Лісові птахи (зозуля, дятел, сорока), як правило, мають невеликі ноги й голову, коротку шию (мал. 25.1). Форма дзьоба пов’язана з типом харчування. Болотяні птахи, такі як чаплі, мають довгі ноги й довгу шию (мал. 25.2). Птахи відкритих просторів, такі як журавлі, мають міцні крила, легкі кістки. Птахи, що живуть біля водойм (пелікани, чайки, гуси), відзначаються перетинчастими кінцівками, міцним дзьобом, добре розвиненою куприковою залозою. Куприкова злоза виділяє секрет, яким птах змащує своє пір’я. Завдяки цьому секрету воно не намокає у воді. Кроногніздні птахи (голуби) роблять гнізда в деревах, кущогніздні (соловей) — у кущах, дуплогніздні (синиці) облаштовують дупла, нірні (стрижі) риють нори в землі (мал. 25.3-25.4). Екологічні групи за типом живлення Залежно від характеру їжі у птахів по-різному розвинені дзьоби (мал. 25.5). Птахи можуть бути комахоїдними, як синиці. Загостреними дзьобами вони знімають комах з листків або дістають зі шпарин. Зерноїдні птахи, такі як вівсянки, розкушують зерна, їхній дзьоб короткий і міцний. Хижі птахи, такі як сокіл, розривають здобич за допомогою міцних загнутих дзьобів і кігтів. Всеїдні птахи (сороки) мають універсальний дзьоб, живляться різною їжею. Значення та охорона птахів Значення птахів у природі Значення птахів на нашій планеті важко переоцінити. Комахоїдні птахи контролюють чисельність комах (мал. 25.7, с. 100), рослиноїдні сприяють поширенню насіння та плодів (мал. 25.6)....
|