Войти
Закрыть

Практична робота. Священна Римська імперія

7 Клас

Протягом 962-1806 рр. у Європі існувало велике політичне утворення з промовистою назвою — Священна Римська імперія германської нації. Осередком імперії була Німеччина. Однак, попри великі розміри територій, Священна Римська імперія не була міцною державою. У той час як Франція і Англія протягом Середньовіччя стали на шлях створення централізованої держави, Німеччина до ХІХ ст. перебувала у стані роздробленості. Діємо: практичні завдання Працюючи з текстом параграфа, з'ясуйте причини тривалого збереження політичної роздробленості Німеччини. Доберіть історичні факти, що ілюструють кожну з причин. Поміркуйте про наслідки для розвитку країни таких особливостей. У результаті Верденського договору (843 р.) землі, розташовані на схід від Рейну (територія Німеччини), відійшли одному з онуків Карла Великого — Людовіка Німецького. Так виникло Східно-Франкське королівство — майбутня Німеччина. Протягом деякого часу ним правили нащадки Карла Великого. До початку Х ст. в Німеччині збереглися сильні племінні герцогства: Саксонія і Тюрингія, Франконія, Швабія і Баварія. Політичному об'єднанню Німеччини сприяла потреба протистояти зовнішнім загрозам. З кінця ІХ ст. Німеччина зазнавала нападів норманів, а з початку Х ст. — угорців, що поселилися в сусідній Паннонії. Щоб об'єднати зусилля в боротьбі з ворогами, у 911 р. королем було обрано герцога Франконії. Його онук, саксонський герцог Генріх І Птахолов (919-936 рр.), започаткував Саксонську династію на німецькому престолі. Відтоді за традицією короля Німеччини обирали представники вищої знаті....
0 Переглянути

Англія в XІ—XV ст. Велика хартія вольностей

7 Клас

Однією з поворотних подій в історії було завоювання Англії нормандським королем Вільгельмом. Після вирішальної битви під Гастингсом у 1066 р. він коронувався як король Вільгельм І. Історичні подробиці Вільгельм і його придворні розмовляли на нормандському діалекті французької мови, а за ними французькою заговорила й англійська знать. Унаслідок цього в англійській мові є чимало слів, запозичених з нормандського французького діалекту. Вільгельм І Завойовник (1066-1087 рр.) доклав чимало зусиль для зміцнення своєї влади в Англії. Водночас його заходи сприяли й централізації держави....
0 Переглянути

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Франція в XI—XV ст.

7 Клас

Феодальна роздробленість — період ослаблення центральної влади у феодальних державах, що було пов'язано з посиленням великих феодалів, появою значних політичних центрів, пануванням натурального господарства. У певні періоди Середньовіччя в Європі панувала феодальна роздробленість. Слабкість королівської влади в середньовічній Європі та феодальну роздробленість зумовили такі чинники: Згубна традиція розподілу державних володінь між усіма синами монарха. Надання королем земель як винагороди своїм васалам множило незалежних від нього можновладців. Панування натурального господарства не сприяло економічному, господарському об'єднанню земель. Король не мав влади над своєю країною. Він не видавав загальних для всієї країни законів, не міг збирати податки з її населення і жив зі своїм двором завдяки доходам від власного домену. Тому в короля не було ні постійного війська, ні оплачуваних службовців. Військові сили короля складалися із загонів васалів....
0 Переглянути

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени

7 Клас

Важливу роль у житті християн відігравали прощі (від слова «прощення») набожних людей у місця, де жив і навчав Христос. Із захопленням Святої Землі мусульманами час від часу християнські святині зазнавали руйнувань, а паломництва ставали небезпечними через насильство. Відомості про це доходили до Європи. Християни обурювалися, прагнули до боротьби з мусульманами. У 1095 р. у Клермоні Папа Римський Урбан ІІ закликав християн вирушити у східні країни для «визволення Гробу Господнього з рук невірних» — мусульман. Усім учасникам походу Папа обіцяв повне прощення гріхів. Учасників походів називали хрестоносцями (вони нашивали на одяг хрести з червоної матерії), а самі походи — хрестовими. У 1096 р. рицарі, міщани та селяни вирушили в похід на Єрусалим. По дорозі хрестоносці захоплювали та грабували міста і села. У червні 1099 р. після тримісячної облоги хрестоносці захопили Єрусалим....
0 Переглянути

Скандинавія в добу Середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання

7 Клас

У 787 р. нормани з'явилися біля берегів Північно-Східної Англії. Відтоді понад три століття «північні люди» нападали на Британію та інші країни Європи. Ці події ввійшли в історію як «Північні війни», або «доба вікінгів». Нормани добре знали морську справу, майстерно володіли залізною зброєю, тому були дуже небезпечними ворогами. Спершу вони нападали на узбережжя, згодом почали здійснювати походи усередину країн і земель. Кораблі вікінгів — дракари — були безпалубні, довгі та вміщали до сотні осіб кожний. Самі нормани з гордістю називали свої кораблі «кіньми моря». Дракари були швидкохідними й надійними човнами, легкими як для веслування, так і для перенесення на руках у разі потреби. Вони могли заходити в мілководдя й швартуватися до низьких берегів. Найбільший з відомих кораблів вікінгів сягав 28 м завдовжки та 4,5 м завширшки. На кожному дракарі по обидва боки було 26-70 веслувальників. Для їхнього захисту вздовж бортів вивішували щити....
0 Переглянути

