Войти
Закрыть

Забруднення гідросфери та її охорона

11 Клас

Забруднення гідросфери відбувається в дедалі більших масштабах (мал. 38.1). У якості забруднювачів у гідросферу потрапляють усі види забруднень — фізичні, хімічні й біологічні. За місцем потрапляння забруднень виділяють забруднення підземних вод, забруднення прісних вод і забруднення океанів. Але тільки забрудненням дія людини на гідросферу не обмежується. Побудова гідроелектростанцій, каналів і плотин стала причиною різкої зміни водного режиму багатьох річок. Створення водоймищ та осушення сільськогосподарських угідь призвели до зміни рівня ґрунтових вод. Наслідки забруднення гідросфери. Дефіцит водних ресурсів Наслідки впливу людини на гідросферу позначилися на стані як водних, так і наземних екосистем. Велика кількість забруднювачів стала причиною масової загибелі організмів у прісних і солоних водоймах. Гинули як тварини, так і рослини та мікроорганізми. У багатьох випадках суттєво змінювався видовий склад екосистем. Через накопичення в організмах представників водних екосистем шкідливих речовин страждали і наземні тварини. Вони поїдали рибу та інших водних жителів і отруювалися накопиченими в них шкідливими сполуками. Теплове забруднення водойм водами із систем охолодження електростанцій і промислових підприємств ускладнило процеси розмноження багатьох видів та спричинило збільшення кількості випадків і інтенсивності цвітіння води. Греблі гідроелектростанцій перекрили шлях до місць нересту прохідним рибам. Надмірне забруднення і порушення гідрологічного режиму значно збільшило масштаби ще однієї проблеми — дефіциту питної води. Води на нашій планеті багато. Але більша її частина є солоною або міститься у складі льодовиків полярних регіонів та гірських місцевостей. А для нормального життя і господарської діяльності людям потрібна прісна вода. У багатьох регіонах планети вода стала найбільш дефіцитним ресурсом. Дефіцит водних ресурсів у багатьох південних регіонах робить неможливим вирощування культурних рослин і розведення тварин....

Забруднення атмосфери та її охорона

11 Клас

Забруднення атмосфери є одним із найбільших за масштабом антропогенних забруднень. В атмосферу потрапляють усі види забруднень — фізичні, хімічні й біологічні. Загальні обсяги викидів усіх речовин щорічно сягають кількох мільярдів тонн. Це часто стає причиною виникнення небезпеки для здоров'я людини. Для інформування населення про ступінь ризику забруднення повітря для здоров'я використовують індекс якості повітря (мал. 37.1). Індекс якості повітря — це індекс, який свідчить про щоденну якість повітря. Він повідомляє, наскільки чистим або забрудненим є повітря і який вплив на здоров'я воно може мати. Ступінь небезпеки за цим індексом часто позначають певним кольором. Основними джерелами забруднення є промислові виробництва в галузі металургії та хімічних виробництв, теплові електростанції, транспорт (особливо автомобільний). Суттєво забруднюють атмосферу тваринницькі ферми (жуйні тварини є одними з найбільших виробників метану) та звалища (мікроорганізми у процесі переробки відходів виробляють значні кількості метану, СО2 та інших газів). Дізнатися індекс якості повітря в будь-якій точці світу можна на сайті www.airvisual.com. Але, на жаль, з українських міст інформація доступна лише щодо Києва. Наслідки забруднення атмосфери Наслідки забруднення атмосфери є дуже неприємними. Оксиди Сульфуру і Нітрогену, які потрапляють в атмосферу, взаємодіють із водяною парою в повітрі й утворюють кислоти. Це спричиняє появу кислотних дощів (мал. 37.2). Опади з підвищеною кислотністю погіршують стан екосистем, стають результатом деградації лісів і руйнують штучні споруди (зокрема, історичні пам'ятки, старі будинки тощо)....

