Войти
Закрыть

Шляхи збереження сучасного біорізноманіття

11 Клас

Основні напрями збереження сучасного біорізноманіття. Насамперед потрібно ретельно вивчати видовий склад рослин, грибів, тварин, прокаріотів окремих екосистем, флори й фауни як окремих країн, так і континентів у цілому. Здійснювати постійний екологічний моніторинг за станом біорізноманіття: локальний, регіональний, державний, глобальний. Охороняти довкілля від різних форм забруднення: механічного, фізичного, хімічного, біологічного. Охорона біорізноманіття неможлива без створення відповідної законодавчої бази та міжнародного співробітництва. 5 червня 1992 року на Конференції ООН з питань довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро (Бразилія, Саміт «Планета Земля») було ухвалено міжнародну угоду - Конвенцію про охорону біологічного різноманіття. Її підписали уряди 193 країн, серед яких й Україна (Закон України «Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різноманіття», 1994), а також Європейський Союз (ЄС). Мета Конвенції - збереження біологічної різноманітності, стале використання її компонентів і спільне отримання на справедливій і рівній основі вигід, пов’язаних з використанням генетичних ресурсів. Вона передбачає збереження компонентів біологічної різноманітності як у природному стані, так і поза їхніми природними місцями перебування. На основі «Конвенції про охорону біологічного різноманіття» було створено «Концепцію збереження біологічного різноманіття України» (1997)....

Антропічний вплив на біорізноманіття

11 Клас

Принцип біорізноманіття. Пригадаємо: біорізноманіття (біологічне різноманіття; англ. biodiversity) - різноманітність життя в усіх його проявах, а також показник складності організації біологічних систем - різноманітності їхніх компонентів. Зокрема, розглядають різноманіття генетичне (різноманітність генів та їхніх станів - алелів), видове (різноманітність видів в екосистемах), екосистемне (різноманітність екосистем на певній території). Біорізноманіття є одним з найважливіших показників життєздатності та стійкості біологічних систем різного рівня організації. Співіснування видів з різними екологічними вимогами дає змогу всьому угрупованню адаптуватись до зовнішніх впливів, які можуть виявлятися стресовими (наведіть приклади). Біорізноманіття зростає від полярних регіонів до екватора (мал. 46.1) та від морського клімату до континентального; біорізноманіття зменшується в екосистемах, які зазнають стресових впливів. В екосистеми з більшим видовим різноманіттям більше шансів на тривале існування, ніж в екосистеми з незначним видовим різноманіттям чому). Піклуючись про збереження видового різноманіття певної біологічної системи (від окремої популяції до біосфери), ми дбаємо і про збереження різноманітності її генофонду. Запам'ятаємо Принцип біорізноманіття полягає в тому, що величина біорізноманіття як всередині певного виду, так і в межах окремих екосистем та біосфери в цілому визначає життєздатність цих біологічних систем. Біорізноманіття України. Різноманітність фізико-географічних умов на території нашої країни зумовлює значний рівень біорізноманіття. Регіони України розташовані на території трьох природних зон (зони мішаних лісів, лісостепової та степової), а також двох гірських фізико-географічних країн (частин Карпатської та Кримської). Через її територію пролягають шляхи міграцій багатьох тварин (насамперед птахів). Загалом на території нашої країни трапляється понад 70 тис. видів організмів. Тваринний і рослинний світ України включає багато рідкісних, реліктових та ендемічних видів, які потребують охорони. Завдання. Використовуючи різноманітні джерела інформації, дізнайтеся про кількість організмів різних таксономічних одиниць, що мешкають на території України. Підготуйте міні-проект щодо кількох видів різних таксонів, які властиві вашому регіону....

Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки

11 Клас

Ви вже знаєте, що ґрунти - це верхній пухкий шар літосфери, створений діяльністю різних груп організмів: бактерій, грибів, водоростей, підземних частин вищих рослин, тварин. Однією з важливих характеристик ґрунтів є їхня родючість — здатність забезпечувати рослини необхідними елементами живлення. У складі ґрунту виділяють три різні фази: тверду (ґрунтові частинки різних розмірів), рідку (ґрунтова вода) та газоподібну (ґрунтове повітря) (мал. 45.1). Під час газообміну з атмосферним повітрям виділяється вуглекислий газ і вбирається кисень, ці процеси називають диханням ґрунту. Ґрунти України. Загальна площа України становить 60,355 млн га, з них на орні землі припадає 34,4, сіножаті - 2,2, пасовища - 4,8 млн га. Різноманітність фізико-географічних умов України зумовлює й різноманітність ґрунтового покриву країни: налічують близько 650 видів ґрунтів (пригадайте, які ви знаєте типи ґрунтів). Справжнім багатством нашої країни є чорноземи, які становлять десяту частину світових запасів цих родючих ґрунтів (мал. 45.2). Антропічний вплив на ґрунти та його наслідки. Розорювання ділянок природних екосистем і вирубування лісів, які забезпечують оптимальний рівень ґрунтових вод і захищають ґрунти від впливу вітрів тощо, спричинюють їх ерозію. Пригадаємо: ерозія (від лат. еродере - роз’їдати) ґрунтів - це зменшення товщі їхнього верхнього родючого шару внаслідок розмивання водами або здування вітром (мал. 45.3). Коли невеликі ярки, спричинені дією водних потоків, з’єднуються з великими, спостерігають яружну ерозію, зокрема на крутих схилах берегів річок (наприклад, Дніпра). Яруги та прилеглі до них ділянки непридатні для сільськогосподарського виробництва....

Антропічний вплив на гідросферу. Охорона водойм

11 Клас

До складу гідросфери, як ви вже знаєте, входять: води океанів, льодовиків, підземні та ґрунтові води (перебувають у складі літосфери), континентальні водойми (річки, озера, болота, штучні прісні водойми тощо). Світовий океан вкриває майже 71 % поверхні нашої планети. Завдяки вільному обміну водними масами між різними океанами хімічний склад океанічної води доволі сталий; середня солоність Світового океану становить 35 %о. Континентальні водойми забезпечують нормальне функціонування наземних екосистем, зокрема задовольняють потреби людини і тварин у питній воді, а також ґрунтове живлення рослин. Льодовики мають важливий вплив на клімат певних регіонів планети, насамперед тих, що прилягають до Південного та Північного полюсів. Вони сприяють зниженню температури атмосферного повітря та водних мас завдяки великій прихованій теплоті танення (поглинається близько 2 % всієї сонячної енергії на Землі). Гірські льодовики є основним джерелом водного живлення деяких великих річок. Підземні води розташовані нижче земної поверхні й дна поверхневих водойм і водотоків, вони заповнюють пори, тріщини й інші порожнечі гірських порід у рідкому, твердому або газоподібному стані. Підземні води разом з поверхневими відіграють важливу роль у здійсненні колообігу води у біосфері. Запам'ятаємо Підземні води є відновлюваним ресурсом. Їх поділяють на: господарсько-питні (не повинні містити шкідливих для здоров’я людини сполук і мікроорганізмів), промислові (застосовують у різних галузях промисловості), мінеральні (характеризуються підвищеною концентрацією певних біологічно активних (насамперед мінеральних) сполук, завдяки яким мають лікувальну дію) та термальні (температура від +20 °С і вище, також мають лікувальну дію). Завдяки високій теплоємності гідросфера впливає на клімат планети. Антропічний вплив на стан водойм. Це, насамперед, забруднення промисловими і побутовими стоками, пестицидами, добривами, які потрапляють з агроценозів. Погіршення санітарного стану водойм, а також нераціональне споживання водних ресурсів загострюють проблему питної води. Незважаючи на застосування сучасних методів очищення промислових і побутових стоків, до 10 % найбільш стійких забруднювачів все ж таки можуть залишатися у воді. Тому стічні води, навіть очищені, для побутових потреб можуть використовуватись лише обмежено....

