольною накладкою. Утримуючи автомат лівою рукою, правою рукою насунути газову трубку переднім кінцем на патрубок газової камери й притиснути задній кінець ствольної накладки до ствола; повернути замикач на себе до входу його фиксатора у виїмку на колодці прицілу.
Приєднати затвор до затворної рами. Взяти затворну раму в ліву руку, а затвор у праву й вставити його циліндричною частиною в канал рами; повернути затвор так, щоб його провідний виступ увійшов у фігурний виріз затворної рами, і просунути затвор уперед.
Приєднати затворну раму із затвором до ствольної коробки. Лівою рукою обхопити шийку приклада. Утримуючи затворну раму із затвором у правій руці так, щоб затвор, притиснутий великим пальцем, перебував у передньому положенні, увести газовий поршень у порожнину колодки прицілу й просунути затворну раму вперед настільки, щоб відгини ствольної коробки ввійшли в пази затворної рами, невеликим зусиллям притиснути її до ствольної коробки й просунути вперед.
Приєднати зворотний механізм. Правою рукою ввести зворотний механізм у канал затворної рами; стискаючи зворотну пружину, подати напрямний стрижень уперед й, опустивши трохи донизу, увести його п'яту в поздовжній паз ствольної коробки.
Приєднати кришку ствольної коробки. Вставити кришку ствольної коробки переднім кінцем у напівкруглий виріз на колодці прицілу; нажати на задній кінець кришки долонею правої руки вперед і донизу так, щоб виступ напрямного стрижня зворотного механізму ввійшов в отвір кришки ствольної коробки.
Спустити курок з бойового взводу й поставити на запобіжник. Нажати на спусковий гачок і підняти перевідник нагору до відмови.
Приєднати шомпол.
Вкласти пенал в гніздо приклада (мал. 27). Укласти приладдя у пенал й закрити його кришкою, вкласти пенал дном у гніздо приклада й утопити його так, щоб гніздо закрилося кришкою. В автомата зі складним прикладом пенал кладеться в кишеню сумки для магазинів.
Мал. 27. Вкладання пеналу в гніздо прикладу
Приєднати магазин до автомата. Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада або цівку, правою рукою ввести у вікно ствольної коробки зачіп магазина й повернути магазин на себе так, щоб засувка заскочила за опорний виступ магазина.
При складанні автомата звіряються номери на його частинах з номером на ствольній коробці.
Глава V. Робота частин і механізмів автомата
Для вмілого використання автомата в бою, швидкого усунення затримок і несправностей, що виникли при стрільбі, необхідно добре знати роботу його частин і механізмів.
Положення частин і механізмів до заряджання
Затворна рама з газовим поршнем і затвором під дією зворотного механізму перебувають у крайньому передньому положенні, газовий поршень - у патрубку газової камери; канал ствола закритий затвором. Затвор повернутий навколо поздовжньої осі вправо, його бойові виступи перебувають у вирізах ствольної коробки - затвор замкнений. Зворотна пружина має найменший стиск.
Важіль автоспуску під дією виступу затворної рами повернуть уперед і вниз. Курок спущений й упирається в затвор. Ударник під дією курка поданий уперед. Бойова пружина перебуває в найменшому стиску; своєю петлею вона притискає курок до затвора, а вигнутими кінцями - прямокутні виступи спускового гачка до дна стовбурної коробки, при цьому хвіст спускового гачка перебуває в переднім положенні (мал. 30). Сповільнювач курка під дією своєї пружини переднім виступом притиснутий до дна стовбурної коробки.
Перевідник перебуває в крайнім верхнім положенні й закриває східчастий виріз у кришці ствольної коробки (перевідник поставлений на запобіжник); сектор перевідника ввійшов у виріз шептала одиночного вогню й перебуває над правим прямокутним виступом спускового гачка (замикає спусковий гачок).
Для заряжения автомата приєднати до нього споряджений магазин, поставити перевідник на автоматичний вогонь (АВ), відвести затворну раму назад до відмови й відпустити її - автомат заряджений.
При приєднанні магазина верхній набій упирається знизу в затворну раму.
При постановці перевідника на автоматичний вогонь східчастий виріз у кришці ствольної коробки для рукоятки затворної рами звільняється, сектор перевідників залишається у вирізі шептала одиночного вогню, але не перешкоджає повороту спускового гачка.
При відведенні затворної рами назад, на довжину вільного ходу, вона, діючи переднім скосом фігурного вирізу на ведучий виступ затвора, повертає затвор ліворуч, бойові виступи затвора виходять із вирізів ствольної коробки - відбувається відмикання затвора. Виступ затворної рами звільняє важіль автоспуску, і шептало автоспуску під дією пружини притискається до передньої площини курка.
При подальшому відведенні затворної рами разом з нею відходить назад затвор, відкриваючи канал ствола. Зворотна пружина, стискується. Курок під дією затворної рами повертається на осі, бойова пружина закручується. Бойовий взвод курка послідовно заскакує за фігурний виступ спускового гачка, під засувку сповільнювача курка, і курок стає на шептало автоспуску. Важіль автоспуску при цьому піднімається нагору й стає на шляху руху виступу затворної рами.
Як тільки нижня площина затворної рами пройде вікно для магазина, набої під дією пружини магазина здіймуться нагору до упору верхнім набоєм у загин стінки магазина. При відпусканні затворної рами вона разом із затвором під дією зворотного механізму подається вперед. Затвор виштовхує з магазина верхній набій, досилає його в набійник і закриває канал ствола. При підході затвора до казенного зрізу ствола зачіп викидача заскакує в кільцеву проточку гільзи. Затвор під дією скосу лівого вирізу ствольної коробки на скіс лівого бойового виступу затвора, а потім під дією фігурного вирізу затворної рами на провідний виступ затвора повертається навколо поздовжньої осі праворуч. Бойові виступи затвора заходять за бойові упори ствольної коробки - затвор зачиняється. Затворна рама, продовжуючи рух у крайнє переднє положення, своїм виступом повертає важіль автоспуску вперед і вниз, виводячи шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка; курок під дією бойової пружини повертається, виходить з-під засувки сповільнювача й стає на бойовий взвод (мал. 31).
При постановці автомата на запобіжник перевідник закриває східчастий виріз кришки стовбурної коробки й стає на шляху руху рукоятки затворної рами назад. Сектор перекладача повертається вперед і стає над правим прямокутним виступом спускового гачка (замикає спусковий гачок).
Робота частині механізмів при автоматичній стрільбі
Для проведення автоматичної стрілянини поставити перевідник на автоматичний вогонь, якщо він не був поставлений при заряджанні, і нажати на спусковий гачок.
При постановці перекладача на автоматичний вогонь сектор перевідника звільняє прямокутний виступ спускового гачка (відмикає спусковий гачок) і залишається у вирізі шептала одиночного вогню. Спусковий гачок одержує можливість повертатися навколо своєї осі. Шептало одиночного вогню від повороту разом зі спусковим гачком утримується сектором перевідника.
