Войти
Закрыть

Головний мозок людини: стовбурова частина, мозочок

8 Клас

Головний мозок - вищий відділ нервової системи людини. Він, як і спинний, є частиною центральної нервової системи. Головний мозок міститься в мозковому відділі черепа й через великий потиличний отвір з’єднаний зі спинним. Як і спинний мозок, головний ззовні вкритий трьома захисними оболонками (м’якою, павутинною та твердою). Від нього відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. Маса головного мозку новонародженої дитини в середньому коливається від 330 до 400 г. Збільшення маси мозку людини триває до 20-25-го року життя. У дорослої людини маса мозку дорівнює приблизно 1350 г. У головному мозку, як і в спинному, є біла та сіра речовина. Біла речовина утворює його провідні шляхи, які зв’язують різні частини головного мозку між собою та зі спинним мозком. Сіра речовина утворює кору півкуль головного мозку і мозочка й у вигляді окремих скупчень - ядер - міститься всередині білої. Усередині головного мозку є чотири порожнини - шлуночки, які сполучаються між собою, з простором під павутинною оболонкою мозку та з каналом спинного мозку. Шлуночки заповнені рідиною, яка відіграє важливу роль у забезпеченні нормальної діяльності головного мозку. Ця рідина створює відносно постійний внутрішньочерепний тиск, разом із кров’ю забезпечує обмін речовин та здійснює захисну функцію....
0 Переглянути

Будова та функції спинного мозку людини

8 Клас

Яка будова спинного мозку? Спинний мозок розташований у каналі хребта, утвореному дугами хребців. Він має вигляд довгої трубки (мал. 136). У дорослої людини спинний мозок завдовжки 41-45 см і приблизно 1 см завтовшки. Його маса становить усього 30-32 г. Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове. Ці ділянки відповідають виходу нервів, які прямують до верхніх і нижніх кінцівок. Починається спинний мозок при основі черепа, де з’єднується з довгастим мозком (структурою головного мозку), а закінчується на рівні другого поперекового хребця пучком нервів, які відходять від нього. Тому він дещо коротший від хребта. Ви вже знаєте, що від спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів. Ділянку, від якої починається певна пара спинномозкових нервів, називають сегментом. У межах спинного мозку розрізнюють сегменти (мал. 136): шийні - від них беруть початок 8 пар спинномозкових нервів; грудні сегменти - 12 пар; поперекові сегменти - 5 пар; крижові сегменти - 5 пар; куприкові сегменти - 1 пара спинномозкових нервів. На поперечному зрізі спинного мозку можна побачити, що він складається з білої (розташована ззовні) та сірої речовини (міститься всередині). Волокна білої речовини з’єднують між собою різні ділянки спинного мозку та формують провідні шляхи, забезпечуючи двобічні зв’язки між ним та головним мозком....
0 Переглянути

Будова нервової системи людини. Центральна і периферична нервова система

8 Клас

Які будова та значення нервової системи людини? Нервова система - найскладніша і найважливіша система керування та зв’язку в організмі людини. За місцем розташування нервової тканини розрізняють центральну та периферичну її частини (мал. 133). Нервова тканина, розміщена в порожнині черепа та каналі хребта, складає центральну нервову систему. Це головний і спинний мозок. Центральна нервова система забезпечує взаємозв’язок усіх клітин, тканин та органів організму. Вона впливає на їхню діяльність та регулює процеси, що в них відбуваються. До того ж центральна нервова система забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем. За допомогою рецепторів центральна нервова система отримує інформацію про всі явища, що відбуваються у довкіллі та в самому організмі. Збудження, що надійшло до неї, там обробляється й у вигляді нервового імпульсу передається робочому органові. Нервова тканина, розміщена поза межами черепа та каналу хребта, утворює периферичну нервову систему. Це нерви, які відходять від головного та спинного мозку, а також їхні сплетіння і вузли. Нерви, що відходять від головного мозку, називають черепно-мозковими (їх 12 пар), а від спинного - спинномозковими (31 пара). Черепно-мозкові нерви іннервують органи чуття, деякі посмуговані м’язи, слізні та слинні залози. Спинномозкові нерви іннервують усі ділянки тіла людини, розташовані нижче шиї....
0 Переглянути

