Войти
Закрыть

Значення середньовіччя в історії людства

7 Клас

Упродовж навчального року ви відкривали для себе яскраві сторінки історії середньовіччя - доби, що тривала понад тисячу років. Вона увібрала в себе Велике переселення і змішування народів, звичаї сільського життя і бурхливий розквіт міст. Це був час мирної праці та кривавих війн, великих святих і вогнищ інквізиції, видатних винаходів і переслідування вільнодумців. Варварські нашестя знищили античний світ, його господарство та культура поринули в безодню занепаду. Проте коріння європейської цивілізації збереглося й змогло пройти шлях до нового піднесення. За десять століть склалося нове суспільство, повністю змінився вигляд Європи та Азії, постала нова цивілізація. Саме в добу середньовіччя виникли народи й країни, які існують і сьогодні. Навіть звичний для наших сучасників розподіл Європи на Західну і Східну відбувся теж тоді. На зміну язичництву прийшло християнство - сила, яка об’єднала Європу. Виник і перетворився на світову релігію іслам. Проте на відміну від християнства, він не став єдиною вірою Сходу, а існував поряд з буддизмом, індуїзмом та іншими релігіями. Тому східні суспільства помітніше відрізнялися одне від одного, ніж європейські....

Піднебесна імперія та Японія

7 Клас

Держава та суспільство в Середньовічному Китаї. З давніх-давен китайський імператор вважався посередником між Небом (верховним божеством) та Землею. Тому він мав титул Сина Неба, а його країну називали Піднебесною імперією. Вступ Китаю в добу Середньовіччя ознаменувався розпадом єдиної імперії на декілька держав, що ворогували між собою і стали легкою здобиччю для сусідів-кочівників. Лише наприкінці VI ст. країну вдалося знову об’єднати. Відбудова Великої китайської стіни мала продемонструвати міць імператорської влади. Ведення велетенських будівництв і невдалі війни потребували величезних витрат. Становище в країні так ускладнилося, що відбулася зміна влади. На імператорський трон зійшла династія Тан (618-907). У спадок нові правителі отримали господарчу розруху. Аби виправити ситуацію, імператори роздали в користування біднякам занедбані землі. Наполегливою працею селяни поступово перетворили пустирі на родючі ниви й різко збільшили врожаї. Відповідно прибутки до державної скарбниці теж зросли. Успішно розвивалася морська й караванна торгівля. Важливу роль відігравав Великий шовковий шлях, який з’єднував Китай з країнами Середньої Азії та Середземномор’я. Для утвердження свого головування на Великому шовковому шляху танські імператори проводили активну зовнішню політику. Китай підкорив значні території та розширив свої кордони від Тихого океану до Аральського моря і від пустелі Гобі до берегів Гангу. Але спроби китайських військ просунутися в Середню Азію зупинили війська Арабського халіфату....

Індія: країна скарбів і мудрості

7 Клас

Від політичної роздробленості до Делійського султанату. Територія Індії простягалася від снігових вершин Гімалаїв долинами багатоводних річок Інду та Гангу, включала непролазні хащі, джунглі й закінчувалася на піщаному узбережжі Індійського океану. Оточена водою, горами та безплідними пустелями країна здавалася важкодоступним замкненим світом. І лише на північному заході, серед гірських ущелин, пролягав природний шлях до Індії. Саме цим шляхом у країну тисячоліттями рухалися купецькі каравани, мирні переселенці та іноземні загарбники. У VI ст. під ударами чергових завойовників могутня імперія Гуптів припинила своє ієнування. Територія країни розпалася на декілька держав, кожна з яких складалася з невеликих князівств на чолі з правителями - раджами, між якими теж не вщухала ворожнеча. Починаючи з XI ст. Індія постійно зазнавала руйнівних набігів мусульманських завойовників. Правитель тюркської Газнійської держави Махмуд Газневі 17 разів розорював країну та нескінченними караванами вивозив незліченні багатства. Загарбники невпинно просувалися у глиб Індії і в 1206 р. створили на півночі країни міцну мусульманську державу зі столицею в Делі - Делійський султанат. Поступово під владу султанів потрапляли нові індійські землі....

Османська держава: через загарбання до імперії

7 Клас

Утворення Османської держави. Наприкінці XIII ст. в північно-західній частині Малої Азії, на землях колишнього Сельджуцького султанату, виникла нова войовнича держава. Її засновник - вождь Осман об’єднав під своєю владою декілька племен, які згодом стали називати турками-османами, або просто османами. Ці завойовники не просто вчиняли грабіжницькі набіги, а й прагнули встановити на загарбаних територіях власне панування. Водночас вони й самі здебільшого відмовлялися від кочового способу життя й переходили до осілості. Син Османа Орхан з 12 років брав участь у військових походах батька, а ставши правителем, захопив великі території в Малій Азії - до Мармурового й Чорного морів. Легка кіннота турків була дуже рухливою. Це давало змогу османським полководцям легко й швидко перекидати в потрібне місце великі військові сили й перемагати в битвах. Для зміцнення військової могутності османів Орхан, який уже мав титул султана, здійснив низку важливих законодавчих перетворень. Документ XVII ст. Літопис Хусейна «Дивні події» про військово-законодавчу діяльність Орхана За Орхана слава османської династії піднеслася. Одного разу візир (перший міністр) Алаеддін сказав султану Орхану: «Хвала Всевишньому, прапор перемоги і султанату піднято. Відтепер за правилами султанів належить скласти декілька законів. Насамперед треба почати карбувати монету від Вашого імені»....

