Войти
Закрыть

Будова і функції скелетних м’язів

8 Клас

Кісткова і хрящова тканина утворюють тільки каркас тіла - скелет, який сам по собі рухатись не може. Рухи всього тіла (біг, ходьба, стрибки) або окремих його частин (наприклад, рухи пальців) забезпечуються скороченням і розслабленням скелетних м’язів. Крім руху, ці м’язи підтримують також певне положення тіла, його поставу (наприклад, під час сидіння чи стояння). Які особливості будови скелетних м’язів? Як ви пам’ятаєте, скелетні м’язи належать до посмугованих. Будь-який скелетний м’яз утворений групами видовжених м’язових клітин - волокон, зібраних у пучки і з’єднаних між собою прошарками сполучної тканини (мал. 125). Сполучнотканинні прошарки на кінцях м’язів переходять у сухожилля м’яза, за допомогою якого він кріпиться до кістки. Зверху кожний м’яз укритий тонкою сполучнотканинною оболонкою - фасцією. Фасції відокремлюють один м’яз від іншого, що робить можливим їхнє незалежне скорочення. Скорочувальна частина м’яза складається з тисяч видовжених циліндричних клітин, розташованих паралельно одна до одної, - м’язових волокон, або міоцитів (мал. 125). Кожне м’язове волокно - це витягнута багатоядерна клітина, оточена сполучнотканинною оболонкою. Основний об’єм м’язових клітин становлять скорочувальні елементи - міофібрили. Вони складаються з багатьох однакових поздовжніх сегментів, відокремлених один від одного мембранами. У кожному сегменті впорядковано розташовані тонкі й товсті нитки. Тонкі складаються зі скоротливого білка актину, а товсті - зі скоротливого білка міозину (мал. 126). Ділянки перекриття актинових і міозинових ниток під світловим мікроскопом мають вигляд темних смуг. Між ними розташована світліша ділянка, у якій є лише білок міозин. Світлими є також ділянки сусідніх сегментів, що містять лише актинові нитки. Саме чергування темних і світлих дисків у міофібрилах зумовлює посмугованість скелетних м’язів....
0 Переглянути

Будова скелета людини

8 Клас

Які кістки входять до складу скелета голови? Скелет голови - це череп (мал. 120, 2). У ньому виділяють два відділи - мозковий і лицьовий. У мозковому відділі містяться головний мозок, органи зору, слуху та рівноваги. Лицьовий відділ утворює кісткову основу дихального апарату (верхніх дихальних шляхів) і травного каналу (порожнини носа та рота). Обидва відділи складаються з окремих кісток, з’єднаних між собою нерухомо, за винятком нижньої щелепи. До складу мозкового відділу входять дві парні та чотири непарні кістки, з’єднані за допомогою швів (мал. 120, 2 А). Вони створюють надійний захист головного мозку. Зокрема, основу черепа утворює потилична кістка. Вона має отвір, що сполучає порожнини черепа та хребтового каналу, яким проходить спинний мозок. По обидва боки отвору є два суглобові вирости, за допомогою яких череп сполучається із першим шийним хребцем. Іншими кістками мозкового відділу є: тім’яні, скроневі, лобова, клиноподібна та ін. До кісток лицьового відділу належать шість парних і три непарні кістки (мал. 120, 2 Б). Це, зокрема, парні верхньощелепні, виличні, носові тощо. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа. У верхніх і нижній щелепах є комірки, у яких розташовані корені зубів. Кістки основи черепа мають дрібні отвори, крізь які проходять кровоносні судини і черепно-мозкові нерви. Яка будова хребта? Хребет людини має S-подібну форму (мал. 121). Він складається з 30-34 хребців і поділяється на 5 відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий та куприковий....
0 Переглянути

