Войти
Закрыть

Вступ 11 клас Гісем, Мартинюк (рівень стандарту)

11 Клас

Другий період Новітнього часу всесвітньої історії. Всесвітня історія як наука про минуле людства вивчає та описує процес розвитку суспільства, з особливостями та загальними закономірностями, що проявляються в історії різних народів. Події всесвітньоісторичного процесу дослідницька спільнота умовно об'єднує в кілька історичних періодів. У попередні роки ви вже ознайомилися з подіями історії Стародавнього світу, Середніх віків, Нового часу й першого періоду історії Новітнього часу. Цього року ви продовжите вивчати історію Новітнього часу. Доцільність вживання поняття «історія Новітнього часу» та її періодизація є дискусійним питанням. Так, вчені звертають увагу, що зміст цього поняття потребує переосмислення, і доречно вважати власне «новітніми» події останніх двох-трьох десятиліть. Чимало представників сучасної української історичної спільноти поділяють точку зору британського дослідника Еріка Гобсбаума, який писав, що «немає серйозних сумнівів у тому, що наприкінці 1980 — на початку 1990-х рр. закінчилася одна доба у світовій історії й почалася інша». Вони вважають, що назву «історія Новітнього часу» можна було б залишити для подій до 1991 р., а період із 1990-х рр. називати сучасним, або сучасною історією. Інші вважають, що з 1991 р. розпочався третій період історії Новітнього часу. Всесвітня історія — процес розвитку людського суспільства загалом, якому притаманні певні закономірності, характерні для історії всіх народів. Розпочинається з появою людського суспільства й залежно від спільних рис та явищ у його розвитку поділяється на історичні періоди....

Основні поняття й терміни 11 клас Гісем, Мартинюк (профільний рівень)

11 Клас

Антиглобалізм — термін, яким характеризують політичну позицію осіб, що протистоять політиці глобалізації. Його прихильники загалом об'єднані ідеєю протистояння політичній владі транснаціональних корпорацій, Світової організації торгівлі тощо за рахунок суверенітету держав. Біполярний (двополюсний) світ — вид балансу сил у міжнародних відносинах, за якого вплив у світі розподіляється між двома державами. Бітники — літературний і молодіжний рух США середини 1950 — початку 1960-х рр. Проголошували добровільну відмову від облаштованого й забезпеченого життя, обирали бідність і жебракування, заперечували існуючу соціальну мораль. Всесвітня історія — процес розвитку людського суспільства загалом, якому притаманні певні закономірності, що виявляються в історії всіх народів. Розпочинається з появою людського суспільства й залежно від спільних рис та явищ у його розвитку поділяється на історичні періоди. «Держава добробуту» — модель державного розвитку в індустріально розвинених країнах, яка передбачає досягнення високого рівня життя. Для неї характерні передусім масове споживання і соціальний захист. Її становлення в країнах Заходу припадає на кінець 1940-х — 1950-ті рр., а розквіт — на 1960-ті — початок 1970-х рр. Доктрина — філософська, політична або правова теорія, релігійна концепція, вчення, система уявлень, керівний теоретичний або політичний принцип. «Економічне диво» — образний вислів, який використовується щодо періоду стрімкого економічного зростання деяких країн та регіонів....

Основні події 11 клас Гісем, Мартинюк (профільний рівень)

11 Клас

25 квітня — 26 червня 1945 р. — установча конференція ООН у Сан-Франциско 2 вересня 1945 р. — проголошення Демократичної Республіки В'єтнам 24 жовтня 1945 р. — офіційна дата створення ООН; затвердження Статуту організації 29 листопада 1945 р. — ухвалення Декларації про остаточну ліквідацію монархії, проголошення Федеративної Народної Республіки Югославія (ФНРЮ) 1945—1951 рр. — окупація Японії американськими військами; післявоєнна відбудова країн Європи 1945—1980 рр. — період правління Й. Броз Тіто в Югославії 29 липня — 15 жовтня 1946 р. — Паризька мирна конференція 1946 р. — перші післявоєнні вибори до Верховної Ради СРСР 1946 р. — промова В. Черчилля у Фултоні 1946—1947 рр. — засуха і голод у СРСР 1946—1951 рр. — четверта п'ятирічка (п'ятирічка відбудови) у СРСР 1946—1954 рр. — колоніальна війна Франції в Індокитаї 1946—1958 рр. — Четверта Республіка у Франції 1946—1994 рр. — період існування Першої Республіки в Італії 1947 р. — прийняття «закону Тафта—Гартлі» в США 1947 р. — прийняття «плану Маршалла» (1948—1952 рр. — його реалізація) 10 лютого 1947 р. — підписання мирних договорів із союзниками Німеччини (Італією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією) Березень 1947 р. — проголошення «доктрини Трумена» Травень 1947 р. — вступ у дію Конституції Японії 15 серпня 1947 р. — поділ колишньої колонії Індії на два британські домініони — Індійський Союз і Пакистан Грудень 1947 р. — проголошення Румунії республікою 1947—1948 рр. — Перша індо-пакистанська (Кашмірська) війна Квітень 1948 р. — створення Організації американських держав (ОАД) 14 травня 1948 р. — проголошення Держави Ізраїль. Початок Першої арабо-ізраїльської війни 1948 р. — господарські реформи в Західній Німеччині 1948—1949 рр. — Перша берлінська криза. Блокада Західного Берліна...

