Войти
Закрыть

Степ

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Степ, що займає близько 40 % площі України, є найбільшим зональним природним комплексом. Він простягається від південної межі лісостепу до берегів Чорного й Азовського морів, займає більшу частину Кримського півострова. РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Зона степу має рівнинний рельєф. На півдні розкинулися низовини - Причорноморська і Північнокримська, на півночі та сході лежать височини - відроги Подільської і Придніпровської, Приазовська (мал. 149) і Донецька. У східній частині абсолютні висоти території сягають найбільших показників - 367 м (г. Могила Мечетна). Кургани-могили є виходами на поверхню кристалічних порід Українського щита й Донецької складчастої споруди. Для Донецького кряжа характерні гриви - вузькі видовжені підняття. На схилах височин багато ярів та балок. На півдні низовин поширені поди (або степові блюдця) - неглибокі округлі зниження з плоским дном. Унікальним явищем на Керченському півострові є грязьові вулкани, що вивергають глинисту грязь. У степовій зоні є значні поклади кам’яного вугілля (Донецький басейн), залізних, марганцевих, уранових і ртутних руд, солей. Є також природний газ, нікелеві руди. Степ багатий на різноманітні природні будівельні матеріали (вапняк, мергель, глини), лікувальні грязі. КЛІМАТІ ВНУТРІШНІ ВОДИ. Клімат зони помірно континентальний з найбільшими в Україні різницями температур між зимою і літом та найменшою кількістю опадів. Середні температури січня змінюються з півночі на південь зони від -5 до -1 °С, липня - від +20 до +23 °С. Сніг лежить лише в окремі роки 1-2 місяці, але сніговий покрив нестійкий. Часто бувають посухи, суховії, які завдають шкоди сільському господарству. Кількість опадів становить 450-350 мм за рік. Випаровуваність вологи суттєво перевищує кількість опадів, тому зволоження території скрізь недостатнє....
0 Переглянути

Лісостеп

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Лісостеп - це перехідна зона між мішаними і широколистими лісами та степом. Широка смуга лісостепу простягається з південного заходу від кордону з Молдовою на північний схід до кордону з Росією, займаючи 25 % території України. Виразних меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів. Межу між лісостепом і степом умовно проводять вздовж лінії міст Подільськ (Одеська область) - Кіровоград - Красноград - Куп’янськ (Харківська область). РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Правобережна частина лісостепу лежить на височинах - Подільській та Придніпровській, а лівобережна - на Придніпровській низовині. Лише на крайньому сході зона виходить до відрогів Середньоруської височини. Платоподібні поверхні правобережних височин чергуються з горбогір’ями. їх окраїни сильно розчленовані ярами та балками. Такий самий рельєф і на схилах Середньоруської височини та Полтавській рівнині, що до неї прилягає. Загалом поверхня із заходу та сходу нахилена до Дніпра. Характерною ознакою краєвиду майже всієї території є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами. Заплави річок нерідко заболочені, вищі їх тераси займають поля, населені пункти....
0 Переглянути

Зони мішаних та широколистих лісів

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Лісові зони лежать у північній і західній частинах України. Вони займають 28 % території країни. Зона мішаних лісів (хвойно-широколистих), яку називають Поліссям, тягнеться із заходу на схід широкою смугою між північним кордоном України і умовною лінією, що проходить містами Володимир-Волинський - Луцьк - Рівне - Житомир - Київ - Ніжин - Глухій. Полісся - це дивовижний край лісів і річок, де не буває нищівних засух, де в багатьох селах весною пересуваються вулицями на човнах, де повітря пахне сосною і хмелем, і здається, що його можна пити, як березовий сік. Так поетично описують свій край поліщуки. На заході України мішані ліси змінюються у південному напрямку широколистими, які поширюються до Передкарпатської височини і кордону з Молдовою. РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Зона мішаних лісів займає здебільшого Поліську низовину (мал. 138). Її поверхня майже плоска, з невеликим похилом до Дніпра і Прип’яті. Її абсолютні висоти рідко перевищують 200 м, найвищою ділянкою є Словечансько-Овруцький кряж (понад 300 м). На рельєфі позначився вплив льодовика: він приніс з півночі відшліфовані камені-валуни, залишив відклади у вигляді піщаних полів, моренних горбів та валів (Волинське пасмо). Перевіяні вітром піски утворюють дюни завдовжки до 5 км і заввишки до 18 м. Широколисті ліси вкривають височини - Волинську, Розточчя, Подільську (західну частину), Хотинську....
0 Переглянути

