Войти
Закрыть

Кліматичні пояси і типи клімату

7 Клас

• Переважаючі типи клімату Африки. Африку майже посередині перетинає екватор, тому в її північній та південній частинах кліматичні пояси, за винятком екваторіального, повторюються (мал. 32). Є два субекваторіальні, два тропічні й два субтропічні пояси. Екваторіальний пояс охоплює вузьку прибережну смугу вздовж Гвінейської затоки і западину Конго. У цьому поясі впродовж року переважають теплі й вологі екваторіальні повітряні маси, тому тут один тип клімату - екваторіальний. Температура впродовж року тут висока й сягає +26...28 °С. Сумарна річна кількість опадів становить понад 2000 мм, і розподіляються вони рівномірно протягом року. Субекваторіальні кліматичні пояси з характерним для них субекваторіальним типом клімату розташовані обабіч екваторіального поясу, приблизно до широти 15-20°. Тут упродовж року спостерігається також висока температура (+25...28 °С), але чітко простежується чергування літнього вологого й зимового сухого періодів. Це пов’язано зі зміною типів повітряних мас за сезонами. Улітку тут панує екваторіальна волога повітряна маса, узимку - суха тропічна. Тропічні пояси охоплюють найбільшу площу на материку. Протягом року тут переважає континентальна тропічна повітряна маса. Під її впливом у Сахарі, а також у Південній Африці формується область тропічного континентального, або пустельного, типу клімату (мал. 33)....
0 Переглянути

Загальні риси клімату

7 Клас

• Чому Африка - найжаркіший континент світу. Розташування Африки по обидва боки від екватора, а також більшої частини материка в тропічних широтах зумовлює особливості її клімату. Для материка характерна велика річна кількість сонячної енергії. Великий кут падіння сонячних променів упродовж усього року зумовлює постійно високі температури на материку (мал. 29, 30). Тут є області, де температура повітря інколи перевищує +50 °С. На материку майже немає холодних зим. Навіть на крайньому півдні та крайній півночі середня температура зимових місяців перевищує +10° С, а в екваторіальних областях протягом року вона сягає близько +25...26 °С. Істотне коливання температури за сезонами спостерігається тільки у Високій Африці, в горах Атлас і особливо на вулканічних вершинах, наприклад на Кіліманджаро. Чи давно існує Сахара. Існує думка, що на півночі Африки в межах Сахари сучасний дуже спекотний клімат триває близько 10 тис. років. Пояснюють це, крім природних чинників, впливом діяльності людини. Імовірно, випас великої рогатої худоби протягом 7 тис. років на території пустелі та в її межах закріпив ці умови, і клімат Сахари за останні 2 тис. років майже не змінився. Значне відхилення умов від нормальних спостерігали з XVI по XVII ст., коли в Європі тривав так званий Малий льодовиковий період. У цей час значно збільшилася кількість опадів уздовж тропічного кордону, у самій пустелі і, можливо, в її північних районах. У XIX ст. кліматичні умови повернулися до тих, які схожі на нинішні....
0 Переглянути

Географічне положення, дослідження та освоєння, тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

7 Клас

• Про географічне положення Африки. Географічне положення материка, тобто розташування на земній кулі, визначає його природні умови. А природа безпосередньо впливає на особливості розселення людей, характер господарства. Африка перебуває водночас в усіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній (мал. 26). Крайньою північною точкою материка є мис Рас-Енгела, крайньою південною - мис Голковий (Агульяс). Північна і південна частини Африки віддалені від екватора приблизно однаково, оскільки він перетинає материк майже посередині. Ось чому природа Африки на північ від екватора ніби повторює природу материка на південь від нього, наче віддзеркалює її. Північна частина Африки помітно ширша, ніж південна. Крайня західна точка материка - мис Альмаді, східна - мис Рас-Гафун. Африку з усіх боків омивають океани та їхні моря: із заходу й південного заходу - Атлантичний океан, з півночі - Середземне море, зі сходу і півдня - Індійський океан, а з північного сходу - Червоне море. Берегова лінія материка слабо розчленована. Єдина велика затока - Гвінейська; є тільки один великий острів - Мадагаскар, відокремлений від материка Мозамбіцькою протокою, та один великий півострів - Сомалі. Від Європи Африку відокремлює Середземне море і Гібралтарська протока, а від Азії - Червоне море і Суецький канал, найвужча частина якого становить 120 м, а також Аденська затока і Баб-ель-Мандебська протока. На природу Африки істотно впливають морські течії....
0 Переглянути

