Войти
Закрыть

Територіальна поведінка

7 Клас

Територіальною називають поведінку, яка пов’язана з поділом території на окремі ділянки. Вони можуть бути постійними або тимчасовими, індивідуальними або груповими (загальна територія стада, зграї, сім’ї тощо). Розміри та структура ділянок можуть сильно відрізнятися в різних видів тварин. Територіальна поведінка включає маркування, або мічення, меж ділянки та її охорону від інших тварин свого виду. Птахи позначають свою територію переважно звуковими сигналами - співом. Ссавці - пахучими та візуальними мітками. Це можуть бути екскременти, витоптані ділянки, подряпини на корі дерев тощо. Здебільшого трапляється поєднання різних типів міток. Наприклад, бурі ведмеді обприскують сечею дерева, труться об них, дряпають і гризуть кору (мал. 235), а також роблять заглибини в землі. Мітки, якими тварини позначають межі території, несуть інформацію про її хазяїна і дають можливість оцінити шанси на перемогу в конфлікті з ним тваринам, що наближаються до території, яку вже зайнято. Так, ведмеді оцінюють розміри хазяїна території за висотою подряпин на корі....

Репродуктивна поведінка тварин

7 Клас

Яку поведінку тварин називають шлюбною? Ви вже знаєте, що для тварин характерні два основних типи розмноження: статеве та нестатеве. Статеве розмноження може супроводжуватися винятковою різноманітністю форм поведінки, спрямованої на пошук партнера, утворення пар, упізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Тварини, які живуть у природних районах з вираженою зміною сезонів року, наприклад в Україні, мають річний цикл розмноження. Шлюбна поведінка зазвичай розпочинається з пошуку статевого партнера. Для цього тварини використовують сигнали різноманітної природи: хімічні, звукові, зорові. Шлюбні сигнали жуків-світляків належать до зорових демонстрацій (мал. 229). Літаючи, самці виробляють спалахи світла. Самки реагують на сигнали самця коротким спалахом. Самець відповідає на сигнал самки, наближаючись до неї, і пара продовжує обмінюватися сигналами доти, доки самець не підлітає і не спаровується із самкою. Винятком є тварини, які ведуть сидячий спосіб життя, наприклад коралові поліпи. У них репродуктивна поведінка полягає у більш-менш одночасному викиданні статевих продуктів (мал. 230). Ця синхронізація часто забезпечується хімічними сигналами. Спаровуванню більшості тварин передує етап залицяння. Це сприяє відбору найвідповіднішого партнера, крім того, перешкоджає міжвидовому схрещуванню. Залицяння — обмін спеціальними сигналами — демонстраціями. Залицяння у тварин може включати підношення корму, як у крячок, демонстрацію оперення, як у павича, зведення споруд, як в альтанкових птахів (мал. 231), токування у глухаря та інше. Зазвичай активною стороною під час залицяння є самець, а пасивною - самка. Тобто самців вибирають самки. Це пов’язано з тим, що саме на самку зазвичай лягає основна турбота про нащадків....

Форми поведінки тварин

7 Клас

• Індивідуальна поведінка включає різноманітні поведінкові акти, спрямовані на виживання і життєзабезпечення окремої особини. Основні з них такі: пересування; дослідницька активність; харчова поведінка; поведінка, спрямована на підтримання температури тіла; захист від ворогів; догляд за чистотою тіла; потреба у грі; використання знарядь. Пересування - переміщення тварини в просторі для виконання будь-яких пристосувальних функцій (мал. 221). Дослідницька активність - комплекс поведінкових актів, які знайомлять тварину з навколишнім середовищем. Досліджуючи свою територію, тварина отримує уявлення про місцезнаходження харчових та інших ресурсів (мал. 222), потенційних партнерів для парування і місць, де можна сховатися від хижаків.' Харчова поведінка - складний комплекс рухів, спрямованих на знаходження, схоплювання, утримання здобичі. Для прикладу ознайомимося з харчовою поведінкою личинки мурашиного лева, який трапляється по всій Україні. Цю комаху названо так через її поведінку. Личинка мурашиного лева викопує в піску конічну ямку - своєрідну лійку, викидаючи пісок головою (мал. 223). Вона закопується в центрі лійки, виставляючи назовні лише щелепи, і чекає на здобич - різних комах, найчастіше мурашок. Якщо здобич намагається вибратися з лійки, личинка кидає їй під ноги пісок. Піщинки збивають жертву з ніг, і вона скочується на дно пастки. Личинка встромляє у здобич свої серпоподібні щелепи і впорскує в неї травні соки, після чого висмоктує перетравлений вміст (пригадайте, яким ще тваринам притаманне позакишкове травлення)....

Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин

7 Клас

Які є способи орієнтування тварин? Під час орієнтування у просторі тварини використовують різноманітні подразники: зорові, звукові, нюхові тощо. Однією з найдосконаліших «навігаційних» систем є ехолокація, за якої тварина видає високочастотні звукові сигнали та виявляє предмети за відлунням, що відбивається від них. Такий самий принцип військові використовують у радіолокаторах. Чому тварини для ехолокації використовують саме високочастотні звуки (ультразвук)? Зазвичай природні звуки мають більш низьку частоту, тому не заважають під час ехолокації. Прості форми ехолокації, коли тварини використовують її переважно для орієнтації у просторі, використовують метелики-совки, птахи гуахаро й деякі салангани (мал. 217). Досконаліші форми ехолокації властиві зубатим китоподібним і кажанам. Вони її використовують, крім орієнтування, також і для полювання (див. мал. 196). Здатність до орієнтування яскраво проявляється під час хомінгу - здатності тварини за певних умов повертатися зі значної відстані на свою ділянку проживання. Хомінг (від англ. хоум — дім) — інстинкт повернення додому. Найяскравіше інстинкт повернення додому проявляється у голубів. Тому люди тривалий час використовували голубів для листування. За багато сотень років було створено породу поштових голубів, яким властивий дуже високий рівень хомінгу. Альбатроси, завезені від гніздової території за 2000-6000 км, повертаються до своїх гнізд, пролітаючи в середньому по 200-500 км на день....

Вроджена і набута поведінка тварин

7 Клас

У поведінці тварин, зазвичай, виділяють дві основні складові: вроджену та набуту. Між ними немає чіткої межі: більшість поведінкових реакцій тварин, безсумнівно, містить і вроджені, і набуті елементи. Про можливість спадкової передачі особливостей поведінки від батьків до нащадків відомо давно. Під час розведення сільськогосподарських і домашніх тварин людина навчилася отримувати бажані комбінації ознак поведінки в нових порід. Розгляньте малюнок 213. Порівняйте поведінку наведених на ньому порід собак. Доповніть перелік власними прикладами. Набутими є всі форми поведінки, які формуються як результат індивідуального досвіду тварини під час научіння. Научіння — це зміна індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду, тобто взаємодії тварини з навколишнім світом. Научіння може бути як короткочасним, так і постійним, а його стійкість залежить від пам’яті - здатності зберігати та використовувати інформацію з попереднього досвіду. Без пам’яті научіння неможливе. Обидві складові (вроджена та набута) важливі в процесі формування поведінки тварини. Перевага вродженої поведінки, наприклад відсмикування лапки від гарячого або гострого предмета, полягає в тому, що ця дія відбувається дуже швидко й зазвичай безпомилково. Це істотно знижує імовірність фатальних помилок, які могла б допустити тварина, якби їй доводилося вчитися уникати вогню або запаюватися від хижака. Крім того, вроджена поведінка зменшує затрати часу та енергії на научіння....

Поведінка тварин у природі та методи її вивчення

7 Клас

Поведінка — це спрямовані дії організму у відповідь на внутрішні чи зовнішні подразники (голод, захист, турбота про нащадків тощо). Поведінка може бути різною: від найпростіших рухів, наприклад до джерела світла, до шлюбних ігор і захисту території. Як один з найважливіших способів активного пристосування тварин до різноманіття умов навколишнього середовища поведінка забезпечує виживання й успішне відтворення виду. Люди почали вивчати тварин ще в сиву давнину. Їхнє існування часто залежало від успішного полювання, тому важливо було знати особливості способу життя і повадки тварин (мал. 205). Ці знання також сприяли прирученню тварин і подальшому розвитку скотарства. Пізніше люди почали вивчати поведінку тварин, щоб краще зрозуміти самих себе. Адже цікаво, яке співвідношення того, що ми отримуємо у спадок від батьків, і набутого в результаті власного навчання; як визначити ту межу, де закінчується схожість людини з твариною і починаються її суто людські якості! Яка наука вивчає поведінку тварин? Поведінку тварин вивчають фахівці з різноманітних (переважно біологічних) спеціальностей - зоологи, фізіологи, психологи, генетики, еволюціоністи тощо. Але найбільший внесок, звісно, етологів....

Розвиток тварин

7 Клас

Кожному виду тварин притаманний індивідуальний розвиток. Це розвиток особини від її народження до завершення життя. Так забезпечується неперервність поколінь, існування як окремих видів, так і життя на нашій планеті загалом. В індивідуальному розвитку тварин виділяють зародковий і післязародковий періоди. Що відбувається під час зародкового розвитку тварин? Зародковий період індивідуального розвитку - це час, коли новий організм (зародок) розвивається всередині материнського або всередині яйця. Він завершується народженням: виходом з материнського організму або з оболонок яйця поза ним. У процесі зародкового розвитку тварин виділяють кілька послідовних етапів. Спочатку відбувається послідовний поділ зиготи та формування одношарового багатоклітинного зародка (мал. 203, 2-4). У подальшому в зародка закладаються два або три шари клітин - зародкових листків. Спочатку утворюються два шари клітин: зовнішній та внутрішній (мал. 203, 5). На цьому етапі завершується ембріональний розвиток кишковопорожнинних. У більшості тварин згодом настає етап формування третього (середнього) зародкового листка (мал. 203, 6). Отже, подібні між собою клітини одношарового зародка згодом дають початок різним типам клітин різних зародкових листків. Це відбувається внаслідок диференціації клітин. Які особливості післязародкового розвитку тварин? Післязародковий розвиток тварин починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, розвивається, набуває здатності до розмноження. В організмів деяких видів після розмноження настає смерть (комахи-одноденки, лососеві риби - кета, горбуша тощо). В інших організмів (більшість хребетних тварин, річковий рак, деякі комахи, павукоподібні, молюски) здатність до розмноження зберігається певний час. Після її втрати смерть у таких організмів настає не відразу, а через деякий час (від кількох днів у комах до кількох років і десятків років у великих ссавців тощо). Цей час має назву період старіння, коли знижується рівень обміну речовин, в організмі відбуваються необоротні зміни....

Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин

7 Клас

Які є типи нестатевого розмноження тварин? У деяких груп тварин за нестатевого розмноження від материнського організму відокремлюються групи нестатевих клітин. Такий тип нестатевого розмноження ще називають вегетативним (порівняйте з вегетативним розмноженням рослин). Поширеним способом вегетативного розмноження є брунькування, під час якого від материнського організму відокремлюється один або кілька багатоклітинних утворів - бруньок, що згодом розвиваються в самостійні організми (поліпи кишковопорожнинних, деякі кільчасті черви) (мал. 198, 1). Коли ж бруньки залишаються зв’язаними з материнським організмом, утворюються колонії (наприклад, коралові поліпи) (мал. 198, 2). Ще один спосіб вегетативного розмноження - фрагментація. При цьому від тіла може відокремитися один або кілька фрагментів, з яких потім відновлюються цілісні організми. Так, багатощетинковий черв - додекацерія - може розпадатись на окремі сегменти. Кожен з них згодом відбруньковує по чотири дочірні особини (мал. 199). Регенерація - процес відновлення організмом втрачених або ушкоджених частин, а також відтворення цілісного організму з певної його частини. Завдяки процесам регенерації в організмі постійно замінюються клітини, термін функціонування яких вичерпано (залозисті клітини кишкового епітелію, клітини крові тощо). Відновлювати цілісні органи здатні багатощетинкові та малощетинкові черви, деякі ракоподібні (наприклад, краби), голкошкірі. Серед хребетних тварин регенерацію цілісних органів спостерігають у хвостатих амфібій (регенерація кінцівок, хвоста, очей, деяких внутрішніх органів), ящірок (відновлення відкинутої частини хвоста) (мал. 200)....

Органи чуття тварин

7 Клас

На організм тварин постійно діють різноманітні чинники навколишнього середовища (світло, звуки, тиск, запахи, температура, вологість та інші). Усі ці чинники можуть бути подразниками. Їх сприймають рецептори організму. Зазвичай це закінчення чутливих нервів або спеціалізовані клітини. Вони перетворюють сприйняті подразники на нервові імпульси, які від рецепторів далі передаються до відповідних нервових центрів. Реакцію організму у відповідь на подразнення, що відбувається за участі нервової системи, називають рефлексом. За допомогою рефлексів організм тварини дуже швидко реагує на відповідні зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища. Ознайомимося з проявами подразливості у тварин, виконавши таке дослідження. 1. Покладіть живого дощового черв’яка на аркуш паперу. Пінцетом торкніться до його тіла, дослідіть реакцію на дотик. 2. Спрямуйте за допомогою дзеркальця промінь світла на тіло черв’яка. Чи змінився його рух? За наявності акваріума можна дослідити реакції риб на світло, постукування по стінці акваріума, корм. Маючи черепаху, можна дослідити її реакції на корм, перешкоду під час її руху, постукування по панциру тощо. З морською свинкою можна провести дослідження щодо годування різними кормами - їстівними та неїстівними, реакцію на сонячний зайчик, на дотик тощо. Рецептори можуть бути розташовані поодиноко в певних тканинах тіла тварини або входити до складу спеціалізованих органів чуття: зору, слуху, рівноваги, нюху, смаку, дотику тощо....

Практична робота 6 (виконується на вибір учителя). Порівняння будови головного мозку хребетних тварин (на муляжах/моделях)

7 Клас

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: муляжі та малюнки головного мозку хребетних тварин: риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців. Хід роботи 1. Розгляньте муляж та/або малюнок головного мозку риб. Знайдіть передній, проміжний середній, довгастий мозок і мозочок. Визначте, які із цих частин головного мозку краще розвинені. 2. Розгляньте муляж та/або малюнок головного мозку жаби. Знайдіть усі його частини. Порівняйте ступінь розвитку різних частин мозку жаби і риби. 3. Розгляньте муляж та/або малюнок головного мозку ящірки. Знайдіть усі його частини. Порівняйте ступінь розвитку різних частин головного мозку ящірки і жаби. Які ускладнення будови головного мозку ящірки порівняно з таким жаби? Чим їх можна пояснити? 4. Розгляньте муляж та/або малюнок головного мозку птаха. Знайдіть усі його частини. Порівняйте ступінь розвитку різних частин головного мозку птаха і ящірки. Які частини головного мозку птаха розвинені краще? Поясніть чому....

Навігація