Фізико-географічне районування

8 Клас

ПОНЯТТЯ РАЙОНУВАННЯ. Усе розмаїття ландшафтів творить ландшафтну (географічну) оболонку Землі, яка тонким шаром «обкутує» нашу планету. Між ландшафтною оболонкою як планетарним природним комплексом і ландшафтами як її найменшими частинами існує система регіональних природних комплексів (ПК). Вони займають різні за площею території. Одним із завдань географії є їх виявлення, визначення меж, вивчення і картографування, тобто здійснення фізико-географічного районування. Розглядаючи компоненти та чинники розвитку ландшафту, ви напевно помітили, що одні з них є зональними, а інші - незональними. До зональних належать ті, які поширені на земній поверхні відповідно до закономірностей географічної (широтної) зональності - смугами, що змінюють одна одну від екватора до полюсів. Зонально змінюються кількість сонячної енергії, розподіл тепла і вологи, ґрунтово-рослинний покрив. Незональними (азональними) є ті чинники та компоненти ландшафту, розміщення яких не залежить від географічної широти. Це насамперед геологічна будова та рельєф. Відповідно до цього регіональні природні комплекси також поділяють на зональні та азональні (мал. 135). Отже, зональні природні комплекси - це ПК, що утворилися в результаті широтного вияву природних процесів і явищ. До них належать географічні пояси, природні зони і підзони. Найбільшими азональними природними комплексами є ПК материків і океанів, а в їх межах - фізико-географічні країни і природно-аквальні комплекси морів. Фізико-географічні країни і зони поділяють на менші регіональні ПК, які виокремлюють за поєднанням зональних й азональних чинників. До них належать фізико-географічні краї, області та райони....
0 Переглянути

Ландшафт як цілісна просторова система

8 Клас

КОМПОНЕНТИ І ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТУ. Із попередніх курсів географії ви вже знаєте, що компоненти природи на тій чи іншій території перебувають у складних взаємозв’язках і взаємодії. Внаслідок цього виникають природні комплекси, які називають ландшафтами. Вони є результатом тривалої взаємодії на певних територіях таких природних компонентів, як гірські породи, рельєф, повітря, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ (мал. 130). Основними чинниками формування ландшафтів є сонячна та внутрішня енергія Землі та процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері й біосфері. Ці енергетичні чинники впливають на його розвиток через основні фізико-географічні процеси - теплообмін, вологообмін, обмін мінеральних та органічних речовин. Для ландшафтів характерна подібність внутрішньої будови і зовнішнього вигляду, історичного розвитку і сучасних природних процесів. Завдяки тісним взаємозв’язкам між компонентами ландшафт є надзвичайно цілісним, досконалим і водночас вразливим утворенням. Порушення чи зміна хоча б одного з його складників одразу ж відбивається на інших через невидимі на перший погляд зв’язки. Як наслідок - ландшафт змінюється або ж зникає взагалі, поступаючись новому. Яскравий приклад - зміни, що відбулися в болотах Полісся наприкінці XX ст. Там ландшафти сформувалися на водотривких породах в умовах підвищеного рівня ґрунтових вод і виходу їх на поверхню. Над ними виник своєрідний мікроклімат з підвищеною вологістю повітря, що підтримував рослинність і тваринний світ, які там існували. Болота вкриті торфово-болотними ґрунтами, порослими вологолюбною трав’яною, моховою, чагарниковою чи деревною рослинністю. Це сприяло поширенню багатьох видів земноводних, плазунів і комах, що, в свою чергу, приваблювало різноманітне птаство. Достатньо було зруйнувати водотривкий шар порід, перетнувши його осушувальним каналом, як знизився рівень ґрунтових вод, а отже, змінився водний режим ландшафту. Відповідно мікроклімат став сухішим, рослинність і тваринний світ зазнали змін. На місці колишнього болота з’явилася лука з бідною рослинністю, вкрита сухим, легко займистим торфовищем....
0 Переглянути

Тваринний світ

8 Клас

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИННОГО СВІТУ. Тваринний світ України постійно змінювався впродовж історії розвитку Землі. Під впливом геологічних, кліматичних та інших чинників одні види зникали, інші з’являлися. Значні зміни у фауні України відбулися після льодовикової епохи. На зміну велетенським мамонтам, шерстистим носорогам, печерним ведмедям і левам, північним оленям, плямистим гієнам прийшли більш пристосовані до нових умов бики-тури, зубри, коні-тарпани, осли-кулани, сайгаки, сарни, росомахи, летючі білки та багато видів, які збереглися до наших днів. Подальші зміни природного середовища поступово наближали склад тваринного світу до сучасного. З розвитком людини зростав і її вплив на формування тваринного світу. Полювання, поширення скотарства і землеробства, вирубування лісів, розорювання степів спричинили знищення одних видів тварин, відступ інших на схід - у степи Передкавказзя та Прикаспію. Так, у XVI ст. з наших земель зникли кулани, у XVII ст. - тури і зубри, у XIX ст. - росомахи і летючі білки, що водилися на Поліссі, тарпани й сайгаки, що жили в лісостепу і степу. ПОШИРЕННЯ ТВАРИН. Різні види тварин поширені по території України нерівномірно. Це пояснюється відмінностями умов життя в різних її частинах, такими як особливості клімату, рельєфу, внутрішніх вод, ґрунту, рослинності. Ці чинники взаємодіють між собою, забезпечуючи потреби тварин в їжі, захисті від негоди, хижаків тощо....
0 Переглянути