Види забруднення

11 Клас

Фізичними забрудненнями є такі, що впливають на середовище шляхом зміни його фізичних параметрів. Хімічні забруднення змінюють властивості середовища в результаті потрапляння до нього (у воду, ґрунти чи повітря) різних шкідливих речовин (як органічної, так і неорганічної природи). Біологічні забруднення виникають у випадку потрапляння в екосистеми живих організмів, не властивих для них. Найчастіше біологічним забрудненням вважають внесення в екосистему мікроорганізмів (передовсім хвороботворних). Але негативно впливати на екосистеми і бути біологічними забруднювачами можуть будь-які організми (зокрема, гриби, рослини та тварини). Хоча про деякі з цих типів забруднень не дуже часто згадують у засобах масової інформації, але наслідки їхньої дії можуть бути значними. Так, у випадку теплового забруднення водойм може підвищуватися температура води, що стає причиною її цвітіння або перешкоджає нересту тих видів риб, для яких потрібна більш низька температура води в сезон розмноження. Ще одна проблема може виникати в тих тварин, у яких стать майбутньої особини визначається залежно від температури розвитку зародка (як, наприклад, у крокодилів). Наслідком теплового забруднення середовища для них стає народження особин тільки однієї статі, що створює загрозу існуванню цього виду. Великою проблемою, пов'язаною з хімічними забрудненнями, є здатність багатьох хімічних забруднювачів накопичуватися в організмах і по трофічних ланцюгах переміщуватися на великі відстані. Тому навіть невелика кількість забруднювача в середовищі може стати причиною загибелі деяких організмів унаслідок отруєння. Джерела забруднення довкілля Як ви вже знаєте, джерел антропогенного забруднення середовища існує дуже багато. Вони можуть виробляти різні види забруднень: тверді відходи, рідкі відходи, газоподібні викиди (мал. 36.2). Навіть ті електростанції, які видобувають електроенергію з відновлювальних джерел, є джерелами електромагнітного і теплового забруднень (хоча і дуже помірних)....

Якість довкілля. Критерії забруднення

11 Клас

Кожна людина живе в певному середовищі. Вона є його частиною, взаємодіє з різними його компонентами, може впливати на середовище і змінювати його. Але й середовище впливає на людину. І дуже важливо, щоб цей вплив був сприятливим. А сприятливим він буде в тому випадку, якщо якість середовища буде високою. Міністерство охорони здоров'я України дає таке визначення: якість природного середовища — це стан природних та трансформованих людиною екосистем, що зберігає їхню здатність до постійного обміну речовин та енергії, а також відтворення життя. Воно характеризує придатність довкілля до збереження здоров'я людини і є інтегративним показником, який узагальнює вплив усіх можливих факторів цього середовища на людину. Якщо стан довкілля такий, що здоров'я людини зберігається або покращується, то це середовище вважається здоровим або задовільним. Якщо стан здоров'я людини через нього погіршується, то стан довкілля характеризують як незадовільний. А якщо перебування людини в середовищі може призвести до тяжких незворотних наслідків, то стан довкілля вважається екстремальним. У сучасному світі якість довкілля значною мірою залежить від діяльності самої людини. Більшість проблем, які впливають на здоров'я людини, на жаль, виникає в результаті антропогенної діяльності. Одним із найнебезпечніших негативних факторів є забруднення середовища продуктами діяльності людини....

Сучасні екологічні проблеми

11 Клас

Планета Земля має кілька оболонок, розташованих на її поверхні. Це атмосфера, гідросфера, літосфера. Ці оболонки не існують окремо одна від одної. Вони тісно взаємодіють, і процеси в одній позначаються на стані інших. Виверження вулкана спричиняє викид газів і твердих речовин (пилу) в атмосферу. Звідти вони разом з опадами потрапляють у гідросферу і на суходіл, де і впливають на організми, які є компонентами біосфери. Усі компоненти верхніх шарів планети поступово перемішуються й обмінюються між собою речовинами та енергією. Вугілля, яке мільйони років тому утворилося з мертвих дерев і стало частиною літосфери, добувається людиною, тобто воно опиняється на поверхні. Вугілля згоряє й утворює вуглекислий газ, який потрапляє в атмосферу, а потім він знову поглинається рослинами. Тому наслідки будь-якої значної події, яка відбувається на поверхні планети, рано чи пізно досягнуть усіх її куточків і матимуть вплив на стан середовища. Викидаючи пластикову пляшку або пакет, людина не думає, що це може створити велику проблему. Але пластик потрапляє в річки, а з них — у моря й океани (мал. 34.1). У Тихому океані утворилася велика сміттєва пляма, загальна площа якої вже перевищила 700 тис. км2, що більше, ніж площа всієї України....

