Войти
Закрыть

Чинники, що впливають на ріст і розвиток людини

10 Клас

Вам уже відомо, що під час ембріогенезу, а також у результаті постембріонального розвитку відбуваються зміни в організмі. Є чинники, що впливають на ріст і розвиток людини. Деякі з них мають спадковий характер. Інші є чинниками зовнішнього середовища та впливають лише в період своєї дії. Роль спадкових факторів. Для людини справедливі закони спадковості. Багато ознак (тип статури, колір очей, волосся, група крові тощо) визначається ще до народження (рис. 235). Ці ознаки називають жорстко детермінованими. На їх формування в процесі розвитку організму зовнішнє середовище майже не впливає. Однак більшість ознак не детермінована, і на її формування умови середовища впливають суттєво. Мають спадкову схильність, але визначаються значною мірою впливом зовнішнього середовища такі ознаки людини, як інтелект, зріст і маса тіла, сила і спритність м’язів, схильність до деяких захворювань тощо. Вплив негативних чинників на розвиток плода. Хоча формування органів і функціональних систем дитини в процесі ембріонального розвитку визначається генотипом, а плід відносно добре захищений від багатьох зовнішніх впливів і отримує через плаценту все необхідне для існування, багато факторів, що впливають на материнський організм, можуть впливати і на організм дитини, що розвивається. Деякі приклади цього ми наводили у параграфі 39....

Онкогенні фактори та онкологічні захворювання

10 Клас

Онкологічні захворювання є однією з актуальних проблем людства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на них припадає близько 13% усіх випадків смерті людей. Розуміння причин виникнення та пошук шляхів лікування цих захворювань є одним із провідних напрямів сучасної біомедицини. Механізм формування онкологічних захворювань. Як було зазначено раніше, багатоклітинні організми складаються з великої кількості клітин різних типів, які повинні узгоджено функціонувати. Нормальна діяльність зумовлюється програмою реалізації генетичної інформації, яку ми аналізували раніше. Проте ця інформація може зазнавати змін у результаті мутацій, що може спричинити різноманітні розлади в роботі клітин (рис. 231). Порушення їхньої взаємодії може призводити до неконтрольованого росту та формування з нащадків таких клітин пухлин. Пухлини можуть перетискати кровоносні судини, нерви та інші життєво важливі частини організму, зашкоджуючи нормальному функціонуванню та призводячи до його смерті. Від пухлини можуть відриватися поодинокі клітини, поширюватися з током крові та давати початок новим пухлинам - метастазам. За нормальних умов генетична сталість організму контролюється імунною системою, яка знищує змінені клітини в разі їх виникнення. Імовірність розвитку онкологічних хвороб залежить від низки чинників....

Особливості процесів регенерації організму людини. Трансплантація тканин та органів

10 Клас

Регенерація - процес відновлення організмом утрачених або ушкоджених складових. Регенерація трапляється від найпростіших до людини й протягом всього онтогенезу - від ембріона на стадії дроблення до найстаріших представників у популяції (рис. 226). Особливості процесів регенерації організму людини. Фізіологічна регенерація відбувається протягом усього життя організму. Вона характеризується оновленням клітин слизових оболонок, внутрішніх органів, різних тканин. Подібна регенерація постійно відбувається, наприклад, у покривному епітелії, у якому періодично спостерігається злущення ороговілих клітин із заміною їх клітинами внутрішніх шарів, що розмножуються. Аналогічним чином відбувається також розмноження та дозрівання в кістковому мозку еритроцитів, лейкоцитів тощо. У високодиференційованих клітинах, де регенерація за рахунок клітинного поділу неможлива, цей процес характеризується періодичним оновленням внутрішньоклітинних органел (клітини головного мозку, серця тощо). Відновна регенерація здійснюється у двох формах. У першому випадку некроз, що є наслідком патологічного процесу, поступово заміщується тканиною, ідентичною тій, що загинула, і місце пошкодження зникає безслідно. Такий вид регенерації називають повним. Подібна форма характерна для тих органів і тканин, у яких регенерація відбувається лише в клітинній формі (кістковий мозок, епідерміс, епітелій слизових оболонок тощо). Але в окремих випадках її можна спостерігати й там, де відновна регенерація відбувається як шляхом поділу клітин, так і за рахунок утворення внутрішньоклітинних складових. Ці зміни зникають у випадку одужання хворого, причому структура окремих клітин та тканин не відрізняється від норми. В інших випадках нормалізація функцій забезпечується за рахунок утворення клітин і внутрішньоклітинних складових не в місці пошкодження, а в тканинах, що розташовані поряд. Сама ж ділянка некрозу поступово заповнюється сполучною тканиною, що надалі перетворюється на рубець. Таку форму називають неповною регенерацією. Так, наприклад, у міокарді ділянки некрозу завжди утворюються з формуванням рубцевої тканини, а відновлення скоротливої функції серцевого м’яза забезпечується збільшенням кількості ядерних і цитоплазматичних складових у життєздатних клітинах....

