Войти
Закрыть

Профілактика захворювань нервової системи

8 Клас

Які бувають порушення діяльності нервової системи людини? Причинами порушень діяльності нервової системи можуть бути різні зовнішні впливи: механічні травми та електричне ураження центральних і периферичних структур нервової системи (ушкодження спинного мозку, струс головного мозку, руйнування нервів), перегрівання та переохолодження організму (запалення нервів, оболонок спинного та головного мозку), інфекційні захворювання, спричинені вірусами, бактеріями тощо (енцефаліт, менінгіт), дія різних отрут. Їх можуть спричинити й порушення нормального функціонування організму: погіршення або припинення кровопостачання певної ділянки нервової системи, голодування, нестача вітамінів, особливо групи В. Порушення узгодженості між симпатичною і парасимпатичною нервовою системою може призвести до запаморочень. Множинне запальне ураження периферичних нервів має назву поліневрит. На функціонування нервової системи згубно впливає нестача кисню, що виявляється в загибелі нейронів, порушенні зв’язків між ними та уповільненні рефлексів. Ось чому потрібні прогулянки, ігри та заняття спортом на свіжому повітрі. Така діяльність також необхідна для відпочинку нервової системи під час розумових та емоційних навантажень. Украй негативно впливають на нервову систему вживання алкоголю, наркотиків, куріння. Алкоголь, руйнуючи мембрани нейронів, призводить до загибелі частини нервових клітин, зокрема кори головного мозку та мозочка, порушує проведення нервового імпульсу по нервах, передачу нервових імпульсів від нервів до м’язів. У результаті погіршується координація рухів, слабшають кінцівки, виникає тремтіння м’язів, настає розумова неповноцінність....
0 Переглянути

Соматична та вегетативна нервова система

8 Клас

Які функції соматичної нервової системи? Ви вже знаєте, що за функціональними властивостями нервову систему поділяють на соматичну і вегетативну (або автономну). Соматична нервова система охоплює ті відділи центральної і периферичної нервової системи, які іннервують опорно-руховий апарат і забезпечують чутливість нашого тіла (дотикову, больову, температурну). Соматична нервова система виконує такі функції: збирає інформацію від органів чуття і спрямовує її до центральної нервової системи; передає нервові імпульси від центральної нервової системи до скелетних м’язів, керуючи різноманітними рухами нашого тіла. Виконання людиною різноманітних рухів пов’язане з роботою рухових нейронів. Ці нервові клітини з довгим аксоном передають сигнали із центральної нервової системи до робочих органів, зокрема до скелетних м’язів. Рухові нейрони розташовані в різних ділянках центральної нервової системи: тіла одних містяться в головному мозку (наприклад, у руховій зоні кори великих півкуль мозку і ядрах стовбура головного мозку). Тіла інших - у передніх рогах спинного мозку, їхні аксони відповідно входять до складу спинномозкових нервів. Існує два види рухових функцій: підтримання пози і власне рух. У природних умовах виокремити їх одну від одної неможливо. Так, у здійсненні цілеспрямованих рухів руки або ноги беруть участь не лише рука чи нога, а й увесь тулуб. Саме тулуб спочатку повинен набути певного положення (пози). З іншого боку, для підтримання пози потрібно, щоб у відповідь на будь-які впливи, що порушують цю позу, відбувалися відповідні компенсаторні рухи....
0 Переглянути

Головний мозок людини: передній мозок

8 Клас

Стовбурова частина головного мозку спереду сполучається з переднім. До його складу входять проміжний і кінцевий мозок. Які будова і функції проміжного мозку? Основні складові проміжного мозку - таламус і гіпоталамус (підгорбова ділянка) (мал. 141). До цієї частини головного мозку підходять нервові волокна II пари черепно-мозкових нервів (зорові). Таламус - ділянка головного мозку, що становить собою скупчення сірої речовини у вигляді ядер. Вона охоплює основну частину проміжного мозку. Таламус відповідає за перерозподіл інформації. Ця інформація від різних органів чуття (за винятком рецепторів нюху) по висхідних шляхах надходить до ядер таламуса і далі - до кори великих півкуль кінцевого мозку. Таламус є центром больової чутливості, замикання умовних рефлексів, навчання. У таламусі можна виділити чотири основні ядра: одне з них перерозподіляє зорову інформацію, інші - ту, що надходить від рецепторів слуху, дотику, рівноваги. Після того як інформація від певних рецепторів надійшла у відповідне ядро таламуса, там відбувається її первинна обробка, тобто людина первинно відчуває температуру, певні зорові або слухові образи тощо. Таламус відіграє важливу роль у здійсненні процесів запам’ятовування. Його ушкодження може спричинити мимовільне тремтіння кінцівок у стані спокою, часткову втрату пам’яті, порушити мовну функцію та свідомість, а отже, здатність до навчання....
0 Переглянути

