Войти
Закрыть

Електроенергетика світу

9 Клас

ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ СВІТУ. Енергетика — це складна міжвидова система, яка виробляє електроенергію, а також транспортує та розподіляє її. Енергетика — основа сучасної світової економіки. Рівень споживання електроенергії є важливим показником економічного потенціалу й рівня розвитку країни. Світове виробництво та споживання енергоресурсів (нафти, газу, вугілля, урану, рушійної сили води, енергії Сонця та вітру) поступово зростають. За останні два століття світова енергетика у своєму розвитку подолала два основні етапи й нині наблизилася до третього. Перший, вугільний етап, тривав упродовж XIX і першої половини XX ст., коли переважало вугільне паливо. Другий, нафтогазовий етап, розпочався в другій половині XX ст. і триває донині, що зумовлено багатьма перевагами нафти й газу як більш ефективних енергоносіїв порівняно з твердим паливом. Третій етап — це поступовий перехід від використання переважно вичерпних мінеральних ресурсів до енергетичного палива, що ґрунтується на відновлюваних і невичерпних ресурсах або на альтернативних джерелах енергії (енергії Сонця, геотермальної енергії Землі, енергії морів і океанів, вітру, біоенергії, енергії термоядерних реакцій). Це пояснюється погіршенням гірничо-геологічних умов видобування палива й загостренням проблеми енергозабезпечення людства на початку XXI ст....
0 Переглянути

Видобування інших видів природної сировини

9 Клас

ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ НЕМЕТАЛЕВИХ РЕСУРСІВ У СВІТІ. Неметалеві ресурси світу представлені фосфоритами, калійними й кам’яними солями, самородною сіркою, алмазами та різноманітною будівельною сировиною. Кам’яну сіль отримують як із самородних родовищ, так і внаслідок випарювання води солоних озер і морської води. Світові ресурси кам’яної солі — невичерпні. Майже кожна країна має поклади кам’яної солі, а колосальне її джерело — Світовий океан. Кам’яна сіль є одним з основних видів сировини для ряду виробництв у хімічній промисловості: соди, хлору, сульфату натрію тощо. Значне видобування солі ведеться в США, Китаї, Україні, Канаді, Німеччині, Білорусі тощо. Ресурси калійних солей у світі є доволі значними і становлять 250 млрд т. За їх запасами чільні місця посідають такі країни Америки, як Канада, США, Бразилія; Азії — Ізраїль, Йорданія, Китай, Росія, Таїланд; Європи — Білорусь, Німеччина, Україна; Африки — Ефіопія, Туніс. За нинішнього видобутку калійних солей у світі (30 млн т на рік) їхніх запасів вистачить майже на 70 років. Фосфорити залягають на просторах Азії (Казахстан, Росія), у Північній Америці (США), Африці (Алжир, Марокко, Туніс), Азії (Ізраїль, Йорданія). Фосфорити й калійні солі використовують як сировину для хімічної промисловості — виробництва мінеральних добрив. Будівельна сировина — пісок, глина, гравій, граніти, кварцити, вапняк — поширена в більшості країн світу. Різняться лише технології видобування. У розвинених країнах вони економічно обґрунтовані й ефективні, а в країнах, що розвиваються, — здебільшого застарілі. Сьогодні велику кількість будівельних матеріалів видобувають з океанічного дна....
0 Переглянути

