Войти
Закрыть

Репродуктивна система

8 Клас

Перед тим як перейти до вивчення репродуктивної системи людини, пригадайте, як розмножуються тварини. Які органи входять до складу статевих систем хребетних? Які гормони впливають на розвиток статевих ознак людини? Стать і статеві ознаки Стать — це сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження й відрізняють чоловічі та жіночі особини одного виду. Між собою особини різної статі відрізняються за первинними і вторинними статевими ознаками. Первинні статеві ознаки — це відмітні анатомо-морфологічні особливості організму, які забезпечують утворення відповідних гамет і запліднення. До первинних статевих ознак відносять різницю в будові статевих залоз, статевих провідних шляхів, зовнішніх статевих органів. Вони наведені в таблиці. Вторинні статеві ознаки — це відмітні анатомо-морфологічні особливості організму, що відіграють певну роль у процесах розвитку організму й регуляції фізіологічних процесів, які в особин різної статі відбуваються по-різному. Так, у жінок, на відміну від чоловіків, добре розвинені молочні залози, а тазові кістки більш потужні. У чоловіків більша частина маси тіла припадає на м’язи (40 % проти 23 % у жінок). Окрім того, у чоловіків часто виростають борода й вуса. Вторинною ознакою є й розташування волосся на тілі, яке також різниться у жінок і чоловіків. Деякі вторинні ознаки наведено в таблиці....
0 Переглянути

Порушення роботи імунної системи

8 Клас

Як і під час порушень гуморальної регуляції, навіть незначні відхилення в роботі імунної системи можуть призвести до тяжких наслідків. Надто сильна відповідь імунної системи призводить до розвитку алергій. Алергія — це форма імунологічної відповіді, що проявляється в підвищеній чутливості організму до різноманітних алергенів. Алергени — це антигени, що спричиняють алергічні реакції в організмі (мал. 54.1). Для різних людей вони можуть бути різними. Це може бути пилок рослин, шерсть тварин, пил, певні лікарські препарати або речовини побутової хімії тощо. У разі алергії організм відповідає на специфічний алерген посиленою реакцією, що вражає його власні клітини і тканини. Такою реакцією може бути набряк або запалення, спазм гладенької мускулатури, порушення циркуляції крові. Дуже небезпечними розладами роботи імунної системи є автоімунні захворювання. Вони виникають, коли імунна система організму починає сприймати деякі власні клітини як чужі. Відповідно, це спричиняє імунну відповідь, що призводить до руйнування й відмирання клітин і тканин....
0 Переглянути

Імунна система. Імунітет

8 Клас

Імунітет — це здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність. Захищати її доводиться як від сторонніх організмів, які можуть спричиняти захворювання, так і від власних клітин (наприклад, ракових), у яких виникли негативні зміни. Основним способом захисту організму є імунні реакції. Імунна реакція (імунна відповідь) — це сукупність процесів в організмі, які виникають у відповідь на появу чужорідних біологічних молекул — антигенів. Антигенами можуть бути великі органічні молекули, такі як білки й вуглеводи. Здійснює імунну відповідь імунна система, яка розпізнає антигени і знешкоджує їх. Клітинний та гуморальний імунітет Організм людини може знешкоджувати антигени двома способами — за допомогою спеціальних клітин (клітинний імунітет) і за допомогою спеціальних речовин (гуморальний імунітет). Хоча в обох цих випадках за імунні реакції відповідають певні різновиди білих клітин крові — Т-лімфоцити і В-лімфоцити. Клітинний імунітет забезпечується Т-лімфоцитами, які мають на поверхні своїх мембран рецептори, здатні розпізнавати певний антиген. У разі взаємодії з відповідним антигеном Т-лімфоцити починають посилено розмножуватися, утворюючи велику кількість клітин, що знищують мікроорганізми, які несуть цей антиген....
0 Переглянути

Порушення роботи ендокринної системи

8 Клас

Залози ендокринної системи повинні працювати дуже точно, адже навіть незначні перебої у виробленні ними гормонів можуть призводити до вкрай негативних наслідків. Порушення виникають як у випадку недостатнього вироблення гормонів, так і у випадку їх надмірного продукування. Недостатня інтенсивність діяльності залоз внутрішньої секреції називається гіпофункцією, а надмірна — гіперфункцією. Інколи симптоми порушення роботи різних залоз ендокринної системи схожі. Так, крім звичайного цукрового діабету може розвиватися нецукровий діабет. Він схожий за симптомами й також провокує збільшення виділення сечі, але причиною цього є порушення роботи не підшлункової залози, а гіпоталамуса або гіпофіза. У такому випадку до виникнення захворювання призводить відсутність іншого гормона — не інсуліну, а антидіуретичного гормона (АДГ). Причини порушення роботи ендокринних залоз Причин порушення роботи залоз ендокринної системи досить багато. Вони можуть неправильно працювати внаслідок спадкових порушень або травм. Так, черепно-мозкові травми можуть завадити нормальній роботі гіпоталамуса або гіпофіза. Небезпечними для ендокринних залоз є пухлини (як злоякісні, так і доброякісні) і запальні процеси, які спричиняють інші захворювання. У разі, якщо запальний процес розпочинається поряд з ендокринною залозою, він може вплинути на її роботу. Окрім того, на діяльність залоз внутрішньої секреції може вплинути нестача або надлишок певних речовин у раціоні....
0 Переглянути

