Войти
Закрыть

Українські Карпати. Азовське море

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА БЕРЕГОВА ЛІНІЯ. На південному сході Україна виходить на відстані майже 400 км до берегів Азовського моря. Його площа як для моря мала - 39 тис. км2. На карті воно виглядає великою затокою Чорного моря, з’єднаною з ним вузькою та короткою Керченською протокою. Обидва моря є внутрішніми морями басейну Атлантичного океану. Акваторія Азовського моря належить Україні та Росії, морський кордон між ними ще не встановлений. Азовське море має слабко порізані береги (мал. 173). Найбільша затока - Таганрозька, вона лише частково омиває Україну. Великими затоками біля берегів є Обитічна та Бердянська, які відділені від моря невеликими півостровами і косами. Сильно врізається в суходіл Утлюцький лиман, відділений косою Бирючий Острів. Затоку Сиваш відокремлює від Азовського моря довга (112 км) піщана коса Арабатська Стрілка, а водообмін з ним здійснюється через вузьку Генічеську протоку. На вузькому Перекопському перешийку, що з’єднує Кримський півострів з материком, людині достатньо 1,5 год, щоб перейти від Сиваша до узбережжя Чорного моря. Середня глибина Азовського моря становить лише 8 м, а найбільша - 14 м. Унаслідок річкових наносів та руйнування берегів у морі щорічно нагромаджується близько 12 млн тонн твердих речовин. У результаті цих осадів відбувається поступове обміління....
0 Переглянути

Українські Карпати. Чорне море

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА БЕРЕГОВА ЛІНІЯ. Чорне море омиває Україну з півдня. Воно займає площу понад 420 тис. км2. Вузькими протоками Босфор і Дарданелли та невеликим Мармуровим морем Чорне море сполучається із Середземним, а Керченською протокою - з Азовським морями. Між Чорним і Азовським морями вклинюється найбільший півострів - Кримський, який Перекопським перешийком сполучається з материком (мал. 171). Чорноморська берегова лінія в межах України становить 1540 км. Узбережжя рівнинне, тільки на Кримському півострові вздовж берега простягаються пасма Кримських гір. На північному заході береги моря плоскі, а від гирла Дністра до лиману Дніпра - круті. На цьому відтинку майже немає заток (крім невеликої Одеської), натомість багато озер-лиманів, відокремлених від моря пересипами. Далі на схід до мису Сарич берегова лінія доволі порізана: в суходіл вдаються затоки - Каркінітська, Каламітська, Дніпровський лиман, в море виступають Тарханкутський півострів і намиті піщані коси - Кінбурнська, Тендрівська і острів Джарилгач. На півдні Кримського півострова майже впритул до моря підходять схили гір, берег стає високим і крутим. Ця ділянка незручна для прибережного судноплавства. І лише в окремих місцях є невеликі затоки-бухти - гавані для морських кораблів (Севастопольська, Балаклавська) (мал. 172). На цій ділянці чорноморського узбережжя Криму мальовничі середземноморські ландшафти створюють найкращі умови для відпочинку. На сході Кримського півострова в берег вдається Феодосійська затока....
0 Переглянути

Українські Карпати. Кримські гори та Південний берег Криму

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 50 км на півдні римського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим - надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі більш-менш одноманітного рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. У тектонічному відношенні Кримські гори - це велика складка, південне крило якої занурене в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але головні горотвірні процеси тривали в альпійську складчастість. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил - Південний берег Криму. Крім поздовжніх розломів з’являлися й поперечні, проявлявся магматизм. Діяли вулкани: свідченням цього є скам’янілий згаслий вулкан - масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прориваючись на поверхню. Нині вона виступає на денну поверхню у вигляді окремих гір - Кастель, Аюдаг (мал. 168). Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси. Кримські гори - це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях - породами вулканічного походження....
0 Переглянути

