Додаток 1. Плани характеристики природних об’єктів
- 25-01-2022, 18:45
- 649
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
• Що таке екологічні проблеми. Екологічні проблеми — це такі зміни стану довкілля, які погіршують умови життєдіяльності людини. Екологічні проблеми існують на всіх континентах, тому їх називають планетарними, або глобальними, проблемами. Вони потребують негайного вирішення і спільних зусиль усіх держав і народів світу. Освоюючи Землю, людство так підірвало її «здоров’я», що в природі з’явилися кризові явища. Екологічна криза - це негативні зміни в географічній оболонці, які часто мають незворотний характер. Вони є результатом нераціональної людської діяльності й за своїми масштабами перевершують катастрофічні природні явища. Екологічна криза й саму людину поставила на межу виживання. • Які існують види й основні джерела забруднення. Забруднення - це привнесення в середовище нових, не характерних для нього речовин, які негативно впливають на живі організми, у т. ч. й на людину. Забруднення природи материків і океанів розпочалося давно, щойно люди почали вести осілий спосіб життя. Коли кількість населення, промислових підприємств і транспорту на Землі була незначною, забруднювальні речовини й відходи не мали таких обсягів поширення в природі, як тепер. Нині ситуація значно ускладнилася і забруднення несе смертельну загрозу всьому живому. Існують різні види забруднення. Серед таких, зокрема, біологічне забруднення, коли з’являються «чужі» шкідливі організми. Прикладом може бути безконтрольне розмноження кролів в Австралії, де вони завдають величезної шкоди. Існує теплове забруднення, що проявляється в надмірному нагріванні середовища. Подібні явища спостерігаються в атмосфері великих міст, де з’являються так звані теплові «острови». Має місце нині й світлове забруднення - надмірне освітлення, що характерне для густо заселених регіонів планети і яке подекуди створює уночі серйозний дискомфорт для населення. Очевидними «плодами сучасної цивілізації» є нині й шумове, електромагнітне, радіоактивне і навіть візуальне забруднення — спотворення природних пейзажів штучними забудовами, безладно розташованими рекламними щитами, сміттям та ін. Одним з найнебезпечніших є хімічне забруднення, що виникає внаслідок появи в середовищі шкідливих для всього живого хімічних сполук.... |
• Що є природними ресурсами і як їх використовує людство. Будь-які цінні тіла природи, які людина використовує або може використати як сировину, джерело енергії, безпосередньо для споживання, відпочинку та задоволення інших потреб, називають природними ресурсами. Вони і є справжніми природними багатствами, які людство протягом своєї історії постійно використовувало. Ресурси поділяють за походженням, за місцем розташування, за призначенням, за вичерпністю, за можливістю заміни одних ресурсів іншими. На кожному материку і в кожному з океанів є різноманітні природні ресурси, проте розміщені вони нерівномірно. Це пояснюється переважно відмінностями в геологічних процесах і кліматичних умовах материків і океанів. Земельні ресурси - це універсальний вид природних ресурсів, необхідний практично для усіх сфер людської діяльності. Для промисловості, будівництва, транспорту земля є «плацдармом», на якому розгортається господарська діяльність людини. До того ж це база для сільського господарства та виробництва продовольства.... |
• Про унікальність географічного положення Північного Льодовитого океану та його дослідження. Північний Льодовитий океан охоплює площу 14,1 млн км2 і розташований на крайній півночі Землі. Його природними межами є північні узбережжя Євразії та Північної Америки (мал. 195). Береги материків значно порізані, тут розташовані численні моря і затоки. За кількістю островів Північний Льодовитий океан посідає друге місце після Тихого. Більшість островів мають материкове походження і вкриті льодовиками. В океан впадають багатоводні річки, прісні води яких помітно змінюють природні умови прибережних районів. Проте на природу Північного Льодовитого океану найбільше впливає Атлантика. Її води вільно проникають на північ через широкі протоки. Через вузьку Берингову протоку океан сполучається з Тихим океаном. Тривалий час Північний Льодовитий океан вважали мілководним морем. І лише після наукових досліджень експедиції норвезького полярного дослідника Ф. Нансена (1893-1896) стало відомо, що насправді являє собою цей океан. У 1925-1926 роках норвежець Р. Амундсен і американець Р. Берд вивчали океан з повітря - спочатку на літаках, а пізніше на дирижаблі. Новий етап досліджень розпочався 1937 року, коли була організована перша радянська наукова станція на кризі, що дрейфує. Наприкінці 1940-х років учені виявили на дні океану потужні гірські системи, які дістали назву хребти Ломоносова і Менделєєва.... |
