Запитання і завдання для самоконтролю навчальних досягнень. Географічна карта та робота з нею
- 19-01-2022, 02:02
- 1 997
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
ПЛАНИ МІСТ. У 6 класі ви докладно ознайомилися з планом і знаєте, що це зменшене великомасштабне зображення невеликої ділянки земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків. Плани міст відрізняються від топографічної карти найбільшого масштабу більшою деталізацією об’єктів місцевості та призначенням (мал. 25). Їх застосовують здебільшого для будівельного проектування. Зокрема, для складання креслень ділянок забудови, планування промислових районів, приміських зон, розвитку транспортної мережі. На планах міст відображають не тільки наземні об’єкти, а й підземні споруди (метро, каналізацію, колектори зв’язку тощо). Вони також призначені для орієнтування в цих населених пунктах: на них підписано назви вулиць, позначено важливі об’єкти, зупинки громадського транспорту та ін. Популярними серед туристів є панорамні плани та схеми у тривимірному виконанні. Нині плани міст України, як і інші картографічні твори, поширені в електронному вигляді.... |
ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКІВ. Орієнтуватися за топографічною картою легко на відкритій (рівнинній, без будівель або лісу) місцевості, що має достатньо об’єктів-орієнтирів. Однак у лісі, горах або за умов недостатньої видимості звірити карту з місцевістю важко, а часом і неможливо. У такому разі рухаються за азимутом. Азимут - це кут між двома напрямками: на північ і на об’єкт місцевості. Його спочатку вимірюють на карті за допомогою транспортира (це дійсний або географічний азимут), а потім на місцевості - користуючись компасом (магнітний азимут). Як ви знаєте, значення азимута виражається в градусах від 0 до 360° і вимірюється від напрямку на північ за ходом годинникової стрілки. Щоб перейти від дійсного азимута до магнітного, потрібно врахувати магнітне схилення (δ) - кут між північними напрямками географічного і магнітного меридіанів у точці їх перетину. Значення цього кута подано на спеціальному рисунку під нижньою рамкою топокарти зліва від масштабу (див. мал. 18 на с. 33). У нашому випадку цей кут дорівнює 6°23′, а схилення східне, оскільки північний напрямок магнітного меридіана відхиляється на схід від північного напрямку дійсного (істинного) меридіана. Для переходу від дійсного азимута (А) до магнітного (Ам) потрібно: якщо схилення східне, то відняти його значення від дійсного азимута, а якщо західне - додати до дійсного азимута, тобто Ам = А ± δ. Отже, шуканий магнітний азимут напрямку DE дорівнюватиме: Aм(DE) = 144° - 6°23′ = 137°37′.... |
ТОПОГРАФІЧНА КАРТА. Топографічні карти - різновид загальногеографічних карт великого масштабу (1 : 200 000 і більше) (мал. 18). Спотворень на них майже немає. На топографічній карті всі складники земної поверхні показано однаково докладно: населені пункти, промислові та сільськогосподарські об’єкти, дороги, рельєф, водні об’єкти, рослинний покрив. Це дає змогу докладно уявляти місцевість й орієнтуватися на ній, точно вимірювати й обчислювати відстані, площі, напрямки, висоти точок. Топографічні карти застосовують для проектування будівництва, вони незамінні у військовій справі й туризмі. Їх елементами, як і звичайних карт, є картографічне зображення, легенда, допоміжне оснащення, математична основа, рамкове оформлення. ОСОБЛИВОСТІ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСНОВИ. В Україні топографічні карти складають у масштабах 1 : 200 000, 1 : 100 000, 1 : 50 000, 1 : 25 000, 1 : 10 000. В основі топографічних карт лежить так звана міжнародна мільйонна карта світу - оглядово-топографічна карта всієї земної поверхні, складена в масштабі 1 : 1 000 000. Під час створення такої карти застосували рівнокутну циліндричну проекцію, за якої спотворення форм і розмірів зображуваних об’єктів є незначними (мал. 16, а). При цьому поверхню Землі відображають не цілком, а окремими смугами (зонами) завширшки 6° за довготою. Кожну смугу проектують на бокову поверхню уявного циліндра, що дотикається до земної поверхні вздовж середнього меридіана зони. «Повертаючи» циліндр навколо земної осі Ρ1Ρ2, 6-градусні зони проектують послідовно одну за одною. Потім поверхню циліндра розгортають у площину. Спроектовані зони дотикатимуться лише в одній точці - на екваторі (мал. 16, б). А якщо їх скласти між собою, то вони утворять майже кулясту фігуру.... |
