Реферат на тему
Криміналістика. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань)
План
1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
2. Побудова слідчих версій і планування розслідування
3. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
Література
1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
Одним з характерних видів слідчих ситуацій по даній категорії справ є обстановка, що характеризується недо-статньою поінформованістю про обставини розкрадання, що підлягають встановленню, великою кількістю пере-шкод в отриманні такої інформації. Найбільш істотними в цьому відношенні є труднощі, що виникають при отриман-ні відомостей про спосіб вчинення злочину, джерела роз-крадання, зв'язки між співучасниками та ін. Вирішення таких слідчих ситуацій має значення і для розслідування конкретного розкрадання.
У більшості випадків важливо враховувати можливос-ті вирішення завдань у певній слідчій ситуації, наприклад, з використанням «чинника раптовості».
Залежно від обізнаності (настороги) розкрадачів щодо загрози викриття їхньої злочинної діяльності та можливо-сті використання слідчим «чинника раптовості», до початку розслідування існують три основних види типових ситуацій:
1) по справах, порушених внаслідок документальної ревізії, інвентаризації, перевірок, які проводяться органа-ми прокуратури, контрольними органами, коли можливий початок розслідування не є раптовим для осіб, які можуть виявитися причетними до зловживань;
2) по справах, порушених внаслідок проведення оперативно-розшукової діяльності та виявлення ознак розкра-дання безпосередньо органом внутрішніх справ (співробіт-никами служби боротьби з економічними злочинами або служби боротьби з організованою злочинністю), коли скла-дається ситуація, при якій підозрілі у розкраданні та ін-ших злочинах особи не обізнані щодо можливого початку розслідування, в зв'язку з чим особливого значення набу-ває «чинник раптовості»;
3) по справах, які порушуються у випадках затриман-ня на місці злочину співробітниками органів, що не прово-дять цільові оперативно-розшукові дії (ДАІ, ППС, служби дільничних інспекторів та ін.), осіб за порушення ними пе-вних правил, що викликає підозру в причетності до зло-чинних дій. За даних умов «чинник раптовості» хоча і ви-являється щодо осіб, які підозрюються, однак його здійс-нення пов'язане з обмеженою інформацією про можливі злочинні дії. Виділяється також ситуація, коли криміналь-на справа порушується в зв'язку з перевіркою заяв, по-відомлень (громадян, службових осіб, у засобах масової ін-формації), явки з повинною. Залежно від конкретних об-ставин в подібних випадках «чинник раптовості» не має звичайної ефективності, особливо при зволіканні з ОРД і порушенням кримінальної справи.
Урахування даних ситуацій дозволяє точніше визна-чити умови збирання інформації, намітити порядок і по-слідовність проведення перевірочних дій, підготовчих і ор-ганізаційних заходів.
При очевидній відмінності наведених вихідних ситуа-цій загальними негайними завданнями на початку роз-слідування є такі:
1) встановлення номенклатури і місця знаходження документів (ручного і машинного обліку), в яких могли відобразитися ознаки злочину, і забезпечення їх цілості.
При цьому слід звернути увагу на необхідність до-слідження не тільки документів первинного (оперативного) обліку і бухгалтерської документації, а й планових, техно-логічних, виробничо-управлінських, статистичних, податко-вих та інших документів, бланків, етикеток тощо. Велике значення має аналіз змісту неофіційних документів (запи-сок, нотаток, чорнових записів, розрахунків та ін.);
2) встановлення місця знаходження сировини, напів-фабрикатів, матеріалів, готової продукції, товарів і забез-печення їх цілості;
3) виявлення вимірювальних приладів, що використо-вуються, — вагів, дозаторів, лекал, трафаретів, штампів, касових апаратів, їх перевірка, фіксація показань, опеча-тування (при необхідності — з урахуванням інтересів ви-робництва);
4) перекриття доступу до електронно-обчислювальних засобів;
5) встановлення місця знаходження майна і грошових коштів, що належать розкрадачам, з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.
Вирішення зазначених завдань не вичерпується поча-тковою стадією розслідування і стадією, що безпосередньо передує порушенню кримінальної справи, оскільки в по-дальшому провадженні по справі можуть бути виявлені дані про раніше не виявлені епізоди розкрадання та інших злочинів.
