Войти
Закрыть

Вступ 10 клас Гісем, Мартинюк (рівень стандарту)

10 Клас

Тоталітаризм — форма правління, за якої державна влада деспотично контролює всі сфери життя суспільства (економіку, політику, культуру, приватне життя громадян тощо). У 1914—1918 рр. людство опинилося у вирі подій одного з найспустошливіших на планеті воєнних протистоянь. Воно вперше набуло глобального характеру і тому отримало назву Першої світової війни. Історія людства в міжвоєнний період була також насичена збройними сутичками та локальними конфліктами. Після завершення Першої світової війни представники різних соціально-політичних сил почали розмірковувати про подальший шлях розвитку суспільства. Зіткнення різних точок зору мало визначальний вплив на події у світі. У 1939—1945 рр. планету охопила Друга світова війна, що значно перевершила попередню за масштабами людських втрат і руйнувань. Країни вирішили об’єднати свої зусилля для пошуку шляхів мирного співіснування й уникнення глобальних конфліктів у майбутньому. Особливим явищем політичного життя XX ст. стала поява тоталітаризму. Він виник як один із гірких наслідків доби індустріалізації, коли значна частина людей повірила в можливість «планової», повністю регульованої перебудови суспільства. Непомітно для себе людина перетворилася на «коліщатко і гвинтик» виробничої і державної машини, втративши можливість самостійно приймати рішення. За своєю сутністю тоталітаризм був протилежністю демократизму та гуманізму. Національно-визвольний рух — боротьба поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного і колоніального гноблення, завоювання національної незалежності....
0 Переглянути

Узагальнення з розділу 8. Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період

10 Клас

Поява і розвиток масової культури нерозривно пов’язані із процесами суспільної демократизації, загального росту рівня освіченості та матеріальної забезпеченості одночасно з технологічним прогресом. Вищезгадані чинники сприяли тому, що індивід дедалі частіше обирав вишукані форми проведення дозвілля, розваг, мав більші споживацькі потреби. Відповіддю на це був розвиток засобів масової комунікації — спочатку багатотиражних накладів, потім радіо, телебачення, зараз Інтернету. Творці комунікації (наприклад власники телебачення) намагаються формувати установки (політичні, споживацькі) аудиторії, але водночас мусять дбати про те, аби утримати її довіру. Адже аудиторія може легко змінити телевізійний канал чи інтернет-сторінку. По-перше, це урбанізація: цирк, кабаре, оперета, кінематограф, шансон, барди на естраді, анекдот — жанри міської культури, які допомагали новоприбулим адаптуватися до умов міста. По-друге, це емансипація з її новим ставленням до навчання, завдяки якому мільйони колишніх безграмотних навчаються читати: вони потребують абсолютно нових форм культури. По-третє, це технічний прогрес, який сприяє розвитку нових форм культури — ілюстрованих часописів, коміксів, детективів. їхні наклади перевищують мільйони примірників, а інтенсивне споживання майже повністю знищує (фізично) та виснажує (інтелектуально) сам продукт масової культури....
0 Переглянути

Основні ідеї й течії у розвитку культури. Масова культура. Кіно. Олімпійський рух

10 Клас

У першій половині XX ст., попри існування «класичного» реалізму, — нові, модерні ідеї знайшли своє втілення у символізмі, абстракціонізмі, конструктивізмі, сюрреалізмі та інших напрямах мистецтва. Реалізм. Соціальні теми, критика й аналіз дійсності лишилися визначальними для цього напряму розвитку мистецтва, однак життя бачиться «новому реалізму» різноманітнішим, що підлягає не тільки критиці. У реалістичному руслі розвиваються й такі жанри, як портрет і пейзаж у живописі — портрети В. Серова, пейзажі І. Грабаря, К. Коровіна (Росія), А. Марке (Франція), Ф. Ходлера (Швейцарія). Символізм одухотворяв дійсність, додавав їй особливої глибини. Символісти продовжували прагнення романтиків до пошуків Вічної Краси, яку неможливо знайти в реальному «зримому» житті. Так, у творах російського композитора О. Скрябіна й у прелюдіях литовського художника і композитора М. Чюрленіса зустрічаються образи зірки, весни, нудьги і творчості. Вони стають символами світлої краси та гармонії людини і світобудови. Завданням абстракціонізму був «прорив» у нову духовну реальність, тому що все зриме і матеріальне, на думку його представників, — оманливе. У цьому переконували й відкриття у науці, які поставили під сумнів багато колишніх уявлень про світ. Твори абстракціоністів часто мають лише узагальнені назви, наприклад, знамениті «Імпровізації» і «Композиції» В. Кандінського — російського абстракціоніста, який працював у Німеччині....
0 Переглянути

