Войти
Закрыть

Самоконтроль рівня навчальних досягнень. «Екологія»

11 Клас

1. Укажіть абіотичний чинник середовища. А забруднення повітря викидами автотранспорту Б сезонні коливання чисельності популяції хижака В підвищення вологості повітря після дощу Г виділення фітонцидів у повітря 2. Дослідники виявили вплив біотичного чинника на зниження чисельності популяції Вивірки звичайної. Про який чинник ідеться? А вирубування дерев у лісі Б зменшення кількості опадів В збільшення популяції куниці Г пониження температури повітря 3. Укажіть сукупність організмів, які пов'язані між собою трофічними зв'язками. А вид Б зграя В популяція Г ланцюг живлення 4. До трофічної групи продуцентів належить А ялина зелена Б коник зелений В жаба зелена Г чапля біла 5. Унаслідок якого процесу кисень повертається в атмосферу? А транспірації Б гліколізу В хемосинтезу Г фотосинтезу 6. Укажіть організми, які забезпечують засвоєння атмосферного азоту. А азотобактерії Б нітрифікувальні бактерії В денітрифікувальні бактерії Г бактерії гниття Тестові завдання з однією правильною відповіддю (1 бал) 7. Укажіть правильну послідовність ланок трофічного ланцюга, який становлять наведені організми....

Індивідуальне завдання. Біоми України

11 Клас

Прочитайте уривок з роману українського письменника Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо...»: «Леонардо покинув весла й випростався в човні. Вони в'їздили в Слобожанську Швайцарію. За ними відпливала сіть озір і колін, Кривець розвивався в Дінчик і йшов у велике плесо під Задонецьким хутором, ліворуч попереду лежало, як колосальне дзеркало, Біле озеро. А просто попереду вогким подихом віяла озія темних лісових гір, ховаючи під кучмою ще не знаний підгірний Дінець.[...] Подивись, наш човен впливає за тринадцятий поворот, і враз змінюється весь ляндшафт, неначе на сцені включили лісові лямпи замість степових. [...] Явори й дуби зійшли до темної ріки й закрили її риззям своїх рукавів. Човен минає останню затоку, і з лівого берега підійшли осокори. Важка хмара причалила над велику ріку і спустила над ліс якорі. [...] Ти бачиш: у лісі спокійно й тихо. Вовки сплять у своїх лігвах далеко від ріки і вночі прийдуть пити воду. Людей нема, але дикі кози теж зайшли в саму глиб лісу. [...] Ти давно чуєш, як межи водяві дерев'яні трелі втручається вищий, чистіший, довший тон. Це друга флейта, флейта-піколо Слобожанської Швайцарії. Ти можеш бачити, який піколо грає на цю флейту. [...] Це золотава щурка, як кажуть, єдиний залишок колишньої тропічної фавни, ще перед великою мандрою льодових полюсів Землі. Дядьки називають цього птаха бджолоїдом, бо він полює залюбки на бджіл. А от над річкою шугнув куди яскравіший самоцвіт - він сидів на очеретині, коли його сполохав наш човен. Це королик-рибалка, так звуть його англійці, а в нас він називається синьовуд. І от що далі вглиб лісу запливає човен, то густіші й багатші стають звуки. До дерев'яних дзвоників і золотавих щурок долучається металевий тимпан, гострий і прикрий - це кричить чапля. Мов кларнетові півники в оркестрі, вистрибують дикі високі вигуки, це клехчуть яструби й соколи. І під усім тим, мов вечірній дзюркіт цвіркунів, розстелилася сіть голосів дрібного співочого птаства.»...

Індивідуальне завдання. Корабельний черв’як

11 Клас

Ознайомтеся з інформацією: «За часів активного використання дерев'яних кораблів значну небезпеку для них становив організм під назвою корабельний черв'як. Це витягнутої форми тварина, що живиться деревиною, висвердлюючи в ній ходи та наносячи шкоду дерев'яним конструкціям. Тіло корабельних червів зовні вкрито складкою покривів, яка формує порожнину. Через два отвори - ввідний та вивідний сифони - усередину цієї порожнини засмоктується та виводиться назад вода. Її потік постачає організм як киснем, що поглинається зябрами, так і їжею, яку черв'як відфільтровує з води. Корабельні черви бурять ходи за допомогою невеликої двостулкової черепашки з кальцій карбонату, розташованої на передньому кінці тіла. Частина цих стулок укрита гострими зубцями, за допомогою яких тварина і вгризається в товщу деревини. Заглиблюючись, корабельний черв'як залишає на стінках ходу захисний вапняний шар. Таке пристосування надихнуло в ХІХ ст. інженера Марка Брюнеля на створення прохідницького щита - машини для риття тунелів у нестійких ґрунтах. З допомогою щита в 1824-1843 роках за проектом Брюннеля був пройдений тунель під Темзою в Лондоні. Корабельні черви мешкають у морях з достатнім рівнем солоності. Саме через активність таких тварин підводним археологам рідко вдається знайти неушкоджені кістяки затонулих дерев'яних кораблів. Цікаво, що найліпше збережений корабель шведського військового флоту «Ваза», який затонув у 1628 році та був піднятий з дна Балтійського моря через 300 років, майже повністю зберігся через відсутність у цьому регіоні корабельних червів. Причиною цього є низька солоність моря, зумовлена прісною водою річок, що в нього впадають»....

