Войти
Закрыть

Походження та історичний розвиток життя

9 Клас

Найдивовижнішою планетою Сонячної системи є Земля. Її розташування в системі таке, що вона отримує достатньо тепла і світла, має багато води в рідкому стані, тиск біля поверхні такий, що можуть формуватися шари атмосфери, у складі літосфери містить різні хімічні елементи. І що найважливіше, всі три геологічні оболонки Землі пов’язані обмінними процесами, що створює сприятливі умови для життя. Як виникло за таких умов життя? ЗМІСТ Якими є світоглядні та наукові погляди на походження життя? Походження життя - одна з трьох найважливіших світоглядних проблем поряд з проблемами походження нашого Всесвіту і походження людини. Гіпотез походження життя на сьогодні існує багато, але у випадку кожної з них постає запитання про те, якими були перші найпростіші живі системи. Загальновизнаними властивостями найпримітивніших біосистем науковці називають наявність макромолекул (білків, полісахаридів й нуклеїнових кислот) і тих властивостей, що реалізуються за їхньою допомогою, а саме відкритість, упорядкованість, обмін речовин й енергії, саморегуляцію, самовідтворення та самооновлення. Як могли з’явитися такі біосистеми на Землі? У сучасному суспільстві існують різні погляди. Життя виникло завдяки божественному творенню (гіпотези креаціонізму), життя виникало неодноразово з неживої речовини (гіпотеза спонтанного зародження), життя існувало завжди (гіпотеза стаціонарного стану), життя занесене на нашу планету ззовні (гіпотеза панспермії), життя еволюціонувало на Землі з неживої природи (гіпотеза біохімічної еволюції) та ін. Сучасні наукові погляди про походження життя можна подати у вигляді таких положень. • Життя виникло на Землі мільярди років тому з неорганічної природи в два етапи: хімічної, або передбіологічної, еволюції (абіогенез) та біологічної еволюції (біогенез). • У теперішній час живе походить від живого. Повторне виникнення життя на Землі неможливе. Отже, у суспільстві існують найрізноманітніші погляди на походження життя, а в науці домінуючими є еволюційні погляди. Які основні етапи передбіологічної еволюції життя? Передбіологічна (хімічна) еволюція - це процес абіогенного синтезу макромолекул та утворення первісних біологічних систем. Цей процес відбувався впродовж мільярдів років у специфічних умовах під дією зовнішніх джерел енергії. Існує не менш ніж три гіпотези щодо умов, за яких з’явилося життя: в гарячих джерелах у підніжжя вулканів (підтвердженням є знахідки архей у джерелах Йеллоустонського...
0 Переглянути

Еволюція людини

9 Клас

«Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?» (1897-1898) - картина французького художника Поля Гогена (1848-1903), одне з найбільш знаменитих його творінь. Створена на Таїті, зберігається в Музеї витончених мистецтв у Бостоні, США. Хто ж така людина? ЗМІСТ Які особливості людини як біосоціального виду? Всі сучасні люди, які проживають на Землі, належать до одного виду - Людина розумна, латинська назва якого Homo sapiens. Цей вид розглядається як сукупність популяцій, що поєднані генним потоком між собою, дають плодюче потомство, займають певний ареал, мають пристосування до умов життя і спільне походження. Людина - біологічна істота, оскільки в неї наявні такі самі особливості, що й в усіх інших організмів. Це генетичний код, клітинна будова, процеси життєдіяльності, обмін речовин, енергії та інформації та ін. У системі органічного світу Людина розумна як біологічний вид належить до ссавців у межах типу Хордові. У людини, як і у всіх хордових, наявні хорда, зяброві щілини в глотці, нервова трубка (у зародковому розвитку) та ін. Як і всі ссавці, людина має диференційовані зуби, діафрагму, теплокровність, чотирикамерне серце, вигодовує малят молоком та ін. Людина - суспільна істота, наділена свідомістю, членороздільною мовою, другою сигнальною системою, абстрактним мисленням і високим рівнем розумової діяльності. Вона характеризується вмінням створювати різноманітні знаряддя праці для виготовлення знарядь праці. Це дає підстави людині займати найвищий щабель розвитку органічного світу. Завдяки здатності концентрувати й передавати набутий досвід наступним поколінням, у людини формується культура (лат. cultura- догляд, освіта) - сукупність усіх матеріальних і духовних цінностей усього людства, створених упродовж його історії. Поняття культура об’єднує в собі науку, освіту, мистецтво, мораль, уклад життя та світогляд. Основні відмінності людини від інших організмів пов’язані з трудовою діяльністю, прямоходінням і мовою. Так, у людини головний мозок має більші відносні розміри (близько 2 % від маси тіла), більшу поверхню півкуль великого мозку (близько 1 250 см2), домінує мозковий відділ черепа, слабкий розвиток надбрівних дуг, розвинутий підборідний виступ, хребет має характерні 4 вигини, грудна клітка сплощена спереду назад, таз розширений, склепінчаста стопа, розвинутий великий палець та ін....
0 Переглянути