Типи кісток скелета людини та особливості їхнього сполучення

8 Клас

На які групи поділяють кістки скелета людини залежно від їхньої форми та функцій? Скелет людини складається більш як із 200 різних кісток. За формою, розміром та функціями їх ділять на трубчасті (довгі і короткі), губчасті (довгі та короткі), плоскі та змішані. Трубчасті довгі кістки складають основу кінцівок і виконують функцію важелів, які приводяться в рух м’язами. У них розрізняють видовжену середню частину - тіло - та два розширені кінці - головки (мал. 117). Головки трубчастих кісток (стегнової, плечової тощо) вкриті компактною речовиною, під якою розташована губчаста (мал. 117). Тіло трубчастих кісток має порожнину, заповнену жовтим кістковим мозком - багатою на жир пухкою сполучною тканиною. За певних умов цей жир використовується для енергетичних потреб. Трубчаста будова довгих кісток забезпечує їхню міцність і легкість. У тілі трубчастих кісток переважає компактна речовина. Між головками та тілом довгих трубчастих кісток є хрящові пластинки. їхні клітини здатні до поділу, завдяки чому кістки ростуть у довжину. Згодом у клітинах хрящових пластинок відкладаються мінеральні солі й вони втрачають здатність до поділу. Так кісткова тканина заміщує хрящову. Під впливом навантажень кісткова тканина здатна перебудовуватися. Що більше та триваліше навантаження на кістки, то активніше оновлюється в них кісткова тканина і вона міцнішає....
0 Переглянути

Значення опорно-рухової системи

8 Клас

Яке значення опорно-рухової системи людини? Опорно-рухова система людини складається з пасивної та активної частин. Її пасивна частина - це внутрішній скелет (як і у всіх хребетних тварин), активна - скелетна мускулатура. Вони функціонують як єдине ціле. Уже в назві опорно-рухової системи визначено дві її основні функції: створення опори для різних органів і систем органів та забезпечення рухів усього тіла та окремих його частин. Система сполучених між собою кісток і м’язів підтримує тіло людини у вертикальному положенні. Крім того, окремі частини скелета забезпечують певне положення внутрішніх органів. М’язи завдяки своїм скороченням і розслабленням забезпечують рухи різних частин скелета: кінцівок, нижньої щелепи, ребер та ін. Кістки при цьому виконують роль важелів, які приводять у рух прикріплені до них м’язи. Відповідно рухаються різні частини нашого тіла; воно пересувається в просторі (ходіння, біг, плавання). Опорно-рухова система визначає форму і розміри нашого тіла. Ще одна функція опорно-рухової системи - захисна. Скелет у цілому та окремі його частини захищають внутрішні органи від механічних ушкоджень. Наприклад, кістки черепа захищають головний мозок, дуги хребців - спинний мозок, кістки грудної клітки - легені та серце. М’язи черевного преса захищають органи черевної порожнини (шлунок, кишечник, печінку тощо) від струсів, ударів тощо. Важлива роль кісток скелета у процесах кровотворення. Червоний кістковий мозок, розташований всередині них, бере участь в утворенні формених елементів крові (пригадайте їх)....
0 Переглянути

Терморегуляція в організмі людини. Захворювання шкіри та профілактика їх

8 Клас

Що таке терморегуляція і як вона здійснюється? Терморегуляція - це узгоджена взаємодія в організмі процесів теплоутворення та тепловіддачі для підтримання температури тіла на певному рівні, відмінному від температури довкілля. Ви пам’ятаєте, що людина, як й інші ссавці та птахи, належить до теплокровних організмів, які здатні підтримувати сталу температуру свого тіла на певному рівні, що не залежить від температури довкілля. Це забезпечується досконалими механізмами терморегуляції, тобто врівноваженням процесів утворення і віддачі тепла в організмі. Ви пам’ятаєте, що тепло в організмі утворюється постійно завдяки процесам розщеплення органічних сполук. Найінтенсивніше це відбувається в печінці та м’язах. У скелетних м’язах тепло утворюється лише під час їхнього скорочення. Саме тому навіть на великому морозі, коли ви бігаєте і стрибаєте, буває жарко. І навпаки, коли ви не рухаєтесь, то навіть за невеликого холоду починаєте тремтіти. Тремтіння - це особливі скорочення м’язів, які сприяють збільшенню кількості утворюваного тепла, а отже, є пристосувальною реакцією, яка протидіє зниженню температури тіла. До організму тепло може надходити також із зовнішнього середовища за умови, якщо його температура перевищує температуру тіла. У курсі фізики ви вивчали явище тепловіддачі. Воно полягає в тому, що тіла, які мають вищу температуру, контактуючи з тілами, що мають нижчу температуру, віддають їм тепло. Теплова енергія з організму людини випромінюється в довкілля через покриви, виходить із нагрітим повітрям під час видиху, виділяється з потом, сечею тощо. Тепловіддача має не менш важливе значення, ніж теплоутворення, бо якби все тепло, яке виробляє організм, затримувалося в ньому, то людина загинула б упродовж кількох годин від перегрівання....
0 Переглянути

