Криміналістика. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань)
Реферат на тему
Криміналістика. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань)
План
1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
2. Побудова слідчих версій і планування розслідування
3. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
Література
1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
Одним з характерних видів слідчих ситуацій по даній категорії справ є обстановка, що характеризується недо-статньою поінформованістю про обставини розкрадання, що підлягають встановленню, великою кількістю пере-шкод в отриманні такої інформації. Найбільш істотними в цьому відношенні є труднощі, що виникають при отриман-ні відомостей про спосіб вчинення злочину, джерела роз-крадання, зв'язки між співучасниками та ін. Вирішення таких слідчих ситуацій має значення і для розслідування конкретного розкрадання.
У більшості випадків важливо враховувати можливос-ті вирішення завдань у певній слідчій ситуації, наприклад, з використанням «чинника раптовості».
Залежно від обізнаності (настороги) розкрадачів щодо загрози викриття їхньої злочинної діяльності та можливо-сті використання слідчим «чинника раптовості», до початку розслідування існують три основних види типових ситуацій:
1) по справах, порушених внаслідок документальної ревізії, інвентаризації, перевірок, які проводяться органа-ми прокуратури, контрольними органами, коли можливий початок розслідування не є раптовим для осіб, які можуть виявитися причетними до зловживань;
2) по справах, порушених внаслідок проведення оперативно-розшукової діяльності та виявлення ознак розкра-дання безпосередньо органом внутрішніх справ (співробіт-никами служби боротьби з економічними злочинами або служби боротьби з організованою злочинністю), коли скла-дається ситуація, при якій підозрілі у розкраданні та ін-ших злочинах особи не обізнані щодо можливого початку розслідування, в зв'язку з чим особливого значення набу-ває «чинник раптовості»;
3) по справах, які порушуються у випадках затриман-ня на місці злочину співробітниками органів, що не прово-дять цільові оперативно-розшукові дії (ДАІ, ППС, служби дільничних інспекторів та ін.), осіб за порушення ними пе-вних правил, що викликає підозру в причетності до зло-чинних дій. За даних умов «чинник раптовості» хоча і ви-являється щодо осіб, які підозрюються, однак його здійс-нення пов'язане з обмеженою інформацією про можливі злочинні дії. Виділяється також ситуація, коли криміналь-на справа порушується в зв'язку з перевіркою заяв, по-відомлень (громадян, службових осіб, у засобах масової ін-формації), явки з повинною. Залежно від конкретних об-ставин в подібних випадках «чинник раптовості» не має звичайної ефективності, особливо при зволіканні з ОРД і порушенням кримінальної справи.
Урахування даних ситуацій дозволяє точніше визна-чити умови збирання інформації, намітити порядок і по-слідовність проведення перевірочних дій, підготовчих і ор-ганізаційних заходів.
При очевидній відмінності наведених вихідних ситуа-цій загальними негайними завданнями на початку роз-слідування є такі:
1) встановлення номенклатури і місця знаходження документів (ручного і машинного обліку), в яких могли відобразитися ознаки злочину, і забезпечення їх цілості.
При цьому слід звернути увагу на необхідність до-слідження не тільки документів первинного (оперативного) обліку і бухгалтерської документації, а й планових, техно-логічних, виробничо-управлінських, статистичних, податко-вих та інших документів, бланків, етикеток тощо. Велике значення має аналіз змісту неофіційних документів (запи-сок, нотаток, чорнових записів, розрахунків та ін.);
2) встановлення місця знаходження сировини, напів-фабрикатів, матеріалів, готової продукції, товарів і забез-печення їх цілості;
3) виявлення вимірювальних приладів, що використо-вуються, — вагів, дозаторів, лекал, трафаретів, штампів, касових апаратів, їх перевірка, фіксація показань, опеча-тування (при необхідності — з урахуванням інтересів ви-робництва);
4) перекриття доступу до електронно-обчислювальних засобів;
5) встановлення місця знаходження майна і грошових коштів, що належать розкрадачам, з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.
Вирішення зазначених завдань не вичерпується поча-тковою стадією розслідування і стадією, що безпосередньо передує порушенню кримінальної справи, оскільки в по-дальшому провадженні по справі можуть бути виявлені дані про раніше не виявлені епізоди розкрадання та інших злочинів.