Особливості видобування металічних руд в Україні

9 Клас

РОЗМІЩЕННЯ ТА ВИДОБУВАННЯ ЗАЛІЗНИХ І МАНГАНОВИХ РУД В УКРАЇНІ. Територія України багата на деякі руди металів (мал. 85). Їхнє розміщення, насамперед, пов’язане з геологічною будовою. В Україні зосереджені значні поклади залізних руд. Загальні їх запаси становлять понад 27 млрд т. Одним з найбільших у світі є Криворізький залізорудний басейн (Кривбас) (мал. 86). Він охоплює родовища, що тягнуться смугою завдовжки понад 100 км через Дніпропетровську, Кіровоградську й Миколаївську області. Промислове освоєння басейну розпочалося в XIX ст. Найбільше значення для господарства мають багаті (з вмістом заліза понад 46 %) і високоякісні руди — червоні залізняки (гематити), які майже не мають шкідливих домішок. Їх видобувають у шахтний спосіб. Бідні руди (залізисті кварцити), що мають менший вміст заліза (від 20 %), розробляють у відкритий спосіб (у кар’єрах). Гірничі розробки сягають глибини понад 1000 м. Залізні руди з високим вмістом металу залягають також у Кременчуцькому (Полтавська область) і Білозерському (Запорізька область) залізорудних районах. Їх видобувають як у кар’єрний, так і шахтний способи. Перспективним може стати Приазовський залізорудний район (Запорізька область). В Україні є дуже великі запаси манганової руди. Вони розміщені в Нікопольському басейні, до якого належать Нікопольське, Інгулецьке, Великотокмацьке родовища. За видобутком манганових руд Україна посідає провідні позиції у світі. Забезпеченість запасами окремих шахт і кар’єрів становить від 1 до 40 років. Розвідані й підготовлені до розвідки запаси манганових руд України (Нікопольський басейн і Токмацьке родовище) становлять 2,26 млрд т із середнім вмістом мангану в них 23,1 %. Усе це створює добрі передумови для розвитку чорної металургії в Україні. Оскільки родовища манганових руд розташовані поблизу покладів залізних руд, це є додатковою передумовою розвитку металургії в нашій країні....
0 Переглянути

Видобування металічних руд у світовому масштабі

9 Клас

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ РОДОВИЩ МЕТАЛІЧНИХ РУД. У попередніх параграфах ви ознайомилися з особливостями залягання корисних копалин у товщах осадових гірських порід. Тепер розгляньмо алгоритм формування покладів руд корисних копалин. У складчастих областях у результаті землетрусів і вулканізму відбувається утворення корисних копалин магматичного походження. Ви вже знаєте про наявність такої закономірності розміщення корисних копалин. Проте ви маєте пам’ятати й про винятки, коли в горах, крім рудних корисних копалин, знаходять вугілля, нафту та газ, а на рівнинах — залізну руду, руди кольорових металів (мал. 78). Це пов’язано з глобальними тектонічними процесами. Основною закономірністю покладів рудних корисних копалин є те, що вони тяжіють до зон горотворення й вулканізму (це розташування родовищ у горах) і зон інтрузій — виливів та застигання речовини мантії (у районі тектонічних щитів платформ, тобто на рівнинах). Наприклад, родовища руд хрому розташовуються в гірській місцевості — у Малоазійському нагір’ї (Туреччина), вольфрамових руд — на Вірменському нагір’ї (Вірменія), а родовища залізних і манганових руд — на рівнині, у районі Українського кристалічного щита (Україна). ВИДОБУВАННЯ ЗАЛІЗНИХ І МАНГАНОВИХ РУД. До залізних руд належать магнезит, гематит, ґетит та ін. За вмістом заліза руди поділяють на багаті (вміст металу перевищує 50 %), середні (25-50 %) та бідні (менш як 25 %). Понад 10 тис. т залізних руд видобувають 42 країни світу. Найбільші за обсягами видобутку країни представлені в таблиці 10....
0 Переглянути