При натисканні на спусковий гачок його фігурний виступ виходить із зачеплення з бойовим взводом курка. Курок під дією бойової пружини повертається на своїй осі й енергійно завдає удару по ударнику. Ударник бойком розбиває капсуль набою. Ударний склад капсуля патрона запалюється, полум'я через затравочні отвори в дні гільзи проникає до порохового заряду й запалює його. Відбувається постріл.
Мал. 31. Положення частин ударно-спускового механізму перед пострілом:
1- спусковий гачок; 2- сектор перевідника; 3- сповільнювач курка; 4- курок; 5- шептало автоспуску; 6- затворна рама.
Куля під дією порохових газів рухається по каналі ствола, і, як тільки вона мине газовідвідний отвір, частина газів спрямовується через цей отвір у газову камеру. Гази давлять на газовий поршень і відкидають затворну раму назад. Відходячи назад, затворна рама (як і при відведенні її назад за рукоятку) переднім скосом фігурного вирізу повертає затвор навколо поздовжньої осі й виводить його бойові виступи через бойові упори ствольної коробки - відбувається відмикання затвора й відкривання каналу ствола. Виступ затворної рами звільняє важіль автоспуску, під дією пружини він трохи піднімається догори, а шептало автоспуску притискається до передньої площини курка. До цього часу куля вилетить із каналу ствола. Частина порохових газів, що випливають за кулею, потрапляють в компенсаційну камеру виступу компенсатора, у результаті чого створюється надлишковий тиск на виступ і дулову частину автомата відхиляється вліво вниз, зменшуючи розсіювання куль при стрільбіі автоматичним вогнем з хитких положень.
Затворна рама із затвором по інерції продовжує рух назад. Гільза, утримувана зачепом викидувача, натрапляє на відбивний виступ ствольної коробки й викидається назовні.
Надалі робота частин і механізмів, за виключенням роботи курка й сповільнювача, відбувається так само, як і при заряджанні. При поверненні затворної рами із затвором у переднє положення курок утримується тільки на шепталі автоспуску. Після того як затвор дошле верхній набій з магазину в набійник і відбудеться закривання каналу ствола й запирання затвора, затворна рама, продовжуючи рух уперед, виводить шептало автоспуску з-під зводу автоспуску курка. Курок під дією бойової пружини повертається й ударяє по засувці сповільнювача курка; сповільнювач повертається назад, підставляючи під удар курка передній виступ. Внаслідок цих ударів по сповільнювачі рух курка вперед трохи сповільнюється, що дозволяє стволу після удару по ньому затворної рами із затвором прийняти положення, близьке до первісного, і цим поліпшити купчастість бою. Після удару по передньому виступу сповільнювача курок завдає удару по ударнику. Відбувається постріл. Робота частин і механізмів автомата повторюється. Автоматична стрільба буде тривати доти, поки натиснуто спусковий гачок й у магазині є набої. Для припинення стрільби відпустити спусковий гачок. При цьому спусковий гачок під дією бойової пружини повернеться і його фігурний виступ встане на шляху руху бойового взводу курка. Курок зупиняється на бойовому взводі. Стрільба припиняється, але автомат залишається зарядженим, готовим до проведення подальшої автоматичної стрільби.
Робота частин та механізмів при одиночній стрільбі
Для проведення одиночного пострілу необхідно поставити перевідник на одиночний вогонь (ОД) і нажати на спусковий гачок. При постановці перевідника з положення на запобіжник у положення на одиночний вогонь сектор перевідника звільняє прямокутний виступ спускового гачка (відмикає спусковий гачок), повністю виходить із вирізу шептала одиночного вогню й при стрільбі в роботі ударно-спускового механізму участі не приймає.
При натисканні на спусковий гачок його фігурний виступ виходить із зачеплення з бойовим взводом курка. Курок під дією бойової пружини повертається на своїй осі й енергійно завдає удару по ударнику - відбувається постріл. Після першого пострілу частини й механізми зроблять ту ж роботу, що й при автоматичній стрільбі, але наступного пострілу не відбудеться, тому що разом зі спусковим гачком повернулося вперед шептало одиночного вогню і його зачіп встав на шляху руху бойового зводу курка. Бойовий звід курка заскакує за шептало одиночного вогню, і курок зупиняється в задньому положенні (мал. 32).
Для проведення наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і знову нажати на нього. Коли спусковий гачок буде відпущений, під дією бойової пружини він повернеться разом із шепталом одиночного вогню, шептало одиночного вогню вийде із зачеплення з бойовим взводом курка й звільнить курок. Курок під дією бойової пружини повертається, ударяє спочатку по засувці сповільнювача, а потім по передньому його виступі й стає на бойовий взвод. При натисканні на спусковий гачок його фігурний виступ виходить із зачеплення з бойовим зводом курка й робота частин і механізмів повторюється. Відбувається черговий постріл.
Мал. 32. Положення частин ударно-спускового механізму після пострілу при перевіднику, установленому на одиночний вогонь:
1-спусковий гачок; 2-сповільнювач курка; 3-шептало одиночного вогню; 4-курок; 5-шептало автоспуску; 6-затворна рама.
Глава VI. Чищення, змащення і зберігання автомата
Автомат необхідно завжди має утримуватися в чистоті, у повній справності й постійній готовності до бойового застосування. Це досягається своєчасним умілим чищенням і змащенням, а також правильним зберіганням і збереженням автомата в будь-яких умовах.
При чищенні автомата використовується приладдя автомата (мал. 33) і дерев'яні палички (мал. 34). Приладдя автомата призначене для чищення й змащення, а також для розбирання й зборки автомата. До нього відносяться: шомпол, протирка, йоржик, викрутка, вибивач, шпилька, пенал й маслянка. Шомпол застосовується для чищення й змащення каналу ствола, каналів і порожнин інших частин автомата. Він має головку з отвором для вибивача, нарізку для нагвинчування протирки або йоржика. Протирка застосовується для чищення й змащення каналу стовбура, а також каналів і порожнин інших частин автомата. Йоржик використається для чищення каналу ствола розчином для чищення ствола (РЧС).
Викрутка, вибивач і шпилька застосовуються при розбиранні й складанні автомата. Виріз на кінці викрутки призначений для вгвинчування й вигвинчування мушки, а бічний виріз - для закріплення протирки на шомполі. Для зручності користування викруткою вона уставляється в бічні отвори пеналу. При чищенні каналу ствола викрутка вкладається в пеналу поверх головки шомпола. Шпилька застосовується при зборці ударно-спускового механізму. Вона втримує шептало одиночного вогню й сповільнювач курка із пружиною на спусковому гачку.
Мал. 33. Приладдя автомата:
1- шомпол; 2- викрутка; 3- вибивач; 4- шпилька; 5- пенал; 6- маслюка; 7- кришка пенала; 8- йоржик; 9- протирка.
Мал. 34. Дерев'яні палички
1 й 2- для чищення пазів у щілин; 3 й 4-для чистки патронника, газового патрубка, газової трубки; 5 й 6- для чищення поглиблень й отворів.