Досягнення науки і техніки, їхній вплив на повсякденне життя

10 Клас

1920—1930-ті роки були етапними в розвитку багатьох наук і насамперед фізики. У 1897 р. англійський фізик Дж. Томсон відкрив першу елементарну частку, яка входить до складу атома — електрон. У 1901 р. німецький фізик М. Планк встановив, що енергія виділяється не суцільним потоком, а окремими пучками — квантами. За розробку квантової теорії відомого вченого у 1918 р. удостоїли Нобелівської премії. Величезний внесок у розвиток ядерної фізики зробив датський учений Н. Бор., який за заслуги у вивченні будови атома отримав у 1922 р. Нобелівську премію. У 1905 р. німецький фізик А. Ейнштейн заклав основи теорії відносності, яка змусила переглянути багато традиційних уявлень про простір, час і рух. Значний внесок у розвиток сучасної теоретичної й експериментальної фізики зробив видатний італійський фізик Е. Фермі. Розглянувши закони мікросвіту з позицій теорії відносності, відомий англійський учений П. Діраку 1926—1927 рр. розробив новий напрямок фізичного знання — релятивістську квантову механіку. Англійський фізик Дж. Чедвік відкрив ще одну елементарну частку — нейтрон, — що не мала електричного заряду. Завдяки цьому відкриттю фізична інтерпретація періодичної системи елементів була в цілому завершена....
0 Переглянути

Узагальнення з розділу 7. Друга світова війна

10 Клас

Голокост є, мабуть, найбільшою катастрофою у світовій історії. Відповідно, він є найкраще вивченим. Попри це, немає згоди щодо більшості пов’язаних з ним питань. Ці суперечки пов’язані з вивченням причин Голокосту. Існує одна група істориків — т.зв. інтенціоналісти — які вважають, що Голокост був задуманий Гітлером задовго до початку війни. Натомість інша група — т.зв. функціоналісти — твердять, що Голокост виник внаслідок переплетіння різних обставин, продиктованих логікою війни і специфікою нацистської влади. Яка би не була точка зору, важливо є одне: Східна Європа взагалі а Україна зокрема була однією з головних, якщо не найголовнішою територією, де відбувся Голокост. Тому дослідження історії Голокосту на наших землях — дослідження, які до недавно були заборонені або обмежені — можуть відіграти важливу роль у цій суперечці. Наслідки Голокосту дуже різні. Тут виділю лише один: пам’ять про Голокост і визнання відповідальності за причетність до нього стали одним з головних ідеологічних стрижнів об’єднаної Європи....
0 Переглянути

Завершальний період війни в Європі та Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси

10 Клас

8 лютого 1945 р. англо-американські війська під командуванням Д. Ейзенхауера і Б. Монтгомері форсували Рейн і оточили велике угруповання гітлерівських військ у районі Руру. У квітні союзники розгорнули наступ в Північній Італії. Після боїв за підтримки італійських партизанів вони зайняли Болонью і форсували ріку По. 2 травня німецька група армій «С» в Італії капітулювала. Партизани захопили в полон Муссоліні і стратили його. Така ж доля спіткала найближчих сподвижників дуче. Головною метою радянської армії було взяття столиці Німеччини. У ході Берлінської операції, що почалася 16 квітня 1945 р., війська 1-го Білоруського фронту (командувач — Г Жуков), 2-го Білоруського (К. Рокосовський), 1-го Українського (І. Конєв) зломили опір Вермахту. Особливо запеклі бої точилися за Зеєловські висоти. На 25 квітня столичне угруповання супротивника було оточене. У цей же день на річці Ельба, у районі м. Торгау, відбулася історична зустріч союзних армій — частин 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту і частин 1-ї американської армії, що наступали із заходу. Гітлерівські армії в Північній і Південній Німеччині опинилися відрізаними одна від одної. Бої в Берліні велися за кожен будинок. 30 квітня зневірений Гітлер покінчив життя самогубством у своєму бункері. 1 травня почалася масова капітуляція столичного гарнізону, а вдень 2 травня битва за Берлін закінчилася....
0 Переглянути

Хід війни в 1943–1944 рр. Дипломатія часів війни. Людина під час війни

10 Клас

Гітлерівські війська почали новий стратегічний наступ з метою загарбання Кавказу, Кубані, Нижнього Поволжя. Радянське командування припустилося прорахунку у визначенні ймовірного головного напрямку наступу Вермахту (таким вважався московський). Крім того, воєнні операції радянських військ у Криму й у районі Харкова були невдалими. У липні 1942 р. ударні сили німецьких військ прорвалися в низов’я Дону. За цих умов був виданий наказ Наркома оборони №227, що одержав назву «Ні кроку назад!». Супротивник почав наступ великими силами за участі італійських, румунських і угорських частин і досяг окраїн Сталінграда. 14 вересня гітлерівці зуміли прорватися до Волги, де оборону тримала 62-га армія генерал-лейтенанта В. Чуйкова. Бої розгорнулися на вулицях Сталінграда. Через Волгу була перекинута 13-та гвардійська стрілецька дивізія генерала О. Родимцева, яка з ходу атакувала німецькі війська і відбила Мамаїв курган — найбільшу висоту над містом. Запеклий бій точився за вокзал, що 13 разів переходив із рук у руки. Гітлерівцям здавалося, що місто от-от буде захоплене, але воно встояло. Контрнаступ розпочався після могутньої артпідготовки вранці 19 листопада 1942 р. 23 листопада частини Південно-Західного і Сталінградського фронтів замкнули кільце оточення сталінградського угруповання супротивника в межиріччі Дону і Волги. В оточенні опинилися 22 дивізії та 160 окремих частин супротивника загальною чисельністю 330 тис. чоловік. На кінець січня війська Донського фронту прорвали оборону і зуміли розділити війська супротивника на дві частини. 31 січня було ліквідовано південне угруповання. Його залишки на чолі з командувачем 6-ї армії Ф. Паулюсом здалися в полон. 2 лютого здалися і залишки північного угруповання. Сталінградська битва завершилася....
0 Переглянути