Терморегуляція в організмі людини. Захворювання шкіри та профілактика їх

8 Клас

Що таке терморегуляція і як вона здійснюється? Ви пам’ятаєте, що людина, як й інші ссавці та птахи, належить до теплокровних організмів, які здатні підтримувати на певному рівні сталу температуру тіла, що не залежить від температури довкілля. Це забезпечується досконалими механізмами терморегуляції, тобто врівноваженням процесів утворення тепла в організмі й віддачі його в навколишнє середовище. Терморегуляція — це узгоджена взаємодія в організмі процесів теплоутворення та тепловіддачі для підтримання температури тіла на певному рівні, відмінному від температури довкілля. Ви пам’ятаєте, що тепло в організмі утворюється постійно завдяки процесам розщеплення органічних сполук. Найінтенсивніше це відбувається в печінці та м’язах. У скелетних м’язах тепло утворюється лише під час їхнього скорочення. Саме тому навіть на великому морозі, коли ви бігаєте і стрибаєте, буває жарко. І навпаки, коли ви не рухаєтесь, то навіть за невеликого холоду починаєте тремтіти. Тремтіння - це особливі скорочення м’язів, які сприяють збільшенню кількості утворюваного тепла, а отже, є пристосувальною реакцією, яка протидіє зниженню температури тіла. До організму тепло може надходити також із зовнішнього середовища за умови, якщо його температура перевищує температуру тіла....
0 Переглянути

Будова шкіри та її функції

8 Клас

Яка будова шкіри? Шкіра - один з найбільших за площею органів нашого тіла. Загальна площа шкіри в дорослої людини становить у середньому близько 2 м2. Шкіра утворює зовнішній покрив тіла та розмежовує зовнішнє і внутрішнє середовище організму. Шкіра людини складається з трьох основних шарів: епідермісу, власне шкіри (дерми) та шару підшкірної жирової клітковини, який зв’язує шкіру з прилеглими до неї тканинами (мал. 129). Епідерміс - зовнішній шар шкіри, товщина якого в різних ділянках тіла різна: від 0,07 мм до 2,5 мм і більше. Найтовщий епідерміс у тих ділянках тіла, де найвищий механічний тиск на шкіру. Наприклад, на долонях, підошвах тощо. Епідерміс утворений багатошаровим епітелієм, верхній шар якого роговіє (тому його називають роговим) і поступово злущується. Замість злущених клітин у нижніх шарах епідермісу постійно утворюються нові. Цю його частину називають ростковим шаром. Тобто епідерміс здатний до самовідновлення. Повне оновлення епідермісу шкіри в людини триває близько 20 днів. Унаслідок носіння тісного взуття в людини можуть утворюватися мозолі, які є місцевим потовщенням рогового шару епідермісу. Дерма, або власне шкіра, утворена переважно волокнистою сполучною тканиною, завдяки еластичності якої шкіра здатна розтягуватися і не заважати рухам. У тому, що шкірі властива еластичність, ви можете переконатися самі. Відтягніть її, наприклад, на тильному боці кисті руки. Шкіра розтягнеться, але щойно ви її відпустите - набуде попереднього стану....
0 Переглянути