Будова шкіри та її функції

8 Клас

Яка будова шкіри? Шкіра - один з найбільших за площею органів нашого тіла. Загальна площа шкіри в дорослої людини становить у середньому близько 2 м2. Шкіра утворює зовнішній покрив тіла та розмежовує зовнішнє і внутрішнє середовище організму. Шкіра людини побудована з трьох основних шарів: епідермісу, власне шкіри (дерми) та шару підшкірної жирової клітковини, який зв’язує шкіру з прилеглими до неї тканинами (мал. 106). Епідерміс - зовнішній шар шкіри, товщина якого в різних ділянках тіла різна: від 0,07 мм до 2,5 мм і більше. Найтовщий епідерміс у тих ділянках тіла, де найвищий механічний тиск на шкіру. Наприклад, на долонях, підошвах тощо. Епідерміс утворений багатошаровим епітелієм, верхній шар якого роговіє (його називають роговим) і поступово злущується. Замість злущених клітин у нижніх шарах епідермісу постійно утворюються нові. Цю його частину називають ростковим шаром. Тобто епідерміс здатний до самовідновлення. Повне оновлення епідермісу шкіри в людини триває близько 20 днів. Унаслідок носіння тісного взуття в людини можуть утворюватися мозолі, які є місцевим потовщенням рогового шару епідермісу....
0 Переглянути

Захворювання органів сечовидільної системи та профілактика їх

8 Клас

Ви вже знаєте, що для нормального функціонування організму з нього мусять постійно виводитися кінцеві продукти обміну речовин, чужорідні речовини, а також сполуки, які є в надлишку. Тому порушення діяльності будь-якого з органів сечовидільної системи в результаті захворювання призводить до істотних змін у діяльності всього організму людини. Це виявляється певними ознаками та симптомами. Які найголовніші ознаки та симптоми порушення діяльності органів сечовидільної системи? Центральним органом сечовидільної системи є нирки, тому ураження їх є найнебезпечнішим для організму. Ознаки порушення діяльності нирок: поява набряків, тупий, ниючий біль у попереку (іноді раптовий і сильний) або в нижній частині живота, раптова «безпричинна» зміна кількості (чи дуже мало, чи дуже багато, ніж зазвичай) та кольору сечі, підвищений артеріальний тиск, головний біль, анемія і загальна слабкість. Поява будь-якого із цих симптомів є підставою для невідкладного звернення до лікаря. Визначальним у діагностуванні захворювань сечовидільної системи є лабораторний аналіз сечі. Основними доказами захворювань сечовидільної системи є поява в сечі еритроцитів, білків і підвищена кількість лейкоцитів. Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник можуть уражатися хвороботворними мікроорганізмами, які потрапляють у ці органи через кров з різних осередків інфекції в організмі, наприклад під час ангіни, захворювання зубів тощо. Якщо людина не дотримується правил особистої гігієни, хвороботворні мікроорганізми проникають через сечівник у сечовий міхур і звідти поширюються на інші органи сечовидільної системи, спричинюючи їхнє запалення....
0 Переглянути

Виділення кінцевих продуктів метаболізму — важливий етап обміну речовин. Будова сечовидільної системи людини