Узагальнення до курсу 11 клас Гісем, Мартинюк (профільний рівень)

11 Клас

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТУ в другій половині XX — на початку XXI ст. Період другої половини XX — початку XXI ст., який ви вивчали в 11 класі, насичений багатьма важливими подіями, неоднозначними за характером явищами й процесами. Початок періоду відкривали події, які стали наслідками наймасштабнішого і найкривавішого збройного протистояння за всю історію людства — Другої світової війни. Її наслідки відчуваються і в наш час як у міжнародних відносинах, так і в демографічному розвитку. Після завершення війни головний вплив на розвиток світу справила «холодна війна» між двома наддержавами — США та СРСР, які боролися за світове панування. Це було протистояння й суперництво двох протилежних моделей розвитку — демократичної і тоталітарної. Демократична модель, заснована на ринкових принципах економіки, приватній власності й пріоритеті прав людини, виявилася більш конкурентною. СРСР із його «соціалістичним табором» зазнав поразки. Проте сподівання на подальший мирний і безкризовий розвиток світу були марними. Нові й старі проблеми: міжнародний тероризм, ядерне озброєння, бідність, екологічні проблеми тощо чекають на своє вирішення. Крім того, Росія, яка вважає себе правонаступницею СРСР, прагне реваншу й докладає чимало зусиль, щоб зруйнувати всі правила міждержавного існування, що були узгоджені в межах як двосторонніх, так і багатосторонніх домовленостей. Як і в попередній період, у другій половині XX — на початку XXI ст. головні тенденції розвитку світу визначають провідні держави світу — США й країни Західної Європи. У 1960-ті рр. до них приєдналася Японія, згодом — нові індустріальні країни, а на початку XXI ст. — Китай. У цих країнах відбувається становлення постіндустріального суспільства....

Практичне заняття. Модерне (індустріальне) та постмодерне (постіндустріальне, інформаційне) суспільства: тяглість та зміни

11 Клас

КОНЦЕПЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. Родоначальником концепції індустріального суспільства вважають американського економіста Пітера Друкера, який у 1940-х рр. опублікував кілька праць, присвячених цій проблемі: «Майбутнє індустріальної людини» (1942 р.), «Ідея корпорації» (1946 р.), «Великий бізнес» (1947 р.), «Нове суспільство. Анатомія індустріального ладу» (1949 р.). Становлення індустріальної системи він відносить до XX ст. Її основу створюють великі підприємства й корпорації, що здійснюють масове виробництво. Індустріальна система знаменує перехід до індустріального суспільства. Центральним інститутом індустріального суспільства є велике спеціалізоване підприємство. П. Друкер визначає два різновиди індустріального суспільства: капіталістичне й соціалістичне. Капіталістичне індустріальне суспільство П. Друкер називає вільним, а соціалістичне — рабським. У 1960-х рр. теорію індустріального суспільства розвинули американський соціолог і економіст Волт Ростоу, французькі соціологи Жак Еллюль і Раймон Арон. Підсумок цій концепції зробив американський економіст Джон Гелбрейт (праця «Нове індустріальне суспільство», 1967 р.). У «Новому індустріальному суспільстві» Дж. Гелбрейт намагається комплексно розглянути всю економічну систему капіталізму, яку пов’язує з технічним прогресом. Технічний прогрес у нього є сутністю, що саморозвивається, породжує сама себе. Технічний прогрес та організація визначають економічну форму суспільства....

Основні тенденції розвитку літератури і мистецтва у другій половині XX — на початку XXI ст.