Захворювання органів сечовидільної системи та їхня профілактика

8 Клас

Порушення діяльності будь-якого з органів сечовидільної системи в результаті захворювання призводить до істотних змін у діяльності всього організму людини. Які найголовніші ознаки та симптоми порушення діяльності органів сечовидільної системи? Центральним органом сечовидільної системи є нирки, тому ураження їх є найнебезпечнішим для організму. Ознаки порушення діяльності нирок: поява набряків, тупий, ниючий біль у попереку (іноді раптовий і сильний) або в нижній частині живота, раптова «безпричинна» зміна кількості (чи дуже мало, чи дуже багато, ніж зазвичай) та кольору сечі, підвищений артеріальний тиск, головний біль, анемія і загальна слабкість. Поява будь-якого із цих симптомів є підставою для невідкладного звернення до лікаря. Визначальним у діагностуванні захворювань сечовидільної системи є лабораторний аналіз сечі. Основними доказами захворювань сечовидільної системи є поява в сечі еритроцитів, білків і підвищена кількість лейкоцитів. Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник можуть уражатися хвороботворними мікроорганізмами, які потрапляють у ці органи через кров з різних осередків інфекції в організмі, наприклад під час ангіни, захворювання зубів тощо. Якщо людина не дотримується правил особистої гігієни, хвороботворні мікроорганізми проникають через сечівник у сечовий міхур і звідти поширюються на інші органи сечовидільної системи, спричинюючи їхнє запалення....
0 Переглянути

Виділення кінцевих продуктів метаболізму - важливий етап обміну речовин. Будова сечовидільної системи людини

8 Клас

Ви вже знаєте, що у процесі обміну речовин утворюються кінцеві продукти, які далі вже не можуть бути використані організмом і мають бути видалені з нього. Серед них, зокрема, амоніак, сечова кислота, сечовина, вуглекислий газ. Ці речовини безперервно утворюються в клітинах, з них вони потрапляють у міжклітинну рідину, лімфу і далі - у кров. Вода - це особливий кінцевий продукт обміну речовин, бо її організм може використовувати для власних потреб. Але для підтримання сталості внутрішнього середовища її надлишки повинні постійно виводитися з організму, як і надлишки мінеральних солей. З організму виводяться також будь-які чужорідні та отруйні речовини, що надійшли ззовні. Фізіологічні процеси звільнення організму від кінцевих продуктів обміну, чужорідних та отруйних речовин, спрямовані на підтримання сталості його внутрішнього середовища, називають виділенням. В організмі людини процеси виділення забезпечують нирки, печінка, легені, кишківник і шкіра (мал. 124). Через легені виділяються вуглекислий газ, вода у вигляді пари (пригадайте, як добре це видно морозного ранку, коли ви поспішаєте до школи) та деякі леткі речовини. Частково видільну функцію виконують залози травної системи. Так, з організму видаляються не лише неперетравлені рештки їжі, а й кінцеві продукти обміну речовин (згадайте функції печінки), деякі отрути та шкідливі солі важких металів. Через потові залози виводяться переважно вода і розчинені в ній мінеральні солі....
0 Переглянути

Перша допомога при кровотечах. Серцево-судинні захворювання та профілактика їх

8 Клас

У разі ушкодження судин виникають кровотечі. Швидка значна втрата крові дуже небезпечна для організму. Вона призводить до зниження кров’яного тиску, порушення кровопостачання мозку, серця й усіх інших органів. Втрата 2-2,5 л крові смертельна для людини. Вчасне припинення кровотечі рятує життя людині. Які бувають види кровотеч? Розрізняють капілярну, венозну й артеріальну кровотечі. Капілярна кровотеча - це ушкодження найдрібніших судин (капілярів). Вона виникає навіть за незначного поранення. Оскільки кров по капілярах тече повільно і під невеликим тиском, то капілярні кровотечі легко зупиняються. Ушкоджені капіляри швидко закриваються тромбом, що утворюється під час зсідання крові. Першою допомогою в разі капілярних кровотеч є знезараження місця поранення розчином гідроген пероксиду або йодною настойкою і накладання на нього стерильної пов’язки. Капілярною є й кровотеча з носа. Щоб її припинити, затисніть ніс, а на перенісся покладіть хустинку, змочену холодною водою (мал. 117). Венозна кровотеча - це ушкодження поверхневих вен (мал. 118, 1). Щоб зупинити венозну кровотечу, достатньо накласти на рану пов’язку, що стисне стінки уражених судин (мал. 118, 2). Якщо ж ушкоджено велику вену, то накладають тиснучий джгут нижче місця поранення. Після надання першої допомоги потерпілого відправляють у травматологічний пункт....
0 Переглянути