Антропічний вплив на атмосферу. Наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона

11 Клас

Пригадайте, які організми здійснюють фотосинтез з виділенням кисню. Які організми здатні фіксувати атмосферний азот? Яке значення для існування біосфери озонового екрана? Які види є едифікаторами? Яка їхня роль у функціонуванні екосистем? Ви вже знаєте, що атмосфера - це газова оболонка нашої планети, верхня частина якої переходить у відкритий космос. Нижня частина атмосфери контактує з поверхнею гідросфери та літосфери, значно впливаючи на них (мал. 43.1). Завдання. Використовуючи знання, одержані в курсі географії, та різноманітні джерела інформації, підготуйте повідомлення про структуру й газовий склад атмосфери та явища, які в ній відбуваються. Ви вже знаєте, що в процесі фотосинтезу рослини та ціанобактерії вбирають з атмосферного повітря вуглекислий газ і виділяють кисень. Вуглекислий газ виділяється в процесі дихання організмів, а також унаслідок розкладення органічної речовини живими істотами. Організми впливають і на концентрацію в атмосфері азоту. Повертається він в атмосферу внаслідок процесів розщеплення органічних сполук, переважно у вигляді амоніаку. Діяльність організмів сприяє надходженню в атмосферу і деяких інших газів - сірководню, метану тощо. Сучасні екологічні проблеми атмосфери - забруднення повітря, кислотні дощі, парниковий ефект і руйнування озонового екрана. Забруднення атмосферного повітря. Атмосферу забруднюють шкідливі для здоров’я людини та інших організмів викиди промисловості, вихлопи газів автотранспорту (сполуки Сульфуру, амоніак, метан, важкі метали тощо). Підприємства будівельної і вугледобувної промисловості є джерелами забруднення атмосфери технічним пилом....

Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля

11 Клас

Якість довкілля — це ступінь відповідності умов середовища мешкання (природних і штучних екосистем і тих, що зазнали антропогенного впливу) потребам людини та інших живих істот. Встановлення параметрів окремих компонентів навколишнього середовища, які визначають межі прийнятних і допустимих змін їхнього складу та властивостей, називають нормуванням якості навколишнього середовища. Нормативи якості довкілля. Залежно від природи антропогенного впливу встановлюють такі нормативи допустимого впливу на навколишнє середовище. Нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) та скидів (ГДС) забруднювачів відображають допустиму кількість викидів і скидів у розрахунку на одиницю продукції, що випускається. Ці розрахунки здійснюють, орієнтуючись на дотримання санітарно-гігієнічних нормативів якості довкілля. Нормативи допустимих фізичних впливів (кількості тепла, рівня шумового забруднення, вібрації, іонізуючого випромінювання, напруженості електромагнітних полів тощо) встановлюють для кожного джерела такого впливу з урахуванням впливу інших джерел. Єдиним чинним в Україні нормативом допустимого фізичного впливу на довкілля є обмеження температури вод, які скидають до природних водойм (наприклад, вод водойм-охолоджувачів ТЕС або АЕС). Нормативи утворення твердих побутових відходів або відходів виробництва - це кількість відходів, які утворюються на одну розрахункову одиницю (одного мешканця для житлового фонду, 1 м2 торговельної та складської площі або на 1 т виробленої продукції) за одиницю часу. Відходи утилізують спеціалізовані підприємства (мал. 42.1, 1). В Україні, на жаль, досі основним методом їхньої утилізації є зберігання на спеціалізованих звалищах (мал. 42.1, 2). Лише незначна частка (не більше 10 %) відходів, переважно метали, піддається справжній вторинній переробці. Поміркуйте: яку роль у розв’язанні цих проблем могла б відігравати біотехнологія....