8 Клас

Ви вже знаєте, що у процесі обміну речовин утворюються кінцеві продукти, які далі вже не можуть бути використані організмом і мають бути видалені з нього. Серед них, зокрема, аміак, сечова кислота, сечовина, вуглекислий газ. Ці речовини безперервно утворюються в клітинах, з них вони потрапляють у міжклітинну рідину, лімфу, і далі — у кров. Вода — це особливий кінцевий продукт обміну речовин, бо вона може використовуватися організмом для його потреб. Але для підтримання сталості внутрішнього середовища її надлишки повинні постійно виводитися з організму, як і надлишки мінеральних солей. З організму виводяться також будь-які чужорідні та отруйні речовини, що надійшли ззовні. Фізіологічні процеси звільнення організму від кінцевих продуктів обміну, чужорідних та отруйних речовин, спрямовані на підтримання сталості його внутрішнього середовища, називають виділенням. В організмі людини процеси виділення забезпечують нирки, печінка, легені, кишечник і шкіра (мал. 100). Через легені виділяються вуглекислий газ, вода у вигляді пари (пригадайте, як добре це видно морозного ранку, коли ви поспішаєте до школи), та деякі леткі речовини. Частково видільну функцію виконують усі залози травної системи. Так, з організму видаляються не лише неперетравлені рештки їжі, а й кінцеві продукти обміну Феруму (згадайте функції печінки), деякі отрути та шкідливі солі важких металів. Через потові залози виводяться переважно вода і розчинені в ній мінеральні солі. Про видільну функцію шкіри дізнаєтеся трохи згодом....
0 Переглянути

Перша допомога при кровотечах. Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

8 Клас

У разі ушкодження судин виникають кровотечі. Швидка значна втрата крові дуже небезпечна для організму. Вона призводить до зниження кров’яного тиску, порушення кровопостачання мозку, серця й усіх інших органів. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Вчасне припинення кровотечі рятує життя людині. Які бувають види кровотеч? Розрізняють капілярну, венозну й артеріальну кровотечі. Капілярна кровотеча - це пошкодження найдрібніших судин (капілярів). Вона виникає навіть за незначного поранення. Оскільки кров по капілярах тече повільно і під невеликим тиском, то капілярні кровотечі легко зупиняються. Пошкоджені капіляри швидко закриваються тромбом, що утворюється під час зсідання крові. Першою допомогою в разі капілярних кровотеч є знезараження місця поранення розчином гідроген пероксиду або йодною настойкою і накладання на нього стерильної пов’язки. Капілярною є й кровотеча з носа. Щоб її припинити, затисніть ніс, а на перенісся покладіть хустинку, змочену холодною водою (мал. 93). Венозна кровотеча - це ушкодження поверхневих вен (мал. 94, 1). Щоб зупинити венозну кровотечу, достатньо накласти на рану пов’язку, що стисне стінки уражених судин (мал. 94, 2). Якщо ж ушкоджена велика вена, то накладають тиснучий джгут нижче місця поранения. Після надання першої допомоги потерпілого відправляють у травматологічний пункт....
0 Переглянути

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові по замкненій системі кровоносних судин. Артеріальний тиск

8 Клас

Які бувають кровоносні судини та яка їхня будова? Розрізняють три види кровоносних судин: артерії, вени і капіляри. Артерії (мал. 88, А) - судини, якими кров від серця прямує до різних органів і тканин, незалежно від того, чи артеріальна вона (надходить з лівого шлуночка), чи венозна (надходить з правого шлуночка). Найбільша артерія в організмі людини - аорта - бере початок від лівого шлуночка серця. Стінки артерій складаються з трьох шарів: внутрішній - утворений одним шаром епітеліальних клітин (ендотелієм); середній шар стінок артерій утворюють кільцеві й поздовжні непосмуговані м’язи, а зовнішній - волокниста сполучна тканина. Ступінь скорочення м’язів середнього шару регулює діаметр артерій і тим самим - рівень тиску крові. У стінках великих артерій, таких як аорта чи стовбур легеневих артерій, переважають еластичні волокна, які запобігають їхньому надмірному розтягненню. Найдрібніші артерії - артеріоли (мал. 88, Б). Вени - судини, які несуть кров від органів і тканин до серця (мал. 88, В), їхня стінка, як і в артерій, складається з трьох шарів. Але, оскільки тиск крові у венах порівняно з артеріями менший, стінки вен тонші. Крім того, у венах є кишенькові (півмісяцеві) клапани. Вони вільно пропускають кров у бік серця і перешкоджають її руху в зворотному напрямку. Найдрібніші вени називають венулами (мал. 88, Г). Ними кров від капілярів надходить до системи вен....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 124 125 126 127 128 129 130 131 132 ... 343
Назад

Навігація