Вчення Володимира Вернадського про біосферу та ноосферу

11 Клас

Одним з перших усвідомив величезний перетворювальний вплив організмів на всі три зовнішні оболонки Землі в планетарному масштабі, тісну взаємодію і взаємозалежність усіх форм життя наш з вами співвітчизник, видатний природодослідник Володимир Вернадський. Це дало йому поштовх до створення учення про біосферу, тобто ту частину зовнішніх оболонок нашої планети, яка безпосередньо пов'язана з існуванням життя на Землі. Вчення В. Вернадського про біосферу. Це вчення є одним з найбільших узагальнень науковця в царині природознавства. Як ви вже знаєте, поняття «біосфера» використовував австрійський геолог Едуард Зюсс ще 1875 року. Але глибокого наукового змісту це поняття сповнюється після видання 1926 року праці Володимира Вернадського «Біосфера» (рис. 159). Він писав: «Біосфера - це явище космічного характеру, її важливою особливістю, головною геологічною силою є життя - «жива речовина»,...». Пізніше науковець створив монографію «Хімічна будова біосфери землі і її оточення». Цій роботі він присвятив багато часу та вважав головною працею свого життя. Отже, В. Вернадський розглядав біосферу як простір життя, а її основою вважав взаємодію живої та неживої речовин. На його думку, провідна роль у формуванні біосфери належить організмам. Розгляньмо принципові положення вчення В. Вернадського про біосферу....

Біогеохімічні цикли як необхідна умова існування біосфери

11 Клас

Як відомо, продуценти засвоюють енергію Сонця й залучають її в біогеохімічні цикли через процес фотосинтезу, який здійснюється переважно організмами, що мають хлорофіл. Процеси фотосинтезу тривають уже понад 1,5 млрд років і, здавалось, хімічні елементи, що беруть участь у цих процесах, повинні були б уже давно вичерпатись. Однак цього, як ви знаєте, не відбувається. Насправді всі потрібні для підтримання життя речовини не вичерпуються завдяки здійсненню постійного колообігу. У природі існує два типи колообігу елементів: великий (геологічний) і малий (біологічний). Великий колообіг полягає в тому, що гірські породи руйнуються й вивітрюються в результаті ерозії, а утворені продукти за допомогою води й вітру зносяться у Світовий океан. Унаслідок цього утворюються морські нашарування, що згодом повертаються на суходіл, і процес починається знову. Малий колообіг, який є частиною великого, відбувається на рівні екосистем. Біогеохімічний цикл (колообіг речовин) - система незамкнених і незворотних колообігів хімічних речовин у неорганічній природі через організми в органічну природу. Біогеохімічний цикл у біосфері. Колообіг речовин - це обмін речовинами між абіотичною та біотичною частинами екосистеми. У біосфері постійно триває колообіг води (рис. 155), Карбону, Оксигену, Нітрогену й інших хімічних елементів, що входять до складу організмів....

Біосфера як глобальна екосистема

11 Клас

Як вам відомо, екосистеми можуть бути різного розміру, наприклад екосистема річки, озера, острова й усієї біосфери загалом. Усі групи екосистем - це продукт спільного історичного розвитку видів. Біосфера - це глобальна екологічна система, межі якої визначені життєдіяльністю організмів. Межі біосфери та оболонки планети Земля. Біосфера охоплює частину атмосфери до висоти озонового шару (20-22 км), частину літосфери (2-3 км нижче від поверхні) та всю гідросферу (рис. 153). Атмосфера - це газувата оболонка, що оточує нашу планету. Суміш газів, що становить атмосферу, називають повітрям. Поширення організмів в атмосфері обмежене озоновим шаром. Максимальна висота, на якій виявлено спори бактерій і грибів, сягає 22 км. Гідросфера - водна оболонка планети, сукупність океанів, морів, вод континентів, льодовикових покривів. Вода є основою існування життя на Землі, у гідросфері організми живуть на будь-яких глибинах. Літосфера - верхня тверда оболонка Землі, що зверху межує з гідросферою та атмосферою, які частково проникають у неї. Углиб літосфери організми можуть проникати на незначні глибини. Ґрунт - верхній шар літосфери, що є місцем перебування більшості організмів суходолу. Найбільшу товщину біосфера має на тропічних широтах - 22 км, найменшу - на полярних - 12 км....