Ембріогенез людини. Явище ембріональної індукції

10 Клас

Вам уже відомо, що перший етап онтогенезу багатоклітинних тварин - ембріогенез (ембріональний розвиток) - можна поділити на кілька періодів: дроблення, бластуляція, гаструляція, гістогенез (формування тканин) і органогенез (формування органів) зародка. Особливості ембріогенезу хордових тварин. Перший етап ембріонального розвитку називають дробленням. У цей час зигота послідовно ділиться шляхом мітозу. Особливість цього процесу полягає в тому, що під час інтерфази утворені клітини (їх називають бластомерами) не збільшуються в об’ємі (рис. 221). Усі утворені клітини зазнають поділу водночас, а тому після першого поділу зародок складається з 2 бластомерів, далі їх стає 4, потім 8, 16 і т. д. Утворені бластомери зрештою розташовуються по периметру сфери. У цей час зародок складається з одного шару клітин, усередині якого є порожнина. Цю стадію називають бластулою, а процес її утворення - бластуляцією. На наступній стадії зародок стає двошаровим - частина бластомерів формує внутрішній шар. Це може відбуватися в різні способи, один з яких - впинання частини зародка всередину. Цю стадію називають гаструлою, а процес - гаструляцією (рис. 221). Утворені шари клітин називають зародковими листками, зовнішній листок - ектодермою, внутрішній - ендодермою. Далі формується третій зародковий листок - мезодерма....

Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини

10 Клас

Репродуктивна медицина в останні роки здобула велику популярність, оскільки щораз більше пар не може самостійно зачати дитину та вдається до допомоги медиків. Репродуктивна медицина - це комплекс медико-біологічних знань і досвіду, спрямований на розв’язання проблеми дітонародження та планування сім’ї. Наразі репродуктивна медицина зробила крок уперед, завдяки чому з’явилися новітні методики, спрямовані на реалізацію репродуктивної функції пар, які не можуть зачати дитину природним шляхом. Доречно розглянути декілька сучасних методів репродуктивної медицини. Метод екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) полягає в тому, що в жінки за допомогою спеціальної гормональної терапії провокують вироблення яйцеклітин, які витягують і запліднюють у сприятливих умовах за допомогою сперми її чоловіка або донора. Надалі отриманий ембріон уводять у порожнину матки, що уможливлює вагітність (рис. 219). Заморожування ембріонів необхідно для повторного ЕКЗ. Наприклад, досить часто трапляються випадки, коли перше ЕКЗ не закінчується вагітністю. Щоб жінка не піддавалася зайвий раз гормональній терапії, під час першого ЕКЗ у неї беруть кілька яйцеклітин, які запліднюють. Тільки два ембріони впроваджують у порожнину матки за екстракорпорального запліднення, решта проходять кріозаморозку для можливого повторного ЕКЗ....

Особливості репродукції людини

10 Клас

Особливості репродукції людини. Соціальна природа людини вносить істотні корективи у вроджені біологічні програми розмноження. Ви вже знайомі з багатьма їх аспектами: гаметогенез, функціонування статевих органів, запліднення, ембріональний розвиток і народження. Репродуктивну поведінку контролюють статеві гормони, які активують вроджену поведінку. Проте в людини ці механізми не мають безумовної пускової функції, вона здатна стримувати сексуальний потяг залежно від умов оточення. Іншим важливим аспектом є здатність людини контролювати народжуваність. Сексуальні стосунки є важливим аспектом людського життя, але не завжди скеровані на зачаття дитини, чому можуть бути найрізноманітніші причини. Існує багато способів запобігти небажаній вагітності, що називають контрацепцією, з яких найбільш поширеним є використання презерватива. Також людина здатна коригувати проблеми з вагітністю чи пологами за допомогою медицини, завдяки успіхам котрої за останні 25 років смертність під час пологів знизилася на 44%, а лікарі та вчені продовжують працювати над подальшим зменшенням цього прикрого показника. Порушення процесів репродукції. Буває так, що в людей виникають проблеми із зачаттям та народженням дитини. Цьому може бути низка причин. У жінок ними можуть бути непрохідність маткових труб, гормональні розлади, які призводять до порушення овуляції або ж імунологічна несумісність, коли імунна система виробляє антитіла проти сперматозоїдів, унеможливлюючи їхнє функціонування. У чоловіків безпліддя може бути зумовлене порушеннями сперматогенезу, дефектами формування джгутика, через що сперматозоїди втрачають здатність рухатися, а також розладами процесів ерекції та/або еякуляції. Такі проблеми часто можна розв’язати за допомогою досягнень сучасної медицини (§ 43)....

