Войти
Закрыть

Покриви тіла тварин

7 Клас

• У кільчастих червів покриви - це шкірно-м’язовий мішок (див. мал. 32). Клітини його епітеліального шару виділяють тоненьку пружну кутикулу. Там також містяться залози, що виділяють слиз і речовини, які мають захисні властивості. Під епітелієм розташовані два шари м’язів. • Кутикула членистоногих багатошарова, містить органічну речовину хітин. У деяких ракоподібних вона ще й просочена вапном і утворює міцний панцир (краби, річкові раки). Кутикула комах та павукоподібних додатково вкрита воскоподібною речовиною, що робить її водонепроникною і запобігає висиханню (мал. 209). • У молюсків за рахунок епітелію мантії формується мушля (черепашка), що складається, як ви пам’ятаєте, з трьох шарів (пригадайте, яких). Під епітелієм у молюсків розташований шар сполучної тканини. Покриви безхребетних виконують низку важливих функцій. Насамперед, це захисна функція: покриви оточують внутрішні органи і захищають їх від несприятливих впливів навколишнього середовища. Інша функція - транспортна: через покриви до організму можуть надходити деякі потрібні організму речовини і виводитись назовні деякі кінцеві продукти обміну речовин. Ще одна важлива функція - опорно-рухова: покривний епітелій бере участь у формуванні зовнішнього скелета, наприклад кутикули членистоногих або мушлі молюсків....

Опорно-рухова система хребетних тварин

7 Клас

ЯКИЙ ТИП ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН? Усім хребетним тваринам притаманний внутрішній скелет, що виконує захисну функцію і слугує місцем прикріплення м’язів. Під час ембріонального розвитку в цих тварин закладається хорда (див. мал. 92). У хребетних тварин хорду заступає хрящовий (хрящові риби, осетрові риби) або кістковий (кісткові риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці) хребет. Хребет побудований з хребців (мал. 200). Кожен хребець складається з тіла та дуги. Отвори верхніх дуг, накладаючись одна на одну, утворюють хребтовий канал, у якому розташований спинний мозок. • Скелет кісткової риби складається із черепа, хребта та скелета плавців. Череп - скелет голови - утворений великою кількістю кісток, які нерухомо з’єднані між собою (мал. 201. А). Рухливо сполучається із черепом лише нижня щелепа, що дає змогу тварині активно захоплювати здобич, та зяброві кришки, які забезпечують дихальні рухи. Череп захищає головний мозок. До складу черепа входять і зяброві дуги, на яких розміщені зябра. У хребті риб є два відділи: тулубовий і хвостовий. Тулубові хребці несуть ребра, хвостові ребер не мають. Скелет плавців кісткових риб представлений кістковими променями. Скелет парних плавців (грудних і черевних) включає ще й пояси кінцівок. До їхніх кісток приєднуються м’язи, що рухають плавці. Мускулатура краще розвинена на спинному боці тіла та у хвостовому відділі (мал. 201. Б). М’язи тулуба мають вигляд широких стрічок. Також є спеціалізовані м’язи, які рухають нижню щелепу, зяброві кришки, плавці тощо....

Опора і рух. Види скелета і способи пересування безхребетних тварин

7 Клас

Опорно-рухову систему тварин складають скелет і мускулатура. Скелет - це конструкція, що підтримує тіло і зберігає його форму. Скелет виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи. До скелета приєднуються м’язи, що забезпечують різноманітні рухи тварин: як окремих частин їхнього тіла, так і організму в цілому. Є два основні типи скелета - зовнішній (кутикула членистоногих, черепашка молюсків тощо) та внутрішній (хордові тварини) (мал. 194). ЯКІ ТИПИ СИМЕТРІЇ ПРИТАМАННІ ТВАРИНАМ? З певним способом життя тварин пов’язаний і певний тип симетрії тіла. Тварини, на відміну від рослин, - переважно рухомі організми. У більшості тварин, наприклад рака річкового, хруща, жаби ставкової, собаки, є однакові парні органи на правому і лівому боці тіла. Через тіло таких тварин можна провести тільки одну уявну площину, що ділить тварину на дві однакові половини. Тварин із симетрично розташованими парними органами називають двобічносиметричними, а симетрію тіла - двобічною (мал. 195, 1). Тварини з двобічною симетрією тіла зазвичай здатні до активного руху, їхня передня частина тіла першою стикається з перешкодами, їжею, тому туди зсувається ротовий отвір, органи чуття....

