Войти
Закрыть

Регуляція процесів життєдіяльності в організмі тварин

7 Клас

Усі процеси, що відбуваються в організмі тварини, узгоджені один з одним. На будь-який подразник, який надходить як з навколишнього середовища, так і від різних органів і тканин, організм реагує як єдине ціле. Це дає йому змогу швидко пристосовуватися до умов, що постійно змінюються. Таке об’єднання всіх систем органів в єдиний організм досягається двома механізмами регуляції функцій - нервовим і гуморальним, або хімічним (від лат. гумор — рідина). Ви вже знаєте, що нервова регуляція відбувається за допомогою нервових імпульсів. Їй притаманний рефлекторний принцип діяльності. Дія подразника (світло, звук, запах, їжа, тиск тощо) сприймається відповідними рецепторами й перетворюється на нервові імпульси, які передаються у відповідні центри нервової системи. Там він аналізується і вже від нервового центра передається до різних органів: скелетних м’язів, кишечнику, травних залоз тощо. Ці органи реагують на подразники у вигляді рефлексів. Гуморальна регуляція відбувається за допомогою біологічно активних речовин - зокрема гормонів, які виробляються залозами ендокринної системи і виділяються в кров, лімфу та порожнинну рідину організму. Із цими рідинами гормони потрапляють до всіх органів і тканин. Спеціалізовані клітини нервової системи також виробляють регулюючі речовини, подібні за дією до гормонів. Під контролем гормонів відбуваються всі етапи росту й розвитку тварин, пристосування до змін умов внутрішнього та зовнішнього середовища, процеси обміну речовин....
0 Переглянути

Органи чуття тварин

7 Клас

На організм тварин постійно діють різноманітні чинники навколишнього середовища (світло, звуки, тиск, запахи, температура, вологість та інші). Водночас усередині організму відбуваються різноманітні хімічні та фізіологічні процеси, які впливають на його стан. Усі ці чинники називають подразниками. Різноманітні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища в організмі сприймають рецептори. Зазвичай це закінчення чутливих нервових волокон або спеціалізовані клітини. Вони перетворюють сприйняті подразники на нервові імпульси, які від рецепторів далі передаються до відповідних нервових центрів. Рецептори реагують на всі важливі для організму подразники. Реакцію організму у відповідь на подразнення, що відбувається за участі нервової системи, називають рефлексом. За допомогою рефлексів організм тварини дуже швидко реагує на відповідні зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища. Ознайомимося з проявами подразливості у тварин, виконавши такі дослідження. 1. Покладіть живого дощового черв'яка на аркуш паперу. Пінцетом торкніться до його тіла, дослідіть рефлекторну реакцію на дотик. 2. Спрямуйте за допомогою дзеркальця промінь світла на тіло черв’яка. Чи змінився його рух? 3. За наявності акваріума можна дослідити реакції риб на світло, постукування по стінці акваріума, корм. Маючи черепаху, можна дослідити її реакції на корм, перешкоду під час її руху, постукування по панциру тощо. З морською свинкою можна провести дослідження щодо годування різними кормами - їстівними та неїстівними, реакцію на «сонячний зайчик», на дотик тощо. Рецептори можуть бути розташовані поодиноко в певних тканинах тіла тварини або входити до складу спеціалізованих органів чуття: зору, слуху, рівноваги, нюху, смаку, дотику тощо....
0 Переглянути