Головний мозок людини: стовбурова частина, мозочок

8 Клас

Головний мозок - вищий відділ нервової системи людини. Він, як і спинний, є частиною центральної нервової системи. Головний мозок міститься в мозковому відділі черепа й через великий потиличний отвір з’єднаний зі спинним. Як і спинний мозок, головний ззовні вкритий трьома захисними оболонками (м’якою, павутинною та твердою). Від нього відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. Маса головного мозку новонародженої дитини в середньому коливається від 330 до 400 г. Збільшення маси мозку людини триває до 20-25-го року життя. У дорослої людини маса мозку дорівнює приблизно 1350 г. У головному мозку, як і в спинному, є біла та сіра речовина. Біла речовина утворює його провідні шляхи, які зв’язують різні частини головного мозку між собою та зі спинним мозком. Сіра речовина утворює кору півкуль головного мозку і мозочка й у вигляді окремих скупчень - ядер - міститься всередині білої. Усередині головного мозку є чотири порожнини - шлуночки, які сполучаються між собою, з простором під павутинною оболонкою мозку та з каналом спинного мозку. Шлуночки заповнені рідиною, яка відіграє важливу роль у забезпеченні нормальної діяльності головного мозку. Ця рідина створює відносно постійний внутрішньочерепний тиск, разом із кров’ю забезпечує обмін речовин та здійснює захисну функцію....
0 Переглянути

Будова та функції спинного мозку людини

8 Клас

Яка будова спинного мозку? Спинний мозок розташований у каналі хребта, утвореному дугами хребців. Він має вигляд довгої трубки (мал. 136). У дорослої людини спинний мозок завдовжки 41-45 см і приблизно 1 см завтовшки. Його маса становить усього 30-32 г. Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове. Ці ділянки відповідають виходу нервів, які прямують до верхніх і нижніх кінцівок. Починається спинний мозок при основі черепа, де з’єднується з довгастим мозком (структурою головного мозку), а закінчується на рівні другого поперекового хребця пучком нервів, які відходять від нього. Тому він дещо коротший від хребта. Ви вже знаєте, що від спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів. Ділянку, від якої починається певна пара спинномозкових нервів, називають сегментом. У межах спинного мозку розрізнюють сегменти (мал. 136): шийні - від них беруть початок 8 пар спинномозкових нервів; грудні сегменти - 12 пар; поперекові сегменти - 5 пар; крижові сегменти - 5 пар; куприкові сегменти - 1 пара спинномозкових нервів. На поперечному зрізі спинного мозку можна побачити, що він складається з білої (розташована ззовні) та сірої речовини (міститься всередині). Волокна білої речовини з’єднують між собою різні ділянки спинного мозку та формують провідні шляхи, забезпечуючи двобічні зв’язки між ним та головним мозком....
0 Переглянути

Будова нервової системи людини. Центральна і периферична нервова система

8 Клас

Які будова та значення нервової системи людини? Нервова система - найскладніша і найважливіша система керування та зв’язку в організмі людини. За місцем розташування нервової тканини розрізняють центральну та периферичну її частини (мал. 133). Нервова тканина, розміщена в порожнині черепа та каналі хребта, складає центральну нервову систему. Це головний і спинний мозок. Центральна нервова система забезпечує взаємозв’язок усіх клітин, тканин та органів організму. Вона впливає на їхню діяльність та регулює процеси, що в них відбуваються. До того ж центральна нервова система забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем. За допомогою рецепторів центральна нервова система отримує інформацію про всі явища, що відбуваються у довкіллі та в самому організмі. Збудження, що надійшло до неї, там обробляється й у вигляді нервового імпульсу передається робочому органові. Нервова тканина, розміщена поза межами черепа та каналу хребта, утворює периферичну нервову систему. Це нерви, які відходять від головного та спинного мозку, а також їхні сплетіння і вузли. Нерви, що відходять від головного мозку, називають черепно-мозковими (їх 12 пар), а від спинного - спинномозковими (31 пара). Черепно-мозкові нерви іннервують органи чуття, деякі посмуговані м’язи, слізні та слинні залози. Спинномозкові нерви іннервують усі ділянки тіла людини, розташовані нижче шиї....
0 Переглянути

Терморегуляція в організмі людини. Захворювання шкіри та профілактика їх

8 Клас

Що таке терморегуляція і як вона здійснюється? Ви пам’ятаєте, що людина, як й інші ссавці та птахи, належить до теплокровних організмів, які здатні підтримувати на певному рівні сталу температуру тіла, що не залежить від температури довкілля. Це забезпечується досконалими механізмами терморегуляції, тобто врівноваженням процесів утворення тепла в організмі й віддачі його в навколишнє середовище. Терморегуляція — це узгоджена взаємодія в організмі процесів теплоутворення та тепловіддачі для підтримання температури тіла на певному рівні, відмінному від температури довкілля. Ви пам’ятаєте, що тепло в організмі утворюється постійно завдяки процесам розщеплення органічних сполук. Найінтенсивніше це відбувається в печінці та м’язах. У скелетних м’язах тепло утворюється лише під час їхнього скорочення. Саме тому навіть на великому морозі, коли ви бігаєте і стрибаєте, буває жарко. І навпаки, коли ви не рухаєтесь, то навіть за невеликого холоду починаєте тремтіти. Тремтіння - це особливі скорочення м’язів, які сприяють збільшенню кількості утворюваного тепла, а отже, є пристосувальною реакцією, яка протидіє зниженню температури тіла. До організму тепло може надходити також із зовнішнього середовища за умови, якщо його температура перевищує температуру тіла....
0 Переглянути

