Войти
Закрыть

Озера Євразії. Зміна стану водойм під впливом господарської діяльності

7 Клас

Озера Євразії, як і річки, численні й різноманітні. Вони різні за походженням улоговин, розмірами, глибинами, солоністю й розміщені на материку дуже нерівномірно. Саме на території Євразії розташовані озера-рекордсмени: найглибше озеро світу Байкал (1642 м) і найбільше за площею водної поверхні озеро Землі Каспійське (371 тис. км2) (зазвичай його називають морем). Найбагатша на озера північно-західна частина Європи. У внутрішніх улоговинах континенту розташована велика кількість солоних озер. Важливою господарською проблемою є збереження та підтримання чистоти внутрішніх вод. 1. Загальна характеристика озер. Північний захід Євразії можна назвати озерним краєм. Найбільш численні скупчення озер зосереджені на рівнинах і в горах, що зазнавали зледеніння в минулі геологічні часи. Більшість озер мають льодовикове та льодовиково-тектонічне походження, неправильні обриси й великі глибини. Найбільші з них — Ладозьке й Онезьке озера. Багато льодовикових озер розташовано в Альпах — Женевське (рис. 1), Боденське, Цюрихське. У різних районах материка є озера, утворення яких пов’язано з розломами земної кори та вулканічними процесами. Типові тектонічні озера — Байкал, Іссик-Куль, Мертве море. Вулканічні озера поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі. Багато великих озер лежить у внутрішніх посушливих областях Євразії. Це залишкові реліктові озера, збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах більш вологого клімату. До них належать найбільші озера світу — Каспійське й Аральське моря із солоною водою, а також озеро Балхаш, яке складається з двох частин — прісної і солоної....

Води суходолу. Найбільші річки

7 Клас

У Євразії представлені всі види внутрішніх вод. Територією материка протікають багато довгих і повноводних річок (рис 2). Тут розташовані найглибше та найбільше за площею водної поверхні озера. У Євразії сформувалися найпотужніший шар багаторічної мерзлоти, грандіозні гірські льодовики, колосальні запаси підземних вод. 1. Загальна характеристика внутрішніх вод. У зв’язку зі значними відмінностями кліматичних умов та особливостями рельєфу внутрішні води розподілені територією материка нерівномірно. Найбільш розвинена гідрографічна мережа на заході, півночі, сході й південному сході материка. Стікаючи з гір і височин, що розташовані у внутрішніх районах, річки прямують до океанів. Загальний обсяг річкового стоку в Євразії — найбільший у світі. Найдовша та найповноводніша річка — Янцзи (5800 км) (рис. 1). Характерною рисою внутрішніх вод Євразії є величезна площа басейнів внутрішнього стоку (30 % площі материка). За їх загальною площею Євразія не має собі рівних. У Євразії багато озер, різних за розміром, водним режимом і походженням. Особливо багато озер на північному заході Євразії в умовах вологого прохолодного клімату. Євразія має значні запаси підземних вод. Найбільші артезіанські басейни розташовані між шарами осадових порід у надрах великих рівнин. З областями складчастості пов’язані виходи мінеральних вод, що мають лікувальні властивості, серед яких найбільш відомі цілющі джерела Карлових Вар у Чехії, Віші у Франції, в Українських Карпатах, на Камчатці, Японських островах. У внутрішніх частинах Азії, де поверхневий стік розвинений слабо, із виходами підземних вод пов’язане утворення великих оазисів. В Ісландії та на Камчатці багато гейзерів....