Українські Карпати. Передкарпаття та Закарпаття

8 Клас

ПЕРЕДКАРПАТТЯ. Передкарпаття простягається смугою завширшки 30-45 км уздовж Зовнішніх Карпат - між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200-500 м (мал. 163). У її основі лежить Передкарпатський прогин, що утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи. Він заповнений зім’ятими у складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття широкими долинами. З осадовими породами прогину пов’язане поширення у Передкарпатті родовищ нафти і природного газу, сірки, кам’яної і калійних солей, озокериту, природних будівельних матеріалів, а також мінеральних вод. Більшість з цих копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища майже вичерпано. Клімат Передкарпаття помірно континентальний. Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті. Середні температури січня становлять -4 °С, липня +19 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 700 мм. Зволоження території надмірне. Передкарпаття порізане густою мережею річок - верхніми течіями Дністра, Прута та їхніми притоками (Стрий (мал. 164), Свіча, Лімниця, Бистриця). Вони повноводні навесні (внаслідок танення снігу) і влітку (внаслідок злив у горах). Часто бувають паводки. Річки доволі бурхливі, проте вийшовши з гір на рівнину, вони сповільнюють течію і відкладають у долинах велику кількість твердого матеріалу, який принесли з Карпат. Тому в руслах річок багато островів, розгалужень-рукавів....
0 Переглянути

Українські Карпати. Гірська споруда Українських Карпат

8 Клас

РЕЛЬЄФ І ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. Гірська споруда Українських Карпат простягається смугою завдовжки 280 км і завширшки 100 км. Гори є середньовисотними з пересічними висотами 1000-1500 м, тільки окремі вершини здіймаються більш як на 2000 м. За віком вони належать до молодих гір (сформувалися в альпійську епоху горотворення), проте за виглядом нагадують старі гори з пологими схилами й округлими вершинами. Це пов’язано з тим, що в їхній геологічній будові переважають осадові породи (пісковики, глини, глинисті сланці). їх нагромадження відбувалося в морському басейні, що існував на місці гір, пошарово: шари порід почергово змінювали один одного інколи сотні разів. Так виник фліш, що у вигляді зім’ятих складок утворює схили гір, і який легко піддається руйнуванню зовнішніми силами (мал. 158). Водночас широкі карпатські хребти з м’якими обрисами подекуди порізано глибокими (понад 1000 м) поперечними долинами зі стрімкими схилами. Вони утворилися внаслідок розломів під час новітніх тектонічних процесів і поглибилися річками. Гірська споруда Українських Карпат простягається з північного заходу на південний схід кількома паралельними пасмами, розмежованими видовженими міжгірними долинами. Північно-східне пасмо називають Зовнішніми Карпатами, які підносяться над Передкарпатською височиною крутим уступом. Вони охоплюють різні гірські масиви. Горгани (з г. Сивуля, 1818 м) - центральний найвищий масив, де поширені скелясті урвища. Бескиди і Покутсько-Буковинські Карпати нижчі, мають зруйнованіші хребти. Вододільно-Верховинські Карпати є середньою віссю Українських Карпат. Хоча вони й не найвищі в гірській споруді (максимальні абсолютні висоти сягають 1700 м), проте слугують головним карпатським вододілом між басейнами річок Дністра і Тиси. Там розташовані найважливіші перевали (Ужоцький, Яблуницький, Половецький), через які проходять шляхи, що з’єднують Передкарпаття і Закарпаття....
0 Переглянути