Виділення та його значення для організму

7 Клас

Під час обміну речовин, тобто внаслідок тих хімічних реакцій, які відбуваються в організмі, у клітинах тіла тварин утворюються кінцеві продукти. Головні відходи - вуглекислий газ та деякі сполуки Нітрогену, які в різних груп організмів утворюються у вигляді амоніаку, сечовини тощо. Такі речовини є отруйними для організму, тому мають бути виведені з нього назовні. Процеси звільнення організму від кінцевих продуктів обміну речовин дістали назву виділення. Функцію виділення насамперед здійснюють спеціалізовані органи виділення. Видільні системи також регулюють хімічний склад рідин тіла організму. ЯКІ ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ Є В БЕЗХРЕБЕТНИХ ТВАРИН? • У багатьох кільчастих червів органи виділення - нефридії (мал. 192, 1). Вони мають вигляд довгої трубки, розширеної в центральній частині. На верхівці така трубка має лійку з війчастими клітинами. • Будова органів виділення членистоногих залежить від їхнього середовища життя. У ракоподібних, які здебільшого мешкають у водному середовищі, органи виділення - це пара зелених залоз (мал. 192, 2). Вони також складаються з лійки, оберненої в порожнину тіла, довгого звивистого канальця, який утворює розширення — сечовий міхурець, та видільної пори. Ці органи розташовані біля основ вусиків або нижніх щелеп. Кінцеві продукти обміну надають стінкам канальця зеленуватого кольору, звідки й походить назва цих органів....

Кров, її основні функції. Транспорт речовин у тварин

7 Клас

У багатоклітинних тварин виникає потреба в транспорті та розподілі по організму кисню, поживних та інших речовин, а також транспорті до органів виділення кінцевих продуктів обміну речовин. Ці функції виконують циркуляторні системи, серед яких можна виділити кровоносну систему та рідину, яка заповнює порожнину тіла або проміжки між клітинами. По судинах кровоносної системи рухається кров. Пригадайте, це тканина внутрішнього середовища, що складається з рідкої міжклітинної речовини - плазми та клітин крові, які ще називають формені елементи (мал. 188). У хребетних тварин і людини такими форменими елементами є еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Еритроцити забарвлені в червоний колір завдяки вмісту дихального пігменту - гемоглобіну. Це білкова сполука, що містить атом Феруму. Гемоглобін відповідає за зв’язування молекул кисню і транспортування їх до клітин тіла. Віддавши кисень (O2), гемоглобін забирає від тканин молекули вуглекислого газу (СO2), які відносить назад до місця, де відбувається газообмін: легень, покривів. Так кисень з повітря надходить до клітин, а вуглекислий газ виводиться з організму (мал. 189). Лейкоцити - безбарвні клітини крові, які здійснюють захисну функцію. Одні з них захоплюють хвороботворні мікроорганізми та сторонні частинки шляхом фагоцитозу, інші - виробляють біологічно активні речовини, здатні їх знешкоджувати. Тромбоцити в разі ушкодження кровоносних судин беруть участь у формуванні згустків крові, які закупорюють ушкоджені ділянки судин і цим запобігають крововтратам. ЯКІ ЦИРКУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ Є В БЕЗХРЕБЕТНИХ ТВАРИН? • Справжня кровоносна система формується в кільчастих червів. Вона складається з поздовжніх судин, з’єднаних між собою кільцевими. Кровоносні судини більшого діаметра між собою сполучають найтонші судини - капіляри. Вони формують так звану капілярну сітку в покривах та органах дихання тварин, забезпечуючи газообмін. Кровоносна система кільчастих червів замкнена (мал. 190. А. 1), тобто кров рухається лише по судинах і не потрапляє в порожнину тіла. Серця у них немає....