Природні комплекси материків і океанів

7 Клас

• Про географічні пояси. Кліматичні пояси Землі є підставою для виділення географічних поясів - найбільших зональних природних комплексів географічної оболонки. Географічні пояси виділяють переважно за кількістю сонячної енергії і характером переміщення повітряних мас. Незважаючи на певну їхню однорідність, усередині пояси розділяють на берегові та внутрішні (континентальні) сектори. Вони мають різне зволоження і різний ступінь континентальності клімату, відрізняються режимом випадання опадів, сезонними ритмами, різним набором і напрямком простягання природних зон. Для кожного географічного поясу на материках характерний свій набір природних зон (мал. 24). МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ Проаналізуйте карту географічних поясів і природних зон (на форзаці підручника) і визначте: а) скільки географічних поясів перетинає кожний материк і океан; б) материк і океан, який перетинає найбільша й найменша кількість географічних поясів; в) який географічний пояс і на якому материку охоплює найбільшу площу. • Про широтну зональність і вертикальну поясність на материках. Природні зони меншою мірою, ніж пояси, мають широтну орієнтацію. Причина полягає в тому, що на формування природних зон, крім температурних умов, значно впливають ще й умови зволоження території. У різних географічних поясах повторюються такі самі чи подібні природні зони. Наприклад, лісові зони є в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному, субтропічному й помірному поясах. У кількох поясах поширені також зони напівпустель і пустель, степу, лісостепу та саван і рідколісся. Учені пов’язують це з повторенням однакових співвідношень тепла й вологи на різних материках. Це явище назвали природною зональністю. Природну зональність на рівнинах називають горизонтальною, або широтною. У горах зміну природних комплексів з висотою називають вертикальною поясністю. Кількість вертикальних поясів залежить від географічного положення гірської системи та від її висоти (мал. 25)....
0 Переглянути

Кліматичні пояси і типи клімату Землі: клімат середніх і високих широт

7 Клас

• Про різноманітність типів клімату середніх широт. Типи клімату середніх широт спостерігаються між тропіком і Полярним колом обох півкуль. Головною особливістю температурних умов цієї території є їхня зміна за сезонами від додатних до від’ємних величин (мал. 22). За картою кліматичних поясів і областей видно, що в середніх широтах простягаються субтропічні та помірні кліматичні пояси. Типи клімату в цих поясах також змінюються залежно від розміщення території. У субтропічному поясі у внутрішніх частинах материків формується континентальний субтропічний тип клімату зі спекотним літом (інколи температура піднімається до +30 °С і вище) і нестійкою зимою із частими опадами й навіть снігопадами. Субтропічний клімат східних берегів материків має риси мусонного клімату: з вологим літом і сухим холодним зимовим сезоном. Субтропічний клімат західних берегів материків називається середземноморським. Для нього характерна відносно тепла й волога зима та жарке і сухе літо. Типи клімату помірних кліматичних поясів також суттєво відрізняються залежно від розташування території. Так, у Північній півкулі завдяки великій протяжності Євразії та Північної Америки переважають континентальні типи клімату. У Південній півкулі, де майже немає суходолу і формується значна кількість опадів, панує океанічний (вологий) тип клімату. Загалом же в помірних широтах взаємодіють між собою різні повітряні маси - помірні континентальні й помірні морські, помірні і тропічні, помірні та арктичні. Тому типи погод у цьому кліматичному поясі найрізноманітніші, що зумовлюють й різні типи клімату. НОТАТКИ ДО ТЕМИ Аномальна спека в європейському Середземномор’ї скоро стане звичайним явищем. Так вважають учені, наголошуючи, що для європейських країн аномально спекотне літо стає звичайною справою. Причиною цього, на їхню думку, є посилення впливу на клімат особливо Південної Європи тропічного сухого повітря. Нині спекотних днів у середньому три, а через 10 років їх стане 14, до 2060-2090 років може сягати 40....
0 Переглянути

Кліматичні пояси і типи клімату землі: екваторіальний, субекваторіальний і тропічні типи клімату