Пенал із кришкою служить для зберігання протирки, йоржика, викрутки, вибивачі й шпильки. Пенал застосовується як шомпольна муфта при чищенні й змащенні каналу ствола, як рукоятка для викрутки при вгвинчуванні й вигвинчуванні мушки й для повороту замикача газової трубки. Пенал має наскрізні отвори, у які вставляється шомпол при чищенні автомата, овальні отвори для викрутки й прямокутний отвір для повороту замикача газової трубки при розбиранні й складанні автомата. Кришка використовується як дулова накладка при чищенні каналу ствола. Вона має отвір для напрямку руху шомпола, внутрішні виступи й вирізи для кріплення на компенсаторі або на муфті ствола. Бічні отвори на кришці піни призначені для вибивача, застосовуваної для зняття кришки пеналу зі ствола.
Маслянка служить для зберігання мастила; переноситься в кишені сумки для магазинів.
Чищення й змащення автомата
Автомат повинен утримуватися в повній справності й бути готовим до дії. Це досягається своєчасним і вмілим чищенням і змащенням і правильним зберіганням автомата.Чищення автомата, що перебуває в підрозділі, проводиться:
при підготовці до стрільби;
після стрільби бойовими й холостими набоями - негайно по закінченні стрільби на стрільбищі (у полі); чистяться й змазуються ствольна коробка, канал ствола, газова камера, газовий поршень, затворна рама й затвор; остаточне чищення автомата проводиться після повернення зі стрільби й протягом наступних 3-4 днів щодня;
після наряду й занять у поле без стрільби - після повернення з убрання або занять;
у бойовій обстановці й на тривалих навчаннях - щодня в періоди затишшя бою й під час перерв навчань;
якщо автомат не застосовувався- не рідше одного разу в тиждень.
Після чищення автомат змазати. Мастило наносити тільки на добре очищену й суху поверхню металу негайно після чищення, щоб не допустити впливу вологи на метал. Чищення й змащення автомата проводяться під безпосереднім керівництвом командира підрозділу. Командир підрозділу зобов'язаний визначити ступінь необхідного розбирання, чищення й змащення; перевірити справність приладдя й доброякісність матеріалів для чищення; перевірити правильність й якість здійсненого чищення й дати дозвіл на змащення й зборку; перевірити правильність зробленого змащення й зборки автомата. Офіцери зобов'язані періодично бути присутнім при чищенні автомата й перевіряти правильність її проведення.
При казарменому або табірному розташуванні чищення автомата робити в спеціально відведених місцях на обладнаних для цієї мети столах, а в бойовій обстановці й на навчаннях - на чистих підстилках, дошках, фанері й т.д.
На стрільбищі автомат після стрільби чистити у відведені для цього місцях розчином РЧС або рідким рушничним мастилом. Чищення автоматів розчином РЧС проводиться тільки під керівництвом офіцерів або старшини підрозділу.
Автомат, вичищений на стрільбищі рідким рушничним мастилом, після повернення в казарму необхідно вичистити розчином РЧС.
У польових умовах чищення й змащення автомата виробляються тільки рідким рушничним мастилом.
Для чищення й змащення автомата застосовуються:
рідке рушничне змащення — для чищення автомата й змазування його частин і механізмів при температурі повітря від +50 до —50°С;
рушнична для змазування каналу стовбура, частин і механізмів автомата після їхнього чищення; це змащення застосовується при температурі повітря вище +5°С;
розчин РЧС (розчин чищення стволів)-для чищення каналу ствола й інших частин автомата, що піддавалися; впливу порохових газів. Примітка. Розчин РЧС приготавливается в підрозділі в кількості, необхідному для чищення зброї протягом однієї доби. Склад розчину: вода, придатна для пиття-1 л; вуглекислий амоній - 200 м; двухромовокислий калій (хромпик) - 3-5 Невелика кількість розчину РЧС дозволяється зберігати не більше 7 діб в скляних посудинах, закупорених корком, у темному місці й удалині від нагрівальних приладів. У маслянки розчин РЧС наливати забороняється;
ганчір'я або папір КВ-22-для обтирання, чищення й змащення автомата;
клоччя (коротке льоноволокно), очищена від костриці, - тільки для чищення каналу ствола.
Для зручності чищення пазів, вирізів й отворів можна застосовувати дерев'яні палички.
Чищення й змащення
Чищення автомата проводити в наступному порядку:
Підготувати матеріали для чищення й змащення.
Розібрати автомат.
Оглянути приладдя і підготувати її для використання при чищенні (мал. 35).
Мал. 35. Приналежність автомата, підготовлена для чищення:
1-пенал; 2- викрутка; 3- головка шомпола; 4- шомпол; 5- кришка, пеналу; 6- протирка
Прочистити канал ствола.Покласти автомат у вирізи стола для чищення зброї або на звичайний стіл, а при відсутності стола автомат уперти прикладом у землю або підлогу.
Для чищення каналу ствола рідким рушничним мастилом скласти клоччя у вигляді цифри 8, перехрестям “вісімки” накласти на кінець протирки й укласти волокна клоччя уздовж стрижня протирки; причому кінці клоччя повинні бути коротше стрижня протирки, а товщина шару повинна бути такою, щоб протирка із клоччям вводилася в канал стволу невеликим зусиллям руки; налити на клоччя небагато рідкого рушничного мастила й пальцями злегка помняти клоччя. Увести шомпол із протиркою і клоччям у канал ствола й укріпити на стволі кришку пенала (дулову накладку). Якщо чищення каналу ствола проводиться після стрільби, компенсатор згвинчується. Однією рукою втримуючи за дулову частину автомат і кришку пеналу, а іншою, взявшись за пенал, плавно, не згинаючи шомпол, просунути його по всій довжині каналу ствола кілька разів (при чищенні дулової частини ствола зняти зі ствола ствольну накладку). Вийняти шомпол, замінити клоччя, просочити її рідким рушничним мастилом й у тім же порядку прочистити канал ствола кілька разів. Після цього ретельно обтерти шомпол і протерти канал ствола чистим сухим клоччям, а потім чистим ганчір'ям. Оглянути ганчір'я й, якщо на ньому будуть помітні сліди нагару (чорність), іржа або бруд, продовжити чищення каналу ствола, а потім знову протерти сухим клоччям і ганчір'ям. Якщо ганчір'я після протирання вийшла з каналу ствола чистим, тобто без чорноти від порохового нагару або жовтого кольорів від іржі, ретельно оглянути канал ствола на світлі з дулової частини й з боку набійника, повільно обертаючи ствол у руках. При цьому особливу увагу слід звертати на кути нарізів і перевіряти, чи не залишилося в них нагару.
Мал. 36. Накладання клоччя на протирку
Чищення каналу ствола розчином РЧС проводити йоржиком, змоченим у розчині; потім канал ствола протерти ганчір'ям. Чищення розчином РЧС продовжувати до повного видалення нагару, поки змочений розчином йоржик або клоччя не будуть виходити з каналу ствола без нагару або зелені. Після цього протерти канал ствола сухим клоччям, а потім чистим ганчір'ям. Наступного дня перевірити якість проведеного чищення й, якщо при протиранні каналу ствола чистим ганчір'ям на ньому буде виявлено нагар, провести повторне чищення в тім же порядку. По закінченню чищення нарізної частини каналу ствола таким же порядком вичистити набійник з боку ствольної коробки.