Кліматичні пояси та типи клімату

7 Клас

Географічне положення, величезні розміри Євразії та складний рельєф визначають надзвичайне різноманіття її кліматичних умов. Євразія розташована в усіх кліматичних поясах Північної півкулі, у межах яких виділяються всі типи клімату Землі. Порівняно з іншими материками, для Євразії характерне поширення континентальних типів клімату. 1. Арктичний і субарктичний клімат. Для найпівнічніших островів Євразії, а в азіатській частині й для узбережжя материка, що прилягає до Північного Льодовитого океану, характерний арктичний клімат. Тут протягом року панує сухе й холодне арктичне повітря. Субарктичний пояс простягається вузькою смугою, захоплюючи острів Ісландія, північну частину Скандинавського півострова й поступово розширюючись на схід. Клімат тут субарктичний із суворою тривалою зимою й порівняно теплим, але коротким літом. Взимку панують арктичні повітряні маси, а влітку — помірні. На південному узбережжі Баренцового моря й півночі Скандинавського півострова зима більш волога й м’яка, а літо прохолодне, що пов’язано із впливом теплої Норвезької течії (відгалуження Північноатлантичної). 2. Типи клімату помірного поясу. Найбільш широка й масивна частина Євразії лежить у межах помірного кліматичного поясу (рис. 1). Завдяки великій протяжності із заходу на схід і різноманіттю форм рельєфу в його межах виділяють чотири кліматичні області....

Загальні риси клімату

7 Клас

Євразія — материк кліматичних контрастів: понад чверть континенту на півночі займають області багаторічної мерзлоти та приблизно стільки ж, але на південному заході та центральних частинах, — спекотні пустелі та напівпустелі. Коливання температури у внутрішніх районах можуть перевищувати 40 °С за добу та 100 °С протягом року! Полюс холоду Північної півкулі розташований не поблизу Північного полюса та не в крижаній Гренландії, а на північному сході Азії — на Оймяконському нагір’ї. Виняткове різноманіття кліматичних умов Євразії обумовлене гігантськими розмірами материка та складною взаємодією кліматотвірних чинників. 1. Сонячна енергія. Циркуляція атмосфери. Положення Євразії в усіх широтах Північної півкулі визначає нерівномірне надходження на її поверхню сонячного тепла й неоднакове нагрівання суходолу в різних його частинах. Відмінності в кількості сонячної енергії, одержуваної материком, визначають і різницю температур у різних його районах (рис. 1). Так, середні температури січня на Індостані та Аравійському півострові дорівнюють +25 °С, а на Таймирі — -32 °С. Над Євразією утворюються всі типи повітряних мас, завдяки яким відбувається перерозподіл температур та опадів над поверхнею материка. Основна частина Євразії розташована в помірному поясі, де переважає західне перенесення повітряних мас. Західні вітри протягом усього року приносять з Атлантичного океану в європейську частину материка вологу, знижують літні температури й підвищують зимові. Завдяки цим вітрам і теплій Північноатлантичній течії на північному заході Європи зима набагато тепліша, ніж у Північній Америці на тих самих широтах....

Тектонічна будова. Рельєф. Корисні копалини

7 Клас

Із-поміж інших материків Євразія вирізняється найбільш складним і різноманітним рельєфом. Євразія — єдиний материк, де гірські вершини здіймаються на висоту понад 7000 м над рівнем моря. Чотирнадцять із них навіть перевищують позначку 8000 м! Поряд із найвищими вершинами тут розташоване найбільше за площею та найвище нагір’я світу — Тибет. У Євразії є й найглибша западина суходолу: береги Мертвого моря лежать на 395 м нижче від рівня моря. Надзвичайно різноманітний і контрастний рельєф материка сформувався в результаті тривалих геологічних процесів, що відбувалися в надрах Землі та на її поверхні. На відміну від інших материків, основу Євразії складають декілька давніх платформ, сполучених між собою різновіковими складчастими поясами. Образно кажучи, Євразія складається з кількох континентів, з’єднаних в одне ціле. Давні платформи — Східноєвропейська, Сибірська, Китайська — разом із Північною Америкою формували єдиний материк — Лавразію. До них пізніше приєдналися Аравійська й Індостанська платформи — уламки давньої Гондвани. На карті будови земної кори (рис. 1) видно, що Євразія займає не тільки всю Євразійську літосферну плиту, але й частини Індо-Австралійської та Африкано-Аравійської. Уздовж лінії їхнього зіткнення земна кора зім’ята у складки — там в альпійську епоху утворився Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. Тому гори, що виникли в цьому поясі, розташовуються не на окраїнах уздовж узбережжя, як на інших материках, а у внутрішніх і південних частинах Євразії. Уздовж східного узбережжя материка на стику з Тихоокеанською літосферною плитою простягнувся ще один пояс альпійської складчастості — Тихоокеанський. У поясах складчастості складкоутворення ще не завершилося, тривають активні тектонічні процеси. У зв’язку з цим у таких місцях спостерігаються висока сейсмічність і вулканізм. Найбільшими діючими вулканами в Європі в межах Середземноморського сейсмічного поясу є Етна (рис. 2) і Везувій. Діючі вулкани Азії — Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау та інші — входять до Тихоокеанського сейсмічного поясу....

