Войти
Закрыть

Пагін. Будова пагона. Його розвиток з бруньки

6 Клас

Пагін - надземний вегетативний орган рослини, який складається зі стебла, бруньок і листків. Стебло забезпечує зв’язок між усіма частинами рослини. Завдяки галуженню воно збільшує поверхню надземної частини. Листок здійснює фотосинтез, газообмін та випаровування води. Пагін також забезпечує ріст рослини. Яка будова пагона? Розгляньте малюнок 108, А. На стеблі завжди можна побачити місця прикріплення одного чи кількох листків — вузли. Частина стебла між двома сусідніми вузлами має назву міжвузля. Верхній кут, утворений стеблом і листком, називають пазуха листка. Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: нормальні, вкорочені та видовжені пагони живих або гербарних зразків рослин (яблуні, абрикоса, сливи, вишні, черешні, винограду, гіркокаштана, споришу, хмелю тощо), лупа, таблиці. Хід роботи Розгляньте пагони різноманітних рослин. Знайдіть їхні складові частини (стебло, листки, бруньки, вузли, міжвузля). Порівняйте бруньки у верхній, середній та нижній частинах пагона. Чи однакові вони за розмірами? На верхівці пагона розташована верхівкова брунька. Брунька - це зачаток нового пагона з дуже вкороченими міжвузлями. Вона забезпечує ріст пагона та його галуження. Усі бруньки вкрито зовні ущільненими видозміненими листками - лусками. Вони захищають зачаткові листки та стебло від ушкоджень. Луски часто виділяють смолисті речовини (наприклад, у тополі, берези). Ззовні луски можуть бути вкриті густим пушком з волосків, що забезпечує їм додатковий захист від холоду та висихання....

Види коренів та їх видозміна

6 Клас

Головний корінь глибоко проникає у ґрунт і надійно втримує надземну частину рослини. Він завжди один. Додаткові корені утворюються на будь-якій частині рослини (на стеблі, листках), але не на головному корені. Завдяки галуженню від головного та додаткових коренів послідовно відходять бічні корені першого, другого, третього і т. д. порядків. Які є типи кореневих систем? Численні розгалуження коренів разом з головним утворюють кореневу систему, яка міцно закріплює рослину в ґрунті. Кореневі системи бувають стрижневі та мичкуваті (мал. 104). У стрижневій кореневій системі найкраще розвинений головний корінь (мал. 104, 1). Він помітно вирізняється серед інших за розмірами. Прикладом стрижневої кореневої системи є корені кульбаби, люпину, люцерни, щавлю, квасолі тощо. Якщо головного кореня немає або він малопомітний серед численних додаткових і бічних коренів, то таку кореневу систему називають мичкуватою (мал. 104, 2). Вона розвинена в пшениці, жита, кукурудзи, цибулі, часнику тощо....

Корінь. Будова і функції

6 Клас

Корінь - це підземний вегетативний орган рослини. Він росте верхівкою вниз унаслідок впливу сили тяжіння Землі. Корінь дає можливість рослині пристосовуватися до життя на суходолі; закріплює та утримує її в ґрунті. Пригадайте, як важко утримати парасольку під час сильного вітру. А як утриматися деревам з потужною кроною? Саме завдяки кореням. Інша важлива функція кореня - вбирання води з розчиненими в ній мінеральними речовинами і транспортування її до надземної частини рослини, тобто забезпечення мінерального живлення рослини. Яка зовнішня будова кореня? Корінь складається з різних за особливостями будови ділянок. Це зони: кореневого чохлика, поділу, розтягування, всисна та провідна (мал. 97). Кореневий чохлик (мал. 97, 1) вкриває верхівку кореня й поліпшує просування його в ґрунт. Він складається з кількох шарів живих клітин. Під час просування кореня в глиб ґрунту внаслідок тертя зовнішні клітини кореневого чохлика руйнуються. Нові клітини постійно утворюються за рахунок твірної тканини. Чохлик — чутлива зона кореня. Саме він сприймає силу земного тяжіння, визначає напрямок росту кореня та орієнтацію в просторі. Під кореневим чохликом розташована зона поділу завдовжки 2-3 мм (мал. 97, 2). Складається ця зона з клітин твірної тканини. Вони постійно діляться і забезпечують утворення нових клітин. Над зоною поділу - зона розтягування (мал. 97, 3). У ній клітини ростуть. Вони видовжуються, просуваючи зону поділу з кореневим чохликом у глиб ґрунту. Довжина цієї ділянки кореня не перевищує кількох міліметрів. Всисна зона, або зона кореневих волосків, розташована над зоною розтягування (мал. 97, 4). Це ділянка кореня завдовжки 5-20 мм, щільно вкрита кореневими волосками (мал. 98). Завдяки цим волоскам поверхня кореня в сотні разів перевищує загальну площу надземної частини й забезпечує поглинання води та поживних речовин з ґрунту....