Примітка. Якщо при чищенні протирка із шомполом застрягне в каналі ствола, потрібно ввести й канал небагато розігрітого рідкого рушничного мастила й через кілька хвилин спробувати вийняти шомпол. Якщо шомпол не виймається, автомат відправити в ремонтну майстерню.
Газову камеру, газову трубку й компенсатор промити рідким рушничним мастилом або розчином РЧС і прочистити клоччям (ганчір’ям) за допомогою шомпола або дерев'яної палички. Газову камеру після чищення розчином РЧС насухо протерти ганчір’ям, оглянути канал ствола, щоб у ньому не залишилося сторонніх предметів, і обтерти ствол зовні. Газову трубку після чищення насухо протерти.
Ствольну коробку, затворну раму, затвор, газовий поршень чистити ганчір’ям, просоченим рідким рушничним мастилом або розчином РЧС, після чого насухо протерти. Якщо для чищення після стрільби застосовується рідке рушничне мастило, газовий поршень, а також циліндричні вирізи затвора покрити мастилом або обгорнути їх на 3-5 хв ганчір’ям, змоченим у мастилі. Після цього за допомогою палички видалити затверділий пороховий нагар і насухо протріть,
Інші металеві частини насухо протерти ганчір’ям; при сильному забрудненні частин прочистити їх рідким рушничним мастилом, а потім насухо протерти.
Дерев'яні частини обтерти сухим ганчір’ям.
Про закінченню чищення автомата солдат доповідає командирові підрозділу; потім з дозволу командира відділення проводяться змащення й складання автомата.
Змащення автомата
Змащення автомата здійснювати в наступному порядку:
Змазати канал ствола. Нагвинтити на шомпол протирку й накласти на неї ганчір’я, просочене мастилом. Увести протирку в канал ствола з дулової частини й плавно просунути її два-три разу по всій довжині ствола, щоб рівномірно покрити канал ствола тонким шаром мастила. Змазати набійник і компенсатор.
Всі інші металеві частини й механізми автомата за допомогою промасленого ганчір’я покрити тонким шаром мастила. Зайве мастило сприяє забрудненню частин і може викликати затримки при стрільбі. Дерев'яні частини не змазувати. По закінченні змащення зібрати автомат, перевірити роботу його частин і механізмів, вичистити й змазати магазини й приладдя, а потім автомат показати командирові відділення.
У холодну пору року при температурі +5°С и нижче автомати змазувати тільки рідким рушничним мастилом. При переході з одного мастила на інше потрібно ретельно видалити старе мастило із всіх частин автомата. Для видалення мастила необхідно зробити повне розбирання автомата, промити всі металеві частини в рідкому рушничному мастилі й обтерти їх чистим ганчір’ям.
Примітка. Застосування рушничного мастила при температурі повітря нижче +5°С замість рідкого рушничного мастила категорично забороняється.
Автомат, внесений з морозу в тепле приміщення, чистити через 10-20 хв (після того як він відпітніє). Рекомендується перед входом у тепле приміщення зовнішні поверхні автомата обтерти ганчір’ям, просоченим рідким рушничним мастилом.
Автомат, який здається на склад на тривале зберігання, змазати рідким рушничним змащенням, загорнути в один шар інгібітованого, а потім в один шар парафінованого паперу.
Дегазація, дезактивація й дезінфекція автоматів виробляються відповідно до вказівок командира підрозділу.
Зберігання й збереження автоматів і набоїв
Відповідальність за зберігання автоматів і набоїв у підрозділі несе командир підрозділу.
Автомат зберігається завжди розрядженим, при цьому магазин відділений, багнет-ніж знято, курок спущений, перевідник на запобіжнику, хомутик прицілу встановлений на поділку “П”. Автомат знімається із запобіжника тільки під час ведення вогню.
Автоматник зобов'язаний завжди тримати автомат чистим й у повній справності, поводитися з ним дбайливо й оглядати його у випадках, зазначених у ст. 61. При перевірці роботи ударно-спускового механізму не робити зайвих спусків курка.
При казарменому й табірному розташуванні автомат зберігається в піраміді; в особливому відділенні тієї ж піраміди зберігаються магазини, сумка для магазинів, багнет-ніж у піхвах і маслянка, а для автомата зі складним прикладом, крім того, й чохол для автомата. Сумка для магазинів і ремінь повинні зберігатися чистими й сухими.
При тимчасовому розташуванні в якому-небудь будинку автомат зберігати в сухому місці у віддаленні від дверей, пічок і нагрівальних приладів. У бойовій обстановці автомат тримати при собі, у руках.
При русі на заняття й на поході автомат переноситься на ремені в положенні “на ремінь”, “на груди” або “за спину”. Ремінь повинен бути підігнаний так, щоб автомат не вдарявся об тверді предмети спорядження. Автомат переноситься із приєднаним магазином. Інші магазини перебувають у сумці. Автомат зі складним прикладом переноситься й перевозиться в будь-яких умовах зі складеним прикладом. Під час перерв між заняттями, а також на привалах автомат перебуває в автоматника на ремені або в руках.
При пересуванні на автомобілях або бронетранспортерах автомат тримати між коліньми прямовисно. При пересуванні на танках автомат тримати в руках, оберігаючи його від ударів об броню.
Під час перевезення по залізницях або водних шляхах автомати встановлюються в спеціальній піраміді, Якщо вагон або пароплав не обладнаний пірамідами, автомат можна тримати в руках або покласти на полицю так, щоб він не міг упасти або одержати ушкодження.
Для попередження роздуття або розриву ствола забороняється чим-небудь затикати канал ствола.
Патрони на стрільбище повинні зберігатися в сухому місці й по можливості закритими від сонячних променів.
Поводитися з набоями треба дбайливо, оберігати їх від ушкоджень, вологи й бруду. Змазувати набої забороняється. Втрата набоїв не допускається.
Глава VII. Огляд автомата і підготовка його до стрільби
Загальні положення
Для перевірки справності автомата, його чистоти, змащення й підготовки до стрільби виконуються огляди автомата, приладдя й магазинів.
Вояки й підстаршини оглядають автомати;
щодня;
перед виходом в наряд, перед виходом на заняття, у бойовий обстановці періодично протягом дня й перед виконанням бойового завдання;
під час чищення.
Старшини оглядають автомати періодично в строки, установлені Уставом внутрішньої служби, а також всі автомати або частина з них перед стріляниною, заступленням в наряд й перед виконанням бойового завдання.
Несправності автомата, магазинів і приналежності повинні усуватися негайно. Якщо усунути їх у підрозділі не можна, автомат, магазини й приналежність відправити в ремонтну майстерню.
Характерними несправностями, що порушують нормальний бій автомата, можуть бути наступні:
мушка збита або погнута, змістилися убік, нагору або вниз - кулі будуть відхилятися убік, протилежну переміщенню вершини мушки;
прицільна планка погнута або перекошена - кулі будуть відхилятися убік переміщення прорізу гривки прицільної планки;
ствол погнутий - кулі будуть відхилятися убік вигину дулової частини ствола;
забоїни на дуловому зрізі ствола, розтертість каналу ствола (особливо в дуловій частині), зношеність й округлення кутів полів нарізів, раковини, хитання прицільної планки, мушки, приклада - все це збільшує розсіювання куль.