КЛАСИФІКАЦІЯ КАРТ. У 7 класі ви ознайомилися із класифікацією географічних карт. Пригадати, як їх розрізняють за масштабом, охопленням території, змістом і призначенням, допоможе мал. 11. Призначення географічних карт так само різноманітне, як і різноманітні сфери людської діяльності. Їх використовують науковці: будь-яке географічне дослідження починається з ознайомлення з уже існуючими для даної території картами і закінчується створенням нових для неї карт. За їх допомогою в різних галузях промисловості, транспорту, сільського господарства вирішують багато практичних завдань: розвідують родовища корисних копалин, прокладають маршрути суден і літаків, проектують об’єкти й використання сільськогосподарських земель, прогнозують погоду, вживають природоохоронних заходів тощо. Без них не обійтися у військовій справі. Карти слугують путівниками в туристичних подорожах. Навчальні карти застосовують як посібники і джерела знань у школах під час вивчення географії або інших предметів. Розрізняють стінні (демонстраційні) й настільні (в атласах і підручниках) карти. Зміст навчальних карт спрощено й узгоджено з навчальною програмою та підручниками. Навчальні карти видають для кожного класу. Виконання практичних робіт з географії неможливе без контурних карт. Різні карти об’єднують у географічні атласи. Атлас - це систематизоване, цілісне зібрання карт. Так, карти навчального атласу для 8 класу ілюструють теми курсу «Україна у світі». Є навчальні атласи окремих областей України. Зазвичай картографічне зображення в них доповнене краєзнавчими відомостями. Існують науково-довідкові атласи, наприклад Національний атлас України. У ньому 875 карт різного масштабу з інформацією про природні умови і ресурси України, населення, господарство, історію, екологічну ситуацію в країні. Їх доповнюють тексти, графіки, фотографії. Таке видання дає всебічне уявлення про національний географічний, господарський, культурний та історичний простір держави, допомагає осягнути його унікальність. Цей атлас-енциклопедію створили вчені Національної академії наук та університетів України.... |
Картографічне зображення - це зміст карти, сукупність відомостей про розміщення об’єктів і явищ, їхні властивості (наприклад, розміри), взаємозв’язки та зміни. Воно дає змогу охопити поглядом які завгодно простори - райони, країни, материки або загалом планету. Легенда являє собою систему умовних знаків і позначок, що їх використано на карті, а також текстових пояснень до них. За їх допомогою читач сприймає інформацію, вміщену на карті. Допоміжне оснащення - різноманітні фотографії, схеми, діаграми, графіки, профілі, карти-врізки, довідкові відомості, текстові й цифрові дані. Математичну основу карти становлять масштаб і проекція, в якій її виконано. Вони розширюють відомості про об’єкти та явища за результатами вимірювань, перетворень і логічних висновків. Так, застосовуючи масштаб, можна визначити відстань між об’єктами, а використовуючи градусну сітку, - географічні координати об’єктів тощо. Рамкове оформлення - це взаємне розташування в межах рамки назви карти, картографічного зображення поверхні, легенди, додаткових ілюстрацій та інших даних.... |