Основні положення теми «Екологія»

11 Клас

Закон оптимуму — будь-який екологічний фактор має певні межі позитивного впливу на живі організми. Закон взаємокомпенсації екологічних факторів — відсутність або нестача деяких екологічних факторів може в певних межах компенсуватися іншими (аналогічними) факторами. Закон мінімуму Лібіха — найбільш значущим для організму буде той фактор, який максимально відхиляється від свого оптимального значення для цього організму. Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або кількох угрупованнях живих організмів. Завдання для індивідуальної роботи 1. Поясніть на конкретних прикладах (дефіцит Кальцію для побудови раковин молюсків, дефіцит світла під час розвитку рослин у парнику тощо) явище взаємокомпенсації екологічних факторів. 2. Обґрунтуйте необхідність екологічних знань для ведення бізнесу у сфері виробництва автотранспорту, молочних продуктів та будівництва. 3. На конкретному прикладі (поле пшениці і степ, рибна ферма і озеро тощо) порівняйте особливості організації та функціонування агроценозу і природної екосистеми. 4. Поясніть, чому для збереження виду тварин, якому загрожує вимирання, необхідно встановлювати характеристики мінімальної життєздатної популяції. Завдання для роботи в групах 5. Проаналізуйте залежність життєдіяльності організмів від середовища існування на прикладі різних середовищ (глибоководного, крон дерев, ґрунту, печер, деревини) та зробіть презентацію на основі власного бачення цієї проблеми. Теми навчальних проектів 1. Дослідження особливостей структури місцевих природних екосистем. 2. Дослідження особливостей структури місцевих штучних екосистем. 3. Вторинні сукцесії у своєму регіоні....

Вчення В. Вернадського про біосферу та ноосферу

11 Клас

В. І. Вернадський ще в першій половині ХХ століття передбачав, що біосфера розвинеться в ноосферу (термін запропонували 1927 року французькі вчені Е. Леруа та П. Т. де Шарден). Спочатку В. І. Вернадський розглядав ноосферу (від грецьк. ноос — розум) як особливу «розумову» оболонку Землі, що розвивається поза біосферою. Однак згодом він дійшов висновку, що ноосфера — це певний стан біосфери, за якого розумова діяльність людини стає визначальним фактором її розвитку. Характерною рисою ноосфери є екологізація всіх сфер людського життя. До вирішення будь-яких проблем людина повинна підходити з позиції екологічного мислення, тобто збереження і поліпшення стану природного середовища. Застосування екологічних закономірностей людиною Наша планета є унікальною. Це накладає величезну відповідальність на людство загалом. Бо необережна діяльність людини здатна знищити ті екосистеми, які роблять існування нашого виду на планеті можливим. Щоб не завдати шкоди екосистемі своєю діяльністю, перспективним є урахування екологічних закономірностей в усіх сферах життя людини. Розуміння цих закономірностей має також велике значення для створення принципів раціонального природокористування. З їх допомогою можна суттєво полегшити вирощування сільськогосподарської продукції. Вони є абсолютно необхідними для створення систем утилізації та переробки відходів, які утворюються в результаті діяльності людини в різних сферах. Важливе значення має знання екологічних закономірностей під час проведення процедур рекультивації після використання людиною якихось ділянок поверхні планети. Наприклад, відновлення екосистем після завершення видобутку корисних копалин (мал. 33.1)....