2. Побудова слідчих версій і планування розслідування
Побудова слідчих версій про характер подій та інші обставини і планування основних напрямів розслідування починається на стадії перевірки в міру виявлення ознак розкрадання. По справах даної категорії в основу версій можуть бути покладені різноманітні вихідні дані. В одних випадках відомо місце розкрадання (певного його епізоду), але не ясно, яким чином і куди збувалося викрадене; в ін-ших — слідчий має відомості про реалізацію викрадених матеріальних цінностей у певному місці, однак не відоме джерело розкрадання. Обставини можуть скластися й так, що відомими стають факти неофіційної реалізації сировини з підприємства-виробника чи бази або факти пере-міщення готової продукції без належного її оформлення, в той час як не встановлено її виробника і споживача. Як правило, це стосується однорідної продукції, що виготовля-ється різноманітними підприємствами, або такої, що пос-тавляється численними місцевими і зарубіжними фірмами.
Вирішуючи питання про наявність ознак розкрадання та достатність їх для порушення кримінальної справи, слідчий здійснює перевірку загальних версій про характер події. Поряд з цим, перед ним постає завдання розробки і перевірки версій щодо безпосереднього предмета посягання, способів розкрадання, кола осіб, причетних до цього, та ін.
У процесі побудови конкретних робочих слідчих версій по злочину, що розслідується, важливо не тільки спирати-ся на наявну фактичну інформацію і особистий досвід слідчого, а й користуватися системами типових версій. Такі версії являють собою припущення, побудовані на ос-нові аналізу типових ситуацій. У цьому зв'язку великого значення набувають схеми типових версій, зокрема, про способи розкрадання. В роботі слідчого складається певна «технологія» використання систем типових версій для ви-рішення конкретних слідчих завдань, що дозволяє дати логічне пояснення конкретним фактичним даним по зло-чину і сприяє побудові робочих версій.
Письмовий план є не тільки організуючим початком процесу розслідування розкрадання, а й засобом, що сприяє логічному розвиткові планування на всіх етапах прова-дження по справі, оптимальному поєднанню узагальненого досвіду і фактичних даних щодо події, яка розслідується.
Основою плану розслідування розкрадання є версії. Найбільш раціональним є план, окремі частини якого скла-даються за кожною версією, а після цього зводяться в єдиний план з виділенням в його загальну частину питань, що підлягають з'ясуванню по всіх версіях.
Для розслідування розкрадання характерно плану-вання чотирьох основних етапів розслідування:
1) проведення перевірочних дій і вирішення питання про порушення кримінальної справи;
2) початок розслідування (проведення первісних слід-чих і організаційних дій та оперативно-розшукових заходів);
3) проведення подальшого розслідування;
4) закінчення розслідування.
У межах планування кожного етапу в міру необхіднос-ті відбувається уточнення і доповнення плану розсліду-вання. План розслідування розкрадання може намічатися вже під час перевірочних дій, коли стають очевидними ознаки злочину. Вихідна фактична інформація про роз-крадання і його обставини в поєднанні з аналізом системи типових версій дозволяє прогнозувати основні напрями розслідування та вузлові питання, що підлягають з'ясу-ванню.
Планування первісних слідчих дій, тактичних опера-цій має забезпечити вирішення завдань, спрямованих на пошук і збереження необхідних документів, предметів, що можуть мати значення речових доказів завданих розкра-данням збитків та ін. Слідчі й організаційні дії, що прово-дяться у зв'язку з цим, мають невідкладний характер і проводяться в першу чергу.
Результати первісних слідчих дій створюють основу для деталізації плану подальшого розслідування, спрямо-ваного на виявлення і розкриття всіх епізодів розкрадан-ня, співучасників злочину тощо. Планом передбачається перевірка зібраних на початковому етапі фактичних да-них шляхом проведення очних ставок, судових експертиз та інших дій.
Планування закінчення розслідування пов'язане з пе-ревіркою і систематизацією матеріалів розслідування, не-обхідних для складання обвинувального висновку. Плану-ється порядок ознайомлення з матеріалами справи обви-нуваченого і його захисника, інших учасників процесу, що мають на це право.