Степ

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Степ, що займає близько 40 % площі України, є найбільшим зональним природним комплексом. Він простягається від південної межі лісостепу до берегів Чорного й Азовського морів, займає більшу частину Кримського півострова. РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Зона степу має рівнинний рельєф. На півдні розкинулися низовини - Причорноморська і Північнокримська, на півночі та сході лежать височини - відроги Подільської і Придніпровської, Приазовська (мал. 149) і Донецька. У східній частині абсолютні висоти території сягають найбільших показників - 367 м (г. Могила Мечетна). Кургани-могили є виходами на поверхню кристалічних порід Українського щита й Донецької складчастої споруди. Для Донецького кряжа характерні гриви - вузькі видовжені підняття. На схилах височин багато ярів та балок. На півдні низовин поширені поди (або степові блюдця) - неглибокі округлі зниження з плоским дном. Унікальним явищем на Керченському півострові є грязьові вулкани, що вивергають глинисту грязь. У степовій зоні є значні поклади кам’яного вугілля (Донецький басейн), залізних, марганцевих, уранових і ртутних руд, солей. Є також природний газ, нікелеві руди. Степ багатий на різноманітні природні будівельні матеріали (вапняк, мергель, глини), лікувальні грязі. КЛІМАТІ ВНУТРІШНІ ВОДИ. Клімат зони помірно континентальний з найбільшими в Україні різницями температур між зимою і літом та найменшою кількістю опадів. Середні температури січня змінюються з півночі на південь зони від -5 до -1 °С, липня - від +20 до +23 °С. Сніг лежить лише в окремі роки 1-2 місяці, але сніговий покрив нестійкий. Часто бувають посухи, суховії, які завдають шкоди сільському господарству. Кількість опадів становить 450-350 мм за рік. Випаровуваність вологи суттєво перевищує кількість опадів, тому зволоження території скрізь недостатнє....
0 Переглянути

Лісостеп

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Лісостеп - це перехідна зона між мішаними і широколистими лісами та степом. Широка смуга лісостепу простягається з південного заходу від кордону з Молдовою на північний схід до кордону з Росією, займаючи 25 % території України. Виразних меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів. Межу між лісостепом і степом умовно проводять вздовж лінії міст Подільськ (Одеська область) - Кіровоград - Красноград - Куп’янськ (Харківська область). РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Правобережна частина лісостепу лежить на височинах - Подільській та Придніпровській, а лівобережна - на Придніпровській низовині. Лише на крайньому сході зона виходить до відрогів Середньоруської височини. Платоподібні поверхні правобережних височин чергуються з горбогір’ями. їх окраїни сильно розчленовані ярами та балками. Такий самий рельєф і на схилах Середньоруської височини та Полтавській рівнині, що до неї прилягає. Загалом поверхня із заходу та сходу нахилена до Дніпра. Характерною ознакою краєвиду майже всієї території є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами. Заплави річок нерідко заболочені, вищі їх тераси займають поля, населені пункти....
0 Переглянути

Зони мішаних та широколистих лісів

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Лісові зони лежать у північній і західній частинах України. Вони займають 28 % території країни. Зона мішаних лісів (хвойно-широколистих), яку називають Поліссям, тягнеться із заходу на схід широкою смугою між північним кордоном України і умовною лінією, що проходить містами Володимир-Волинський - Луцьк - Рівне - Житомир - Київ - Ніжин - Глухій. Полісся - це дивовижний край лісів і річок, де не буває нищівних засух, де в багатьох селах весною пересуваються вулицями на човнах, де повітря пахне сосною і хмелем, і здається, що його можна пити, як березовий сік. Так поетично описують свій край поліщуки. На заході України мішані ліси змінюються у південному напрямку широколистими, які поширюються до Передкарпатської височини і кордону з Молдовою. РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Зона мішаних лісів займає здебільшого Поліську низовину (мал. 138). Її поверхня майже плоска, з невеликим похилом до Дніпра і Прип’яті. Її абсолютні висоти рідко перевищують 200 м, найвищою ділянкою є Словечансько-Овруцький кряж (понад 300 м). На рельєфі позначився вплив льодовика: він приніс з півночі відшліфовані камені-валуни, залишив відклади у вигляді піщаних полів, моренних горбів та валів (Волинське пасмо). Перевіяні вітром піски утворюють дюни завдовжки до 5 км і заввишки до 18 м. Широколисті ліси вкривають височини - Волинську, Розточчя, Подільську (західну частину), Хотинську....
0 Переглянути