Нервова система, її значення і розвиток у різних тварин

7 Клас

Нервова система є однією з найважливіших систем тваринного організму, бо керує всіма процесами, що відбуваються в ньому. Завдяки нервовій системі тварини здатні швидко реагувати на зміни, які відбуваються у зовнішньому середовищі та в самому організмі. Клітини нервової системи - нейрони - здатні сприймати інформацію, перетворювати її на електричні сигнали (нервовий імпульс) і передавати іншим клітинам. Нейрони складаються з тіла клітини та відростків (мал. 217). Зазвичай вони мають відростки двох типів. Одні з них короткі й розгалужені, ними нервові імпульси прямують до тіла нейрона, їх може бути декілька. Це чутливі відростки. Є ще один довгий відросток, розгалужений на кінці. Ним нервові імпульси прямують від тіла нейрона до інших нейронів, м’язових, залозистих клітин тощо. Довгі нервові відростки, оточені оболонкою, називають нервами. Для діяльності нервової системи характерні такі властивості, як збудливість і провідність. Збудливість - здатність організмів сприймати зміни зовнішнього та внутрішнього середовища та відповідати на них. Провідність - здатність нервової та м’язової тканини проводити збудження до різних частин організму. ЯКІ ТИПИ НЕРВОВИХ СИСТЕМ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ ТВАРИН? • Кишковопорожнинним притаманна дифузна нервова система (мал. 218, 1). Найпростіше вона побудована в поліпів. Їхні нервові клітини, з’єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. За сильного збудження тіло поліпа здатне скорочуватись....
0 Переглянути

Покриви тіла тварин

7 Клас

• У кільчастих червів покриви - це шкірно-м’язовий мішок (див. мал. 32). Клітини його епітеліального шару виділяють тоненьку пружну кутикулу. Там також містяться залози, що виділяють слиз і речовини, які мають захисні властивості. Під епітелієм розташовані два шари м’язів. • Кутикула членистоногих багатошарова, містить органічну речовину хітин. У деяких ракоподібних вона ще й просочена вапном і утворює міцний панцир (краби, річкові раки). Кутикула комах та павукоподібних додатково вкрита воскоподібною речовиною, що робить її водонепроникною і запобігає висиханню (мал. 209). • У молюсків за рахунок епітелію мантії формується мушля (черепашка), що складається, як ви пам’ятаєте, з трьох шарів (пригадайте, яких). Під епітелієм у молюсків розташований шар сполучної тканини. Покриви безхребетних виконують низку важливих функцій. Насамперед, це захисна функція: покриви оточують внутрішні органи і захищають їх від несприятливих впливів навколишнього середовища. Інша функція - транспортна: через покриви до організму можуть надходити деякі потрібні організму речовини і виводитись назовні деякі кінцеві продукти обміну речовин. Ще одна важлива функція - опорно-рухова: покривний епітелій бере участь у формуванні зовнішнього скелета, наприклад кутикули членистоногих або мушлі молюсків....
0 Переглянути

Опорно-рухова система хребетних тварин

7 Клас

ЯКИЙ ТИП ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН? Усім хребетним тваринам притаманний внутрішній скелет, що виконує захисну функцію і слугує місцем прикріплення м’язів. Під час ембріонального розвитку в цих тварин закладається хорда (див. мал. 92). У хребетних тварин хорду заступає хрящовий (хрящові риби, осетрові риби) або кістковий (кісткові риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці) хребет. Хребет побудований з хребців (мал. 200). Кожен хребець складається з тіла та дуги. Отвори верхніх дуг, накладаючись одна на одну, утворюють хребтовий канал, у якому розташований спинний мозок. • Скелет кісткової риби складається із черепа, хребта та скелета плавців. Череп - скелет голови - утворений великою кількістю кісток, які нерухомо з’єднані між собою (мал. 201. А). Рухливо сполучається із черепом лише нижня щелепа, що дає змогу тварині активно захоплювати здобич, та зяброві кришки, які забезпечують дихальні рухи. Череп захищає головний мозок. До складу черепа входять і зяброві дуги, на яких розміщені зябра. У хребті риб є два відділи: тулубовий і хвостовий. Тулубові хребці несуть ребра, хвостові ребер не мають. Скелет плавців кісткових риб представлений кістковими променями. Скелет парних плавців (грудних і черевних) включає ще й пояси кінцівок. До їхніх кісток приєднуються м’язи, що рухають плавці. Мускулатура краще розвинена на спинному боці тіла та у хвостовому відділі (мал. 201. Б). М’язи тулуба мають вигляд широких стрічок. Також є спеціалізовані м’язи, які рухають нижню щелепу, зяброві кришки, плавці тощо....
0 Переглянути

