Войти
Закрыть

Китай

10 Клас

Національно-визвольна боротьба. «Рух 4 травня». На початку XX ст. китайське суспільство вимагало змін. Виразником цих прагнень стала Національно-народна партія (Гоміндан). Ідейним керівником партії був Сунь Ятсен, який сформулював мету партії у трьох народних принципах: націоналізм, демократизм, процвітання. У 1912 р. у результаті Сіньхайської революції було повалено Маньчжурську династію та проголошено республіку. Після смерті президента Юань Шихая в 1916 р. влада перейшла до місцевих військових угруповань («мілітаристів»), які не підкорялися центральному уряду. Китай розпався на окремі ворогуючі частини. Тибет і Синьцзян фактично стали незалежними. До того ж країна залишалася поділеною між великими державами — Англією, Францією, Японією та США. У 1919 р. на Паризькій мирній конференції було ухвалено рішення про передачу Шаньдунського півострова Японії, війська якої захопили цю територію під час Першої світової війни. Таке рішення стало приводом до розгортання антиімперіалістичної національно-визвольної боротьби в Китаї, яку розпочали студенти Пекіна. 4 травня 1919 р. вони вийшли на мітинги з вимогами до уряду повернути півострів, усунути від влади прояпонських чиновників та оголосити бойкот японських товарів. Згодом студентів та учнів підтримали китайські підприємці та промисловці. Виступи тривали понад два місяці. Урешті-решт уряд пішов на поступки: було знято з посад прояпонських чиновників, звільнено ув’язнених студентів, китайська делегація не підписала Версальський мир....
0 Переглянути

Японія

10 Клас

Японія після Першої світової війни. У роки Першої світової війни Японія, виступивши на боці країн Антанти, обмежилася окупацією німецьких колоній на Далекому Сході та в басейні Тихого океану. Японія використала цю ситуацію для нарощування свого військового потенціалу, особливо флоту. Проте це відбувалося за рахунок добробуту населення. У серпні-вересні 1918 р. країною прокотилася хвиля «рисових бунтів» — стихійних виступів населення проти зростання цін на основні продукти харчування. Уряд придушив ці виступи, але в 1919 р. країну охопив страйковий рух робітництва, а в головній колонії Японії — Кореї — вибухнуло антияпонське повстання. Післявоєнна нестабільність призвела до гострої політичної боротьби. Праві сили вбачали вихід із ситуації в територіальній експансії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, ліві — у революції, демократичних реформах. До цих негараздів додалися економічна криза 1920—1921 рр. і землетрус 1923 р., який вщент зруйнував столицю Японії Токіо. Землетрус у Токіо 1923 р. був одним із найруйнівніших в історії. Загальні збитки склали близько 5,5 млрд єн. У країні почалися пограбування. Звинувативши в цьому китайських і корейських емігрантів та комуністів, поліція вдалася до репресій....
0 Переглянути

Югославія

10 Клас

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Видовданська конституція. Восени 1918 р. південнослов’янські землі Австро-Угорщини були охоплені селянським рухом, а в армії та на фронті відбувалися революційні виступи. За такої ситуації 5—б жовтня 1918 р. у Загребі (Хорватія) на нараді представників різних партій від усіх південнослов’янських земель Австро-Угорщини було утворено Народне віче словенців, хорватів і сербів. Було оголошено про розрив усіх відносин із Габсбурзькою монархією і створення суверенної Держави словенців, хорватів і сербів (Держави СХС). Народне віче стало верховним органом влади. Нова держава перебувала в скрутному становищі. Під гаслами розподілу поміщицької землі посилювався селянський рух, тривали воєнні дії проти військ Антанти. Італія прагнула захопити не тільки південнослов’янські землі на узбережжі Адріатичного моря, обіцяні їй державами Антанти, а й значно більшу територію. Також нова держава мала збройний конфлікт з Австрією за прикордонні території. У цій ситуації реальну допомогу Державі СХС могла надати лише Сербія, яка спрямувала свої війська на узбережжя Адріатики, щоб нейтралізувати дії італійських військ. Сербія претендувала на об’єднання всіх південнослов’янських земель під зверхністю династії Карагеоргієвичів. Хорватські та словенські лідери побоювалися гегемонії Сербії в єдиній державі. Не маючи власних збройних сил, Держава СХС була змушена піти на угоду із Сербією. Унаслідок переговорів між делегацією Народного віча та урядом Сербії 1 грудня 1918 р. було підписано угоду про створення єдиної південнослов’янської держави — Королівства сербів, хорватів і словенців (Королівства СХС). До його складу згодом увійшла Чорногорія....
0 Переглянути