Починаючи з XV ст., територія України була відображена на друкованих картах світу, Європи і окремих держав - Польщі, Литви, Угорщини, Туреччини, Росії. Подорож у слово Слово карта (від лат. charta - аркуш, папір) з'явилося в XIV-XVI ст., до цього вживали слова зображення (tabula або descriptionis) і креслення. В Україні віддавна користувалися словом мапа (можливо, через посередництво польської і німецької мов: mарра - карта). У середині XVII ст. у Західній Європі видали перші карти, присвячені винятково українським землям. Їх автор - уже відомий вам французький картограф Ґійом Левассер де Боплан, Як військовий інженер, він багато подорожував землями України і особисто виконував топографічні вимірювання для майбутніх карт. Він накреслив кілька загальних карт України (мал. 7) й окремих її частин (Київщини, Поділля, Волині та ін.). Боплан також створив карти Дніпра, на яких було зображено його течію від Києва до Чорного моря з прилеглою територією (1662 р.).... |
ПЕРШІ ВІДОМОСТІ ПРО УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ. Перші географічні відомості про територію нинішньої України збереглися ще з давніх часів у працях давньогрецьких істориків, географів і мандрівників - Геродота (V ст. до н. е.), Страбона (І ст. до н. е.), Птолемея (II ст.). У своїх працях вони описували Південь теперішньої України, де існували грецькі міста-держави. Змальовуючи природу цієї території, учені відзначали її багатства, передусім потужні темні ґрунти, широкі повноводні річки, чудові пасовища для худоби. Відомий вам історик Геродот під час своїх мандрівок побував у Північному Причорномор’ї. Він описав Скіфію - «країну на північному узбережжі Чорного моря і прилеглих до нього землях», що там існувала на ті часи. Найбільше здивували заморського гостя її розміри: «Скіфія - це квадрат, кожна сторона якого становить двадцять днів шляху...» і кліматичні умови: «...Країна відзначається таким суворим кліматом, що впродовж кількох місяців там стоять нестерпні холоди; море... замерзає, отож скіфи переїжджають кригою на той бік до індів». Грецький історик переповідає чутки про «літаюче пір’я» на берегах Меотиди (Азовського моря), пояснюючи, що це снігова метелиця - явище, дивне для південних жителів. Учений визначив протяжність узбережжя Чорного моря, розповів про річки, що в нього впадають, виміряв відстані між окремими населеними пунктами. Записки Геродота є чи не єдиною писемною пам’яткою географії Півдня України з достовірними відомостями про цю місцевість. Завдяки ним і на 500 років пізнішим свідченням географа та історика Страбона ми маємо чіткіше уявлення про нашу велику і славну землю.... |
ОБ’ЄКТИ ВИВЧЕННЯ. Як ви уже знаєте, географія - наука надзвичайно «широка». Вона охоплює різноманітні галузі знань про Землю. Насамперед розрізняють фізичну (природничу) та суспільну (соціально-економічну) географію. Фізична географія вивчає географічну оболонку та її окремі компоненти - рельєф, клімат, води суходолу та океани, ґрунти, поширення рослинності й тваринного світу. Суспільна географія досліджує територіальну організацію суспільства та його складників - населення, економічної, соціальної, політичної сфер. Водночас і фізична, і суспільна географія охоплюють наукові галузі, кожна з яких має свій об’єкт вивчення (мал. 1). Природні та суспільні об’єкти і явища географія вивчає в межах різних за розмірами територій - від поверхні всієї планети до невеликих місцевостей і окремих пунктів. Наприклад, у 6 класі ви вивчали поверхню планети загалом, у 7 класі - окремо материки та океани, у 8 класі ви дізнаєтесь про нашу країну та свій регіон. Отже, у курсі «Україна у світі: природа, населення» йтиметься про закономірності поширення форм рельєфу і корисних копалин, внутрішніх вод, ґрунтів, рослинності й тваринного світу, формування клімату і природних комплексів, а також розміщення населення нашої держави. У цьому курсі також розглядатимуться проблеми сьогодення: взаємозв’язки між суспільством і природою, причини виникнення та загострення екологічних проблем у нашій країні, а також шляхи їх розв’язування. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Географія використовує різноманітні методи досліджень - способи та прийоми пізнання об’єктів і явищ (мал. 2). Найдавніший з них - описовий метод, що й дотепер є одним з основних. «Описати географічний об’єкт» означає з’ясувати, що він собою являє, яка його структура, де він розташований, яким був його історичний розвиток у часі, який його нинішній стан, який уплив він чинить на інші об’єкти.... |