• Про географічне положення та історію відкриття і освоєння океану. Індійський океан розташований переважно в Південній півкулі, має площу 76,2 млн км2 і посідає за розмірами третє місце серед інших океанів планети. Його природними межами є узбережжя Євразії, Африки, Австралії і Антарктиди (мал. 191). Найбільше на океан впливає величезний материк Євразія, «дихання» якого поширюється на всю його північну частину. Індійський океан був відомий ще фінікійцям, які плавали його водами. У XIV-XV ст. його освоювали китайці. Першими дослідниками рельєфу дна Індійського океану були капітани суден, які прокладали телеграфні кабелі в середині XIX ст. Упродовж першої половини XX ст. завдяки дослідженням німецьких, датських, британських та інших учених було відкрито найглибший жолоб Індійського океану - Зондський. Крім того, було виявлено частини величезного серединно-океанічного хребта океану. Порівняно з іншими океанами Індійському вчені приділяли менше уваги. Тому в другій половині XX ст. тут кілька років працювала спеціальна Міжнародна індоокеанська експедиція, у якій взяло участь понад 20 країн. Учені завершили дослідження серединно-океанічного хребта океану, вивчали учені також складну систему морських поверхневих течій океану.... |
• Про географічне положення та історію відкриття Атлантичного океану. У географічному положенні Атлантичного океану багато спільного з Тихим. Він також має величезні розміри, його площа - 91,7 млн км2. Як і Тихий, Атлантичний океан видовжений у меридіональному напрямку. Його центральна частина розташована в екваторіальному поясі, а крайні північ і південь перебувають у протилежних півкулях - у холодних полярних широтах (мал. 184). На простори власне Атлантичного океану першими вийшли через Гібралтарську протоку фінікійці, які були вмілими мореплавцями. Саме вони проклали морський шлях на північ до Британських островів, на захід фінікійці доходили в Атлантичному океані до Азорських островів. Важливі наукові дослідження поверхневих вод океану були здійснені у другій половині XVIII ст., коли американський учений Б. Франклін склав першу карту найпотужнішої теплої течії Атлантики - Гольфстріму. Перші точні відомості про глибини Атлантичного океану з’явилися лише на початку XIX ст. їх здобули відомі англійські полярні дослідники - Джон Росс і Джеймс Росс. Однак особливо великих успіхів досягла експедиція на англійському судні «Челленджер» у 1870 роках. Їй вдалося відкрити серединно-океанічний хребет, найглибший жолоб Атлантики тощо. Утім, лише у XX ст. вдалося нарешті отримати достовірні уявлення про характер дна Атлантичного океану. • Про особливості природи Атлантичного океану. Рельєф дна. Рельєф дна Атлантичного океану, як і Тихого, дуже різноманітний. Найпомітнішою формою рельєфу дна океану є Північноатлантичний і Південно-атлантичний хребти. Разом вони утворюють єдиний серединно-океанічний хребет, який перетинає ложе океану з півночі на південь. Ширина його сягає 300 км, а висота - 2 км. Майже через увесь серединно-океанічний хребет простягається величезна поздовжня розколина земної кори - рифт - завглибшки близько 2 км і завширшки до 30 км.... |
• Про клімат і води Тихого океану. Величезні розміри Тихого океану спричинили значні відмінності в його кліматі. У центральних областях океану він жаркий, а на крайній півночі та крайньому півдні - холодний. У центральних областях температура води на поверхні океану впродовж року висока - від +26 до +29 °С, на півночі й півдні вона опускається до -0,5 °С (мал. 180). Зональні відмінності спостерігаються також і в температурі повітря над океаном. Водночас температура води і повітря навіть у межах одного географічного поясу не буває однаковою. Наприклад, у помірних широтах біля берегів Євразії температура повітря взимку становить від -20 до -22 °С, а біля берегів Північної Америки опускається лише до 0 °С. Причиною таких явищ є постійно існуюча тут область зниженого тиску. У цій області на заході помірного поясу океану повітряні й водні маси рухаються переважно з півночі, а отже, вони холодні. На сході помірного поясу спостерігається протилежний рух. Тому повітряні й водні маси тут порівняно теплі. Зональний розподіл температур порушується також у тропічних широтах Тихого океану. Проте тут, на відміну від помірного поясу, на сході океану холодніше, ніж на заході. Причиною цього є області підвищеного тиску в Північній і Південній півкулях. Як і температура, кількість опадів над Тихим океаном також змінюється з півночі на південь. Водночас існують помітні відмінності між західною та східною частинами океану. Так, на сході тропічних широт, в областях переважання антициклонів, повітря сухіше. У розподілі солоності в Тихому океані є певні закономірності. Мінімальна солоність (менше 32 %о) спостерігається у високих широтах, що пояснюється малим випаровуванням, переважанням опадів над випаровуванням і частково таненням криги. З наближенням до тропічних широт солоність зростає, досягаючи тут максимуму (понад 36 %о).... |