Болгарія

10 Клас

Владайське повстання (Радомирський бунт). Наслідки Першої світової війни. Перша світова війна спричинила в країні гостру політичну та економічну кризи. Масового характеру набули виступи проти продовження війни («жіночі бунти»). У вересні 1918 р. війська Антанти прорвали фронт болгарської армії в районі Доброполе. Під час відступу в її частинах почалися стихійні виступи проти армійського командування та уряду. Солдати захопили генеральний штаб болгарської армії і рушили на Софію. Уряд розпочав переговори з повстанцями, включивши до складу делегації популярних діячів Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) Александра Стамболійського і Райко Даскалова. Водночас тривали переговори з Антантою про укладення перемир’я. Делегація Р. Даскалова та А. Стамболійського не виправдала сподівань уряду. 27 вересня Р. Даскалов у місті Радомир оголосив про повалення монархії та створення Болгарської республіки на чолі з А. Стамболійським. Повстанці підійшли до столиці та висунули вимогу здати Софію. 29 вересня 1918 р. уряд уклав перемир’я з Антантою і за підтримки німецьких військ завдав поразки повсталим у битві під Владайськом. Повстання та перемир’я з Антантою змусили царя Фердінанда зректися престолу на користь свого сина Бориса III. Однак становище в країні все одно залишалося складним. Цар був змушений піти на деякі поступки: було запроваджено 8-годинний робочий день, оплачувану відпустку, скасовано податок на прибутки в умовах воєнного часу тощо....
0 Переглянути

Румунія

10 Клас

Румунія в Першій світовій війні та міжвоєнні роки. «Причорноморська міні-імперія». Перша світова війна завдала Румунії значних збитків. Людські втрати становили 800 тис. осіб (10% населення). Країна опинилася в окупації і змушена була укласти сепаратний Бухарестський мир із Німеччиною та її союзниками. Проте, скориставшись поразкою останніх, Румунія опинилась у стані переможців і сповна скористалася цим. Завдяки соціальним реформам (особливо аграрній), ухваленню демократичної конституції 1923 р. становище в країні вдалося стабілізувати. Цьому сприяли й позики країн Англії та Франції румунському уряду. Ці країни також вкладали значні інвестиції в розвиток промисловості, насамперед нафтодобувної (контролювали 49%). У зовнішній політиці Румунія орієнтувалася на Францію та була членом Малої Антанти. Також румунський уряд установив союзницькі відносини з Польщею. Румунія була частиною санітарного кордону проти СРСР. У період із 1922 до 1928 р. при владі в країні перебувала націонал-ліберальна партія (у 1922—1926 рр. прем’єр-міністром був Й. Братіану, а в 1927—1928 рр. — його брат В. Братіану). Основними політичними противниками лібералів були партії націоналістів і цараністів (селянська партія). У середині 1920-х рр. після смерті короля Фердінанда І між його сином Каролем та онуком Міхаєм спалахнула боротьба за румунський престол. Принц Кароль був позбавлений трону через родинні негаразди. Королем став 6-річний Міхай, а Регентську раду при ньому очолив В. Братіану....
0 Переглянути