Макроеволюція

9 Клас

Зяблики Дарвіна, або галапагоські зяблики (або в’юрки), - група птахів родини Вівсянкові ряду Горобцеподібні. Відомі тим, що саме види цієї групи Чарлз Дарвін зібрав у 1835 р. під час подорожі до Галапагоських островів. Нові види взяли початок від спільного материкового виду і в процесі еволюції стали відрізнятися один від одного за розміром та формою дзьоба, що дало їм змогу займати різні екологічні ніші. Як в еволюційній біології називають цю форму еволюції? ЗМІСТ Які особливості та форми макроеволюції? МАКРОЕВОЛЮЦІЯ - еволюційний процес, що приводить до виникнення надвидових груп. На відміну від мікроеволюції, яка відбувається в історично короткий час і доступна для безпосереднього вивчення, макроеволюція триває впродовж довгих грандіозних проміжків часу і недоступна для безпосереднього спостереження. У сучасній еволюційній біології макроеволюція розглядається як результат поступового накопичення та поєднання мікроеволюційних змін. Основними формамимакроеволюційних змін є дивергенція, конвергенція та паралелізм. Дивергенція (від. лат. diverto - відхиляюсь) - розвиток ознак відмінності в особин одного виду внаслідок пристосування до різних умов середовища. Відмінність ознак, що виникає в результаті цього явища, називається гомологією. Гомологічні органи — це органи, які подібні за будовою та походженням, але виконують різні функції (наприклад, кінцівки кита, кішки і людини (іл. 130), кореневище пирію і бульби картоплі. Прикладом дивергентної еволюції є поява рядів ссавців від спільного предка....
0 Переглянути

Популяція. Мікроеволюція. Вид. Видоутворення

9 Клас

ПОПУЛЯЦІЯ (лат. populatio - населення) - це сукупність особин одного виду організмів, які упродовж багатьох поколінь існують в межах певної території, вільно схрещуються і відносно ізольовані від інших популяцій виду. Умови життя в межах ареалу виду є неоднаковими в різних ділянках, що приводить до виникнення відмінностей між групами особин та формування популяцій. Головним чинником, що об’єднує особини в популяціях, є вільне схрещування (панміксія). Особини різних популяцій також можуть схрещуватися, але цьому, як правило, перешкоджають географічні (наприклад, річки, гори) та біологічні (наприклад, різний час розмноження) фактори. Будь-яка популяція організмів характеризується такими показниками, як чисельність, народжуваність, смертність, природний приріст та ін. Популяції можуть характеризуватися структурою: статевою, віковою, просторовою, етологічною та генетичною. Чому ж популяції є одиницею еволюції, а не окрема особина, як вважав Дарвін? Одна особина того чи іншого виду не здатна еволюціонувати, оскільки її набір генів не змінюється упродовж життя. В сучасному еволюційному вченні саме популяції розглядаються як «будівельний майданчик», арена еволюційних подій (іл. 126). Це пояснюється тим, що: • популяція завдяки спадковій мінливості складається з особин, які різняться за генотипом; • у популяції постійно діють чинники, що змінюють співвідношення частоти генотипів та алельних генів (генетичну структуру); • у популяції постійно існують взаємозв’язки між особинами й довкіллям, завдяки чому виживають і дають потомство тільки особини з корисними в даних умовах змінами....
0 Переглянути