7 Клас

• За якими показниками визначають типи клімату. Унаслідок сукупної дії багатьох чинників на Землі існує багато типів клімату, основні з яких ви знаєте з географії 6-го класу. Головними показниками типу клімату є середні температури найтеплішого й найхолоднішого місяців року, річна амплітуда коливання температури, річна кількість опадів і режим їх випадання. Типи клімату за цими показниками варто визначати, користуючись кліматичними діаграмами та кліматичними картами. З діаграми можна дізнатися, якою є щомісячна середня температура повітря протягом року. Зміну температури повітря позначено на діаграмі лінією. Стовпчиками на кліматодіаграмі показано кількість опадів для кожного місяця року, а річну суму опадів підписано на діаграмі цифрами. Аналізуючи хід температури можна визначити, у який місяць року вона була найвищою і найнижчою, яка річна амплітуда коливання температури. Для визначення типу клімату важливим показником є режим випадання опадів, який легко встановити за діаграмою, звернувши увагу на ті місяці року, у яких стовпчики опадів найвищі. Щоб з’ясувати закономірності поширення кліматичних поясів і типів клімату, слід скористатися тематичною картою атласу «Кліматичні пояси та області світу». • Про різноманітність типів клімату низьких широт. У низьких широтах розташована частина земної кулі між двома тропіками, що майже збігається з жарким тепловим поясом і характеризується високими температурами протягом року. Це дійсно найбільш «прогріті» широти земної кулі (мал. 21). За картою кліматичних поясів і областей видно, що тут простягаються екваторіальний, субекваторіальні й тропічні кліматичні пояси Землі. Екваторіальний тип клімату формується під впливом екваторіальної повітряної маси. Вона визначає панування тут упродовж року жаркої і вологої погоди, а отже, і таких самих властивостей клімату....
0 Переглянути

Водні маси, їхні властивості, закономірності переміщення

7 Клас

• Що таке водні маси. На перший погляд, вода в океані скрізь однакова. Але це не так. На різних географічних широтах морська вода має свої температуру і солоність. Великі об’єми води, що відрізняються температурою і солоністю, називаються водними масами. Розрізняють екваторіальні, тропічні, помірні і полярні водні маси (мал. 18). Назви водних мас та їхні властивості зумовлені тим районом океану, де вони утворилися. Наприклад, екваторіальні водні маси сформувалися в екваторіальних широтах і тому дуже теплі (+25...+29 °С). Теплими є і тропічні водні маси, температура яких становить пересічно +19 °С. Проте порівняно з екваторіальними тропічні води солоніші. Солоність зумовлена передусім співвідношенням опадів і випаровування. Крім того, вона залежить від морських течій, притоку прісних річкових вод і частково від утворення і танення криги. Як відомо, солоність вимірюють у проміле - тисячних частках (%о). Біля екватора солоність становить близько 33 %о, а в тропічних водах - понад 35 %о. Пояснюється це меншою кількістю атмосферних опадів, що розбавляють солону морську воду. Температури і солоність помірних водних мас більш мінливі у просторі й часі. Так, середньорічна температура поверхневих вод помірного поясу коливається від 10 °С до 15 °С. У Південній півкулі вона знижується навіть до 0 °С. Солоність помірних водних мас зменшується від 34 %о до 10 %о....
0 Переглянути

Чинники формування клімату

7 Клас

• Про вплив сонячної енергії і підстильної поверхні на формування клімату. З географії 6-го класу ви знаєте, що клімат нашої планети надзвичайно різноманітний і визначається насамперед кількістю сонячного випромінювання, розподіл якого пов’язаний із формою Землі та її рухами навколо своєї осі та Сонця. Унаслідок цього кількість сонячної енергії загалом зменшується від екватора до полюсів, що і визначає зниження температури повітря в такому самому напрямку (мал. 14, 15). Надзвичайно важливим чинником формування клімату є так звана підстильна земна поверхня. Залежно від кольору і прозорості земна поверхня по-різному поглинає сонячні промені й віддає накопичене тепло, а тому по-різному нагрівається і випаровує вологу. Через це різні підстильні поверхні материків (поверхня вкритої льодом і снігом Антарктиди, чи поверхня Африки з кам’янистими й піщаними пустелями, чи розорані ділянки степів Європи) будуть мати різні кліматичні умови (і температурні, і за кількістю атмосферних опадів). Особливу роль у формуванні клімату має й водна поверхня океанів. У поверхневому шарі океанічної води накопичується основна маса тепла, що надходить до Землі від Сонця. Увібравши її, океани поступово віддають теплову енергію атмосфері, формуючи температуру приземних шарів повітря. Середньорічна температура поверхневих вод в океанах зазвичай вища за температуру повітря. Причому різниця збільшується від екватора до полюсів: в екваторіальних широтах температура повітря і поверхневих вод океанів майже однакова, у полярних - температура поверхневих вод океану вища, ніж температура приземних шарів повітря. Це означає, що обігрівальна роль океанів у високих широтах більша, ніж у низьких....
0 Переглянути

Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах

7 Клас

• Як формувався рельєф материків. Він формувався упродовж тривалого геологічного часу. В археї та протерозої почали утворюватися окремі дещо підвищені ділянки суходолу на стійких малорухомих осередках майбутніх материків, які називають платформами (з франц. - «плоска форма»). Найбільшими докембрійськими платформами є Північноамериканська, Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Південноамериканська, Африканська, Аравійська, Індостанська, Австралійська та Антарктична. Докембрійські платформи складаються з двох ярусів (мал. 11). Нижній називають фундаментом. Він утворений магматичними й метаморфічними гірськими породами. Верхній ярус платформи складається з осадових порід, що ніби чохол вкривають зверху фундамент, тому й називається він осадовим чохлом. Подекуди міцні породи фундаменту виходять з-під пухких порід чохла на поверхню. Такі ділянки називають щитами, а ділянки, вкриті чохлом, - плитами. (Не плутайте з літосферною плитою!). Набагато точніше вчені відновили події, що відбувалися на Землі, зокрема на первинних материках, за останні 570 млн років. У цей час до докембрійських платформ поступово приєднувалися нові ділянки, що утворювалися в рухомих ділянках земної кори - областях складчастості. У цих областях переважно внаслідок зіткнення літосферних плит, осадові породи яких зминалися в складки, відбувалися горотворчі процеси. Близько 500 млн років тому були закладені й так звані молоді платформи. Вони відрізняються від давніх платформ більш молодим складчастим фундаментом, який «похований» під дуже потужним шаром осадових порід....
0 Переглянути

Походження материків і океанічних западин. Геологічні ери та епохи горотворення

7 Клас

• Як виникли океанічні западини й великі ділянки суходолу. Формування поверхні Землі розпочалося близько 4,8 млрд років тому. Існує кілька наукових припущень (гіпотез), які намагаються пояснити походження материків та океанічних западин. Проте це питання залишається до кінця не з’ясованим і дотепер. До XX ст. існувало припущення, що Земля упродовж усієї історії свого розвитку не зазнавала істотних змін, а на її поверхні завжди існувало шість материків. Це наукове припущення увійшло в науку під назвою «теорія фіксизму», що в перекладі з французької означає «закріплений». Прихильники цієї теорії визнавали лише вертикальні рухи окремих ділянок Землі. На самому початку XX ст. з’являється гіпотеза про постійне переміщення материків та океанів, що увійшла в науку під назвою теорія «мобілізму» (з латинської означає «рухомий»). Одним з її прихильників був А. Вегенер, який у 1912 р. обґрунтував свою гіпотезу дрейфу материків, згідно з якою гранітні плити материків ніби плавають на базальтовій в’язкій масі. Пізніше виникла так звана теорія руху літосферних плит, про яку ви вже дізналися на уроках географії в 6-му класі. Прихильники останніх двох теорій вважають, що кілька сот мільйонів років тому на Землі існував єдиний масив суходолу - материк Пангея, оточений океаном Панталасса. Праматерик займав приблизно однакові площі суходолу в Північній і Південній півкулях. Приблизно 200 млн років тому Пангея почала розколюватися, у результаті чого утворилися дві частини: південна - Гондвана, північна - Лавразія. Між ними виник океан Тетіс. Ще пізніше від Гондвани відокремилися Австралія з Антарктидою як єдина ділянка суходолу й виник Індійський океан. Згодом розійшлися Африка й Південна Америка. Так почав формуватися Атлантичний океан. Близько 65-70 млн років тому Антарктида відійшла від Австралії і зайняла своє сучасне положення в районі Південного полюса. У цей самий час Лавразія розділилася на Північну Америку та Євразію. Тоді ж завершилося остаточне формування Атлантичного океану та виник Північний Льодовитий океан. Так утворилися сучасні материки й океани....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 163 164 165 166 167 168 169 170 171 ... 452
Назад

Навігація