Ендокринна система

8 Клас

Ендокринна система — це сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують (виділяють) у кров і лімфу гормони. Вона разом з нервовою системою регулює та координує важливі функції організму людини: ріст, розмноження, обмін речовин, процеси адаптації. Будова ендокринної системи В ендокринній системі розрізняють центральний і периферичний відділи, які взаємодіють між собою й утворюють одне ціле. Органи центрального відділу тісно пов’язані з органами центральної нервової системи й координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. До них належать гіпофіз, гіпоталамус та епіфіз. Органи периферичного відділу активно впливають на організм, посилюють або послаблюють обмінні процеси. Це такі залози, як щитоподібна, прищитоподібні, надниркові тощо. Як окрему групу у складі ендокринної системи часто розглядають залози змішаної секреції. Вони одночасно працюють як залози внутрішньої і зовнішньої секреції. До них належать підшлункова залоза, сім’яники та яєчники....
0 Переглянути

Гуморальна регуляція. Гормони

8 Клас

Гуморальна регуляція — це координація фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища — кров, лімфу, тканинну рідину. Чинниками гуморальної регуляції є біологічно активні речовини (гормони) та продукти обміну речовин (продукти розпаду білків, вуглекислий газ тощо). Важливу роль у гуморальній регуляції відіграють залози, які виробляють гормони. Ендокринні залози (залози внутрішньої секреції) виділяють речовини, які вони виробили, у кров. Слід зазначити, що в організмі людини існує ще два типи залоз — екзокринні та змішані. Екзокринні залози (залози зовнішньої секреції) виділяють речовини в зовнішнє середовище або у внутрішні порожнини організму, як, наприклад, слізні та слинні залози. Змішані залози виділяють речовини і в кров, і в порожнини організму або назовні (підшлункова залоза, статеві залози). Одна з особливостей гуморальної регуляції — робота її регуляторних речовин у взаємодії, адже її чинники не діють поодинці, а тільки в комплексі. Одні з них прискорюють певні процеси у клітинах та тканинах, а інші — уповільнюють. Це дозволяє дуже тонко регулювати швидкості й напрямки процесів, які контролюються гуморальною регуляцією. Наприклад, одночасна дія інсуліну, який знижує кількість цукрів у крові, і глюкагону, який цю кількість збільшує, дозволяє дуже точно регулювати рівень цукрів у кровоносній системі....
0 Переглянути

Гомеостаз і регуляція функцій організму. Нервова регуляція

8 Клас

Поняття гомеостазу вже вам знайоме. Отже, гомеостаз — це відносна сталість складу та властивостей внутрішнього середовища організму. Він є характерною рисою всіх живих організмів. У результаті процесів життєдіяльності сталість внутрішнього середовища весь час порушується, але відразу ж і відновлюється. Це відновлення здійснюється завдяки роботі регуляторних систем організму. В організмі людини регуляцію процесів, пов’язаних із підтриманням гомеостазу, здійснюють три основні системи: нервова, ендокринна та імунна. Нервова й ендокринна системи регулюють і координують роботу органів, а імунна захищає організм від порушень, які можуть спричинити інші організми або шкідливі речовини. Принципи регуляції функцій Нервова регуляція здійснюється за допомогою імпульсів, що передаються по мембранах нервових клітин, тоді як ендокринна система регулює процеси в організмі за допомогою спеціальних хімічних речовин — гормонів. Взаємозв’язок двох типів регуляції проявляється в тому, що нервова й гуморальна системи впливають одна на одну. Так, нервова система може спричиняти зміни інтенсивності виділення біологічно активних речовин, а дія гормонів може зумовлювати виникнення нервових імпульсів і регулювати роботу окремих частин нервової системи. Наприклад, коли людина потрапляє в небезпечну ситуацію, сигнали від нервової системи спричиняють викид гормонів, які мобілізують ресурси організму для його порятунку. У таких випадках людина може піднімати дуже важкі предмети або стрибати на велику відстань, що є неможливим для неї в нормальному стані. Існує і зворотний вплив. Унаслідок якоїсь радісної події, наприклад перемоги у змаганнях, в організмі відбувається викид гормонів, що діють на головний мозок і спричиняють виникнення позитивних емоцій....
0 Переглянути

Сон. Біоритми

8 Клас

Сон — це фізіологічний стан, що періодично настає в людини і тварин; характеризується майже повного відсутністю реакцій на зовнішні подразнення, зменшенням активності ряду фізіологічних процесів. У процесі життєдіяльності людини сон виконує важливу функцію відновлення фізичних і психічних сил. Однак це аж ніяк не означає, що мозок людини в цей час не працює. Сон представлений кількома особливими фізіологічними станами мозку, під час яких відбувається активна обробка інформації, що людина отримала до початку сну. Розрізняють нормальний (фізіологічний) сон і декілька видів патологічного сну (наркотичний, летаргічний та інші). Стадії сну Усього виділяють п’ять стадій сну. Для їх вивчення застосовують електроенцефалограми (ЕЕГ) — записи електричних сигналів мозку, які роблять за допомогою спеціального приладу (електроенцефалографа) (мал. 48.1). Ці записи відображають активність нейронів мозку (мал. 48.2). Перша стадія — неспання або засинання, під час якої повіки стуляються, м’язи розслаблюються, людина перебуває у стані дрімання. Друга стадія — фаза поверхневого сну. Це стан неглибокого сну, під час якого людина легко прокидається. Третя й четверта стадії відповідають фазам глибокого сну. У цей час людину розбудити важче. Ці чотири стадії називають також стадіями синхронного, або спокійного, сну (ПРО-сон — сон з повільними рухами очей)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 71 72 73 74 75 76 77 78 79 ... 343
Назад

Навігація