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові по замкненій системі кровоносних судин. Артеріальний тиск

8 Клас

Ми вже згадували, що кровоносна система людини, крім серця, включає різні за розміром, будовою і функціями кровоносні судини, якими рухається кров. Які бувають кровоносні судини і яка їхня будова? Розрізняють три види кровоносних судин: артерії, вени і капіляри. Артерії (мал. 112. А) - судини, якими кров від серця прямує до різних органів і тканин, незалежно від того, чи артеріальна вона (надходить з лівого шлуночка), чи венозна (надходить з правого шлуночка). Найбільша артерія в організмі людини - аорта - бере початок від лівого шлуночка серця. Стінки артерій складаються з трьох шарів: внутрішній - утворений одним шаром епітеліальних клітин (ендотелієм); середній шар стінок артерій утворюють кільцеві й поздовжні непосмуговані м’язи, а зовнішній - волокниста сполучна тканина. Ступінь скорочення м’язів середнього шару регулює діаметр артерій і тим самим - рівень тиску крові. У стінках великих артерій, таких як аорта чи стовбур легеневих артерій, переважають еластичні волокна, які запобігають їхньому надмірному розтягненню. Найдрібніші артерії - артеріоли (мал. 112. Б). Вени - судини, які несуть кров від органів і тканин до серця (мал. 112. В). Їхня стінка, як і в артерій, складається з трьох шарів. Але, оскільки тиск крові у венах порівняно з артеріями менший, стінки вен тонші. Крім того, у венах є кишенькові (півмісяцеві) клапани (мал. 113). Вони вільно пропускають кров у бік серця і перешкоджають її руху у зворотному напрямку. Найдрібніші вени називають венулами (мал. 112. Г). Ними кров від капілярів надходить до системи вен....
0 Переглянути

Робота серця

8 Клас

Що таке серцевий цикл? Які його фази? Серце працює циклічно, ритмічно чергуючи скорочення та розслаблення передсердь і шлуночків, що разом має назву серцевий цикл. Він складається з трьох фаз: скорочення передсердь - систола передсердь, скорочення шлуночків - систола шлуночків та загального розслаблення - діастоли (див. таблицю 8) (мал. 110). Серце людини в стані спокою здійснює 65-75 циклів за хвилину. Під час першої фази (її тривалість близько 0,1 с) передсердя скорочуються, а шлуночки розслаблені: стулкові клапани відкриті, завдяки чому кров потрапляє у шлуночки. Півмісяцеві клапани натомість закриті. Під час другої фази (її тривалість 0,3 с) передсердя розслаблені, а шлуночки скорочуються: стулкові клапани закриваються, а півмісяцеві - відкриваються, і кров потрапляє в аорту і стовбур легеневих артерій. Третя фаза - загального розслаблення - триває 0,4 с. У цей час передсердя і шлуночки розслаблені, кров вільно потрапляє до серця з вен (легеневих, нижньої та верхньої порожнистих). Отже, повний серцевий цикл триває 0,8 с. За цей час м’язові волокна передсердь 0,1 с працюють та 0,7 с відпочивають, а шлуночків - відповідно 0,3 та 0,5 с. Саме відносно великий час відпочинку визначає здатність серцевого м’яза працювати не втомлюючись упродовж усього життя. Кількість серцевих циклів, які серце здійснює впродовж однієї хвилини, називають частотою серцевих скорочень. Під час скорочення серця дорослої людини в стані спокою кожний шлуночок виштовхує в артерії приблизно 65 мл крові. За хвилину серце перекачує близько 5 л крові, а за рік - майже 2,6 млн літрів. У момент викиду крові в аорту тиск у ній підвищується, а стінки розтягуються. Таке розтягнення завдяки щільності та пружності стінок кровоносних судин хвилеподібно поширюється зі швидкістю, яка значно перевищує швидкість руху крові, від аорти до артерій. Коливання стінок артерій, які виникають у відповідь на кожне скорочення серця, називають артеріальним пульсом....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 117 118 119 120 121 122 123 124 125 ... 343
Назад

Навігація