Проект. Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних)

11 Клас

Етапи реалізації проекту 1. Ознайомтеся з літературою й інтернет-ресурсами з цього питання. 2. Ознайомтеся з прикладом опису структури двох місцевих природних екосистем (див. таблицю). 3. Складіть порівняльну характеристику структури двох місцевих природних екосистем (за власним вибором). 4. Сформулюйте висновок про чинники, що впливають на формування структури екосистеми. Порівняльна характеристика структур екосистем...

Агроценози, їхня структура та особливості функціонування

11 Клас

Як вам відомо, розрізняють природні (наземні, водні) (рис. 148) та штучні екосистеми (рис. 149). Прикладами наземних природних екосистем є тундра, тайга, широколистяні ліси, степ, савана, пустеля, тропічні лісі. Водні природні екосистеми - озера, річки, струмки, болота, відкритий океан, прибережні води тощо. Поняття агроценозу. У підручнику для дев'ятого класу було наголошено, що штучні екосистеми людина створює для задоволення власних потреб. Це сади, парки, городи, поля, штучні водойми тощо. Від природних угруповань вони відрізняються властивостями й особливостями функціонування. Незначне видове різноманіття та погано розгалужені трофічні зв'язки зумовлюють слабку стійкість штучних екосистем, натомість забезпечують високу продуктивність одного чи кількох видів у їхньому складі. У штучних екосистемах можуть бути представники дикої фауни й флори, без яких їхнє існування не можливе. Але, на відміну від природних екосистем, у штучних практично немає саморегуляції: без постійного втручання людини вони руйнуються й зникають. Агроценоз (від грец. agros - поле, koinos - загальний) - штучна екосистема, створена людиною для своїх цілей шляхом посіву або посадки й подальшого культивування рослин, а також використання території для інтенсивного випасу свійських тварин....

Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем

11 Клас

Вам уже відомо, що різноманітність взаємозв'язків між організмами є умовою саморегуляції екологічних систем. Екосистема може нормально функціонувати лише за відносно стабільних умов зовнішнього середовища. Екосистеми як саморегульовані системи певною мірою здатні підтримувати гомеостаз, проте в них можуть відбуватися циклічні або поступальні зміни у відповідь на зміни екологічних чинників. Причини змін екосистем. Усі екосистеми є середовищем для міжвидових взаємовідносин і пов'язаних з ними виявів природного добору. Взаємозв'язані в екосистемі види завжди впливають і на абіотичні компоненти середовища. Це, своєю чергою, спричиняє зворотний вплив абіотичних чинників на живі компоненти екосистем. Постійна взаємодія всіх компонентів спричиняє зміни екосистем. Наслідком таких змін є перетворення всієї біосфери Землі. Первинними за таких умов можуть бути будь-які незначні зміни компонентів екосистеми. Поступальні зміни в екосистемі відбуваються, наприклад, у результаті замулення озера. Із глибоководного воно поступово перетворюється на мілке, потім - на болото (рис. 142), а іноді на сухому ґрунті може вирости ліс. Сукцесією (від лат. succesio - послідовність, успадкування) називають послідовні зміни угруповань організмів, які з часом призводять до перетворення екосистеми....

Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах

11 Клас

Як вам відомо, популяції різних видів пов'язані не лише між собою, а й з умовами середовища існування. Угруповання організмів утворюють з навколишнім середовищем єдине ціле - екосистему. Структура екосистеми підтримується за рахунок різноманітних зв'язків між популяціями. Залежно від характеру потреб виділяють чотири типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах: трофічні, топічні, форичні та фабричні. Трофічні зв'язки. Ці зв'язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого (живими особинами, їхніми рештками або продуктами їхньої життєдіяльності). Функціонування екосистеми пов'язане з перетворенням енергії. Основним джерелом енергії більшості екосистем є сонячне світло, яке фототрофи перетворюють на енергію хімічних зв'язків органічної речовини. Частину накопиченої енергії вони витрачають на забезпечення власних потреб, решта переходить до гетеротрофів. Отже, організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень - сукупність організмів з однаковим типом живлення. Перший рівень складають автотрофні організми або продуценти, переважна частина яких є фотосинтезувальними рослинами. На другому рівні знаходяться рослиноїдні тварини та інші організми, що живляться продуцентами, - це консументи І порядку. Хижаки і паразити формують рівень консументів ІІ та вищих порядків. Окремо виділяють сапротрофні організми, або редуценти, що розкладають речовину мертвих організмів (рис. 137)....

Навігація