2. Побудова слідчих версій і планування розслідування
Побудова слідчих версій про характер подій та інші обставини і планування основних напрямів розслідування починається на стадії перевірки в міру виявлення ознак розкрадання. По справах даної категорії в основу версій можуть бути покладені різноманітні вихідні дані. В одних випадках відомо місце розкрадання (певного його епізоду), але не ясно, яким чином і куди збувалося викрадене; в ін-ших — слідчий має відомості про реалізацію викрадених матеріальних цінностей у певному місці, однак не відоме джерело розкрадання. Обставини можуть скластися й так, що відомими стають факти неофіційної реалізації сировини з підприємства-виробника чи бази або факти пере-міщення готової продукції без належного її оформлення, в той час як не встановлено її виробника і споживача. Як правило, це стосується однорідної продукції, що виготовля-ється різноманітними підприємствами, або такої, що пос-тавляється численними місцевими і зарубіжними фірмами.
Вирішуючи питання про наявність ознак розкрадання та достатність їх для порушення кримінальної справи, слідчий здійснює перевірку загальних версій про характер події. Поряд з цим, перед ним постає завдання розробки і перевірки версій щодо безпосереднього предмета посягання, способів розкрадання, кола осіб, причетних до цього, та ін.
У процесі побудови конкретних робочих слідчих версій по злочину, що розслідується, важливо не тільки спирати-ся на наявну фактичну інформацію і особистий досвід слідчого, а й користуватися системами типових версій. Такі версії являють собою припущення, побудовані на ос-нові аналізу типових ситуацій. У цьому зв'язку великого значення набувають схеми типових версій, зокрема, про способи розкрадання. В роботі слідчого складається певна «технологія» використання систем типових версій для ви-рішення конкретних слідчих завдань, що дозволяє дати логічне пояснення конкретним фактичним даним по зло-чину і сприяє побудові робочих версій.
Письмовий план є не тільки організуючим початком процесу розслідування розкрадання, а й засобом, що сприяє логічному розвиткові планування на всіх етапах прова-дження по справі, оптимальному поєднанню узагальненого досвіду і фактичних даних щодо події, яка розслідується.
Основою плану розслідування розкрадання є версії. Найбільш раціональним є план, окремі частини якого скла-даються за кожною версією, а після цього зводяться в єдиний план з виділенням в його загальну частину питань, що підлягають з'ясуванню по всіх версіях.
Для розслідування розкрадання характерно плану-вання чотирьох основних етапів розслідування:
1) проведення перевірочних дій і вирішення питання про порушення кримінальної справи;
2) початок розслідування (проведення первісних слід-чих і організаційних дій та оперативно-розшукових заходів);
3) проведення подальшого розслідування;
4) закінчення розслідування.
У межах планування кожного етапу в міру необхіднос-ті відбувається уточнення і доповнення плану розсліду-вання. План розслідування розкрадання може намічатися вже під час перевірочних дій, коли стають очевидними ознаки злочину. Вихідна фактична інформація про роз-крадання і його обставини в поєднанні з аналізом системи типових версій дозволяє прогнозувати основні напрями розслідування та вузлові питання, що підлягають з'ясу-ванню.
Планування первісних слідчих дій, тактичних опера-цій має забезпечити вирішення завдань, спрямованих на пошук і збереження необхідних документів, предметів, що можуть мати значення речових доказів завданих розкра-данням збитків та ін. Слідчі й організаційні дії, що прово-дяться у зв'язку з цим, мають невідкладний характер і проводяться в першу чергу.
Результати первісних слідчих дій створюють основу для деталізації плану подальшого розслідування, спрямо-ваного на виявлення і розкриття всіх епізодів розкрадан-ня, співучасників злочину тощо. Планом передбачається перевірка зібраних на початковому етапі фактичних да-них шляхом проведення очних ставок, судових експертиз та інших дій.
Планування закінчення розслідування пов'язане з пе-ревіркою і систематизацією матеріалів розслідування, не-обхідних для складання обвинувального висновку. Плану-ється порядок ознайомлення з матеріалами справи обви-нуваченого і його захисника, інших учасників процесу, що мають на це право.