Фізико-географічне районування

8 Клас

ПОНЯТТЯ РАЙОНУВАННЯ. Усе розмаїття ландшафтів творить ландшафтну (географічну) оболонку Землі, яка тонким шаром «обкутує» нашу планету. Між ландшафтною оболонкою як планетарним природним комплексом і ландшафтами як її найменшими частинами існує система регіональних природних комплексів (ПК). Вони займають різні за площею території. Одним із завдань географії є їх виявлення, визначення меж, вивчення і картографування, тобто здійснення фізико-географічного районування. Розглядаючи компоненти та чинники розвитку ландшафту, ви напевно помітили, що одні з них є зональними, а інші - незональними. До зональних належать ті, які поширені на земній поверхні відповідно до закономірностей географічної (широтної) зональності - смугами, що змінюють одна одну від екватора до полюсів. Зонально змінюються кількість сонячної енергії, розподіл тепла і вологи, ґрунтово-рослинний покрив. Незональними (азональними) є ті чинники та компоненти ландшафту, розміщення яких не залежить від географічної широти. Це насамперед геологічна будова та рельєф. Відповідно до цього регіональні природні комплекси також поділяють на зональні та азональні (мал. 135). Отже, зональні природні комплекси - це ПК, що утворилися в результаті широтного вияву природних процесів і явищ. До них належать географічні пояси, природні зони і підзони. Найбільшими азональними природними комплексами є ПК материків і океанів, а в їх межах - фізико-географічні країни і природно-аквальні комплекси морів. Фізико-географічні країни і зони поділяють на менші регіональні ПК, які виокремлюють за поєднанням зональних й азональних чинників. До них належать фізико-географічні краї, області та райони....
0 Переглянути

Ландшафт як цілісна просторова система

8 Клас

КОМПОНЕНТИ І ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТУ. Із попередніх курсів географії ви вже знаєте, що компоненти природи на тій чи іншій території перебувають у складних взаємозв’язках і взаємодії. Внаслідок цього виникають природні комплекси, які називають ландшафтами. Вони є результатом тривалої взаємодії на певних територіях таких природних компонентів, як гірські породи, рельєф, повітря, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ (мал. 130). Основними чинниками формування ландшафтів є сонячна та внутрішня енергія Землі та процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері й біосфері. Ці енергетичні чинники впливають на його розвиток через основні фізико-географічні процеси - теплообмін, вологообмін, обмін мінеральних та органічних речовин. Для ландшафтів характерна подібність внутрішньої будови і зовнішнього вигляду, історичного розвитку і сучасних природних процесів. Завдяки тісним взаємозв’язкам між компонентами ландшафт є надзвичайно цілісним, досконалим і водночас вразливим утворенням. Порушення чи зміна хоча б одного з його складників одразу ж відбивається на інших через невидимі на перший погляд зв’язки. Як наслідок - ландшафт змінюється або ж зникає взагалі, поступаючись новому. Яскравий приклад - зміни, що відбулися в болотах Полісся наприкінці XX ст. Там ландшафти сформувалися на водотривких породах в умовах підвищеного рівня ґрунтових вод і виходу їх на поверхню. Над ними виник своєрідний мікроклімат з підвищеною вологістю повітря, що підтримував рослинність і тваринний світ, які там існували. Болота вкриті торфово-болотними ґрунтами, порослими вологолюбною трав’яною, моховою, чагарниковою чи деревною рослинністю. Це сприяло поширенню багатьох видів земноводних, плазунів і комах, що, в свою чергу, приваблювало різноманітне птаство. Достатньо було зруйнувати водотривкий шар порід, перетнувши його осушувальним каналом, як знизився рівень ґрунтових вод, а отже, змінився водний режим ландшафту. Відповідно мікроклімат став сухішим, рослинність і тваринний світ зазнали змін. На місці колишнього болота з’явилася лука з бідною рослинністю, вкрита сухим, легко займистим торфовищем....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 266 267 268 269 270 271 272 273 274 ... 452
Назад

Навігація