Управління природними системами є надзвичайно важливим процесом, бо від його ефективності залежить процес природокористування і подальша доля цієї екосистеми. В історії людства було чимало прикладів, коли неефективне управління ставало причиною екологічних катастроф і великих соціальних потрясінь. Класичним прикладом такого неефективного управління є історія острова Пасхи, населення якого ще до приходу європейців пережило жорстоку екологічну кризу, що виникла внаслідок неефективного використання природних ресурсів острова. Ще одним прикладом неефективного управління природними системами є історія заселення Гренландії вікінгами, які жили там у Х-XV століттях. Поселення вікінгів спочатку розрослося, але потім занепало і повністю вимерло. Причин цього було досить багато. Це і погіршення клімату, і втрата зв'язку з Європою, і можливі сутички з інуїтами. Але однією з головних була, безумовно, нездатність адаптуватися до умов життя в цьому природному середовищі. Так, гренландські вікінги з якихось причин повністю ігнорували рибу як продукт харчування. Це значно звужувало їхній харчовий раціон. А вирощування сільськогосподарської продукції та худоби стало неможливим через зміни клімату. У той же час інуїти, які з'явилися у Гренландії пізніше, ефективно використовували всі місцеві природні ресурси і цілком ефективно вижили в цих важких умовах. Ефективне «м'яке» управління природою будується на стимулюванні корисних природних ланцюгових реакцій. Це сприяє процесам відтворення природних ресурсів і зберігає екосистеми в гарному стані. Елементами такого управління є, наприклад, не суцільна, а вибіркова вирубка лісу, біологізоване сільське господарство, створення систем лісосмуг тощо....
|