Дослідження та освоєння материка

7 Клас

На початку XX ст., коли вже була відкрита Антарктида, значні території внутрішніх районів Євразії на картах позначалися білими плямами. Це було обумовлено віддаленістю, важкодоступністю та суворістю кліматичних умов цих місць. Багато мандрівників, що досліджували райони Євразії, покладалися лише на власні сили та прихильність долі. Прізвища багатьох героїчних дослідників увічнені в географічних назвах. Величезна територія материка та суворість природних умов, особливо на півночі та у внутрішніх районах, обумовили й тривалість його дослідження. На території Євразії виникли й розвивалися найдавніші цивілізації Землі. Вправні мореплавці — греки й фінікійці — залишили перші записи про нові відкриті землі, що служили практичною вказівкою для мандрівників. Греки добре орієнтувалися в Середземномор’ї, плавали вздовж берегів Чорного моря, відкрили гирло Дунаю, Дністра, Дніпра, де створювали власні колонії. Залишки давньогрецьких поселень збереглися й на території України (Херсонес, Ольвія тощо). Греки пропливли за «Геркулесові стовпи» (Гібралтарська протока) і досягли Північного моря й Британських островів. Військові походи Александра Македонського, а пізніше — римських легіонерів також сприяли вивченню нових земель. Для опису своїх походів і відкриттів він брав із собою істориків, учених, інженерів і «крокомірів» (людей, які вимірювали пройдений шлях). Птолемей І — один із полководців — був секретарем Македонського та вів щоденник, у якому не лише занотовував військові події, але й складав докладні описи територій, якими проходило військо. Геродот (V ст. до н. е.) здійснював тривалі подорожі країнами Сходу. Його праця «Історії» містить детальні описи життя, побуту, звичаїв народів давніх цивілізацій, явищ природи та великих споруд (рис. 1)....

Географічне положення

7 Клас

Євразія — материк-гігант. Зробимо невеликі розрахунки. Площа всього суходолу становить 149 млн км2, а площа Євразії разом з островами — 54,6 млн км2. Частина площі Євразії в загальній площі суходолу планети складає понад 1/3 всієї поверхні суходолу на Землі. Такі величезні розміри території визначають надзвичайне різноманіття природи материка. Євразія — не тільки найбільший материк Землі, але і єдиний материк, що складається з двох частин світу й омивається водами всіх океанів. Зазвичай умовну межу між Європою та Азією проводять уздовж східного схилу Уральських гір від Північного Льодовитого океану на південь, далі по річці Урал (або Ембі), північним узбережжям Каспійського моря і Кумо-Маницькою западиною, через Азовське море, Керченську протоку, Чорне море та протоки Босфор і Дарданелли. 1. Положення в системі географічних координат. Материк повністю лежить у Північній півкулі, ряд островів на південному сході Євразії розташований у Південній півкулі (рис. 1). Протяжність материка з півночі на південь сягає понад 8000 км. Як і Північну Америку, Євразію перетинає Північне полярне коло та Північний тропік, великі частини обох материків розташовані в помірних широтах. Результатом значної протяжності материка з півночі на південь є розташування в усіх географічних поясах та формування різноманітних зональних природних комплексів: від арктичних пустель на півночі до екваторіальних лісів на півдні....