Дихання та газообмін у тварин

7 Клас

ЯКЕ БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГАЗООБМІНУ? Суть газообміну полягає в надходженні із зовнішнього середовища кисню (O2) і виділенні в довкілля певної суміші газів, зокрема вуглекислого (СO2). Оксиген (О) є одним з елементів, які беруть участь у багатьох хімічних реакціях, що відбуваються всередині клітин. Отже, важливою ланкою процесів обміну речовин та енергії є процеси дихання. Пригадайте, в одноклітинних організмів, що мешкають у водному середовищі, газообмін відбувається через поверхню клітини. У більшості багатоклітинних тварин процес дихання складається з декількох етапів. Кисень через шкірні покриви та/або через органи дихання надходить в організм. Далі поширюється по ньому з порожнинною рідиною та/або з кров’ю. Наступний етап - надходження кисню в клітини. Там він окиснює органічні речовини, унаслідок чого виділяється необхідна організму енергія. Важлива роль у цих процесах належить органелам клітини - мітохондріям. У них утворюються особливі сполуки (скорочено їх позначають АТФ), здатні накопичувати енергію. У процесах окиснення органічних сполук - білків, жирів і вуглеводів - утворюються різні гази, зокрема СO2. Вони видаляються з клітин до порожнинної рідини та/або в кров, а з ними - до органів дихання та/або покривів. Далі вони виводяться з організму назовні....

Різноманітність травних систем

7 Клас

Процеси розкладання сполук їжі на їхні складові називають травленням. Воно забезпечує організм необхідною енергією та будівельним матеріалом, Будь-який вид їжі, яким живляться тварини (рослини, тварини, гриби чи органічні рештки), - молекули дуже складних органічних сполук. Для перебігу реакції розпаду складних органічних речовин потрібні біологічно активні речовини білкової природи - ферменти. Їх виробляють залозисті клітини кишечнику тварин, а також спеціалізовані травні залози. Загалом система травлення тварин складається з кишечнику - трубки з вхідним і здебільшого вихідним отворами і низки спеціалізованих клітин усередині неї: одні виділяють травні ферменти, інші вбирають перетравлені речовини. Через вхідний отвір - рот - їжа надходить до травної системи. Важлива частина травного тракту - його розширення - шлунок, який здійснює частину процесу травлення. Його продовження — кишечник, де травлення завершується і де всмоктуються продукти травлення - прості речовини, які доправляються до різних клітин за допомогою крові. Кишечник часто закінчується анальним отвором, через нього викидаються неперетравлені рештки їжі. ЯКІ ТИПИ БУДОВИ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ПРИТАМАННІ БЕЗХРЕБЕТНИМ ТВАРИНАМ? • Кишковопорожнинні, зокрема гідра, за допомогою щупалець уловлюють дрібну здобич: інфузорій, дрібних рачків, іноді личинок і мальків риб. У кишковій порожнині на їжу діють травні ферменти. Їх виділяють залозисті клітини. Під впливом травних ферментів здобич розпадається на шматочки, що захоплюються травними клітинами. Ці клітини мають джгутики: завдяки їхній роботі в кишковій порожнині створюються потоки води, з якими шматочки їжі надходять до поверхні цих клітин. Далі вони захоплюються за допомогою псевдоподій і перетравлюються у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір (мал. 173)....

Особливості обміну речовин гетеротрофного організму. Живлення і травлення

7 Клас

Будь-якому організму потрібна енергія для того, щоб забезпечувати процеси його життєдіяльності. Рослини як автотрофи здатні засвоювати енергію Сонця, поглинаючи з ґрунту мінеральні сполуки і вбираючи вуглекислий газ із атмосферного повітря. Тварини - гетеротрофи. Вони мусять добувати енергію, споживаючи готові органічні речовини, створені іншими істотами. В організмі тварин ці речовини змінюються. З їжі добуваються поживні речовини, які засвоюються організмом. Ці поживні речовини окиснюються, унаслідок чого звільняється енергія. Кисень для здійснення хімічних реакцій тварини отримують з повітря за допомогою органів дихання або через покриви. Доправити кисень і поживні речовини до клітин допомагає транспортна система організму - кровоносна. Завдяки їй не потрібні організму речовини з клітин прямують до органів виділення, через які видаляються з організмів. Отже, злагоджена робота органів і систем органів організму забезпечує обмін речовин як усередині самого організму, так і організму з навколишнім середовищем. Обмін речовин - це сукупність процесів надходження речовин до організму, їхнього перетворення в ньому, а також виведення назовні кінцевих продуктів обміну....