Північно-Східна Русь: від Новгородської республіки до Московської держави

7 Клас

Новгородська аристократично-купецька республіка. В історії руського Середньовіччя особлива роль належить Новгороду. Поселення на місці Новгороду виникло в VI ст., а наприкінці X ст. Новгород вже вважався другим за значенням після Києва центром Русі-України. Піднесенню Новгорода сприяло його винятково вигідне розташування на початку важливих торговельних шляхів, які з’єднували Балтику із Чорним і Каспійським морями. Тому не випадково в господарському житті Новгорода важливе значення мала посередницька торгівля. Багаті новгородські купці вивозили хутра, віск, мед і успішно торгували на просторі від Середземного моря до Північного полярного кола. Особливо активною була торгівля із Західною Європою, насамперед з німецькою Ганзою. У середині XII ст. новгородці домоглися незалежності від Києва. Утворилася Новгородська аристократично-купецька республіка - своєрідна форма правління, за якої виборні органи влади існували поряд із княжою владою. Оскільки посадових осіб у Новгороді не призначали, а обирали, виникало враження участі всього народу в управлінні. Насправді ж усю повноту влади тримали у своїх руках бояри та верхівка купецтва. Новгородці самі запрошували князя, однак чітко обмежували його повноваження. Князь не мав права володіти в Новгородській державі землею і розпоряджатися міською скарбницею. Практично він не правив Новгородом, а служив йому: був найманим воєначальником і вирішував деякі судові справи. Якщо ж князь не виконував установлених правил чи невдало командував військом, новгородці, не вагаючись, виганяли його з міста....

Утворення і розквіт держав Центральної та Східної Європи

7 Клас

Християнізація Східної Європи. Багато століть племена балтів і слов’ян не мали своїх держав і були язичниками. Як і всюди, їхні правителі прагнули використати спільну релігію для зміцнення своєї влади. Першими християнство прийняли південні слов’яни - болгари, серби, хорвати та інші. У IX ст. на території нинішньої Чехії утворилася міцна держава Велика Моравія. Її перші правителі вели запеклу боротьбу з німцями, які постійно вторгалися в Моравію нібито з метою християнізації її язичницького населення. Це змусило моравського князя Ростислава шукати підтримки у Візантії. Звідти ж у 863 р. прибули грецькі вчителі - Кирило і Мефодій. Вони створили слов’янську абетку й переклали слов’янською мовою богослужбові книги. Польські племена прийняли християнство за римським зразком за князя Мешка І у X ст. Це сприяло встановленню зв’язків з більш розвиненими європейськими країнами й посилювало позиції Польщі. В Угорщині католицтво стало швидко поширюватися в XI ст. з появою у країні німецьких лицарів і місіонерів. Німецькі феодали прагнули приєднати до своїх володінь багаті сусідні землі на сході. Загони воїнів вдиралися в землі слов’ян; німецькі селяни назавжди переселялися на захоплені території. Виправданням такої експансії частково слугувало благе діло християнізації язичників-слов’ян. Цей обов’язок було покладено на лицарів-ченців....

Раннє Відродження і гуманізм

7 Клас

Раннє Відродження. У середньовіччі людина була, перш за все, частиною колективу - майстром цеху, купцем гільдії, членом лицарського ордену чи селянської громади. Але наприкінці середніх віків вона починає усвідомлювати себе особистістю, індивідом. Ці зміни в людській свідомості відбилися в тогочасному мистецтві - творчість кожного художника набувала неповторних рис. Саме наприкінці XIV - на початку XV ст. з’явився такий жанр живопису, як портрет. Статус людей мистецтва в суспільстві та в очах правителів значно зріс. Період з кінця XIV до кінця XV ст. в Італії називають раннім Відродженням. Це час бурхливого піднесення не тільки мистецтва, а й науки. Виникло вчення про виховання вільної, всебічно розвиненої і активної людини. У XIV-XV ст. культура європейських країн розвивалася під впливом змін у суспільстві й дедалі помітніше набувала нових рис. Колискою нової культури стала Італія. У численних італійських містах вирувало ділове життя, цінувалися особисті здібності та комерційна хватка. Фортуна усміхалася тим, хто звик покладатися на власні сили й розум. Справжнього успіху могли досягти люди незнатні, але енергійні й заповзятливі. Залишаючись щирими християнами, ділові люди прагнули витрачати свій час і кошти вже не на приготування до потойбічного існування, а на радощі земного життя. Вони зводили прекрасні палаци і прикрашали їх творами мистецтва, цінували книги, захоплювалися старовиною. Адже на італійській землі, у колишньому серці Стародавнього Риму, найкраще зберігся античний спадок. Оновлення культури відбувалося тут у вигляді відродження античності....