Видобування вугілля, нафти та природного газу в Україні

9 Клас

ОСНОВНІ Й ПЕРСПЕКТИВНІ РАЙОНИ ВИДОБУВАННЯ КАМ’ЯНОГО ВУГІЛЛЯ, НАФТИ, ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ. Територія України багата на окремі види паливних ресурсів. Їх розміщення насамперед пов’язане з геологічною будовою. Паливні ресурси мають осадове походження, тому приурочені до чохлів давніх і молодих платформ, а також до крайових гірських прогинів. Поклади кам’яного вугілля зосереджені в Донецькому й Львівсько-Волинському кам’яновугільних басейнах України. Вони є доволі значними й мають високу якість сировини. Проте складними є умови видобування вугілля (мал. 72). ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Основний вугільний басейн — Донецький (Донбас) площею понад 40 тис. км2. На його території зосереджено близько 300 шахт. Видобуток вугілля здійснюється в підземний спосіб. Глибина шахт іноді сягає 1 км. Потужність пластів незначна. Усе це дуже здорожчує донецьке вугілля. Але за своєю якістю воно не має аналогів ані в Україні, ані в Європі. Основні родовища: Донецьке, Єнакіївське, Червоноармійське, Стахановське, Краснодонське, Павлоградське та ін. Вугільні шахти зосереджені в центральній і північній частинах Донецької та південній частині Луганської областей. Коксівне вугілля видобувають переважно в центральній частині Донецької області (у районі Єнакієвого, Горлівки, Макіївки, Донецька, Костянтинівки та інших міст) (мал. 71), а також у Краснодонському та Кадіївському районах Луганської області. В Антрацитівському, Лутугинському й Алчевському районах Луганської області видобувають більше енергетичного вугілля....
0 Переглянути

Видобування вугілля, нафти та природного газу у світі

9 Клас

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ. Кам’яне вугілля, нафта, природний газ та інші паливно-енергетичні ресурси утворилися осадовим шляхом. Це визначає основну особливість їхнього розташування — здебільшого в районах тектонічних прогинів, які відповідають у рельєфі низовинам і навіть западинам. У таких знижених ділянках рельєфу розміщені, наприклад, родовища нафти та природного газу зони Перської затоки, родовища Західносибірського нафтогазоносного басейну та Мексиканської затоки. Крім цього, у географічному плані істотне значення має територіальний характер розташування родовищ і басейнів паливних ресурсів. Здебільшого вони зосереджені в Північній півкулі. Основною закономірністю розташування не лише паливних, а й усіх мінеральних ресурсів є переважна їх наявність у шести країнах: Австралії, Канаді, Китаї, Південній Африці, Росії, США (мал. 67). Найбільший нафтогазоносний басейн світу розташований у зоні Перської затоки. Тут сконцентровано 371 нафтове та 55 газових родовищ. Запаси «чорного золота» оцінюються в 53 млрд тонн, а блакитного палива — у 26, 7 трлн м3. З усіх нафтових родовищ експлуатується лише 194. Найбільше з них Гавар — родовище-гігант. У зоні Перської затоки розташовується також найбільше у світі морське родовище — Північно-Західний купол....
0 Переглянути

Лісове господарство

9 Клас

ОСНОВНІ ЛІСОВІ ПОЯСИ СВІТУ. Ліси світу утворюють два приблизно однакові за площею й запасами деревини лісові пояси — північний і південний (мал. 59). Північний лісовий пояс має площу близько 2 млрд га і розташований у зоні помірного та субтропічного поясів. На нього припадає 1/2 всіх лісових масивів у світі й майже така сама частка запасів деревини. Цей лісовий пояс на 2/3 складається з хвойних порід, а решта — листяні. Найбільші лісові території розташовані в межах Канади, Росії, Фінляндії, Швеції. Ліси цих країн зазнали інтенсивних лісорозробок цінної деревини хвойних порід. Тепер площа лісового покриву стабілізувалася. У багатьох країнах завдяки раціональному лісовідновленню обсяг приросту деревини перевищує обсяг вирубування. Південний лісовий пояс розташований здебільшого в екваторіальному та субекваторіальному поясах. Ці ліси на 97 % складаються із широколистих порід дерев. Близько половини всієї площі лісового поясу (1 млрд га) охоплюють дуже густі вологі вічнозелені екваторіальні ліси. Для них характерний високий приріст деревини, значно вищий, ніж у помірній зоні. Ліси цього поясу зосереджені в трьох районах: в Амазонії, у басейні річки Конго та в Південно-Східній Азії. Переважна більшість екваторіальних лісів розташовується в 10 країнах: Бразилії, Індонезії, Демократичній Республіці Конго, Перу, Колумбії, Індії, Болівії, Папуа Новій Гвінеї, Венесуелі, М’янмі. Останнім часом площа південного лісового поясу катастрофічно зменшується, а отже, заходи щодо раціонального використання його ресурсів є вкрай актуальними....
0 Переглянути

