Українська література 7 клас Авраменко 2020
- 10-01-2023, 00:51
- 421
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
Алегорія — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями. Архаїзми — слова, які вийшли з активного вжитку. Балада — невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом і співчутливо-сумним звучанням. Вільний вірш — поезія з неримованими рядками. Героїко-романтична повість — це повість, у якій зображено героїчні вчинки виняткового героя в надзвичайних обставинах. Гумор — відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні. Драматичний твір — твір, призначений для постановки на сцені. Експозиція — місце у творі, де читач ознайомлюється з часом, місцем подій, персонажами ще до початку конфлікту; уведення в ситуацію, у якій визріває конфлікт. Епічний твір — розповідний твір, у якому життя змальовується у формі авторської розповіді про людей та їхні вчинки. Зав'язка — частина художнього твору, у якій зображено перше зіткнення героїв. Ідейний зміст — це сукупність ідей твору. Ідея художнього твору — це основна думка про зображені у творі життєві явища, висвітленню якої підпорядковано всі картини й образи. Історична повість — повість, побудована на історичному сюжеті, у якому широко відтворені певна епоха та її діячі.... |
Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 р. в м. Кіцмані Чернівецької області. Він змалку мав великий потяг до музики: уже в п'ятирічному віці почав опановувати гру на скрипці в музичній школі. А в 15 років Володя створив шкільний ансамбль «Буковинка», для якого написав свої перші пісні. Зі своїм творчим колективом здобув перемогу в багатьох музичних конкурсах. Коли хлопець закінчив школу, його родина переїхала до Чернівців. Тут Володимир вступив до медичного інституту. Саме під час навчання у виші він написав пісні «Червона рута» і «Водограй», з якими прославився на весь світ. Навесні 1972 р. розпочався львівський період у житті Володі: він вступив на підготовчий композиторський факультет Львівської консерваторії і перевівся на IV курс Львівського медичного інституту. Молодий композитор створив багато пісень, які відразу стали хітами: «Я — твоє крило», «Два перстені», «Балада про мальви», яку виконала вже відома на той час Софія Ротару. В. Івасюк став лауреатом міжнародного фестивалю естрадної пісні «Сопот-74» (Польща). У видавництві «Музична Україна» вийшла друком збірка пісень В. Івасюка «Моя пісня». Він працював над створенням платівки-«гіганта», право на яку в той час мали лише члени Спілки композиторів, а Володя тоді був звичайним студентом консерваторії. Тож «гігант» давався йому дуже важко, але коли він вийшов у світ, то розлетівся вмить. І не дивно, адже й нині, через десятки років, пісні В. Івасюка співають люди різних поколінь.... |
Найвідоміші твори: «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу»; «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»; «Галуна-Лалуна, або Іван Сила на острові Щастя». Олександр Гаврош народився 26 березня 1971 р. в м. Ужгороді. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, де навчався на журналіста. Нині працює в засобах масової інформації. Захоплюється літературою, історією та кіно. Один з найцікавіших творів О. Гавроша — «Неймовірні пригоди Івана Сили». У цій повісті ви дізнаєтеся про життя нашого земляка Івана Фірцака, який свого часу став найсильнішою людиною у світі. НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ІВАНА СИЛИ Повість (Скорочено) Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні, на ймення Іван Сила, прибуває на залізничний вокзал столиці. Його попутником був дядько Микульця. На вокзалі вони стали свідками того, як троє крамарів наздогнали й били маленького злодія Міху Голого, який украв булку. Іван визволив хлопця, а той дав здорованеві адресу, де можна було влаштуватися на роботу. На другий день Іван уже працював вантажником на вокзалі.... |
Олена Теліга народилася 21 липня 1907 р. в м. Петербурзі. Ще дівчинкою переїхала на батьківщину батьків — до м. Києва, де батько став міністром Української Народної Республіки. Тут вона навчалася в гімназії. Через складну політичну ситуацію її родина вимушена була виїхати до Чехії, де Олена закінчила університет. Потім у її житті була Польща й знову Україна. Твори О. Теліги, на думку літературознавців, нагадують поезії Лесі Українки. Її лірична героїня така ж сильна, життєрадісна, упевнена у своїх силах оптимістка й патріотка. Прочитайте кілька віршів поетеси й знайдіть у них ці людські чесноти. Людей, які з різних причин покинули рідний край і переїхали в іншу країну для постійного чи тривалого проживання, називають емігрантами. О. Теліга й О. Ольжич жили в еміграції, їх прихистила Прага — столиця Чехії.... |