Еволюційні чинники

9 Клас

Сонечко двокрапкове (Adalia bipunctata) має дві форми - чорну і червону. Науковці вивчали співвідношення червоних і чорних форм і встановили, що восени в популяціях переважає червона форма. Червоні сонечка краще розмножуються. Навесні у великій кількості трапляються чорні: вони краще зимують. Виявилося, що забарвлення пов’язане з обміном речовин. Чорні сонечка холодостійкіші, а червоні - плодючі. ЗМІСТ Які сучасні уявлення про чинники еволюції? ЕВОЛЮЦІЙНІ ЧИННИКИ - це зовнішні та внутрішні впливи, які приводять до еволюційних змін організмів та угруповань. Згідно із сучасними еволюційними поглядами чинники еволюції поділяють на рушійні та елементарні. Рушійні чинники еволюції мають спрямований закономірний характер, а елементарні - є чинниками-постачальниками еволюційного матеріалу та створюють умови перебігу еволюційних змін. Сучасними екологічними дослідженням встановлено, що: а) на кожному рівні організації живого є свої чинники еволюції; б) усі екологічні чинники, якщо вони діють зі сталою інтенсивністю або остання періодично змінюється, є водночас чинниками еволюції; в) стосовно популяції як одиниці еволюції розрізняють внутрішньовидові (міграції, хвилі життя) та міжвидові (симбіоз, конкуренція, виїдання та ін.) еволюційні чинники. Отже, чинники еволюції поділяють на рушійні та елементарні. Яке значення мають елементарні чинники еволюції? Елементарні чинники еволюції - це впливи, що спричиняють еволюційні зміни біосистем і мають неспрямований випадковий характер. До цієї групи належать дрейф генів, популяційні хвилі та ізоляція. Ізоляція - виникнення будь-яких перешкод, що порушують вільне схрещування й обмін спадковою інформацією. Основними формами ізоляції є географічна та екологічна. Географічна ізоляція є наслідком розмежування різних популяцій одного виду фізичними бар’єрами (горами, річками та ін.). Екологічна ізоляція пов’язана з розмежуванням різних популяцій одного виду різними екологічними умовами середовища існування (наприклад, рослини лучних трав певного виду можуть цвісти в різний час, залежно від весняної повені). Ізоляція як еволюційний чинник закріплює й підсилює утворені в популяціях генотипні відмінності....
0 Переглянути

Теорія еволюції

9 Клас

Теорія (від грец. теоріс - розгляд, дослідження) - система знань і уявлень про дійсність, що створюється в процесі пізнавальної діяльності людини. Теорії виконують ряд функцій, якими є світоглядна, пізнавальна, пояснювальна, методологічна, прогнозувальна. Зіставте природничі науки з теоріями, що є основою їхнього розвитку. Яке значення теорії еволюції для людини? ЗМІСТ Чим різняться існуючі теорії еволюції? ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ - система узагальнених знань, що пояснює механізми змін живих організмів, їхніх угруповань та причини утворення біорізноманіття на Землі у процесі еволюції. Перші цілісні теорії еволюції висунули на початку ХІХ ст. Еразм Дарвін та Жан Батист Ламарк. Великий вплив на формування еволюційної біології як самостійної галузі науки мала теорія еволюції Чарлза Дарвіна. В середині ХХ ст. формується синтетична теорія, окрім якої розвивалися альтернативні теорії еволюції. На сьогодні в еволюційній біології відомо декілька десятків теорій, серед яких виокремлюються: • телеологічні концепції еволюції - еволюція органічного світу відбувається не випадково, а за певною програмою, закладеною в якомусь невідомому нам генетичному коді Всесвіту або ж у творчій ідеї її Творця; • теорія еволюції Ламарка - уявлення про еволюцію як ступінчастий розвиток живого від простого до складного. Чинниками еволюції за Ламарком є: 1) внутрішнє прагнення до вдосконалення; 2) прямий вплив умов середовища через вправляння чи невправляння органів визначає мінливість організмів; 3) успадковуються лише набуті за життя особин корисні ознаки;...
0 Переглянути

Еволюція органічного світу

9 Клас

Чим різняться революційний і еволюційний розвиток? Ці поняття розглядають як протилежні. Революцію пов’язують з різкими змінами в житті суспільства, що супроводжуються іноді досить радикальними засобами. А що ж таке еволюція і якими є її ознаки? ЗМІСТ Які основні ознаки біологічної еволюції? Термін еволюція (від грец. еволюціо - розгортання) вперше ввів у науку швейцарський натураліст й філософ Шарль Бонне ще у 1762 р. Цим поняттям у сучасній біології позначають не лише кількісні, а й якісні зміни живого впродовж тривалих інтервалів часу. Біологічній еволюції притаманні такі найзагальніші ознаки. • Незворотність еволюції. Положення про незворотність еволюції на рівні видів уперше сформульовано Ч. Дарвіном: «Вид, який щезнув, ніколи не може з’явитися знову, навіть якби знову повторилися абсолютно тотожні умови життя - органічні й неорганічні». Нині ця закономірність доведена й на інших рівнях. Так, за допомогою моделювання еволюції білків на молекулярному рівні було показано, що нові мутації залежать від попередніх, і повернутися назад та видалити накопичені мутації без шкоди для білків стає все складніше. • Спрямованість еволюції на пристосування організмів до змін дії тих чи інших чинників. Результатом біологічної еволюції завжди є відповідність живої системи умовам її існування. • Рівневість еволюції, що прослідковується на кожному із рівнів організації життя: молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, біогеоценозному та біосферному. Біологічна еволюція перебуває в тісному взаємозв’язку з геологічної історією Землі, з дією космічних і геологічних сил та чинників навколишнього середовища....
0 Переглянути