Зональна спеціалізація сільського господарства

9 Клас

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ЗОНИ. Поліська має невисокі температури, надмірне зволоження, кислі дерново-підзолисті ґрунти. Тут вирощують холодостійкі, вологолюбні, невибагливі до ґрунтів культури: жито, овес, гречку, горох, льон-довгунець, хміль, картоплю. У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство, свинарство. Поліська зона охоплює Волинську, Рівненську, переважну частину Житомирської та частково Київську, Чернігівську та Сумську області. Основні напрями сільськогосподарської спеціалізації: виробництво молока, м’яса, льоноволокна, вирощування картоплі та зерна — відповідно 1/3 та 1/10 загальноукраїнських обсягів. Лісостепова зона має досить високі температури, достатнє зволоження, нейтральні, переважно чорноземні ґрунти. Тут вирощують теплолюбні, вологолюбні, вибагливі до ґрунтів культури: пшеницю, ячмінь, коноплі, цукровий буряк (мал. 55). У тваринництві переважає м’ясо-молочне скотарство, свинарство та ставкове рибництво. Розвиваються шовківництво і бджільництво. Лісостепова сільськогосподарська зона частково охоплює Львівську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Київську, Чернігівську, Сумську, Кіровоградську області, а Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Полтавська, Харківська області повністю лежать у її межах. Степова характеризується високими температурами, недостатнім зволоженням, нейтральними, здебільшого чорноземними ґрунтами. Тут вирощують теплолюбні, посухостійкі, вибагливі до ґрунтів культури: пшеницю, кукурудзу, просо, квасолю, соняшник, тютюн, коноплі, кавуни та дині (мал. 56), на зрошенні — рис і сою. Також розвиваються садівництво, овочівництво та виноградарство. У тваринництві переважають скотарство, свинарство та вівчарство. Степова сільськогосподарська зона охоплює всі південні області — Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську й частково Кіровоградську та АР Крим....
0 Переглянути

Структура та розміщення тваринництва в Україні

9 Клас

ПІДВИДИ ТВАРИННИЦТВА ТА ЇХ РОЗМІЩЕННЯ. Тваринництво в Україні представлене підвидами діяльності з виробництва продуктів харчування, сировини для легкої та фармацевтичної промисловості. Найголовнішими серед них є: скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство (мал. 51). Менше значення мають конярство, хутрове звірівництво, бджільництво, ставкове рибництво. Структуру, розміщення та спеціалізацію тваринництва визначає кормова база. Основними джерелами кормів є кормові культури (конюшина, люпин, люцерна, кукурудза на силос, кормовий буряк, соя), зернофуражні, природні угіддя (луки й пасовища). У приміських зонах тварин відгодовують відходами харчової промисловості (сироваткою, жомом) і харчовими відходами міст. СКОТАРСТВО. Розведення великої рогатої худоби називають скотарством, яке є провідним підвидом тваринництва. Залежно від виробленої продукції в скотарстві вирізняють кілька напрямів: молочне, молочно-м’ясне, м’ясо-молочне, м’ясне. Напрям скотарства залежить від порід худоби (мал. 49) та кормової бази. Молочне та молочно-м’ясне скотарство притаманне приміським зонам, де воно зорієнтоване на споживача. Молочне скотарство є основою для розвитку молочної-промисловості, що об’єднує виробництво молока та продуктів його переробки. У степовій зоні розвивається молочно-м’ясне, м’ясо-молочне та м’ясне скотарство на грубих кормах. У загальних рисах молочно-м’ясна спеціалізація скотарства простежується в усіх природно-кліматичних зонах України....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 348 349 350 351 352 353 354 355 356 ... 452
Назад

Навігація