Олег Ольжич (справжні ім'я та прізвище Олег Олександрович Кандиба) народився 8 липня 1907 р. в м. Житомирі. Він син відомого письменника Олександра Олеся, з творами якого ви ознайомилися в 5 класі (оповідь «Ярослав Мудрий» і драма-казка «Микита Кожум'яка»). Навчався в Карловому університеті (м. Прага, Чеська Республіка), читав курс лекцій з археології в Гарвардському університеті (м. Кембридж, США). У своїх поетичних творах О. Ольжич стверджує, що український народ творчий, відважний і здатний на самопожертву, він закликає кожну людину йти за велінням свого серця. Сила духу, романтичний максималізм, життєва ініціатива властиві й самому поету, і ліричному герою вірша «Господь багатий нас благословив». Вірші митця сповнені патріотичних мотивів. Він уславлює лицарство, честь воїнської звитяги та самопожертву. Його ліричний герой — сильна особистість, у чому ви переконаєтеся, коли прочитаєте поезію «Захочеш — і будеш...» із циклу «Незнаному воякові». За участь у національних визвольних змаганнях 36-річний поет загинув від катувань 10 червня 1944 р. в німецькому концтаборі «Заксенгаузен».... |
Любов Пономаренко народилася 25 травня 1955 р. в с. Іванківцях, що на Чернігівщині. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. Миколи Гоголя. Усе життя письменниці пов'язане з філологією: працювала вчителем російської мови й літератури, у редакціях газет Чернігівщини та Полтавщини. Нині письменниця живе в м. Гребінці Полтавської області. Твори Л. Пономаренко передовсім вражають небуденним внутрішнім напруженням та енергетикою, у них авторка досліджує складні питання сьогоднішнього буття, тонко відчуває людську душу. Пропонуємо вам ознайомитися з незвичайним твором Л. Пономаренко — «Гер1 переможений». Події, зображені в ньому, відбуваються в повоєнній Україні, зруйновані міста якої відбудовували переможені німецькі солдати. Авторка порушила важливу проблему, яка схвилює навіть найчерствішу душу. В оповіданні йдеться про любов до людей. Отож, прочитавши цей цікавий і зворушливий твір, поміркуйте над тим, що для людини найцінніше. Полонені німці зводили цей квартал з любов'ю і розпачем. Спочатку вони тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлото, шнель!» Вони не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м'язи й не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полоненими про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига. Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре пам'ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, повернувшись до нас, усміхався: «Гут... кіндер... гут». А коли німців повели в барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели на роботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як стукали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх і гиркав охоронець.... |
Найвідоміші твори: трилогія «Марійка і Костик», «Залюблені в сонце ("Друга історія Марійки і Костика”)» і «Аргонавти ("Третя історія Марійки і Костика”)» — для дітей; романи «Інфекція», «Тотем», збірки есе «Канатоходці» і «Аналіз крові» — для дорослих. Степан Процюк народився 13 серпня 1964 р. в с. Кутах Бродівського району (нині Буський район), що на Львівщині. Закінчивши Івано-Франківський педагогічний інститут, майбутній письменник вибирає собі наукову стезю — вступає до аспірантури в Києві й здобуває ступінь кандидата філологічних наук. Потім викладає українську літературу в Прикарпатському університеті в Івано-Франківську. С. Процюк пише як віршовані, так і прозові твори. Одна з яскравих граней його таланту — література для підлітків. Великої популярності набула трилогія про Марійку й Костика, третю частину якої — «Аргонавти» — пропонуємо вам прочитати. Події розгортаються в маленькому українському місті Старомихайлівці. Герої твору зустрічаються, ведуть романтичні розмови, освідчуються одне одному, переживають різні житейські труднощі. А які ж саме? Відповідь шукайте в самому творі. Але перед тим прочитайте інформацію про аргонавтів. До речі... Аргонавти — учасники морського походу в Колхіду — західну частину Закавказзя. Тут вони мали знайти золоте руно. Аргонавти вирушили на кораблі «Арго». Їхнім ватажком був Ясон — давньогрецький герой. Переживши безліч пригод, вони виконали завдання і повернули руно в Грецію. А заволодіти золотим руном Ясону допомогла чарівниця Медея — донька колхідського царя Еета, з якою потім Ясон одружився.... |
Найвідоміші твори: збірка поезій «Лебеді материнства»; казки «Цар Плаксій та Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки»; збірка оповідань і новел «Вино з троянд». Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1995, посмертно). Василь Симоненко народився 8 січня 1935 р. в с. Біївцях на Полтавщині. Батько залишив сім'ю, тому майбутній письменник зростав у неповній родині. Зверніть увагу на рік народження В. Симоненка. Цей рік свідчить про те, що дитинство його припало на часи Другої світової війни й післявоєнні роки. Незважаючи на це, хлопець закінчив школу із золотою медаллю, потім вступив на факультет журналістики Київського університету, після закінчення якого працював у газетах, а також займався літературною творчістю. У його доробку є казки, вірші, оповідання та новели. Відомий письменник О. Гончар назвав В. Симоненка «лицарем на білому коні» в українській літературі. У давнину лицарем іменували середньовічного феодала, який належав до військово-дворянського стану, а нині цим словом характеризують самовідданого й благородного захисника кого- або чого-небудь, виховану й підкреслено чемну людину. Промовистою є і така цитата цього письменника: «Серед літераторів трапляються такі, чия творчість стає мовби частиною нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, і помислів, що ними живемо... Симоненко такого типу поет. За такими читач вимірює свої емоції, свої заповітні думи».... |