Планування розслідування розкрадання і складання пись-мового плану по таких справах має низку особливостей, по-в'язаних з багатоепізодністю даних злочинів, застосуван-ням розкрадачами різноманітних способів розкрадання.
Специфічним для планування є і те, що на початку розслідування (а інколи й до його початку) досить повно відоме коло осіб, які можуть бути причетними до розкра-дання або мають про це відомості, у зв'язку з чим в плані розслідування (перевірочних дій) передбачається отри-мання пояснень, допит цих осіб.
На структурі плану відбивається необхідність врахо-вувати різні місця вчинення розкрадання (джерело роз-крадання, місця реалізації викраденого та ін.).
Під час розроблення плану розслідування, що охоплює декілька об'єктів і епізодів розкрадання, вчинених різними особами різноманітними способами, доцільно виділити за-гальні питання, що підлягають з'ясуванню по всіх наміче-них напрямах і включаються до загальної частини плану розслідування. Звичайно до цієї частини плану включаю-ться дії, спрямовані на реалізацію загальних завдань, що постають на початку розслідування, тактичні операції. За-гальні питання, що підлягають з'ясуванню по всій справі, повинні конкретизуватися в межах окремих планів (час-тин плану), що передбачаються розслідуванням по окре-мих об'єктах, епізодах, способах злочину і особах. Специфіка розслідування багатоепізодних розкрадань визначає форму плану розслідування по таких справах: його основу складають окремі епізоди розкрадання.
Планування розслідування вимагає складання схем взаємозв'язку певних даних: окремих епізодів, співучас-ників, об'єктів, способів руху грошових коштів і матеріаль-них цінностей, документів, технологічного процесу вироб-ництва, механізму злочину та ін. Ці матеріали використо-вуються при підготовці до проведення слідчих дій та при складанні обвинувального висновку.
3. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
Факти злочинного посягання на майно можуть виявля-тися органами фінансового контролю, здійснюваного від-повідними контрольно-ревізійними службами, аудитом, а також незалежним фінансовим контролем.
Однак перевірки, ревізії та інвентаризації, що прово-дяться ними, не завжди є ефективним способом виявлення розкрадань. Це підтверджується наявністю латентних роз-крадань, частина яких, як показує наступне розслідуван-ня, вчиняється порівняно нескладно і досить відомими способами. Виділяються такі недоліки в здійсненні внут-рішнього контролю: неякісність ревізій та інвентаризацій; помилки в організації ревізій, що виявляються у невірно-му підборі ревізорів (за компетентністю, об'єктивністю), підміна ревізій вибірковими тематичними перевірками; відсутність перевірок впродовж тривалого часу.
Матеріали аудиторської перевірки є важливим джере-лом для проведення їх криміналістичного аналізу з метою виявлення ознак розкрадання та інших економічних зло-чинів. Для цього використовують результати порівняння даних аналітичного і синтетичного обліків, перевірки пра-вильності кореспондентських рахунків тощо.
На практиці склалася певна система: ревізія в порядку фінансово-господарського контролю, (аудит) — ревізія, яка проводиться на вимогу слідчого, — судова експертиза (виробничо-господарської, фінансової діяльності), елемен-ти якої пов'язані єдністю мети виявлення ознак розкра-дання і встановлення обставин їх вчинення.
Ревізії і аудит, що здійснюються в порядку господар-ського контролю, спрямовані на встановлення випадків по-рушень у витрачанні коштів та матеріалів, проведенні гос-подарських операцій, дотриманні фінансової дисципліни, веденні бухгалтерського обліку, заповненні документів, бухгалтерських записах та ін.
Ревізії, які проводяться на вимогу слідчого, мають цільове спрямування, що визначається вихідними даними і конкретними завданнями розслідування. В результаті експертизи ще більшу конкретизацію одержує вирішення окремих питань, що залишилися нез'ясованими через різ-номанітні обставини під час ревізії, що їй передувала.
У практиці розслідування розкрадань, що звичайно являють собою провадження по складних кримінальних справах, виникає потреба у проведенні на вимогу слідчого ревізії вже під час досудового слідства, а також призна-ченні відповідних судових експертиз.
Література
Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.