• Про найбільший і найглибший океан планети. Тихий океан ще називають Великим, оскільки він на планеті найбільший. Океан охоплює майже таку саму територію, як усі інші океани, разом узяті (мал. 177). На його площі - 178,7 млн км2 - вільно розмістилися б усі материки і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки. Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком арктичного. Центральні області океану лежать в екваторіальному поясі, а сам екватор поділяє океан приблизно на дві рівні частини. Тому на північ і на південь від екватора природа Тихого океану подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану помітно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями. • Хто відкривав і освоював Тихий океан. У 1513 році іспанський завойовник Васко Нуньєс де Бальбоа, рухаючись на захід, перший серед європейців перетнув Америку і досяг берегів невідомих водних просторів. Лише через сім років потому завдяки португальцю Ф. Магеллану, який перший перетнув невідоме «море», з’явилася сучасна назва «Тихий океан». Англійський мореплавець Джеймс Кук у 1768-1771 роках відкрив у Тихому океані багато островів, у тому числі Гавайські та Великий Бар’єрний риф. У всіх його експедиціях брали участь природознавці, які зібрали великий науковий матеріал.... |
• Про найчисленніші народи Євразії. Людина здавна почала заселяти євразійський континент. Перші стоянки давньої людини в Європі з’явилися близько 800 тис. років тому. Нині на континенті проживає більша частина населення Землі, а це понад 4 млрд осіб, у складі яких представники всіх існуючих рас. Саме з європейської частини материка європеоїдна раса поширилася на всі інші заселені материки. А зі Східної Азії, яку вважають батьківщиною монголоїдів, розселилася монголоїдна раса. На території Євразії проживає більше тисячі народів і серед них найчисленніші народи: китайці (понад 1,3 млрд осіб), гіндустанці (понад 250 млн осіб), бенгальці (190 млн осіб), росіяни (понад 116 млн осіб). Народи Євразії розмовляють багатьма мовами. У Європі, наприклад, найпоширеніші слов’янські (російська, українська, білоруська, польська тощо), германські (англійська, норвезька, шведська, данська, німецька тощо) і романські мови (французька, іспанська, португальська, італійська тощо). В азійській частині материка найбільша кількість людей розмовляє китайсько-тибетськими (китайською, тибетською, бірманською тощо) та індійськими (гінді, бенгальською та ін.), а також російською мовами.... |
• Про вплив людини на природу материка. Значна щільність заселення Євразії і багатовікова господарська діяльність на її території спричинили помітні зміни природи материка. Це торкнулося навіть крайніх північних районів, де природна рівновага надзвичайно хистка. Особливо характерно це для тундри. Дуже великих змін зазнала природа в помірному поясі. Так, у Західній Європі на великих рівнинних площах ліси майже повністю вирубано. На їхньому місці тепер сільськогосподарські лани. Окремі ділянки колишньої суцільної зони широколистих лісів Середньої Європи збереглися лише в невисоких горах. Саме тому в назві багатьох гірських масивів є слово «ліс»: Чеський Ліс, Тюрінґенський Ліс. Східна та Південна Азія - найзаселеніші регіони Землі, окремі райони яких були освоєні кілька тисячоліть тому. Через це на місці колишніх густих лісів тепер простяглися лани й плантації рису, бавовнику, чайного куща, тютюну, зернових культур. Рівнини Західної Азії - це здебільшого тропічні й субтропічні пустелі та напівпустелі. Незважаючи на це, регіон - давній осередок людської цивілізації. Завдяки можливості зрошувального землеробства саме тут колись виникли одні з перших держав світу. І дотепер в оазисах вирощують зернові культури, бавовник, фінікову пальму (мал. 170). Західна Азія є батьківщиною багатьох культурних рослин: пшениці, вівса, ячменю. Звідси поширилися по всьому світу інжир, виноград, гранати.... |