Статеві клітини й запліднення

10 Клас

Ви знаєте, що найпоширенішим способом розмноження є статеве, яке пов’язане з обміном між різними особинами генетичною інформацією та здійснюється за участі спеціалізованих гаплоїдних статевих клітин або гамет. Будова статевих клітин. У більшості організмів виділяють різні за будовою чоловічі та жіночі статеві клітини. Невеликі чоловічі статеві клітини називають сперматозоїдами (якщо вони рухливі) або сперміями (якщо вони нерухливі). У ссавців сперматозоїди складаються з голівки, основну частину внутрішнього вмісту якої займає ядро, шийки та хвоста. Основою хвоста є джгутик, що забезпечує переміщення в просторі (рис. 215). У голівці сперматозоїдів ссавців є важлива мембранна органела - акросома. Вона заповнена ферментами, потрібними для розчинення захисних оболонок яйцеклітини. Жіночі статеві клітини називають яйцеклітинами. Вони містять багато цитоплазми, потрібної для забезпечення організму речовинами та енергією на ранніх стадіях ембріонального розвитку, а в деяких видів - упродовж усього цього періоду (рис. 215). Формування статевих клітин у людини. Процес утворення статевих клітин називається гаметогенезом. Його основою є раніше проаналізований мейоз. Формування чоловічих статевих клітин називають сперматогенезом. Виділяють три його стадії. На першій клітини попередники сім’яних канальців сім'яників розмножуються мітозом, після чого деякі з них вступають у мейоз. По закінченні обох його поділів формуються гаплоїдні клітини, що поки не є зрілими сперматозоїдами. Дозрівання є третьою стадією: утворюються акросома та хвіст, конденсується хроматин. Зрілі сперматозоїди вивільняються в просвіт канальця. Утворення яйцеклітин називають овогенезом. Він відбувається у фолікулах яєчників. Клітини-попередники також спочатку діляться мітотично, після чого вступають у мейоз. На відміну від сперматогенезу, мейотичний поділ розпочинається ще до народження дівчинки, але зупиняється на стадії профази І. Завершення поділу та дозрівання яйцеклітин відбувається після настання статевої зрілості регулярно кожні 25-30 діб (цей період називають менструальним циклом). Зазвичай за один цикл дозріває одна яйцеклітина. Зріла яйцеклітина виходить з фолікула та потрапляє до маткових труб - цей процес називають овуляцією. Сперматогенез та овогенез контролюються статевими гормонами....

Клітинний цикл. Ріст і розвиток клітин

10 Клас

Клітинний цикл. Ви вже знаєте, що розмноження та ріст організмів зумовлені поділом клітин. Клітинний цикл - період існування клітини від початку одного поділу до наступного або від початку останнього поділу клітини до її смерті. Клітинний цикл охоплює власне поділ та інтерфазу - період від утворення клітини до початку наступного поділу (рис. 208). В інтерфазі виокремлюють три періоди — пресинтетичний, синтетичний та постсинтетичний. Найтриваліший період - пресинтетичний, під час якого клітини ростуть, утворюють потрібні для життєдіяльності речовини, запасають енергію. У цей період збільшується кількість органел клітин. Важливим є синтетичний період, під час якого утворюються копії молекул ДНК клітини, тобто відбувається реплікація (рис. 209). У постсинтетичний період тривають накопичення енергії, синтез РНК й білків. Періоди, з яких складається інтерфаза, тривають до 90 % часу всього клітинного циклу. Типи поділу клітин. Існують два головні типи клітинного поділу - мітоз та мейоз. Мітоз - це спосіб поділу еукаріотичних клітин, за якого з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні, що є її генетичними копіями. Він має чотири фази. Існує кілька варіацій цього процесу. Ми розглянемо найтиповішу для тварин (рис. 210)....

Навігація