Тканини рослини

6 Клас

У багатоклітинних рослин клітини можуть утворювати групи, кожна з яких виконує певні функції: одні з них укривають поверхню рослини й захищають її, інші забезпечують переміщення по рослині води та поживних речовин, треті запасають їх. Такі групи клітин утворюють тканини. Тканина - це група клітин, які подібні за своєю будовою та виконують спільні функції. У рослини розрізняють твірні, основні, покривні, провідні та механічні тканини. Між оболонками сусідніх клітин, що входять до складу певної тканини, часто є проміжки більшого чи меншого розміру. Це міжклітинники. Які основні функції тканин рослини? Твірні тканини (мал. 91) дістали таку назву тому, що вони дають початок усім іншим тканинам рослин. Їхні клітини мають невеликі розміри, тонку оболонку й велике ядро. Вони діляться і перетворюються на клітини інших типів. Завдяки твірним тканинам рослина росте. Ззовні рослини вкриті покривними тканинами, які відмежовують їх від навколишнього середовища і захищають від несприятливих зовнішніх впливів та ушкоджень (мал. 92). Водночас вони забезпечують газообмін тканин із середовищем....

Рослина - живий організм

6 Клас

Рослина - це цілісний організм, якому, як і будь-якій іншій живій істоті, притаманне живлення, дихання, обмін речовин, ріст, розвиток і розмноження. Усі представники рослин є об’єктом дослідження біологічної науки — ботаніки (від грец. ботане — трава, рослина). Чим рослини відрізняються від представників інших груп організмів? Рослини самі створюють органічні речовини з неорганічних. Ви вже знаєте, що такий тип живлення називають автотрофним. Їхні клітини містять хлорофіл, здатний вловлювати сонячні промені та засвоювати їхню енергію. Розгляньте малюнок 83 і пригадайте складові клітини рослини. Отже, рослинам доступна енергія Сонця, яку вони засвоюють завдяки фотосинтезу (пригадайте, органела, завдяки якій здійснюється фотосинтез, - це хлоропласт). Фотосинтез - унікальний природний процес, завдяки якому рослини перетворюють неорганічні речовини навколишнього середовища (вуглекислий газ і воду) в органічні, використовуючи енергію Сонця. При цьому в навколишнє середовище виділяється кисень. Інші організми - тварини, гриби, більшість бактерій - використовують для власного живлення готову органічну речовину, створену рослинами. Воду для здійснення фотосинтезу рослини отримують переважно з ґрунту, а вуглекислий газ - з повітря. Процес засвоєння рослинами вуглекислого газу з атмосфери має назву повітряне живлення (мал. 84)....

Губки - примітивні багатоклітинні тварини

6 Клас

Серед тварин так само як і серед рослин, є одноклітинні та багатоклітинні організми. З одноклітинними твариноподібними організмами на прикладі мешканців водойм і паразитичних видів ви вже ознайомились (пригадайте їх). Які організми називають губками? Найбільш просту будову серед багатоклітинних тварин мають губки. Ці тварини ведуть прикріплений спосіб життя, не здатні до активних рухів. Мешкають у морях і прісних водоймах (мал. 80). В Україні поширена губка бодяга (мал. 80, 1). Її багатоклітинні особини утворюють колонії сірого чи брудно-зеленого кольорів навколо занурених у воду предметів. Пізніше ви ознайомитесь і з іншими багатоклітинними тваринами, які утворюють колонії. Які особливості будови губок? Тіло губки келихоподібної форми (мал. 81). Нижньою частиною тіла - підошвою - ці тварини прикріплені до підводних предметів. На протилежному - верхньому - кінці тіла губок є отвір. Цей отвір слугує не для поглинання їжі, а для виведення води з неперетравленими рештками....

Перехід до багатоклітинності

6 Клас

Ви ознайомилися з одноклітинними зеленими водоростями: хламідомонадою та хлорелою. Серед водоростей є також багато багатоклітинних видів. Поява багатоклітинності стала важливим етапом у розвитку організмів на нашій планеті. Прикладом примітивних багатоклітинних організмів серед рослин є зелені водорості евдорина (мал. 77) та вольвокс (мал. 78, А). Ще донедавна їх вважали колоніальними організмами. Клітини евдорини та вольвоксу мають спільні риси будови і чимось нагадують хламідомонаду. Вони мають по два джгутики, дві скоротливі вакуолі, хлоропласти з вічком, одне ядро. На перший погляд здається, що клітини цих організмів живуть незалежно одна від одної. Однак сучасні дослідження виявили, що в них одні клітини впливають на інші. Так, в евдорині клітини розташовані в п’ять рядів у грудочці слизу. На одному з її полюсів розташовані дрібніші клітини, які не здатні до поділу, тому не розмножуються. Клітини контактують між собою за допомогою власних оболонок. У вольвоксу контакти між клітинами щільніші: оболонки сусідніх клітин зростаються між собою....