Угорщина

10 Клас

Угорська революція 1918 р. У ніч на 31 жовтня 1918 р. у Відні та Будапешті одночасно розпочалися революції. Правління династії Габсбургів в Австрії та Угорщині було повалено. В Угорщині було сформовано новий уряд, який очолив лідер угорської ліберальної опозиції граф Міхай Карої. Програмою його діяльності став Маніфест 25 жовтня. Одним із його перших заходів було підписання перемир’я з країнами Антанти. 16 листопада 1918 р. в ситуації загального піднесення через повалення влади Габсбургів було оголошено про утворення Угорської республіки. Було оголошено свободу спілок і зборів, створення політичних організацій, загальне виборче право. Надавалася автономія всім національним меншинам. Було розроблено проект земельної реформи, за якою держава могла вилучати без компенсації в поміщиків маєтки від 200 до 500 хольдів (1 хольд — 0,57 га) і розподіляти ці землі між селянами на умовах вічної оренди або викупу протягом 50 років. Запроваджувався 8-годинний робочий день. Однак діяльності уряду М. Карої заважав ряд чинників. 24 листопада 1918 р. виникла Комуністична партія Угорщини (КПУ). Вона всіляко намагалася дискредитувати діяльність уряду М. Карої і прагнула встановити в Угорщині радянську владу. Держави Антанти ігнорували спроби М. Карої здобути їхню підтримку. Після укладення перемир’я Угорщина мала негайно демобілізувати всі свої збройні сили, крім восьми дивізій. Це спричинило багато проблем. Також країни Антанти були проти збереження у складі Угорщини Словаччини, Хорватії та Воєводини. Навесні 1919 р. Угорщину охопила інфляція, зросло безробіття, багато підприємств закрилися. У березні Антанта зажадала від Угорщини передати 2/3 території сусіднім Румунії, Чехословаччині, Королівству сербів, хорватів і словенців. М. Карої подав у відставку й запропонував соціал-демократам сформувати новий уряд....
0 Переглянути

Друга Річ Посполита

10 Клас

Утворення Чехословаччини. Т. Масарик. В умовах розпаду Австро-Угорської монархії 6 січня 1918 р. збори чеських депутатів австрійського рейхстагу та земських сеймів зажадали утворення суверенної, демократичної та соціально справедливої держави «в межах історичних чеських земель і своєї словацької парості». Влітку 1918 р. Чехословацький національний комітет у Парижі, який очолював Томаш Масарик, було визнано Францією, а потім Великою Британією та США «першоосновою майбутнього чехословацького уряду». Тобто уряд держави був визнаний ще до того, як держава була проголошена і створена. Зв’язок із цим комітетом установив Національний комітет у Празі, який об’єднав усі чеські політичні партії. Восени, коли стало зрозумілим, що імперія гине, імперський уряд організував вивезення із Чехії цінного майна. Таке пограбування викликало обурення чехів, які розпочали страйк і вступили в сутички з армією та поліцією. У цих умовах 28 жовтня 1918 р. Національний комітет проголосив Чехословацьку республіку (ЧСР). 30 жовтня Словацька національна рада заявила про відділення Словаччини від Угорщини та визнала право словацького народу вирішувати свою долю на основі повної незалежності. Водночас вона проголосила словацьку націю частиною єдиної чехословацької нації в культурному та мовному плані....
0 Переглянути