Опора і рух. Види скелета і способи пересування безхребетних тварин

7 Клас

Опорно-рухову систему тварин складають скелет і мускулатура. Скелет - це конструкція, що підтримує тіло і зберігає його форму. Скелет виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи. До скелета приєднуються м’язи, що забезпечують різноманітні рухи тварин: як окремих частин їхнього тіла, так і організму в цілому. Є два основні типи скелета - зовнішній (кутикула членистоногих, черепашка молюсків тощо) та внутрішній (хордові тварини) (мал. 194). ЯКІ ТИПИ СИМЕТРІЇ ПРИТАМАННІ ТВАРИНАМ? З певним способом життя тварин пов’язаний і певний тип симетрії тіла. Тварини, на відміну від рослин, - переважно рухомі організми. У більшості тварин, наприклад рака річкового, хруща, жаби ставкової, собаки, є однакові парні органи на правому і лівому боці тіла. Через тіло таких тварин можна провести тільки одну уявну площину, що ділить тварину на дві однакові половини. Тварин із симетрично розташованими парними органами називають двобічносиметричними, а симетрію тіла - двобічною (мал. 195, 1). Тварини з двобічною симетрією тіла зазвичай здатні до активного руху, їхня передня частина тіла першою стикається з перешкодами, їжею, тому туди зсувається ротовий отвір, органи чуття....
0 Переглянути

Виділення та його значення для організму

7 Клас

Під час обміну речовин, тобто внаслідок тих хімічних реакцій, які відбуваються в організмі, у клітинах тіла тварин утворюються кінцеві продукти. Головні відходи - вуглекислий газ та деякі сполуки Нітрогену, які в різних груп організмів утворюються у вигляді амоніаку, сечовини тощо. Такі речовини є отруйними для організму, тому мають бути виведені з нього назовні. Процеси звільнення організму від кінцевих продуктів обміну речовин дістали назву виділення. Функцію виділення насамперед здійснюють спеціалізовані органи виділення. Видільні системи також регулюють хімічний склад рідин тіла організму. ЯКІ ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ Є В БЕЗХРЕБЕТНИХ ТВАРИН? • У багатьох кільчастих червів органи виділення - нефридії (мал. 192, 1). Вони мають вигляд довгої трубки, розширеної в центральній частині. На верхівці така трубка має лійку з війчастими клітинами. • Будова органів виділення членистоногих залежить від їхнього середовища життя. У ракоподібних, які здебільшого мешкають у водному середовищі, органи виділення - це пара зелених залоз (мал. 192, 2). Вони також складаються з лійки, оберненої в порожнину тіла, довгого звивистого канальця, який утворює розширення — сечовий міхурець, та видільної пори. Ці органи розташовані біля основ вусиків або нижніх щелеп. Кінцеві продукти обміну надають стінкам канальця зеленуватого кольору, звідки й походить назва цих органів....
0 Переглянути

Кров, її основні функції. Транспорт речовин у тварин

7 Клас

У багатоклітинних тварин виникає потреба в транспорті та розподілі по організму кисню, поживних та інших речовин, а також транспорті до органів виділення кінцевих продуктів обміну речовин. Ці функції виконують циркуляторні системи, серед яких можна виділити кровоносну систему та рідину, яка заповнює порожнину тіла або проміжки між клітинами. По судинах кровоносної системи рухається кров. Пригадайте, це тканина внутрішнього середовища, що складається з рідкої міжклітинної речовини - плазми та клітин крові, які ще називають формені елементи (мал. 188). У хребетних тварин і людини такими форменими елементами є еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Еритроцити забарвлені в червоний колір завдяки вмісту дихального пігменту - гемоглобіну. Це білкова сполука, що містить атом Феруму. Гемоглобін відповідає за зв’язування молекул кисню і транспортування їх до клітин тіла. Віддавши кисень (O2), гемоглобін забирає від тканин молекули вуглекислого газу (СO2), які відносить назад до місця, де відбувається газообмін: легень, покривів. Так кисень з повітря надходить до клітин, а вуглекислий газ виводиться з організму (мал. 189). Лейкоцити - безбарвні клітини крові, які здійснюють захисну функцію. Одні з них захоплюють хвороботворні мікроорганізми та сторонні частинки шляхом фагоцитозу, інші - виробляють біологічно активні речовини, здатні їх знешкоджувати. Тромбоцити в разі ушкодження кровоносних судин беруть участь у формуванні згустків крові, які закупорюють ушкоджені ділянки судин і цим запобігають крововтратам. ЯКІ ЦИРКУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ Є В БЕЗХРЕБЕТНИХ ТВАРИН? • Справжня кровоносна система формується в кільчастих червів. Вона складається з поздовжніх судин, з’єднаних між собою кільцевими. Кровоносні судини більшого діаметра між собою сполучають найтонші судини - капіляри. Вони формують так звану капілярну сітку в покривах та органах дихання тварин, забезпечуючи газообмін. Кровоносна система кільчастих червів замкнена (мал. 190. А. 1), тобто кров рухається лише по судинах і не потрапляє в порожнину тіла. Серця у них немає....
0 Переглянути