Планування розслідування розкрадання і складання пись-мового плану по таких справах має низку особливостей, по-в'язаних з багатоепізодністю даних злочинів, застосуван-ням розкрадачами різноманітних способів розкрадання.
Специфічним для планування є і те, що на початку розслідування (а інколи й до його початку) досить повно відоме коло осіб, які можуть бути причетними до розкра-дання або мають про це відомості, у зв'язку з чим в плані розслідування (перевірочних дій) передбачається отри-мання пояснень, допит цих осіб.
На структурі плану відбивається необхідність врахо-вувати різні місця вчинення розкрадання (джерело роз-крадання, місця реалізації викраденого та ін.).
Під час розроблення плану розслідування, що охоплює декілька об'єктів і епізодів розкрадання, вчинених різними особами різноманітними способами, доцільно виділити за-гальні питання, що підлягають з'ясуванню по всіх наміче-них напрямах і включаються до загальної частини плану розслідування. Звичайно до цієї частини плану включаю-ться дії, спрямовані на реалізацію загальних завдань, що постають на початку розслідування, тактичні операції. За-гальні питання, що підлягають з'ясуванню по всій справі, повинні конкретизуватися в межах окремих планів (час-тин плану), що передбачаються розслідуванням по окре-мих об'єктах, епізодах, способах злочину і особах. Специфіка розслідування багатоепізодних розкрадань визначає форму плану розслідування по таких справах: його основу складають окремі епізоди розкрадання.
Планування розслідування вимагає складання схем взаємозв'язку певних даних: окремих епізодів, співучас-ників, об'єктів, способів руху грошових коштів і матеріаль-них цінностей, документів, технологічного процесу вироб-ництва, механізму злочину та ін. Ці матеріали використо-вуються при підготовці до проведення слідчих дій та при складанні обвинувального висновку.
3. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
Факти злочинного посягання на майно можуть виявля-тися органами фінансового контролю, здійснюваного від-повідними контрольно-ревізійними службами, аудитом, а також незалежним фінансовим контролем.
Однак перевірки, ревізії та інвентаризації, що прово-дяться ними, не завжди є ефективним способом виявлення розкрадань. Це підтверджується наявністю латентних роз-крадань, частина яких, як показує наступне розслідуван-ня, вчиняється порівняно нескладно і досить відомими способами. Виділяються такі недоліки в здійсненні внут-рішнього контролю: неякісність ревізій та інвентаризацій; помилки в організації ревізій, що виявляються у невірно-му підборі ревізорів (за компетентністю, об'єктивністю), підміна ревізій вибірковими тематичними перевірками; відсутність перевірок впродовж тривалого часу.
Матеріали аудиторської перевірки є важливим джере-лом для проведення їх криміналістичного аналізу з метою виявлення ознак розкрадання та інших економічних зло-чинів. Для цього використовують результати порівняння даних аналітичного і синтетичного обліків, перевірки пра-вильності кореспондентських рахунків тощо.
На практиці склалася певна система: ревізія в порядку фінансово-господарського контролю, (аудит) — ревізія, яка проводиться на вимогу слідчого, — судова експертиза (виробничо-господарської, фінансової діяльності), елемен-ти якої пов'язані єдністю мети виявлення ознак розкра-дання і встановлення обставин їх вчинення.
Ревізії і аудит, що здійснюються в порядку господар-ського контролю, спрямовані на встановлення випадків по-рушень у витрачанні коштів та матеріалів, проведенні гос-подарських операцій, дотриманні фінансової дисципліни, веденні бухгалтерського обліку, заповненні документів, бухгалтерських записах та ін.
Ревізії, які проводяться на вимогу слідчого, мають цільове спрямування, що визначається вихідними даними і конкретними завданнями розслідування. В результаті експертизи ще більшу конкретизацію одержує вирішення окремих питань, що залишилися нез'ясованими через різ-номанітні обставини під час ревізії, що їй передувала.
У практиці розслідування розкрадань, що звичайно являють собою провадження по складних кримінальних справах, виникає потреба у проведенні на вимогу слідчого ревізії вже під час досудового слідства, а також призна-ченні відповідних судових експертиз.