Торгівля і гільдії. Міська культура й повсякденне життя

7 Клас

Становлення ремісничої справи разом із натуральним господарством дали поштовх розвитку товарного господарства, за якого вироби виготовляли на продаж й обмінювали за допомогою грошей. Місто було центром торгівлі, яка відбувалася здебільшого на ринках. У добу Середньовіччя торгівля була небезпечною, але вигідною справою. На суші купців грабували рицарі, на морі — пірати. За проїзд володіннями феодала, за користування мостами і переправами купцям доводилося платити. Щоб захиститися від розбійників і допомогти один одному, купці об'єднувалися у спілки — гільдії. Варто запам'ятати! Гільдія (нім. gilde — об’єднання) — об'єднання купців для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв. Розвивалася торгівля зі Сходом. Купці плавали Середземним морем до Сирії і Єгипту, Чорним морем — до берегів Криму і Кавказу. Тут європейці скуповували в східних купців предмети розкоші, а також різноманітні прянощі. Особливо прибутковою була торгівля прянощами — перцем, корицею тощо. Їх цінували на вагу золота. Вигідні торговельні шляхи на Схід захопили купці з італійських міст — Венеції та Генуї. Важливий торговельний шлях пролягав Північним і Балтійським морями. Тут купці продавали сіль, хутро, вовну, віск, залізо й інші товари. Центром північної торгівлі було м. Брюгге....
0 Переглянути

Середньовічне місто. Ремесло і цехи

7 Клас

Появі нових і відродженню старих міст Західної Європи у Х—ХІ ст. сприяв розвиток господарства. Зросло виробництво зерна, розвивалося садівництво, виноградарство. Виник надлишок сільськогосподарських продуктів, які можна було обміняти на ремісничі вироби. Майстерність сільських ремісників зростала. Для збуту своєї продукції ремісники, залишаючи села, зосереджувались на перехресті важливих шляхів, біля великих замків, бродів, мостів, перевалів. Поступово ці поселення перетворювались на міста. Історичні подробиці Забудова міст. Міські вулиці та площі Вулиці були вузькими, як щілини. Ширина головних вулиць становила 7-8 м, а звичайних — 2,5-3 м, — на довжину рицарського списа. У Брюсселі одна з вулиць називалася «Вулиця однієї людини», бо двоє людей не могли на ній розминутися. Найвужча вулиця у світі розташована в німецькому місті Ройтлінген і має назву Шпроєрхофштрассе. Її найбільша ширина — 50 см, а найвужча частина не перевищує 31 см. В українських містах, які були засновані в давні часи та за Середньовіччя, найвужчою вважають вулицю Вузьку, що у Львові. Її ширина — лише 3 м....
0 Переглянути

Практична робота. Замок. Рицарські традиції. Життя селян

7 Клас

У центрі маєтку стояв замок феодала. Він був його житлом і фортецею для захисту від завойовників і повсталих селян. Спочатку замки будували з дерева, а пізніше — з каменю. Замок часто зводили на пагорбі або на високій горі. Його оточували широким ровом, наповненим водою. Іноді замок будували на острові посеред річки або озера. Через рів перекидали звідний міст, у разі нападу ворога його піднімали за допомогою ланцюгів. З башти над брамою варта постійно оглядала місцевість. А коли помічала вдалині ворога, подавала сигнал тривоги. Тоді воїни поспішали зайняти свої позиції на мурах і вежах. Щоб потрапити в помешкання феодала, необхідно було подолати чимало перешкод. Вороги повинні були подолати рів і по відкритій місцевості наблизитися до мурів, потім вилізти на них по приставних штурмових драбинах або розбити тараном дубову, оковану залізом браму. Далі ворогам доводилося штурмувати другий, ще вищий мур. Над усіма будівлями замку височіла головна вежа — донжон. У ній феодал зі своїми воїнами і слугами міг витримати облогу, навіть якщо інші укріплення були захоплені. Усередині вежі одне над одним розташовувалися приміщення, у яких жив феодал зі своєю родиною....
0 Переглянути

Середньовічне суспільство та християнська церква

7 Клас

У середньовічному суспільстві з об'єднанням країн усе населення перетворилося на підданих князя, короля, царя. Саме в цей час виділилося три суспільні стани. Зразком станової організації суспільства була середньовічна Франція. Першим станом вважалося духівництво. На нього покладався обов'язок молитися, заступатися перед Богом за грішників. Усі світські феодали належали до другого стану — рицарства. Обов'язок рицарів полягав у тому, щоб воювати, захищати короля і його підданих від ворогів. Духівництво і рицарство мали певні привілеї, були звільнені від сплати податків королю. Решта населення (ремісники, купці, селяни) належала до третього стану. Обов'язком тих, хто належав до третього стану, була праця для утримання вищих станів. Межі між станами не були чіткими. Рицар міг дати чернечу обітницю (бути бідним, послушним і ніколи не одружуватися), тоді він ставав рицарем-ченцем. За сприятливих обставин син купця, здобувши вищу освіту, міг потрапити до двору короля як його радник, а згодом отримати графський титул. 2. СЕНЬЙОРИ ТА ВАСАЛИ У період феодальної роздробленості феодали ділилися на сеньйорів і васалів. Заможний феодал віддавав частину своїх земель із селянами дрібним феодалам як винагороду за службу. Власник землі вважався сеньйором (старшим) щодо цих феодалів, а феодали, що одержували від нього землі, були його васалами (підданими). Так склалася особлива система суспільних відносин доби Середньовіччя — васалітет. Однак існувало правило, за яким васал підпорядковувався лише своєму сеньйору....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 68
Назад

Навігація