Будова шкіри та її функції

8 Клас

Яка будова шкіри? Шкіра - один з найбільших за площею органів нашого тіла. Загальна площа шкіри в дорослої людини становить у середньому близько 2 м2. Шкіра утворює зовнішній покрив тіла та розмежовує зовнішнє і внутрішнє середовище організму. Шкіра людини складається з трьох основних шарів: епідермісу, власне шкіри (дерми) та шару підшкірної жирової клітковини, який зв’язує шкіру з прилеглими до неї тканинами (мал. 129). Епідерміс - зовнішній шар шкіри, товщина якого в різних ділянках тіла різна: від 0,07 мм до 2,5 мм і більше. Найтовщий епідерміс у тих ділянках тіла, де найвищий механічний тиск на шкіру. Наприклад, на долонях, підошвах тощо. Епідерміс утворений багатошаровим епітелієм, верхній шар якого роговіє (тому його називають роговим) і поступово злущується. Замість злущених клітин у нижніх шарах епідермісу постійно утворюються нові. Цю його частину називають ростковим шаром. Тобто епідерміс здатний до самовідновлення. Повне оновлення епідермісу шкіри в людини триває близько 20 днів. Унаслідок носіння тісного взуття в людини можуть утворюватися мозолі, які є місцевим потовщенням рогового шару епідермісу. Дерма, або власне шкіра, утворена переважно волокнистою сполучною тканиною, завдяки еластичності якої шкіра здатна розтягуватися і не заважати рухам. У тому, що шкірі властива еластичність, ви можете переконатися самі. Відтягніть її, наприклад, на тильному боці кисті руки. Шкіра розтягнеться, але щойно ви її відпустите - набуде попереднього стану....
0 Переглянути

Захворювання органів сечовидільної системи та їхня профілактика

8 Клас

Порушення діяльності будь-якого з органів сечовидільної системи в результаті захворювання призводить до істотних змін у діяльності всього організму людини. Які найголовніші ознаки та симптоми порушення діяльності органів сечовидільної системи? Центральним органом сечовидільної системи є нирки, тому ураження їх є найнебезпечнішим для організму. Ознаки порушення діяльності нирок: поява набряків, тупий, ниючий біль у попереку (іноді раптовий і сильний) або в нижній частині живота, раптова «безпричинна» зміна кількості (чи дуже мало, чи дуже багато, ніж зазвичай) та кольору сечі, підвищений артеріальний тиск, головний біль, анемія і загальна слабкість. Поява будь-якого із цих симптомів є підставою для невідкладного звернення до лікаря. Визначальним у діагностуванні захворювань сечовидільної системи є лабораторний аналіз сечі. Основними доказами захворювань сечовидільної системи є поява в сечі еритроцитів, білків і підвищена кількість лейкоцитів. Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник можуть уражатися хвороботворними мікроорганізмами, які потрапляють у ці органи через кров з різних осередків інфекції в організмі, наприклад під час ангіни, захворювання зубів тощо. Якщо людина не дотримується правил особистої гігієни, хвороботворні мікроорганізми проникають через сечівник у сечовий міхур і звідти поширюються на інші органи сечовидільної системи, спричинюючи їхнє запалення....
0 Переглянути

Виділення кінцевих продуктів метаболізму - важливий етап обміну речовин. Будова сечовидільної системи людини

8 Клас

Ви вже знаєте, що у процесі обміну речовин утворюються кінцеві продукти, які далі вже не можуть бути використані організмом і мають бути видалені з нього. Серед них, зокрема, амоніак, сечова кислота, сечовина, вуглекислий газ. Ці речовини безперервно утворюються в клітинах, з них вони потрапляють у міжклітинну рідину, лімфу і далі - у кров. Вода - це особливий кінцевий продукт обміну речовин, бо її організм може використовувати для власних потреб. Але для підтримання сталості внутрішнього середовища її надлишки повинні постійно виводитися з організму, як і надлишки мінеральних солей. З організму виводяться також будь-які чужорідні та отруйні речовини, що надійшли ззовні. Фізіологічні процеси звільнення організму від кінцевих продуктів обміну, чужорідних та отруйних речовин, спрямовані на підтримання сталості його внутрішнього середовища, називають виділенням. В організмі людини процеси виділення забезпечують нирки, печінка, легені, кишківник і шкіра (мал. 124). Через легені виділяються вуглекислий газ, вода у вигляді пари (пригадайте, як добре це видно морозного ранку, коли ви поспішаєте до школи) та деякі леткі речовини. Частково видільну функцію виконують залози травної системи. Так, з організму видаляються не лише неперетравлені рештки їжі, а й кінцеві продукти обміну речовин (згадайте функції печінки), деякі отрути та шкідливі солі важких металів. Через потові залози виводяться переважно вода і розчинені в ній мінеральні солі....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 45 46 47 48 49 50 51 52 53 ... 107
Назад

Навігація