11 Клас

УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ. У роки Другої світової війни значна кількість діячів культури — Е. Хемінгуей, А. де Сент-Екзюпері, Л. Арагон та інші зі зброєю в руках боролися проти нацистської диктатури. Твори в галузі літератури, музики, мистецтва, кіно відігравали важливу роль у загартуванні морального духу народів, наближаючи перемогу над нацизмом. Осмислення причин і наслідків війни, її жорстокість, поведінка людей в екстремальних умовах стали важливими темами світового мистецтва. В умовах «холодної війни» ідеологічний бік творчості переважав над художнім. Періодичні загострення соціально-економічних суперечностей, масові суспільні рухи обумовили появу різних форм контркультури («розгнівані молоді люди», рокери тощо). Вони ніби протистояли бездуховності масової культури та класичній культурі минулого. Назрівання екологічної катастрофи, гонка озброєнь, гострі міжнародні кризи сприяли наростанню настроїв зневіри, передчуття апокаліпсису. Закінчення «холодної війни» та оздоровлення міжнародного життя мали позитивний вплив на духовне життя суспільства. Світ нарешті прийшов до розуміння пріоритету загальнолюдських цінностей. Відкрилися перспективи культурного співробітництва. Демократичні революції в країнах із тоталітарними й авторитарними режимами дали потужний поштовх розвитку культури. Почали розвиватися різні школи й напрями. Водночас у сучасній культурі простежуються тривожні тенденції. Національні культури без державної підтримки не витримують конкуренції з масовою культурою....

Постіндустріальне (інформаційне) суспільство. Розвиток науки і техніки

11 Клас

ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ (ІНФОРМАЦІЙНЕ) СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ. Сучасний світ увійшов у третє тисячоліття з великими досягненнями та великими втратами. Сьогодні всіх цікавлять питання: яке майбутнє чекає на нас? Яким шляхом розвиватиметься цивілізація у XXI ст.? Прогнозувати майбутнє завжди важко, і тому дослідницька спільнота дає різні відповіді на ці питання. Деякі вчені вважають, що доба індустріальної цивілізації завершилася, і людство (або його значна частина) увійшло до наступного етапу розвитку — постіндустріальної цивілізації. Для розвитку культури другої половини XX — початку XXI ст. характерні такі основні тенденції: розвиток масової культури, її стрімке поширення, комерціалізація культури; пошук нових форм естетичного вираження; розвиток національних культур, взаємопроникнення культур різних регіонів світу, синтез культур; прискорений розвиток техніки і технологій; прогрес у поширенні інформації, в інформаційних технологіях. У постіндустріальному суспільстві значну роль відіграє прогрес в науці й техніці, досягнення якого якісно змінюють усю систему виробництва. Унаслідок цього воно стає більш зорієнтованим на потреби людини, максимально активізує творчі здібності людини, від якої вимагають мати ґрунтовні знання, уміти самостійно приймати рішення та швидко реагувати на зміни ситуації. Поступово зникнуть притаманні індустріальній цивілізації величезні заводи й фабрики, які завдавали чимало шкоди навколишньому середовищу. Замість них набудуть поширення невеликі підприємства, безвідходні технології, використання синтетичної сировини замість природної, нових джерел енергії, суворе дотримання екологічних норм. Завдяки цьому стане можливим подолання численних екологічних проблем, які також стали одним із наслідків індустріалізації....

Практичне заняття. Війни у В’єтнамі та Афганістані та їх вплив на міжнародні відносини

11 Клас

ВІЙНА У В'ЄТНАМІ. Війна у В'єтнамі — це умовна назва низки конфліктів, які тривали в країнах Індокитаю в 1940—1970-ті рр. Ключовим конфліктом була агресія США проти В’єтнаму. Конфлікт в Індокитаї став одним із головних у «холодній війні». Поразка США в цьому регіоні стала найбільшим успіхом СРСР у протистоянні з ними. Поразка Франції в колоніальній війні підштовхнула США до більш активного проникнення на південь В’єтнаму. Такі дії США були продиктовані страхом поширення комунізму в Південно-Східній Азії (на Філіппінах, в Індонезії, Малайї, Бірмі комуністи вели партизанську війну). США поспішно створили тут блок СЕАТО у складі США, Великої Британії, Франції, Австралії, Нової Зеландії, Таїланду, Філіппін, Пакистану. У 1956 р. в Південному В’єтнамі було проведено вибори до Національних зборів і прийнято Конституцію, одна зі статей якої закріплювала антикомунізм як державну політику. США, Велика Британія, Франція визнали цю державу та надали їй економічну й військову допомогу. У В’єтнам було направлено 3 тис. американських радників. США з 1955 до 1961 р. виділили 2,118 млрд доларів і, крім того, на військові потреби 571,3 млн доларів. Використання цих коштів перебувало в полі зору місії з контролю за використанням американської допомоги. Значна її частина йшла на створення інфраструктури — доріг, портів, аеродромів тощо. Була проведена аграрна реформа, будувалися сільськогосподарські поселення, створювалися споживчі кооперативи, надавалися пільгові кредити, але зберігалося поміщицьке землеволодіння. У політичній сфері обмежувалися політичні права і свободи, створювалися концентраційні табори, а з 1959 р. діяли військово-польові трибунали....

Навігація