Різноманітність ссавців: примати

7 Клас

ЯКИХ ССАВЦІВ ВІДНОСЯТЬ ДО ПРИМАТІВ? Примати - група ссавців, до якої належить і людина. Спільною ознакою приматів є рухливі п’ятипалі кінцівки хапального типу. Великий палець протистоїть іншим, що дає змогу урізноманітнити хапальні рухи. Свободу дії забезпечує наявність ключиць у поясі верхніх кінцівок. Під час пересування по землі примати спираються на всю стопу. Добре розвинений головний мозок. З органів чуття найкраще розвинені органи слуху та зору. Поширені примати у тропічних і субтропічних частинах Азії, Африки, Південної та Центральної Америки. Лише один вид мавп у природних умовах трапляється на півдні Європи (Іспанія). • Напівмавпи - тварини дрібних і середніх розмірів. Очі широко розставлені, хвіст довгий, пухнастий. Пальці часто закінчуються не нігтями, а гачкуватими кігтями. Більшість видів напівмавп веде нічний або сутінковий спосіб життя. Представниками напівмавп є лемури (мал. 164). Ці тварини мають великі очі, живуть на деревах, живляться плодами, комахами, яйцями птахів, дрібними земноводними та плазунами. • Мавпи відрізняються від напівмавп кращим розвитком головного мозку. Очні заглибини спрямовані вперед, забезпечуючи так званий об’ємний зір (коли поля зору правого і лівого очей перекриваються). Пальці закінчуються нігтями. Мавп поділяють на широконосих і вузьконосих. Широконосі мавпи (ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи) мають широку носову перетинку між носовими отворами (звідки й походить їхня назва). Живуть на деревах, мають довгий цупкий хвіст. Живляться плодами рослин, комахами, дрібними пташками та їхніми яйцями....

Різноманітність ссавців: хижі, китоподібні

7 Клас

ЯК СПОСІБ ЖИВЛЕННЯ ХИЖИХ ТВАРИН ПОЗНАЧАЄТЬСЯ НА ЇХНІЙ БУДОВІ ТА ПОВЕДІНЦІ? До хижих належать тварини, які живляться переважно тваринною їжею. Вони мають добре розвинені ікла, один кутній зуб з кожного боку щелепи перетворився на так званий хижий (див. мал. 148, 3). Він великий за розмірами, з гострим ріжучим краєм: за його допомогою тварини подрібнюють кістки, перерізають сухожилки тощо. Найвідоміші представники хижих - це вовчі, котячі, куницеві, ведмежі. • До вовчих належать вовк, собака, песець, шакал, лисиця та інші. Ці тварини мають довгі кінцівки з невтяжними кігтями; під час бігу вони спираються лише на пальці. Свою здобич здатні тривалий час переслідувати. Голова вовчих з видовженою мордою, оскільки в цих тварин добре розвинений нюх. Вовк (мал. 159) поширений майже всюди в Україні. Вовки утворюють зграї, у яких буває від декількох до 20-40 особин. Вони сильні та спритні хижаки. За масового розмноження можуть становити небезпеку для тваринництва та мисливства. Вовка вважають предком собаки свійського. • До котячих належать кішка, рись, тигр, лев. Ця група об’єднує тварин з довгими кінцівками та зазвичай втяжними кігтями (мал. 160, 1). На відміну від вовчих, котячі зазвичай чатують на здобич, а не наздоганяють її. У котячих, порівняно з вовчими, гірше розвинений нюх, але добре розвинені зір і слух. Кіт лісовий живе в дуплах, розщілинах скель, а також норах борсуків і лисиць. В Україні цей рідкісний вид трапляється в Карпатському регіоні, а також в окремих районах Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей....

Навігація