Архітектура та мистецтво середньовіччя

7 Клас

Біля витоків середньовічної культури. Упродовж переходу Західної Європи до доби середньовіччя відбулося поєднання високих досягнень античності з духовним життям варварського світу - народилася середньовічна культура. Рушійною силою, що здійснювала це злиття, стало християнство. На зламі V-VI ст. перший центр культурного піднесення виник в Остготському королівстві. Найяскравішим діячем «Остготського відродження» був напрочуд освічений для свого часу філософ, письменник, перекладач грецьких авторів Северин Боецій. Його підручники з музики та математики використовували в європейських школах майже тисячу років. Потім культурне життя надовго майже завмерло. Воно жевріло переважно в монастирях з їхніми прекрасними бібліотеками та скрипторіями. Середньовічна книжка була не лише скарбницею знань, а й витвором мистецтва. Її прикрашали великими кольоровими літерами, коштовним камінням та металом, барвистими мініатюрами. Новий культурний підйом визрів у державі Карла Великого й отримав назву «Каролінгське відродження». По суті, це був результат взаємодії трьох традицій - християнської, античної та варварської. Залишаючись істинним християнином, франкський правитель разом з тим цінував античний спадок і не відмовлявся від свого германського коріння. Карл намагався зробити освіту доступною для значної частини населення, тому відкривав багато шкіл. На справжній центр освіти перетворилася придворна Академія в Аахені, до якої король запросив найосвіченіших людей з усієї Європи....

Наукові та технічні досягнення середньовіччя

7 Клас

Початок наукових досліджень. Протягом століть середньовічна наука закликала до сліпого поклоніння авторитетам, пізнання Бога й світу, відмовляючись від дослідження природи. Деяких учених такий підхід не влаштовував. Одним з перших інтерес до природничих наук виявив у XIII ст. професор Оксфордського університету Роджер Бекон. Він стверджував, що справжнє знання можна отримати, лише досліджуючи природу, і тільки так перевірити правильність знань. Вивчаючи різні науки, Р. Бекон намагався створити мікроскоп і телескоп, пояснив походження веселки. Розповідали, начебто він зробив мідну голову, яка вміла розмовляти. Учений запевняв, що можна побудувати саморухомі судна й візки, зібрати апарати, які літали б у повітрі й рухалися морським дном. Сучасникам він здавався магом і чарівником. Будучи нездатними зрозуміти Р. Бекона, заздрісники звинуватили його у зв’язках з дияволом. Дослідника кинули до в’язниці, де він провів довгих 14 років і лише перед смертю вийшов на волю. Усі науки пов’язані між собою і взаємно одна одну підтримують: успіх однієї допомагає всім іншим, як око, наприклад, керує рухом усього тіла. Математику помилково вважають наукою складною, а іноді навіть підозрілою, тільки тому, що вона мала нещастя бути невідомою отцям церкви. Проте якою вона є важливою, якою корисною! Можна побудувати пристрої для плавання без гребців так, щоб найбільші кораблі, морські та річкові, приводилися в рух силою однієї людини, до того ж рухаючися зі значно більшою швидкістю, ніж якби на них було повно гребців. Саме так можна зробити вози без запряжки, які котитимуться з неймовірною швидкістю; літальні апарати, сидячи в яких людина приводитиме в рух крила, що вдарятимуть по повітрю, подібно до пташиних....

Середньовічні школи та університети

7 Клас

Благодать освіти. Культурні цінності старовини гинули не лише від варварських вторгнень. Не менш руйнівним виявилось і вороже ставлення до античного спадку з боку церкви. Через те що антична культура була язичницькою, церква вела проти неї відкриту війну. Особливо скрутні часи на світанку середньовіччя переживала освіта. Навіть серед знаті важко було розшукати освічених людей. Більшість лицарів замість підпису ставили звичайний хрест. До кінця життя так і не навчився вільно й добре писати Карл Великий. Поступово церква пристосувала до нових умов і давньоримську систему освіти - «Сім вільних мистецтв». Згідно з нею, освіта поділялася на два рівні - тривіум і квадривіум - і становила основу знань упродовж усього середньовіччя. Першими відчинили свої двері монастирські та церковні школи. Навчання починали з тривіума, або предметів про слово, - граматики, риторики і діалектики. Граматика давала знання латини. Діти вчили алфавіт, ознайомлювалися з творами латинських авторів. Граматику вважали найважчою частиною навчання. Її навіть зображували у вигляді цариці з ножем для підчищення помилок у правій руці і з батогом для биття - в лівій. Адже навчати за допомогою різок було звичайною справою. Діалектикою тоді називали вміння розмірковувати, будувати докази й вести науковий спір - диспут. Риторика навчала правильно й красномовно говорити, прищеплювала вміння писати твори, листи, ділові папери....

Навігація