Біосфера та біогеохімічні цикли

11 Клас

Як ви вже знаєте, біосфера — це одна з оболонок Землі, глобальна екосистема, яка об'єднує всі екосистеми нашої планети. Поняття «біосфера» (від грецьк. біос — життя) запропонував 1875 року австрійський геолог Е. Зюсс. Учення про біосферу як особливу частину Землі, населену живими організмами, сформулював український науковець В. І. Вернадський, хоча раніше над цим працював французький біолог Ж.-Б. Ламарк. Біосфера не утворює окремої оболонки Землі, а є частиною геологічних оболонок земної кулі, заселених живими організмами. Вона займає верхню частину літосфери, усю гідросферу та нижній шар атмосфери. Це єдина глобальна екосистема вищого порядку. Біосфера складається з чотирьох основних компонентів: • жива речовина; • біогенна речовина; • косна речовина; • біокосна речовина. До живої речовини належать усі живі організми (бактерії, гриби, рослини, тварини тощо), а до біогенної речовини — уся речовина, створена або перероблена живими організмами (вугілля, торф, кисень тощо). Косна речовина утворилася без участі живих організмів (базальт, граніт тощо), а біокосна створюється за одночасною участю живих організмів і факторів неживої природи (ґрунт, мул тощо). Основні біоми Землі Основу біосфери Землі складають великі об'єднання екосистем її природно-кліматичних зон, які називають біомами. Існує кілька класифікацій біомів. Як правило, окремо розглядають водні й наземні біоми (мал. 32.1)....

Агроценози

11 Клас

Штучні екосистеми часто розглядають як окремий тип екосистем (агроценози). Вони створюються людиною й використовуються нею для господарських цілей (мал. 31.1). До агроценозів належать поля сільськогосподарських культур, городи, теплиці, сади, морські ферми, виноградники, парки тощо. Агроценози містять такі самі екологічні групи організмів, як і природні екосистеми, — продуценти, консументи і редуценти. Але в них один вид суттєво переважає за кількістю особин. Агроценози й створюються задля одержання людиною продукції від цього виду. Консументи у складі агроценозів представлені людиною і шкідниками та збудниками захворювань виду, який є об'єктом вирощування. Фактично, шкідники і збудники захворювань — це конкуренти людини зі споживання ресурсів певного агроценозу. Особливості функціонування агроценозів Існувати без підтримки людини такі екосистеми не можуть. У них переважають організми одного виду, і вони не здатні до саморегуляції або така здатність є слабкою. Регуляцію цих систем здійснює людина. Основний спосіб регуляції — ліквідація конкуруючих видів та створення сприятливих умов для вирощування корисних видів. Це досягається або агротехнічними прийомами (обробка ґрунту для збереження вологи, снігозатримання, прополювання тощо), або використанням хімічних препаратів (гербіцидів, фунгіцидів, акарицидів, родентоцидів тощо). Регуляція процесів в агроценозах ускладнюється тим фактом, що наявність великої кількості особин одного виду, ще й розташованих із великою щільністю, створює сприятливі умови для поширення шкідників і захворювань. Для представників цих видів агроценози є величезним харчовим ресурсом, наявність якого дає гарні можливості для їх швидкого розмноження....

Екологічні сукцесії

11 Клас

Екосистеми не можуть існувати нескінченно довго. Час їхнього існування в деяких випадках може складати мільйони років, але потім умови середовища неодмінно змінюються. Материки рухаються по поверхні планети. Відбуваються процеси гороутворення та опускання суші під воду. Змінюється клімат, відбуваються катастрофічні події (пожежі, виверження вулканів, повені тощо). Усе це змушує екосистеми змінюватися і міняти видовий склад своїх біоценозів, формуючи нові. Процес поступової, закономірної і необоротної зміни біоценозів на певній ділянці території називають сукцесією. Сукцесія є нормальним процесом, який відбувається в природних екосистемах і пов'язаний зі зміною умов існування. Завершальним етапом будь-якої сукцесії є формування так званої клімаксної екосистеми, яка для певних умов довкілля є найбільш оптимальною. Склад клімаксної екосистеми визначається поєднанням багатьох факторів, насамперед кліматичних. Розвиток сукцесії відбувається в кілька етапів: • утворення відповідної ділянки земної поверхні; • заселення ділянки першими видами організмів; • загострення міжвидової конкуренції і витіснення частини видів; • зростання біорізноманіття і формування стабільної екосистеми. Первинні сукцесії Первинні сукцесії виникають на тих ділянках території, на яких до цього не існувало ніяких екосистем. Їх утворення відбувається паралельно з процесом формування ґрунтів і на перших етапах із досить низькою конкуренцією між організмами. Прикладом первинної сукцесії є заселення організмами нових островів або ділянок суходолу, утворених процесами, що відбуваються у природі, або завдяки діяльності людини (мал. 30.1)....

Навігація