Література
Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.
Криміналістика. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань)
План
1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
2. Побудова слідчих версій і планування розслідування
3. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
Література
1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
Одним з характерних видів слідчих ситуацій по даній категорії справ є обстановка, що характеризується недо-статньою поінформованістю про обставини розкрадання, що підлягають встановленню, великою кількістю пере-шкод в отриманні такої інформації. Найбільш істотними в цьому відношенні є труднощі, що виникають при отриман-ні відомостей про спосіб вчинення злочину, джерела роз-крадання, зв'язки між співучасниками та ін. Вирішення таких слідчих ситуацій має значення і для розслідування конкретного розкрадання.
У більшості випадків важливо враховувати можливос-ті вирішення завдань у певній слідчій ситуації, наприклад, з використанням «чинника раптовості».
Залежно від обізнаності (настороги) розкрадачів щодо загрози викриття їхньої злочинної діяльності та можливо-сті використання слідчим «чинника раптовості», до початку розслідування існують три основних види типових ситуацій:
1) по справах, порушених внаслідок документальної ревізії, інвентаризації, перевірок, які проводяться органа-ми прокуратури, контрольними органами, коли можливий початок розслідування не є раптовим для осіб, які можуть виявитися причетними до зловживань;
2) по справах, порушених внаслідок проведення оперативно-розшукової діяльності та виявлення ознак розкра-дання безпосередньо органом внутрішніх справ (співробіт-никами служби боротьби з економічними злочинами або служби боротьби з організованою злочинністю), коли скла-дається ситуація, при якій підозрілі у розкраданні та ін-ших злочинах особи не обізнані щодо можливого початку розслідування, в зв'язку з чим особливого значення набу-ває «чинник раптовості»;
3) по справах, які порушуються у випадках затриман-ня на місці злочину співробітниками органів, що не прово-дять цільові оперативно-розшукові дії (ДАІ, ППС, служби дільничних інспекторів та ін.), осіб за порушення ними пе-вних правил, що викликає підозру в причетності до зло-чинних дій. За даних умов «чинник раптовості» хоча і ви-являється щодо осіб, які підозрюються, однак його здійс-нення пов'язане з обмеженою інформацією про можливі злочинні дії. Виділяється також ситуація, коли криміналь-на справа порушується в зв'язку з перевіркою заяв, по-відомлень (громадян, службових осіб, у засобах масової ін-формації), явки з повинною. Залежно від конкретних об-ставин в подібних випадках «чинник раптовості» не має звичайної ефективності, особливо при зволіканні з ОРД і порушенням кримінальної справи.
Урахування даних ситуацій дозволяє точніше визна-чити умови збирання інформації, намітити порядок і по-слідовність проведення перевірочних дій, підготовчих і ор-ганізаційних заходів.
При очевидній відмінності наведених вихідних ситуа-цій загальними негайними завданнями на початку роз-слідування є такі:
1) встановлення номенклатури і місця знаходження документів (ручного і машинного обліку), в яких могли відобразитися ознаки злочину, і забезпечення їх цілості.
При цьому слід звернути увагу на необхідність до-слідження не тільки документів первинного (оперативного) обліку і бухгалтерської документації, а й планових, техно-логічних, виробничо-управлінських, статистичних, податко-вих та інших документів, бланків, етикеток тощо. Велике значення має аналіз змісту неофіційних документів (запи-сок, нотаток, чорнових записів, розрахунків та ін.);
2) встановлення місця знаходження сировини, напів-фабрикатів, матеріалів, готової продукції, товарів і забез-печення їх цілості;
3) виявлення вимірювальних приладів, що використо-вуються, — вагів, дозаторів, лекал, трафаретів, штампів, касових апаратів, їх перевірка, фіксація показань, опеча-тування (при необхідності — з урахуванням інтересів ви-робництва);
4) перекриття доступу до електронно-обчислювальних засобів;
5) встановлення місця знаходження майна і грошових коштів, що належать розкрадачам, з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.
Вирішення зазначених завдань не вичерпується поча-тковою стадією розслідування і стадією, що безпосередньо передує порушенню кримінальної справи, оскільки в по-дальшому провадженні по справі можуть бути виявлені дані про раніше не виявлені епізоди розкрадання та інших злочинів.