Населення та держави

7 Клас

За досить короткий час — лише два з половиною століття — європейські переселенці встигли зробити багато перетворень на материку. Вони знищили давню індіанську цивілізацію та створили передове суспільство, змінили до невпізнання пишну природу прерій і лісів та утворили велику державу — Сполучені Штати Америки. Вплив цього економічного гіганта на сучасний світ дуже великий. 1. Особливості заселення Північної Америки. Як вам уже відомо, далекі предки корінних жителів материка — індіанців — прийшли з Азії близько 40 тис. років тому. Поступово вони заселили весь материк і заклали основи своєрідної американо-індіанської цивілізації (рис. 1). Як і в Південній Америці, поява європейців мала для корінних народів трагічні наслідки. Вони знищили більшість індіанців, а тих, хто залишився, витіснили на найменш зручні для проживання території. На півночі материка та в Гренландії збереглися невеликі поселення ескімосів та алеутів. Основну ж частину населення Північної Америки становлять нащадки переселенців із різних країн Європи: англійців, ірландців, іспанців, французів, німців....

Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми

7 Клас

Під впливом людини природа Північної Америки суттєво змінилася. Господарська діяльність торкнулася всіх компонентів географічної оболонки — атмосфери, гідросфери, ґрунтів, органічного світу, і оскільки всі вони взаємозалежні, руйнування або зміна природних компонентів набули значного поширення (рис. 1). Проте, на відміну від Африки та Південної Америки, питанням охорони природи в країнах Північної Америки, особливо в останні десятиліття, приділяється багато уваги. 1. Зміна природних комплексів материка. Сформовані ще в період освоєння материка уявлення про унікальні багатства американських земель спричинили недбале ставлення до них. Зрештою це призвело до виснаження орних земель, забруднення водойм, вимирання унікальних видів тварин, скорочення площ природної рослинності. Заміна природних комплексів на сільськогосподарські та міські спричинила погіршення складу атмосфери. У містах, де багато автомобілів і промислових підприємств, утворюється насичений отруйною парою туман — смог, що згубно впливає на рослинний і тваринний світ материка та викликає погіршення стану здоров’я людей....

Природні зони. Вертикальна поясність у горах материка

7 Клас

Розміщення природних зон у Північній Америці має певні особливості й відрізняється від їхнього простягання на інших материках (рис. 1). На півночі континенту, відповідно до закону широтної зональності, природні зони арктичних пустель, тундри, лісотундри й тайги витягнуті із заходу на схід, а лісостепи, степи й пустелі в центральній і південній частині — із півночі на південь. Таке «незвичайне» розташування природних зон у Північній Америці пояснюється головним чином значним впливом азональних чинників — рельєфу, океанів, особливістю обрисів континенту. Значні площі в західній частині материка займають області вертикальної поясності. 1. Арктичні пустелі. Зона арктичних пустель займає більшу частину Гренландії та Канадського Арктичного архіпелагу. У довгу полярну зиму температури повітря тут знижуються до -40 °С, що в поєднанні із сильними вітрами створює дуже суворі умови життя. На сході зони величезні простори зайняті крижаними, а на заході — кам’янистими пустелями. Протягом короткого літа на прогрітих ділянках кам’янистих пустель з’являється бідна рослинність — мохи й лишайники. Життя тварин — тюленів, моржів, білих ведмедів — пов’язане з морем. У водах полярних морів багато видів риб. На суходолі зустрічаються полярні лисиці, зайці, лемінги. На крутих скелястих берегах можна побачити пташині базари. Північне узбережжя материка та прилеглі до нього острови займає зона тундри. Південна межа тундри на заході лежить на північ від Полярного кола, а з просуванням на схід заходить далеко на південь, займаючи половину півострова Лабрадор. На тундрово-болотних і тундрово-глеєвих ґрунтах, утворених в умовах прохолодного літа та багаторічної мерзлоти, ростуть мохи, лишайники, болотні трави. Більш сухі ділянки вкриті чагарниковою тундрою з карликової берези, багна, лохини. Влітку тундра повністю змінює свій вигляд, вкриваючись яскравим килимом квітів. На лишайникових пасовищах зустрічаються стада північних оленів карибу, вівцебиків (рис. 2). Із хижаків живуть песці, полярні вовки. На численних озерах та узбережжі океану гніздиться безліч птахів....

Навігація