Узагальнення теми 5. Закономірності успадкування ознак

9 Клас

1. У дрозофіл до числа поширених відносять мутації «жовте тіло» і «закручені крила». Їх можна спостерігати в природі й створити в лабораторії. Як називаються мутації, що виникають у лабораторних умовах? 5. С. М. Гершензон та його учні вирощували дрозофіл на середовищі, насиченому ДНК. Виявилося, що в таких колоніях масово виникають мутації, тоді як у пробірках, середовище яких містило різноманітні білки, мутації не спостерігалися. Який висновок було зроблено? А ДНК є «чистим аркушем» для виникнення мутантних генів Б ДНК є слабким джерелом енергії для дрозофіл В чиста ДНК є сильним біологічним мутагеном Г білки захищають клітини від мутацій 6. Наявність пігменту у волоссі людини домінує над альбінізмом. Чоловік і дружина - гетерозиготні за пігментацією. Яка ймовірність народження в них дитини-альбіноса?...
0 Переглянути

Медична генетика

9 Клас

Біотехнологія C6RISPR-Cas9 (генетики вимовляють як «гріспер») є революцією в молекулярній генетиці. Її запозичили у бактерій. Система CRISPR (від англ. Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats - скупчення розділених регулярними проміжками коротких симетричних повторів) слугує для внесення змін у геном, видалення чи коригування мутантних генів. Які перспективи цієї технології? ЗМІСТ Що є предметом досліджень медичної генетики? МЕДИЧНА ГЕНЕТИКА - це розділ генетики людини, що вивчає роль спадкових факторів у розвитку захворювань. Основним завданням цієї науки є виявлення, вивчення, лікування і профілактика спадкових захворювань. Спадкові захворювання - спадкові розлади організму, пов’язані з порушенням генетичного апарату (генів, цілісності хромосом чи кількості хромосом). Спадкові хвороби поділяють на генні, хромосомні та хвороби із спадковою схильністю. Генні хвороби - спадкові хвороби, спричинені генними мутаціями. Ці хвороби можуть бути домінантними аутосомними (полідактилія) (іл. 115) або рецесивними аутосомними (фенілкетонурія, хвороба Тея-Сакса), рецесивними зчепленими з Х-хромосомою (гемофілія, дальтонізм), зчепленими з Y-хромосомою (іхтіоз). Плейотропною дією одного гена пояснюється хвороба Марфана....
0 Переглянути

Мутації. Мутагенез

9 Клас

«Є понад 25 000 сортів троянд. Серед них - із пелюстками зеленого чи чорного кольору, з дуже великими й дуже малими квітками, колючі й без колючок. Є навіть такі, що пахнуть гвоздикою, гіацинтом, ваніллю... Але все то троянди!» Що спричиняє появу ознак, що їх людина закріплювала в селекції троянд? ЗМІСТ Яке наукове значення мутаційної теорії? Мутаційна теорія - розділ генетики, що вивчає причини, різноманітність та значення мутацій. Основні положення теорії мутацій були сформульовані голландським ботаніком Гуго де Фрізом (1848-1935). Розвиток теорії пов’язаний з дослідженнями таких учених, як Г. Д. Меллер, В. В. Сахаров, Г. А. Надсон, С. М. Гершензон та ін. Основою сучасної мутаційної теорії є такі положення. • Здатність утворювати мутації є універсальною властивістю всіх живих організмів • Мутації виникають раптово, стрибкоподібно і проявляються у вигляді ознак. • Мутації є спадковими і передаються наступному поколінню, якщо не спричиняють стерильність чи загибель організмів. • Ті самі мутації можуть виникати повторно і неодноразово. • Мутації проявляються по-різному й можуть бути генними, хромосомними й геномними, домінантними й рецесивними, соматичними й генеративними. • Мутації не мають спрямованості на дію чинників і можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними для організмів. • Мутації можуть бути спонтанними й індукованими. Індуковані мутації спричинені дією на організм мутагенних чинників. Сучасна мутаційна теорія має важливе значення для селекції, еволюційної біології, медицини, мікробіологічної промисловості, сільського господарства та ін. Отже, мутаційна теорія є важливим розділом сучасної генетики. Які види та наслідки мутацій? МУТАЦІЇ (від лат. mutation - зміна) - стійкі зміни генетичного апарату, які виникають раптово і призводять до змін тих чи інших спадкових ознак організму. Поняття мутація ввів у науку Гуго де Фріз. За характером спадкових змін генетичного апарату виокремлюють генні, хромосомні та геномні мутації. Генні мутації - стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням послідовності нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот. Порушення у структурі ДНК призводять до мутацій тільки тоді, коли не відбувається репарація. Генна мутація стосується, як правило, лише однієї ознаки або ознак, що визначаються одним геном. Генні мутації можуть бути домінантним (наприклад, меланізм у леопардів, укорочений хвіст у кішок (іл. 112), полідактилія у людини) і рецесивними...
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 56
Назад

Навігація