Порядок огляду автомата вояками й підстаршинами
При щоденному огляді переконатися в наявності всіх частин автомата й перевірити: чи немає на зовнішніх частинах іржі, бруду, а також вм'ятин, подряпин і забоїн й інших ушкоджень, які можуть викликати порушення нормальної роботи механізмів; чи немає на дерев'яних частинах тріщин, відколів й побитостей; чи надійне кріплення шомпола; крім того, перевірити стан змащення на видимих без розбирання автомата частинах, наявність ременя, приналежності, магазинів, сумок для них й багнета-ножа, а в автомата зі складним прикладом і наявність чохла для автомата.
При огляді автомата перед початком заступання в наряд, перед виходом на заняття й у бойовій обстановці перевірити те ж, що й при щоденному огляді; крім того, перевірити справність прицілу й мушки; переконатися, що в каналі ствола немає сторонніх предметів; перевірити правильність роботи частин і механізмів. При перевірці справності прицілу й мушки переконатися, що проріз на гривці прицільної планки не має забоїн, хомутик плавно пересувається по прицільній планці й надійно закріплюється у встановленому положенні засувкою, пружина надійно втримує прицільну планку, мушка не погнута й міцно втримується в полозку, ризику на полозку збігається з рискою на підставі мушки, полозок міцно втримується в підставі мушки.
При перевірці правильності роботи частин і механізмів треба:
поставити перевідник на автоматичний вогонь (АВ), відвести затворну раму за рукоятку назад до відмови й відпустити; при цьому затворна рама повинна енергійно повернутися в переднє положення; знову відвести затворну раму за рукоятку назад, нажати на спусковий гачок й, притримуючи затворну раму за рукоятку, повільно відпустити її; при підході затворної рами в крайнє переднє положення повинно почутися клац - удар курка по ударнику;
поставити перевідник на одиночний вогонь (ОД), нажати на спусковий гачок, відтягнути затворну раму за рукоятку назад до відмови, і, не відпускаючи спускового гачка, відпустити затворну раму; відпустити спусковий гачок, при цьому повинно почутися клац - курок, що вийшов із зачеплення із шепталом одиночного вогню, стає на бойовий взвод; після цього поставити автомат на запобіжник і нажати на спусковий гачок: хвіст спускового гачка не повинен відходити назад, а курок повинен залишатися на бойовому взводі; зняти автомат із запобіжника й нажати на спусковий гачок, при цьому повинен бути чутний удар курка по ударнику. При перестановці перевідника перевірити, чи надійно він утримується у встановлених положеннях. В автомата зі складним прикладом перевірити енергійність дії фіксаторів приклада й стопоріння приклада у відкинутому й складеному положеннях, справність і фіксування у відкинутому положенні плечового упору.
При огляді автомата під час чищення перевірити кожну частину й механізм окремо й переконатися, що на металевих частинах немає скришеностей металу, забоїн, погнутостей, іржі й бруду, а на дерев'яних частинах - тріщин і побитостей. Особливу увагу варто звернути на стан каналу ствола.
При огляді приналежності перевірити наявність і справність всіх предметів приладдя.
Для перевірки шомпола, протирки і йоржика по черзі нагвинтити протирку і йоржик на шомпол і перевірити візуально, чи не погнуті вони; протирка і йоржик повинні міцно втримуватися на шомполі, а верхня частина протирки - вільно обертатися; йоржик повинен бути чистим, а щетина не повинна випадати.
У пеналі не повинно бути тріщин, пом'ятостей і вигинів. Через менший бічний отвір пеналу не повинна проходити головка шомпола. Кришка пенала повинна міцно втримуватися на стволі й не мати на ньому значного бічного хитання, щоб під час чищення не розтиралася шомполом дулова частина ствола. Через отвір у кришці пенала не повинна проходити протирка.
У маслянки не повинно бути тріщин і вм'ятин. Кришка маслянки повинна мати прокладку й щільно прикручуватися до маслянки. З маслянки не повинно протікати мастило.
У викрутки не повинно бути скришеностей й забоїн на лезі й на стінках вирізів. Вибивач і шпилька не повинні бути погнутими.
Про всі несправності, виявлених при огляді автомата й приналежності до нього, солдати й сержанти зобов'язані негайно доповідати своєму командирові.
Порядок огляду автомата старшинами
Старшини оглядають автомати в зібраному й розібраному виді.
Огляд автомата в зібраному виді зробити у відповідності з попередніми розділом. Крім того, перевірити:
Подачу набоїв у набійник, добування й віддзеркалення гільз: спорядити магазин навчальними набоями, приєднати його до автомата й, не натискаючи на засувку магазина, зусиллям руки спробувати відокремити магазин - магазин повинен вільно входити у вікно ствольної коробки й надійно втримуватися засувкою магазина. Перезарядити автомат кілька разів, при цьому навчальні набої повинні без затримки досилатися з магазина в патронник й енергійно викидатися зі ствольної коробки назовні.
Справність приклада: гвинти затильника повинні бути повністю загвинчені, шліци гвинтів очищені; при натисканні пальцем на кришку затильника пенал під дією пружини повинен висуватися із гнізда приклада настільки, щоб його можна було вийняти рукою. Складний приклад перевіряється, як зазначено в розділі "Порядок огляду автомата вояками й підстаршинами". Крім того, перевірити, чи не погнуті тяги й чи немає хитання приклада;
Справність магазинів: магазини не повинні мати пом'ятостей і задирок на корпусі й загинах, які можуть ускладнити подачу набоїв; стопор повинен надійно втримувати кришку магазина; подавач під дією пружини повинен енергійно повертатися у верхнє положення.
Справність багнета-ножа: багнет-ніж повинен міцно утримуватися на автоматі, вільно зніматися з його й міцно втримуватися в піхвах. На лезі не повинно бути забоїн, на піхвах вм'ятин, а на рукоятці відколів й тріщин. Ізоляція ножів і багнета-ножа не повинна мати ушкоджень.
Для огляду автомата в розібраному виді провести неповне або повне розбирання й протерти частини насухо. При огляді автомата в розібраному виді звірити номера на його частинах і ретельно оглянути Кожну частину й механізм, щоб упевнитися, що на металевих частинах немає скришенности, забоїн, вм'ятин, погнутостей, зірваного різьблення, висипу, слідів іржі й бруду, а на дерев'яних частинах - тріщин і побитостей.
При огляді ствола особливу увагу звертати на стан каналу ствола. Канал ствола оглядається з дулової частини. Для цього в ствольну коробку вкладається білий папірець, стволу надають таке положення, щоб світло відбивалося від паперу й висвітлювало канал ствола. Набійник оглядається з казенної частини.