Рослинний покрив

8 Клас

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИННОСТІ. Ще 15-12 тис. років тому під час останнього зледеніння в Європі майже вся територія України була вкрита трав’яною рослинністю. На півночі утворилася холодна тундра, а на півдні - не надто тепліший степ. Ліси й теплолюбні рослини зберігалися лише в затишних долинах на півдні і в Кримських горах. Після закінчення льодовикової епохи наприкінці антропогенового періоду сформувалася сучасна рослинність. Її видовий склад і поширення залежали від зміни кліматичних умов. Нині в рослинному покриві нашої країни є види рослин, які залишилися від давніх геологічних епох. Їх називають реліктами. В Україні реліктовими є тис ягідний, рододендрон жовтий, меч-трава болотна, ломикамінь болотний, гінкго дволопатеве та ін. Розмаїтий рослинний покрив України охоплює понад 30 тис. видів вищих рослин, серед яких переважають трав’яні. Дерев і чагарників лише 280 видів. Більш як 600 видів вищих рослин є ендеміками - такими, що ростуть лише на цій території. Природна рослинність в Україні збереглася тільки в лісах, на луках, болотах, схилах балок і ярів, заповідних територіях. Найбільше ендемічних та рідкісних видів є в Кримських горах і Українських Карпатах. Рослини, що ростуть на певній території, пристосувавшись до однакових природних умов (клімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунтів тощо), утворюють рослинні угруповання. У них гармонійно співіснують дерева, кущі, трав’яні рослини, мохи, лишайники, гриби. Найпоширенішими в Україні є лісові, степові, лучні та болотні рослинні угруповання (мал. 123). У різних частинах України їх видовий склад неоднаковий, що зумовлено відмінностями у зволоженні, освітленні, тепловому режимі, ґрунтах. На рівнинній частині рослинний покрив поширюється здебільшого зонально - залежно від географічної широти. У горах спостерігається зміна рослинності за висотними поясами....
0 Переглянути

Ґрунтові ресурси України та їх охорона

8 Клас

ҐРУНТОВІ РЕСУРСИ. Із курсу історії України вам уже відомо про одну з найдавніших у Європі культур обробітку землі - землеробську трипільську культуру, відкриту археологами біля с. Трипілля (Київська область). Вже у IV-III тис. до н. е. наші далекі предки осіли на землях Правобережної України і вирощували там хліб. Відтоді землеробство, зокрема хліборобство стали суттю способу життя давніх українців. Український селянин завжди шанобливо ставився до землі-годувальниці, любив і плекав її. За це вона століттями віддячувала йому щедрими врожаями. Коли ж на початку XIX ст. під обробіток потрапили неозорі чорноземні простори степової України, вона стала першою житницею Європи. Вирощені врожаї - це результат спільної роботи і людини, і природи. Важливим природним чинником успіху землеробства завжди був ґрунт як основа земельних ресурсів. Земельними ресурсами країни є землі, які використовуються чи можуть використовуватися людиною для її потреб. Весь земельний фонд України, по суті, є такими землями. їх використовують у сільському і лісовому господарстві, на них зводять житлові будівлі й промислові об’єкти, прокладають транспортні шляхи. Частину земель займають природні й штучні водойми, що також використовуються у господарських цілях. Близько 70 % земельного фонду України - сільськогосподарські угіддя. Більшість з них мають родючі ґрунти і дуже розорані. Орні землі (рілля) становлять 4/5 від загальної площі сільськогосподарських угідь - це один із найвищих показників у світі. У структурі сільськогосподарських угідь України переважають чорноземні ґрунти різних видів - майже 60 % (табл. 7)....
0 Переглянути

Ґрунти України

8 Клас

УМОВИ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ. Ґрунти України сформувалися в результаті взаємодії різних ґрунтотвірних чинників - материнських порід, природних вод, клімату, рельєфу, рослинного покриву, діяльності тварин і мікроорганізмів, господарського впливу людини (мал. 119). Материнські породи (підґрунтя) визначають мінеральний склад, фізичні та хімічні властивості ґрунту. В Україні такими породами є четвертинні відклади - здебільшого лесові та піщані. Від них до ґрунту потрапляють дрібні тверді часточки - глина й пісок, а в гірських районах додаються більші уламки порід - гравій і щебінь. Клімат, зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування ґрунтів різних типів. Так, в умовах надмірного зволоження можуть формуватися заболочені ґрунти, в яких утворюються торфовий шар і глей - сизі плями зі сполук Феруму(ІІ). Недостатнє зволоження спричиняє формування солончаків: до поверхні на місце вологи, що швидко випаровується, піднімається з глибин вода разом із розчиненими солями. Вплив клімату на ґрунтоутворення здійснюється також через рослинність. У теплому й достатньо зволоженому кліматі формується пишна трав'яна рослинність, після відмирання якої утворюється багато перегною (гумусу). Тому під багатою трав’яною рослинністю утворюються родючі ґрунти. І навпаки, за надмірної сухості клімату формується розріджений рослинний покрив, перегною утворюється мало, тому й ґрунти будуть менш родючими або бідними....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 61 62 63 64 65 66 67 68 69 ... 120
Назад

Навігація