Хімічне та біологічне забруднення довкілля

11 Клас

Хімічне забруднення. Хімічні елементи та речовини, які за досягнення певної концентрації у середовищі спричиняють токсичний ефект, називають токсикантами. Отруйні сполуки, які виробляють організми, - це токсини (як-от, бактеріотоксини (виробляють бактерії), мікотоксини (гриби), зоотоксини (тварини)). Вони зазвичай небезпечні для людини, але відіграють певну роль у природі (поміркуйте яку). Речовини, які синтезує людина і які є чужорідними для біосфери, мають назву ксенобіотики (пестициди, мінеральні добрива, мийні засоби, барвники, паливно-мастильні матеріали, ліки тощо). Вони надзвичайно повільно розкладаються, не включаються у біогеохімічні цикли і тому накопичуються у довкіллі. Потрапляння ксенобіотиків усередину організму може спричинити отруєння, алергічні реакції, порушити обмін речовин, знизити імунітет, виявити мутагенну дію тощо. За хімічною природою токсиканти поділяють на неорганічні (важкі метали, радіонукліди) та органічні (феноли, нафтопродукти, пестициди, формальдегіди, бензпірен - утворюються під час спалювання палива). Цікаво знати 1956 року в японському місті Мінамата були зареєстровані випадки нової нервової хвороби. В уражених людей відзначали порушення рухової активності, мови, послаблення зору та слуху, іноді - порушення свідомості, параліч і навіть смерть. Дослідження встановили, що причиною хвороби стали скидання у води бухти Мінамата сполук неорганічного Меркурію. У донних мікроорганізмах ці сполуки перетворювалися на більш токсичні органічні, здатні накопичуватись в організмах. Далі ланцюгами живлення такі сполуки, зокрема з рибою, надходили в організм людини. Проблема забруднення бухти Мінамата сполуками Меркурію не вирішена й досі. Пестициди складно піддаються мікробіологічному розкладанню і характеризуються вираженими токсичними властивостями (мал. 41.1). Багато пестицидів можуть поширюватись далеко від місця їхнього застосування. Наприклад, у середині 1960-х рр. ДДТ було виявлено у печінці пінгвінів в Антарктиці. На сучасному етапі практикують застосування пестицидів останніх поколінь - синтетичних аналогів природних сполук біологічного походження. Вимоги до таких пестицидів: токсична дія лише на шкідливі для людини організми, мінімальне забруднення довкілля й швидке розкладання....

Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та для здоров’я людини. Забруднення механічне та фізичне

11 Клас

Забруднювачі - різноманітні природні або штучні агенти, які потрапляють у навколишнє природне середовище в концентраціях, що перевищують звичайний природний фон і негативно впливають на організми, порушуючи рівновагу в екосистемах. Види забруднення. За своїм походженням забруднення буває природним і антропічним (антропогенним) (мал. 40.1). Природне забруднення відбувається без втручання людини (наприклад, виверження вулканів, пожежі внаслідок удару блискавок, потрапляння певних видів організмів у невластиві їм екосистеми). Антропогенне забруднення є результатом впливу діяльності людини на екосистеми (як-от, забруднення довкілля побутовими та промисловими відходами, внесення отрутохімікатів, викиди радіонуклідів унаслідок аварій на АЕС). Механічне забруднення - надходження до середовища хімічно та біологічно інертних для організмів твердих матеріалів (наприклад, тверді побутові та промислові відходи, частинки ґрунту, які зі стоками потрапляють у водойми) (мал. 40.3). Особливо небезпечним є забруднення полімерними матеріалами (наприклад, пластиковими виробами: пляшками, пакетами тощо). Завдання. Вироби з пластмас дуже повільно розкладаються, а їхнє щорічне виробництво тільки зростає. Використовуючи різноманітні інформаційні джерела, підготуйте інформацію про можливе розв’язання цієї ситуації. Фізичне забруднення. Залежно від природи розрізняють: теплове, світлове, шумове, електромагнітне та радіоактивне (радіаційне) забруднення. Теплове забруднення пов’язане з надходженням у повітря, ґрунт або водойми надлишкової теплової енергії (у вигляді нагрітого повітря або води). Часто воно пов’язане з інтенсивним використанням енергоносіїв (робота ТЕЦ та АЕС, транспорту тощо). Одним з основних шляхів запобігання тепловому забрудненню є економне використання традиційних енергетичних ресурсів (нафти, вугілля) і перехід на відновні джерела енергії (енергія водних потоків, припливів і відпливів, сонячна та вітрова енергія тощо)....

Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні

11 Клас

Нині діяльність людини стала провідним екологічним фактором, що поставила її перед складним вибором: або і далі жити, нехтуючи законами природи, або ж розвивати те, що американський еколог і захисник навколишнього природного середовища Ольдо Леопольд (1887-1948) називав «екологічною совістю», тобто відповідальністю перед наступними поколіннями людей за стан планети. Перелік екологічних проблем, породжених діяльністю людини, досить довгий. Зростання населення Землі (мал. 39.1). За розрахунками вчених, у VII тисячолітті до н. е. населення Землі не перевищувало 10 млн особин. На початку нашої ери населення планети становило приблизно 300 млн, у середині XVII ст. - майже 700 млн, у 1970 р. - 3,6 млрд, у 1990 - 5,3 млрд особин. У червні 2018 р. населення Землі сягнуло 7,6 млрд. Якщо ця тенденція зростання народонаселення зберігатиметься, то вже в 2050 р. воно сягне понад 9 млрд. Отже, за останні 50 років населення Землі зросло вдвічі, тобто відбувається справжній демографічний вибух, наслідки якого у майбутньому неможливо передбачити. Зокрема, зростання народонаселення загострює проблему забезпечення продовольчими ресурсами. При цьому регіони з найбільшою густотою населення часто не збігаються з місцевостями з найбільш розвиненим сільським господарством. Наприклад, у країнах Європи, Північної Америки, Австралії, де виробляють до 60 % харчових продуктів, мешкає лише 30 % населення Землі, тоді як для Східної Азії це співвідношення становить відповідно 28 % і 53 %. Процеси урбанізації (від лат. урбанус - міський). Стрімкий розвиток промисловості та торгівлі супроводжується інтенсивним розвитком міст, зокрема мегаполісів (від грец. мегас - великий і поліс - місто). Нині в містах проживає майже 40 % населення планети, хоча вони займають не більше 0,5% її площі. Великі міста та їхні околиці є прикладом природного середовища, найбільш спотвореного діяльністю людини. Це і руйнування природних екосистем, і забруднення промисловими та побутовими відходами, й інтенсивний рух транспорту тощо (мал. 39.2)....

Учення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу

11 Клас

Біосфера та її межі. Поняття біосфера (від грец. біос - життя та сфера - куля) запропонував австрійський геолог Едуард Зюсс (1831-1914) у 1875 р. Учення про біосферу створив український учений В.І. Вернадський (мал. 38.1). Біосфера не утворює окремої живої оболонки Землі, а є частиною її геологічних оболонок, заселених організмами. Вона охоплює верхню частину твердої оболонки Землі (літосфери), всю товщу водної (гідросфери) та нижній шар повітряної (атмосфери) і становить собою сукупність усіх біогеоценозів Землі, єдину глобальну екосистему вищого порядку. Углиб літосфери організми можуть проникати на відносно незначні глибини. Наприклад, на глибинах 2-4 км мешкають лише деякі групи бактерій, переважно у нафтоносних пластах. У гідросфері життя трапляється на будь-яких глибинах, навіть максимальних (близько 11 000 м). В атмосфері поширення організмів обмежено озоновим екраном. Максимальна висота, на якій було виявлено спори бактерій і грибів, - близько 22 км. Найвищу концентрацію біомаси спостерігають там, де умови існування організмів найбільш сприятливі та різноманітні - на межах літосфери та атмосфери, атмосфери та гідросфери, гідросфери та літосфери. Основні положення вчення В. Вернадського про біосферу. В.І. Вернадський розглядав біосферу як органічну єдність живого та неживого. Усю сукупність організмів на планеті Земля, включно з людиною, учений називав живою речовиною. Основними її характеристиками є: сумарна біомаса, хімічний склад та енергія. У біосфері активно відбувається обмін речовин і перетворення енергії, які визначаються сумарною активністю всіх організмів. Завдяки фотосинтезу щорічно жива речовина Землі продукує близько 160 млрд тонн сухої органічної речовини, з якої приблизно 1/3 синтезують біогеоценози Світового океану, а 2/3 - суходолу. Отже, біосфера є глобальним акумулятором і трансформатором енергії Сонця, без якої неможливе життя на Землі. Біосфері притаманні механізми самопідтримання та самовідтворення. Ці властивості проявляються в регуляції постійного газового складу атмосфери, сталого складу і концентрації солей Світового океану, у підтриманні потрібних для існування організмів фізичних умов на поверхні Землі за допомогою озонового екрану. В.І. Вернадський сформулював три біогеохімічні принципи: 1) біогенна міграція хімічних елементів у біосфері завжди проявляє тенденцію до свого максимального прояву; 2) еволюція видів під час історичного розвитку біосфери спрямована...

Навігація