У каналі ствола можуть спостерігатися наступні недоліки:
сітка розпалу у вигляді пересічних тонких ліній, як правило, з казенної частини; надалі при стрільбі в місцях сітки розпалу утворяться тріщини й починається викришення хрому у вигляді окремих крапок, згодом викришеність збільшується й переходить у відколи хрому; при недостатньо ретельному чищенні в місцях відколу хрому може з'явитися іржа;
раковини - значні поглиблення в металі, що утворилися в результаті великого числа здійснених зі ствола пострілів (розпал ствола) або в результаті тривалого впливу іржі в місцях відколу хрому; ствол, у якому утворилися відколи хрому або раковини, треба чистити після стрільби особливо ретельно;
стертість полів нарізів або округлення кутів полів нарізів, особливо на їхній лівій грані, помітні візуально;
роздуття ствола, помітне в каналі ствола у вигляді поперечного темного (тіньового) суцільного кільця (півкільця) або, виявлене по опуклості металу на зовнішній поверхні ствола; можливість стрільби зі ствола, що має роздуття, визначає старшина; автомат, що має невелике кільцеве роздуття ствола без опуклості металу на зовнішній поверхні ствола, до подальшої стрільби придатний, якщо він задовольняє умовам нормального бою.
Виявлені недоліки каналу ствола повинні бути занесені в картку якісного стану автомата.
При огляді ствола зовні перевірити, чи немає забоїн на зрізі патрубка газової камери, і перевірити дію фіксатора при натиску пальцем фіксатор повинен легко втоплюватися, а після звільнення виходити зі свого гнізда й приймати первісне положення, входячи в проточки компенсатора або муфти. При втопленому фіксаторі компенсатор і муфта повинні легко згвинчуватися зі ствола.
При огляді ствольної коробки перевірити: чи не зламаний віддзеркалювальний виступ ствольної коробки; чи немає погнутостей і забоїн на відгинах; чи немає хитання приклада й пістолетної рукоятки; чи працює пружина засувки магазина.
При огляді затворної рами звернути увагу на кріплення газового поршня, що повинен мати незначне хитання. При огляді затвора звернути увагу на справність ударника й викидача. Для перевірки справності ударника надати затвору вертикальне положення; після цього повернути затвор на 180° - ударник повинен переміщатися в затворі під дією власної ваги. Змістити ударник вперед до відмови - бойок повинен виступати з отвору дна вирізу затвора. Бойок не повинен мати скришеностей або сильного розпалу.Для перевірки справності викидача відвести його пальцем убік і відпустити - викидач під дією пружини повинен енергійно повернутися в колишнє положення. Вставити навчальний патрон у виріз затвора й спробувати вийняти навчальний патрон уперед - патрон повинен міцно втримуватися зачепом викидача у вирізі затвора. Зачіп викидача не повинен мати викришеностей.
При огляді частин зворотного й ударно-спускового механізмів перевірити, немає чи поломок і погнутостей пружин, поломок і тріщин на виступах рухливих частин.
Огляд бойових набоїв
Набої оглядати перед стріляниною, при заступленні в наряд й за розпорядженням командирів. При огляді набоїв перевірити:
чи немає на гільзах іржі й пом'ятостей, чи не хилитається куля в дульці гільзи;
чи немає на капсулі зеленого нальоту й чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи;
чи немає серед бойових набоїв навчальних.
Всі несправні патрони здаються на склад. Якщо набої запилилися й забруднилися, вкрилися невеликим зеленим нальотом або іржею, їх необхідно обтерти сухим чистим ганчір'я. Обтирати набої промасленим ганчір'ям і споряджати набоями магазини густо змазані усередині, забороняється.
Підготовка автомата до стрільби
Підготовка автомата до стрільби проводиться з метою забезпечення безвідмовної роботи його під час стрільби. Автомат готується до стрільби під керівництвом командира відділення.
Для підготовки автомата до стрільби необхідно: провести чищення, оглянути автомат у розібраному виді й змазати його; - оглянути автомат у зібраному виді; - оглянути магазини. Безпосередньо перед стрільбою прочистити насухо канал ствола (нарізну частину й патронник), оглянути патрони й спорядити ними магазини. Якщо автомат тривалий час перебував на морозі, то перед його заряджанням кілька разів вручну енергійно відтягнути назад і просунути вперед затворну раму.
Глава VIII. Перевірка бою автомата і приведення його до нормального бою
Автомат, що перебуває в підрозділі, повинен бути завжди приведений до нормального бою. Перевірка бою автомата проводиться :
при надходженні його в підрозділ;
після ремонту, заміни частин, які могли б змінити його бій;
при виявленні під час стрільби ненормального відхилення куль.
У бойовій обстановці повинні бути використані всі можливості для періодичної перевірки бою автоматів і приведення їх до нормального бою.
Перед перевіркою бою автомат варто ретельно оглянути й усунути виявлені несправності.
Перевірка бою автомата й приведення його до нормального бою проводяться під керівництвом командира роти (батареї, взводу ) на стрільбищі в безвітряну погоду, у закритому тирі або на захищеній від вітру ділянці стрільбища, при нормальному освітленні .
Прямі начальники, до командира частини включно, зобов'язані стежити за точним дотриманням правил перевірки бою й приведення до нормального бою автоматів.
Стрільба при перевірці бою автоматів і приведенні їх до нормального бою здійснюється кращими автоматниками, відібраними командиром підрозділу .
При перевірці бою повинні бути присутнім автоматники, за яких закріплені автомати, їхні командири відділень і збройовий майстер або збройовий технік з необхідним інструментом.
Перевірка бою автомата й приведення його до нормального бою проводиться стрільбою набоями зі звичайною кулею. Набої повинні бути однієї партії. Дальність стрільби 100 м, приціл 3. Положення для стрільби - лежачи з упору. Автомат - без багнета-ножа. Автомати, що мають компенсатори, приводяться до нормального бою з компенсаторами, які надалі при стрільбі не згвинчуються.
Стрільба ведеться одиночними пострілами по перевірної мішені (або по чорному прямокутнику розміром 35 див по висоті й 25 див по ширині), укріпленій на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Точкою ; прицілювання служить середина нижнього краю перевірної мішені (чорного прямокутника); вона повинна перебувати приблизно на рівні ока стріляючого . На чорному прямокутнику по стрімкій лінії на відстані 25 см над Точкою прицілювання відзначається крейдою або кольоровим олівцем нормальне положення середньої точки влучення ( СТВ ). Ця точка є контрольною ( КТ ). У перевірній мішені за контрольну точку приймається центр кола.
Перевірка бою
Для перевірки бою стріляючий робить чотири одиночних постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись під середину нижнього краю мішені (чорного прямокутника). По закінченні стрільби командир, що керує перевіркою бою, оглядає мішень і по розташуванню пробоїн визначає купчастість бою й положення середньої точки влучення. Солдатам і сержантам, що роблять стрільбу, оглядати мішені не дозволяється.
Мал. 37. Визначення середньої точки влучення:
а, по чотирьом пробоїнам; в - по трьох пробоїнах; м - визначення пробоїни, що відірвалася.
Купчастість бою визнається нормальною , якщо всі чотири пробоїни або три (при одній що відірвалася) уміщаються в коло діаметром 15 см . Якщо купчастість розташування пробоїн не задовольняє цій вимозі, то стрільба повторюється. При повторному незадовільному результаті стрільби автомат відправити в ремонтну майстерню для усунення причин розкиду куль.
Якщо купчастість розташування пробоїн буде визнана нормальною , то командир визначає середню точку влучення і її положення щодо контрольної точки .