Дихання та газообмін у тварин

7 Клас

ЯКЕ БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГАЗООБМІНУ? Суть газообміну полягає в надходженні із зовнішнього середовища кисню (O2) і виділенні в довкілля певної суміші газів, зокрема вуглекислого (СO2). Оксиген (О) є одним з елементів, які беруть участь у багатьох хімічних реакціях, що відбуваються всередині клітин. Отже, важливою ланкою процесів обміну речовин та енергії є процеси дихання. Пригадайте, в одноклітинних організмів, що мешкають у водному середовищі, газообмін відбувається через поверхню клітини. У більшості багатоклітинних тварин процес дихання складається з декількох етапів. Кисень через шкірні покриви та/або через органи дихання надходить в організм. Далі поширюється по ньому з порожнинною рідиною та/або з кров’ю. Наступний етап - надходження кисню в клітини. Там він окиснює органічні речовини, унаслідок чого виділяється необхідна організму енергія. Важлива роль у цих процесах належить органелам клітини - мітохондріям. У них утворюються особливі сполуки (скорочено їх позначають АТФ), здатні накопичувати енергію. У процесах окиснення органічних сполук - білків, жирів і вуглеводів - утворюються різні гази, зокрема СO2. Вони видаляються з клітин до порожнинної рідини та/або в кров, а з ними - до органів дихання та/або покривів. Далі вони виводяться з організму назовні....
0 Переглянути

Різноманітність травних систем

7 Клас

Процеси розкладання сполук їжі на їхні складові називають травленням. Воно забезпечує організм необхідною енергією та будівельним матеріалом, Будь-який вид їжі, яким живляться тварини (рослини, тварини, гриби чи органічні рештки), - молекули дуже складних органічних сполук. Для перебігу реакції розпаду складних органічних речовин потрібні біологічно активні речовини білкової природи - ферменти. Їх виробляють залозисті клітини кишечнику тварин, а також спеціалізовані травні залози. Загалом система травлення тварин складається з кишечнику - трубки з вхідним і здебільшого вихідним отворами і низки спеціалізованих клітин усередині неї: одні виділяють травні ферменти, інші вбирають перетравлені речовини. Через вхідний отвір - рот - їжа надходить до травної системи. Важлива частина травного тракту - його розширення - шлунок, який здійснює частину процесу травлення. Його продовження — кишечник, де травлення завершується і де всмоктуються продукти травлення - прості речовини, які доправляються до різних клітин за допомогою крові. Кишечник часто закінчується анальним отвором, через нього викидаються неперетравлені рештки їжі. ЯКІ ТИПИ БУДОВИ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ПРИТАМАННІ БЕЗХРЕБЕТНИМ ТВАРИНАМ? • Кишковопорожнинні, зокрема гідра, за допомогою щупалець уловлюють дрібну здобич: інфузорій, дрібних рачків, іноді личинок і мальків риб. У кишковій порожнині на їжу діють травні ферменти. Їх виділяють залозисті клітини. Під впливом травних ферментів здобич розпадається на шматочки, що захоплюються травними клітинами. Ці клітини мають джгутики: завдяки їхній роботі в кишковій порожнині створюються потоки води, з якими шматочки їжі надходять до поверхні цих клітин. Далі вони захоплюються за допомогою псевдоподій і перетравлюються у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір (мал. 173)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 54 55 56 57 58 59 60 61 62 ... 343
Назад

Навігація