Виклики міжвоєнного часу

10 Клас

Зміни в розвитку капіталізму. Після завершення Першої світової війни країни Заходу увійшли в період тривалої перебудови свого суспільства. Це спричиняло гострі зіткнення різних політичних сил. У післявоєнний період західні держави охопили проблеми, пов’язані з подоланням розрухи й відновленням господарства. У 1924 р. становище загалом покращилося й розпочалося піднесення економіки. Особливо швидко розвивалися нові галузі промисловості — електротехнічна, радіотехнічна, хімічна, літакобудівна й автомобільна. У виробничому процесі почали застосовувати наукові методи організації праці, нові технічні винаходи, конвеєрне виробництво тощо. Усе це сприяло зростанню обсягів виробництва товарів і продуктивності праці. Світова економічна криза 1929—1933 рр. була найбільшою щодо глибини, тривалості та впливу на тогочасне суспільство. Одним із головних проявів кризи стало перевиробництво товарів. Це призвело до банкрутств, скорочення промислового виробництва майже на 80 %, сільськогосподарського — на 30%, торгівлі — майже на 70%. Загальна кількість безробітних у країнах Заходу перевищила 30 млн осіб. Були зруйновані цілі галузі економіки. Через різке падіння рівня життя населення стало більш прихильним до радикальних дій і сил, що до них закликали....
0 Переглянути

Радянський Союз

10 Клас

Вплив Першої світової війни на становище в Росії. Після Жовтневого перевороту й захоплення влади більшовиками участь Росії в Першій світовій війні припинилася. Росія не входила до першої десятки найбільш постраждалих у війні країн, незважаючи на величезну кількість (друге місце після Німеччини) людських жертв. Країна втратила близько 1,8 млн осіб загиблими й 5 млн пораненими та полоненими. За непрямими підрахунками, серед загиблих у складі російської армії було близько 400 тис. осіб, мобілізованих на українських землях. У селах залишилося до 40% працездатних чоловіків. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні через війну викликало величезне невдоволення населення. На початку 1917 р. криза охопила всі сфери життя російського суспільства й сприяла активізації суспільних процесів. Це призвело до краху імперії та встановлення нового режиму в результаті Російської революції 1917 р. Фактичним продовженням процесу зміни влади в країні стала громадянська війна 1917—1922 рр. між більшовиками («червоними») та їхніми противниками («білими»). Протистояння в роки війни ускладнювалося боротьбою бездержавних народів, які намагалися сформувати на руїнах імперії свої національні держави. Відображенням цього процесу стала поява Білоруської Народної Республіки, Молдавської Народної Республіки, Української Народної Республіки, Бухарського й Хівінського ханств та інших утворень. Одночасно в цей період формувалася радянська економічна й державна модель....
0 Переглянути

Німеччина

10 Клас

Наслідки Першої світової війни для Німеччини. Війна завершилася для Німеччини поразкою. Становище країни закріпили умови Версальського мирного договору. Війна дуже дорого коштувала Німеччині. Людські втрати становили 2 млн осіб загиблими та 4 млн осіб пораненими і скаліченими. Понад 1 млн німецьких військових опинилися в полоні. Обсяг промислового виробництва впав до 57% довоєнного показника. Кількість кваліфікованого робітництва внаслідок постійних мобілізацій становила 25% довоєнного рівня. Масові мобілізації селян призвели до падіння виробництва продовольства. Із 1916 р. у Німеччині діяла обов’язкова трудова повинність для чоловіків із 16 до 60 років, яких могли використовувати на будь-яких роботах. Видатки на війну досягли 186 млрд марок. Стрімко зростали податки, внутрішні й зовнішні позики, інфляція. Населення невпинно зубожіло. Війна не відбувалася на території Німеччини, вона не зазнала руйнувань від бойових дій, але господарство й населення країни вже не витримували її тягар. Почастішали страйки й демонстрації, які проводили під гаслами: «Кінець війні!», «Геть уряд!». 2. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в 1918—1923 рр. Німецька (Листопадова) революція 1918—1919 рр. розпочалася повстанням військових моряків у місті Кілі. Вони були обурені спробою командування кинути флот в останній бій, пожертвувати ним, щоб домогтися вигідніших умов перемир’я. Повстання викликало ланцюгову реакцію в усій країні. Канцлер Макс Баденський, заявивши про зречення кайзера Вільгельма II, передав владу соціал-демократу Фрідріху Еберту для підготовки скликання Установчих зборів. Однак під тиском радикальних лідерів робітничого руху Ф. Еберт негайно проголосив республіку....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 23
Назад

Навігація