2. Побудова слідчих версій і планування розслідування
Побудова слідчих версій про характер подій та інші обставини і планування основних напрямів розслідування починається на стадії перевірки в міру виявлення ознак розкрадання. По справах даної категорії в основу версій можуть бути покладені різноманітні вихідні дані. В одних випадках відомо місце розкрадання (певного його епізоду), але не ясно, яким чином і куди збувалося викрадене; в ін-ших — слідчий має відомості про реалізацію викрадених матеріальних цінностей у певному місці, однак не відоме джерело розкрадання. Обставини можуть скластися й так, що відомими стають факти неофіційної реалізації сировини з підприємства-виробника чи бази або факти пере-міщення готової продукції без належного її оформлення, в той час як не встановлено її виробника і споживача. Як правило, це стосується однорідної продукції, що виготовля-ється різноманітними підприємствами, або такої, що пос-тавляється численними місцевими і зарубіжними фірмами.
Вирішуючи питання про наявність ознак розкрадання та достатність їх для порушення кримінальної справи, слідчий здійснює перевірку загальних версій про характер події. Поряд з цим, перед ним постає завдання розробки і перевірки версій щодо безпосереднього предмета посягання, способів розкрадання, кола осіб, причетних до цього, та ін.
У процесі побудови конкретних робочих слідчих версій по злочину, що розслідується, важливо не тільки спирати-ся на наявну фактичну інформацію і особистий досвід слідчого, а й користуватися системами типових версій. Такі версії являють собою припущення, побудовані на ос-нові аналізу типових ситуацій. У цьому зв'язку великого значення набувають схеми типових версій, зокрема, про способи розкрадання. В роботі слідчого складається певна «технологія» використання систем типових версій для ви-рішення конкретних слідчих завдань, що дозволяє дати логічне пояснення конкретним фактичним даним по зло-чину і сприяє побудові робочих версій.
Письмовий план є не тільки організуючим початком процесу розслідування розкрадання, а й засобом, що сприяє логічному розвиткові планування на всіх етапах прова-дження по справі, оптимальному поєднанню узагальненого досвіду і фактичних даних щодо події, яка розслідується.
Основою плану розслідування розкрадання є версії. Найбільш раціональним є план, окремі частини якого скла-даються за кожною версією, а після цього зводяться в єдиний план з виділенням в його загальну частину питань, що підлягають з'ясуванню по всіх версіях.
Для розслідування розкрадання характерно плану-вання чотирьох основних етапів розслідування:
1) проведення перевірочних дій і вирішення питання про порушення кримінальної справи;
2) початок розслідування (проведення первісних слід-чих і організаційних дій та оперативно-розшукових заходів);
3) проведення подальшого розслідування;
4) закінчення розслідування.
У межах планування кожного етапу в міру необхіднос-ті відбувається уточнення і доповнення плану розсліду-вання. План розслідування розкрадання може намічатися вже під час перевірочних дій, коли стають очевидними ознаки злочину. Вихідна фактична інформація про роз-крадання і його обставини в поєднанні з аналізом системи типових версій дозволяє прогнозувати основні напрями розслідування та вузлові питання, що підлягають з'ясу-ванню.
Планування первісних слідчих дій, тактичних опера-цій має забезпечити вирішення завдань, спрямованих на пошук і збереження необхідних документів, предметів, що можуть мати значення речових доказів завданих розкра-данням збитків та ін. Слідчі й організаційні дії, що прово-дяться у зв'язку з цим, мають невідкладний характер і проводяться в першу чергу.
Результати первісних слідчих дій створюють основу для деталізації плану подальшого розслідування, спрямо-ваного на виявлення і розкриття всіх епізодів розкрадан-ня, співучасників злочину тощо. Планом передбачається перевірка зібраних на початковому етапі фактичних да-них шляхом проведення очних ставок, судових експертиз та інших дій.
Планування закінчення розслідування пов'язане з пе-ревіркою і систематизацією матеріалів розслідування, не-обхідних для складання обвинувального висновку. Плану-ється порядок ознайомлення з матеріалами справи обви-нуваченого і його захисника, інших учасників процесу, що мають на це право.