Особливості окупаційного режиму і руху опору. Голокост

10 Клас

Головний зміст «нацистського нового порядку» полягав у повному зламі базових цінностей людської цивілізації — відмові мільйонам людей та цілим народам у праві на життя, розподілі людства на «повноцінні» та «неповноцінні раси»; надання німцям — «справжнім арійцям» — права на панування над іншими народами. Уперше в історії людства геноцид, намагання знищити цілі народи стали засобом реалізації ідеології великої держави, якою була нацистська Німеччина. Нацистський «новий порядок» на окупованій території України означав геноцид щодо українців, росіян та інших слов’янських народів. Історичні подробиці. Можливо, саме те, що нацистський «новий порядок» не тільки відкидав демократичні цінності суспільства, а й руйнував основи людської цивілізації, спонукало лідерів США та Великої Британії піти на союз із СРСР проти нацистської Німеччини, незважаючи на відразу до сталінської моделі тоталітаризму... Свідчать документи. З щоденника Й. Геббельса, запис після розмови з Гітлером «І коли ми переможемо, то хто спитає нас про методи?.. На нашій совісті стільки всього, що ми повинні перемогти, інакше весь наш народ і ми на чолі всього, що є для нас дорогим, будемо знищені». Які принципи, відомі з стародавніх часів, сповідували нацистські керівники?...
0 Переглянути

Воєнні дії з червня 1941 до кінця 1942 рр.

10 Клас

18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву №21 про ведення воєнних дій проти СРСР — «план «Барбаросса». План передбачав розгромлення СРСР в ході «блискавичної війни», що мала тривати сім — вісім тижнів. Для нападу на СРСР Німеччина та її сателіти зосередили три групи армій. Група армій «Північ» мала наступати зі Східної Пруссії на Даугавпілс, Псков, Ленінград для захоплення Прибалтики та портів на Балтиці. Група армій «Центр» мала завдати удари по флангах радянських військ у районі Белостока, об’єднатися в районі Мінська і наступати на Москву. Група армій «Південь » повинна була знищити основні сили Червоної армії в Західній Україні і продовжити наступ на Київ, Харків, Донбас і Крим. За підрахунками американського дослідника Б. Вейлі, радянський уряд одержав 84 попередження про напад, що готувався. Однак Сталін був переконаний, що все це — інтриги британського уряду, мета яких — посварити СРСР і Німеччину. 2. НАПАД НІМЕЧЧИНИ НА СРСР 2.1. ВОЄННА КАТАСТРОФА ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ НА ПОЧАТКУ ВІЙНИ 22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина розпочала воєнні дії проти СРСР. Разом із нацистською Німеччиною у війну проти Радянського Союзу вступили Італія, Румунія, через кілька днів — Угорщина, Фінляндія і Словаччина. За кількісними показниками Червоній армії не було рівних — лише за танками й літаками вона переважала майже вдвічі Німеччину, Японію, Італію, Румунію та Фінляндію, разом узяті. Проте наступ Вермахту і бомбові удари німецької авіації завдали величезної шкоди радянським військам. У перший день війни гітлерівська авіація розбомбила 66 радянських аеродромів, знищивши 1 200 літаків на землі, так і не давши їм піднятися у повітря....
0 Переглянути

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни. Воєнні дії на першому етапі війни (вересень 1939 — червень 1941 рр.)

10 Клас

Головною передумовою війни був несправедливий світовий порядок, що встановився внаслідок Версальсько-Вашингтонської системи. Німеччина після поразки в Першій світовій війні та національного приниження, якого вона зазнала, виношувала плани повернення втрачених позицій світової держави. Нацистські лідери прагнули розширити «життєвий простір» і встановити панування Німеччини над усім світом. Італія прагнула закріпити своє панування на Балканах, у Північній і Східній Африці, перетворити Середземне море на «Італійське озеро». Японія зорієнтувала свою політику на територіальну експансію в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, здійснення на практиці гасла «Азія для азіатів». Важливу роль у підштовхуванні світу до війни відіграло підписання 27 вересня 1940 р. Троїстого пакту між Німеччиною, Італією та Японією. Велика Британія та Франція, намагаючись захистити свою геополітичну перевагу, виступали за утвердження принципів ліберальної демократії. Політика «умиротворення», за задумом лідерів Британії та Франції, мала позбавити нацистів політичної ініціативи і, зрештою, влади. Однак ця політика зазнала поразки. Керівництво США відразу після закінчення Першої світової війни оголосило, що повертається до традиційної політики ізоляціонізму....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 23
Назад

Навігація