Для визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах потрібно:
з'єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни й відстань між ними розділити навпіл;
отриману точку з'єднати із третьою пробоїною й відстань між ними розділити на три рівні частини;
точку розподілу , найближчу до двох перших пробоїн, з'єднати із четвертою пробоїною й відстань між ними розділити на чотири рівні частини.
Точка розподілу , найближча до першого трьох пробоїнам, і. буде середньою точкою влучення чотирьох пробоїн (мал. 37,а).
Середню точку влучення можна визначити також у такий спосіб: з'єднати пробоїни попарно, потім з'єднати середини обох прямих й отриману лінію розділити навпіл; крапка розподілу й буде середньою точкою влучення (мал. 37,6).
85. Якщо всі чотири пробоїни не вміщаються в коло діаметром 15 см, то середню точку влучення дозволяється визначати по трьох більш купчасто розташованих пробоїнах за умови, що четверта пробоїна вилучена від середньої крапки влучення трьох пробоїн більш ніж на 2,5 радіуси кола, що вміщає ці три пробоїни (мал. 47, г).
86. Для визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах потрібно:
з'єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни й відстань між ними розділити навпіл;
отриману крапку з'єднати із третьою пробоїною й відстань між ними розділити на три рівні частини.
Точка розподілу, найближча до першого двох пробоїнам, і буде середньою крапкою влучення (мал. 37, в).
При нормальному бої автомата середня крапка влучення повинна збігатися з контрольною точкою або відхилятися від її в будь-якому напрямку не більше ніж на 5 см , тобто не виходити за межі малого кола пристрілковій мішені.
Автомат, бій якого при перевірці виявиться ненормальним , приводиться до нормального бою наступним чином.
Приведення до нормального бою
Якщо при стрільбі одиночними пострілами середня точка влучення відхилилася від контрольної в яку-небудь сторону більш ніж на 5 см, то відповідно до цього проводиться зміна положення мушки: якщо середня точка влучення нижче контрольної, мушку треба вгвинтити, якщо вище - вигвинтити; якщо середня точка влучення лівіше контрольної крапки , полозок мушки пересунути вліво, якщо правіше - вправо.
При переміщенні мушки убік на 1 мм середня точка влучення при стрільбі на 100 м зміщається на 26 см . Один повний оберт мушки переміщає середню точку влучення по висоті при стрільбі на 100 м на 20 см .
Правильність переміщення мушки перевіряється повторною стрільбою.
Після приведення автомата до нормального бою стара риска на полозку мушки забивається, а замість її набивається нова.
Останній результат стрільби при приведенні автомата до нормального бою заноситься в картку якісного стану.
Глава VIII. Перевірка бою автомата і приведення його до нормального бою
Автомат, що перебуває в підрозділі, повинен бути завжди приведений до нормального бою. Перевірка бою автомата проводиться :
при надходженні його в підрозділ;
після ремонту, заміни частин, які могли б змінити його бій;
при виявленні під час стрільби ненормального відхилення куль.
У бойовій обстановці повинні бути використані всі можливості для періодичної перевірки бою автоматів і приведення їх до нормального бою.
Перед перевіркою бою автомат варто ретельно оглянути й усунути виявлені несправності.
Перевірка бою автомата й приведення його до нормального бою проводяться під керівництвом командира роти (батареї, взводу ) на стрільбищі в безвітряну погоду, у закритому тирі або на захищеній від вітру ділянці стрільбища, при нормальному освітленні .
Прямі начальники, до командира частини включно, зобов'язані стежити за точним дотриманням правил перевірки бою й приведення до нормального бою автоматів.
Стрільба при перевірці бою автоматів і приведенні їх до нормального бою здійснюється кращими автоматниками, відібраними командиром підрозділу .
При перевірці бою повинні бути присутнім автоматники, за яких закріплені автомати, їхні командири відділень і збройовий майстер або збройовий технік з необхідним інструментом.
Перевірка бою автомата й приведення його до нормального бою проводиться стрільбою набоями зі звичайною кулею. Набої повинні бути однієї партії. Дальність стрільби 100 м, приціл 3. Положення для стрільби - лежачи з упору. Автомат - без багнета-ножа. Автомати, що мають компенсатори, приводяться до нормального бою з компенсаторами, які надалі при стрільбі не згвинчуються.
Стрільба ведеться одиночними пострілами по перевірної мішені (або по чорному прямокутнику розміром 35 див по висоті й 25 див по ширині), укріпленій на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Точкою ; прицілювання служить середина нижнього краю перевірної мішені (чорного прямокутника); вона повинна перебувати приблизно на рівні ока стріляючого . На чорному прямокутнику по стрімкій лінії на відстані 25 см над Точкою прицілювання відзначається крейдою або кольоровим олівцем нормальне положення середньої точки влучення ( СТВ ). Ця точка є контрольною ( КТ ). У перевірній мішені за контрольну точку приймається центр кола.
Перевірка бою
Для перевірки бою стріляючий робить чотири одиночних постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись під середину нижнього краю мішені (чорного прямокутника). По закінченні стрільби командир, що керує перевіркою бою, оглядає мішень і по розташуванню пробоїн визначає купчастість бою й положення середньої точки влучення. Солдатам і сержантам, що роблять стрільбу, оглядати мішені не дозволяється.
Мал. 37. Визначення середньої точки влучення:
а, по чотирьом пробоїнам; в - по трьох пробоїнах; м - визначення пробоїни, що відірвалася.
Купчастість бою визнається нормальною , якщо всі чотири пробоїни або три (при одній що відірвалася) уміщаються в коло діаметром 15 см . Якщо купчастість розташування пробоїн не задовольняє цій вимозі, то стрільба повторюється. При повторному незадовільному результаті стрільби автомат відправити в ремонтну майстерню для усунення причин розкиду куль.
Якщо купчастість розташування пробоїн буде визнана нормальною , то командир визначає середню точку влучення і її положення щодо контрольної точки .
Для визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах потрібно:
з'єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни й відстань між ними розділити навпіл;
отриману точку з'єднати із третьою пробоїною й відстань між ними розділити на три рівні частини;
точку розподілу , найближчу до двох перших пробоїн, з'єднати із четвертою пробоїною й відстань між ними розділити на чотири рівні частини.
Точка розподілу , найближча до першого трьох пробоїнам, і. буде середньою точкою влучення чотирьох пробоїн (мал. 37,а).
Середню точку влучення можна визначити також у такий спосіб: з'єднати пробоїни попарно, потім з'єднати середини обох прямих й отриману лінію розділити навпіл; крапка розподілу й буде середньою точкою влучення (мал. 37,6).
85. Якщо всі чотири пробоїни не вміщаються в коло діаметром 15 см, то середню точку влучення дозволяється визначати по трьох більш купчасто розташованих пробоїнах за умови, що четверта пробоїна вилучена від середньої крапки влучення трьох пробоїн більш ніж на 2,5 радіуси кола, що вміщає ці три пробоїни (мал. 47, г).
86. Для визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах потрібно:
з'єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни й відстань між ними розділити навпіл;
отриману крапку з'єднати із третьою пробоїною й відстань між ними розділити на три рівні частини.
Точка розподілу, найближча до першого двох пробоїнам, і буде середньою крапкою влучення (мал. 37, в).