Бактерії: роль у природі та житті людини

6 Клас

Яке значення бактерій і ціанобактерій у природі? У це важко повірити, але існування життя на нашій планеті багато в чому залежить саме від бактерій. Ви вже знаєте, що певні групи бактерій у процесі фотосинтезу створюють запаси органічної речовини в природі, а ціанобактерії збагачують повітря киснем, яким дихають організми. Ви також знаєте, що рослини отримують розчини поживних речовин з ґрунту. Але їхнє живлення було б неможливим, якби бактерії разом з грибами та тваринами не розкладали рештки організмів, очищуючи тим самим поверхню ґрунту та зберігаючи його родючість. Споживаючи органічні речовини, бактерії очищують водойми. За участю певних бактерій відбувалося утворення нафти, природного газу, навіть покладів залізних руд. Які зв’язки виникають між бактеріями та іншими організмами? Бактерії можуть оселятися в організмах інших істот. Ми вже згадували, що бульбочкові бактерії здатні вбирати Нітроген з повітря, повертаючи його в ґрунт. Вони оселяються на коренях таких рослин, як горох, квасоля, конюшина, утворюючи на них потовщення - бульбочки (мал. 71). Між рослинами й бактеріями існує тісний зв’язок: бактерії постачають рослині створені ними сполуки Нітрогену, а від рослин отримують розчини необхідних їм органічних речовин. Це приклад взаємовигідних відносин між різними організмами....

Бактерії: будова та процеси життєдіяльності

6 Клас

Усі організми, які населяють нашу планету, можна поділити на дві великі групи. Клітини одних, таких як рослини, тварини, гриби, мають ядро. Тому їх називають ядерними, або еукаріотами (від грец. еу - добре та каріон - ядро). Натомість клітини бактерій ядра не мають. Їх називають доядерними, або прокаріотами (від грец. про - перед та каріон - ядро). Бактерії надлежать до прокаріотів. Це найбільш просто організовані істоти. Вони поширені скрізь, де тільки можливе життя. Оселяються на поверхні або всередині інших організмів (людини, тварин, рослин, грибів), мешкають у ґрунті, прісних і солоних водоймах. Цікаво знати, що в 1 г ґрунту можуть існувати мільйони клітин бактерій. В 1 мл води забруднених водойм та повітря їхніх клітин налічують сотні тисяч. Спори бактерій знайдено в повітрі на висоті десятків кілометрів над поверхнею Землі. Є види бактерій, здатні оселятися навіть там, де немає кисню. Є види, поширені в гарячих джерелах, температура води в яких сягає +90 °С. Деякі види бактерій виявлено в нафтоносних шарах на глибині кількох кілометрів. Які особливості будови клітин бактерій? Бактерії дуже дрібні. Розміри їхніх клітин зазвичай становлять від 0,0005 до 0,005 мм. Як і клітини рослин, і тварин, клітини бактерій оточені клітинною мембраною (пригадайте особливості її будови). Зовні від клітинної мембрани розташована клітинна оболонка. До складу клітинної оболонки бактерій входить не целюлоза, а інша органічна речовина (мал. 67)....

Одноклітинні гриби - дріжджі

6 Клас

Які організми називають грибами? Ви вже знаєте, що гриби об’єднують в окрему групу. Пізніше ми детальніше розглянемо особливості будови, процесів життєдіяльності та різноманітність цих організмів. Тепер лише пригадаємо, що гриби, на відміну від рослин, не здатні до фотосинтезу. Вони можуть споживати лише розчини органічних речовин. Клітина грибів має щільну клітинну оболонку подібно до клітин рослин. До її складу входить особливий вуглевод - хітин. Серед грибів є як багатоклітинні, так і одноклітинні. На цьому уроці ми ознайомимося з одноклітинними представниками грибів - дріжджами. На відміну від більшості грибів, вони не утворюють грибних ниток. Клітини дріжджів мають кулясту або овальну форму (мал. 65, Б). Дріжджі можуть мешкати у водоймах, а на суходолі надають переваги місцям, багатим на цукри. Це може бути поверхня плодів і листків, нектар квіток тощо. Небагато представників дріжджів трапляється у ґрунті. Найбільш відомі серед дріжджів - цукрові, або пекарські, дріжджі. Розмножуються цукрові дріжджі так званим брунькуванням (мал 66). При цьому від материнської клітини відокремлюється дрібніша дочірня - брунька. В інших представників дріжджів можливе розмноження й шляхом поділу клітини навпіл. За сприятливих умов (підвищена температура, достатня кількість цукрів, кисню) пекарські дріжджі здатні так швидко брунькуватись, що утворюють ланцюжки клітин. Клітини в таких ланцюжках тримаються не досить міцно. Тому вони легко можуть відокремлюватись одна від одної. Кожна материнська клітина може дати початок 20-30 брунькам....

Навігація