Планування розслідування розкрадання і складання пись-мового плану по таких справах має низку особливостей, по-в'язаних з багатоепізодністю даних злочинів, застосуван-ням розкрадачами різноманітних способів розкрадання.
Специфічним для планування є і те, що на початку розслідування (а інколи й до його початку) досить повно відоме коло осіб, які можуть бути причетними до розкра-дання або мають про це відомості, у зв'язку з чим в плані розслідування (перевірочних дій) передбачається отри-мання пояснень, допит цих осіб.
На структурі плану відбивається необхідність врахо-вувати різні місця вчинення розкрадання (джерело роз-крадання, місця реалізації викраденого та ін.).
Під час розроблення плану розслідування, що охоплює декілька об'єктів і епізодів розкрадання, вчинених різними особами різноманітними способами, доцільно виділити за-гальні питання, що підлягають з'ясуванню по всіх наміче-них напрямах і включаються до загальної частини плану розслідування. Звичайно до цієї частини плану включаю-ться дії, спрямовані на реалізацію загальних завдань, що постають на початку розслідування, тактичні операції. За-гальні питання, що підлягають з'ясуванню по всій справі, повинні конкретизуватися в межах окремих планів (час-тин плану), що передбачаються розслідуванням по окре-мих об'єктах, епізодах, способах злочину і особах. Специфіка розслідування багатоепізодних розкрадань визначає форму плану розслідування по таких справах: його основу складають окремі епізоди розкрадання.
Планування розслідування вимагає складання схем взаємозв'язку певних даних: окремих епізодів, співучас-ників, об'єктів, способів руху грошових коштів і матеріаль-них цінностей, документів, технологічного процесу вироб-ництва, механізму злочину та ін. Ці матеріали використо-вуються при підготовці до проведення слідчих дій та при складанні обвинувального висновку.
3. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
Факти злочинного посягання на майно можуть виявля-тися органами фінансового контролю, здійснюваного від-повідними контрольно-ревізійними службами, аудитом, а також незалежним фінансовим контролем.
Однак перевірки, ревізії та інвентаризації, що прово-дяться ними, не завжди є ефективним способом виявлення розкрадань. Це підтверджується наявністю латентних роз-крадань, частина яких, як показує наступне розслідуван-ня, вчиняється порівняно нескладно і досить відомими способами. Виділяються такі недоліки в здійсненні внут-рішнього контролю: неякісність ревізій та інвентаризацій; помилки в організації ревізій, що виявляються у невірно-му підборі ревізорів (за компетентністю, об'єктивністю), підміна ревізій вибірковими тематичними перевірками; відсутність перевірок впродовж тривалого часу.
Матеріали аудиторської перевірки є важливим джере-лом для проведення їх криміналістичного аналізу з метою виявлення ознак розкрадання та інших економічних зло-чинів. Для цього використовують результати порівняння даних аналітичного і синтетичного обліків, перевірки пра-вильності кореспондентських рахунків тощо.
На практиці склалася певна система: ревізія в порядку фінансово-господарського контролю, (аудит) — ревізія, яка проводиться на вимогу слідчого, — судова експертиза (виробничо-господарської, фінансової діяльності), елемен-ти якої пов'язані єдністю мети виявлення ознак розкра-дання і встановлення обставин їх вчинення.
Ревізії і аудит, що здійснюються в порядку господар-ського контролю, спрямовані на встановлення випадків по-рушень у витрачанні коштів та матеріалів, проведенні гос-подарських операцій, дотриманні фінансової дисципліни, веденні бухгалтерського обліку, заповненні документів, бухгалтерських записах та ін.
Ревізії, які проводяться на вимогу слідчого, мають цільове спрямування, що визначається вихідними даними і конкретними завданнями розслідування. В результаті експертизи ще більшу конкретизацію одержує вирішення окремих питань, що залишилися нез'ясованими через різ-номанітні обставини під час ревізії, що їй передувала.
У практиці розслідування розкрадань, що звичайно являють собою провадження по складних кримінальних справах, виникає потреба у проведенні на вимогу слідчого ревізії вже під час досудового слідства, а також призна-ченні відповідних судових експертиз.
Література
Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.