При нормальному бої автомата середня крапка влучення повинна збігатися з контрольною точкою або відхилятися від її в будь-якому напрямку не більше ніж на 5 см , тобто не виходити за межі малого кола пристрілковій мішені.
Автомат, бій якого при перевірці виявиться ненормальним , приводиться до нормального бою наступним чином.
Приведення до нормального бою
Якщо при стрільбі одиночними пострілами середня точка влучення відхилилася від контрольної в яку-небудь сторону більш ніж на 5 см, то відповідно до цього проводиться зміна положення мушки: якщо середня точка влучення нижче контрольної, мушку треба вгвинтити, якщо вище - вигвинтити; якщо середня точка влучення лівіше контрольної крапки , полозок мушки пересунути вліво, якщо правіше - вправо.
При переміщенні мушки убік на 1 мм середня точка влучення при стрільбі на 100 м зміщається на 26 см . Один повний оберт мушки переміщає середню точку влучення по висоті при стрільбі на 100 м на 20 см .
Правильність переміщення мушки перевіряється повторною стрільбою.
Після приведення автомата до нормального бою стара риска на полозку мушки забивається, а замість її набивається нова.
Останній результат стрільби при приведенні автомата до нормального бою заноситься в картку якісного стану.
Глава VIII. Перевірка бою автомата і приведення його до нормального бою
Автомат, що перебуває в підрозділі, повинен бути завжди приведений до нормального бою. Перевірка бою автомата проводиться :
при надходженні його в підрозділ;
після ремонту, заміни частин, які могли б змінити його бій;
при виявленні під час стрільби ненормального відхилення куль.
У бойовій обстановці повинні бути використані всі можливості для періодичної перевірки бою автоматів і приведення їх до нормального бою.
Перед перевіркою бою автомат варто ретельно оглянути й усунути виявлені несправності.
Перевірка бою автомата й приведення його до нормального бою проводяться під керівництвом командира роти (батареї, взводу ) на стрільбищі в безвітряну погоду, у закритому тирі або на захищеній від вітру ділянці стрільбища, при нормальному освітленні .
Прямі начальники, до командира частини включно, зобов'язані стежити за точним дотриманням правил перевірки бою й приведення до нормального бою автоматів.
Стрільба при перевірці бою автоматів і приведенні їх до нормального бою здійснюється кращими автоматниками, відібраними командиром підрозділу .
При перевірці бою повинні бути присутнім автоматники, за яких закріплені автомати, їхні командири відділень і збройовий майстер або збройовий технік з необхідним інструментом.
Перевірка бою автомата й приведення його до нормального бою проводиться стрільбою набоями зі звичайною кулею. Набої повинні бути однієї партії. Дальність стрільби 100 м, приціл 3. Положення для стрільби - лежачи з упору. Автомат - без багнета-ножа. Автомати, що мають компенсатори, приводяться до нормального бою з компенсаторами, які надалі при стрільбі не згвинчуються.
Стрільба ведеться одиночними пострілами по перевірної мішені (або по чорному прямокутнику розміром 35 див по висоті й 25 див по ширині), укріпленій на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Точкою ; прицілювання служить середина нижнього краю перевірної мішені (чорного прямокутника); вона повинна перебувати приблизно на рівні ока стріляючого . На чорному прямокутнику по стрімкій лінії на відстані 25 см над Точкою прицілювання відзначається крейдою або кольоровим олівцем нормальне положення середньої точки влучення ( СТВ ). Ця точка є контрольною ( КТ ). У перевірній мішені за контрольну точку приймається центр кола.
Перевірка бою
Для перевірки бою стріляючий робить чотири одиночних постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись під середину нижнього краю мішені (чорного прямокутника). По закінченні стрільби командир, що керує перевіркою бою, оглядає мішень і по розташуванню пробоїн визначає купчастість бою й положення середньої точки влучення. Солдатам і сержантам, що роблять стрільбу, оглядати мішені не дозволяється.
Мал. 37. Визначення середньої точки влучення:
а, по чотирьом пробоїнам; в - по трьох пробоїнах; м - визначення пробоїни, що відірвалася.
Купчастість бою визнається нормальною , якщо всі чотири пробоїни або три (при одній що відірвалася) уміщаються в коло діаметром 15 см . Якщо купчастість розташування пробоїн не задовольняє цій вимозі, то стрільба повторюється. При повторному незадовільному результаті стрільби автомат відправити в ремонтну майстерню для усунення причин розкиду куль.
Якщо купчастість розташування пробоїн буде визнана нормальною , то командир визначає середню точку влучення і її положення щодо контрольної точки .
Для визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах потрібно:
з'єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни й відстань між ними розділити навпіл;
отриману точку з'єднати із третьою пробоїною й відстань між ними розділити на три рівні частини;
точку розподілу , найближчу до двох перших пробоїн, з'єднати із четвертою пробоїною й відстань між ними розділити на чотири рівні частини.
Точка розподілу , найближча до першого трьох пробоїнам, і. буде середньою точкою влучення чотирьох пробоїн (мал. 37,а).
Середню точку влучення можна визначити також у такий спосіб: з'єднати пробоїни попарно, потім з'єднати середини обох прямих й отриману лінію розділити навпіл; крапка розподілу й буде середньою точкою влучення (мал. 37,6).
85. Якщо всі чотири пробоїни не вміщаються в коло діаметром 15 см, то середню точку влучення дозволяється визначати по трьох більш купчасто розташованих пробоїнах за умови, що четверта пробоїна вилучена від середньої крапки влучення трьох пробоїн більш ніж на 2,5 радіуси кола, що вміщає ці три пробоїни (мал. 47, г).
86. Для визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах потрібно:
з'єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни й відстань між ними розділити навпіл;
отриману крапку з'єднати із третьою пробоїною й відстань між ними розділити на три рівні частини.
Точка розподілу, найближча до першого двох пробоїнам, і буде середньою крапкою влучення (мал. 37, в).
При нормальному бої автомата середня крапка влучення повинна збігатися з контрольною точкою або відхилятися від її в будь-якому напрямку не більше ніж на 5 см , тобто не виходити за межі малого кола пристрілковій мішені.
Автомат, бій якого при перевірці виявиться ненормальним , приводиться до нормального бою наступним чином.
Приведення до нормального бою
Якщо при стрільбі одиночними пострілами середня точка влучення відхилилася від контрольної в яку-небудь сторону більш ніж на 5 см, то відповідно до цього проводиться зміна положення мушки: якщо середня точка влучення нижче контрольної, мушку треба вгвинтити, якщо вище - вигвинтити; якщо середня точка влучення лівіше контрольної крапки , полозок мушки пересунути вліво, якщо правіше - вправо.
При переміщенні мушки убік на 1 мм середня точка влучення при стрільбі на 100 м зміщається на 26 см . Один повний оберт мушки переміщає середню точку влучення по висоті при стрільбі на 100 м на 20 см .
Правильність переміщення мушки перевіряється повторною стрільбою.
Після приведення автомата до нормального бою стара риска на полозку мушки забивається, а замість її набивається нова.
Останній результат стрільби при приведенні автомата до нормального бою заноситься в картку якісного стану.