Я маю право
- 15-01-2022, 15:27
- 343
| ... |
Дніпро
- 15-01-2022, 15:27
- 358
| Багато різних річок є в Україні. Та найбільша, найповноводніша й найвеличніша з них — Дніпро. Про Дніпро, який іще шанобливо називають у нас Славутичем, складено безліч чарівних легенд, переказів і пісень. Без нього наше життя навіть важко уявити. Витікаючи з маленького джерельця, тисячі літ котить Дніпро свої хвилі через Україну аж до Чорного моря. А дорогою вбирає воду сотень великих і малих річок. Стоїть на Дніпрі Київ — наша славна столиця, що сяє золотими куполами старовинних храмів і зеленіє кучерявими парками й садами. На дніпровських берегах побудовано багато інших міст, містечок та сіл. І всі, хто живе в них, п’ють життєдайну дніпрову воду. А ще Дніпро — прадавній шлях. Ним мандрують і легкі суденця, і великі білі теплоходи, і швидкокрилі ракети, і баржі з різними вантажами. Ще більш як тисячу років тому Дніпром припливали до нас із далекої півночі люди, яких називали варягами. Вони зупинялися біля київської пристані й торгували різними товарами. А потім, накупивши виробів місцевих майстрів, пливли далі, аж до Греції. Цей відомий торговельний шлях так і називали — із варяг у греки.... |
На гірських полонинах
- 15-01-2022, 15:27
- 331
| ... |
Небезпечна Амазонка
- 15-01-2022, 15:27
- 334
| Через усю Південну Америку із заходу на схід тягнеться величезна річка Амазонка, яка бере в себе більше ніж 500 приток. Це — найбагатоводніша річка земної кулі. Середня глибина її — близько 70 метрів, а в деяких місцях — близько 135 метрів. Така глибина дає змогу курсувати річкою океанським лайнерам. Амазонка зі своїми судноплавними притоками — це водний шлях завдовжки 25 тисяч кілометрів. Та через те, що басейн річки вкритий тропічними лісами, мало заселений, роль Амазонки як транспортної магістралі незначна. Амазонка відрізняється від інших великих річок тим, що вона розділена на рукави й русла, які утворюють величезну кількість островів, іноді дуже великих. Вода в Амазонці жовта й така каламутна, що в ній нічого не видно. Усе, що відбувається у глибинах річки — непроникна таємниця. Помітити можна тільки дельфінів і косяки величезних, двометрових, риб, які часто показуються з води. Це найбільші в світі прісноводні риби — піраруку.... |
Що ви чули про торнадо?
- 15-01-2022, 15:26
- 378
| При наближенні торнадо виникає страшенний гуркіт. Велетенський вихор здатен піднімати в повітря автомобілі й навіть будинки, з легкістю виривати з корінням віковічні дерева й за одну мить стирати з лиця землі цілі поселення. Його часто порівнюють із коловоротом, що його утворює вода, яка стікає, у ванні, з тією лише різницею, що там рух спрямований униз, а в торнадо — нагору. Зовні торнадо — це атмосферний вихор над сушею з вертикальною, часом вигнутою віссю обертання, що може сягати у висоту 12—15 кілометрів. Він виникає у грозовій хмарі й поширюється униз, часто до самої поверхні землі, нагадуючи темний рукав із хмари або хобот слона. Смерчі завжди несуть великі руйнування, залишені ними «шрами» можна знайти по всій земній кулі. Але найчастіше вони виникають у центральних районах США. Саме в Сполучених Штатах смерчі й дістали сумнозвісну назву торнадо. Середня кількість смерчів на території США — до тисячі на рік, причому половина з них припадає на квітень, травень і червень. Найбільших значень цей показник досягає у Техасі (120 на рік), найменших — у північно-східних і західних штатах (один на рік).... |
Чи лютий гризлі?
- 15-01-2022, 15:25
- 301
| ...Гризлі досить невибагливі в їжі. Вони їдять майже все, що знаходять під час своїх нескінченних мандрівок лісами й горами. Годівля займає у них багато часу, поки вони не сплять. Знайшовши що-небудь їстівне, ведмідь наїдається досхочу, потім кілька годин відпочиває або спить, а потім знову пускається на пошуки їжі. І так весь час, незалежно від погоди й часу доби. По берегах річок часто можна поживитися лососями, і гризлі ловлять їх дуже майстерно. Гризлі великою мірою вегетаріанці: вони дуже люблять ягоди, весняні зелені пагони. Цікаву історію про звички гризлі під час їжі розповідає єгер Том Сеймур: — Одного разу я пробирався глухою стежкою, що тягнулася вздовж берега невеликої річечки. Місця ці безлюдні, і навіть улітку на кілометри не побачиш жодної живої душі. Я більше дивився під ноги, ніж на всі боки, щоб не зачепитися випадково за який-небудь корінь або камінь. Раптом мене ніби щось підштовхнуло. Я зупинився і швидко озирнувся. Метрів за двадцять від мене піднімався на задні лапи величезний гризлі, якого я, мабуть, ненавмисно потурбував. Мені не раз доводилося зустрічати цих ведмедів, але такого велетня я бачив уперше. Його широкі, масивні плечі, потужний, укритий сріблястим хутром тулуб говорили про колосальну силу звіра.... |
Символ Антарктики
- 15-01-2022, 15:25
- 359
| Імператорські пінгвіни — це великі птахи заввишки 120 см і завважки 40—50 кг. Від пінгвінів Аделі вони відрізняються великими розмірами, спокійнішим характером і навіть забарвленням. Вони викликають велику повагу цілковитим нехтуванням небезпеки, хоч би якою великою вона була. Білі грудка й черевце імператорського пінгвіна завжди бездоганно чисті, а синьо-чорна голова й спина блищать. Міцні ноги з грубою шкірою пристосовані для ходіння гострими крижинами й сніговими наносами. У воді імператорські пінгвіни втрачають свою поважність, весело й швидко плавають одне за одним. Під водою вони плавають на боці. Живляться дрібними рачками й рибою. Самка імператорського пінгвіна відкладає яйце взимку, в липні-серпні, у найлютіший холод. Маса яйця близько 400 г. Спочатку самець, а потім самка тримають яйце між ногами, притискуючи до живота й не даючи доторкатися до крижаної поверхні землі. Пташеня вилуплюється із яйця через два місяці, на початку весни.... |
Верхолази евкаліптових крон
- 15-01-2022, 15:24
- 343
| Дорослий коала важить 4,6—5,5 кг, його зріст — 60—80 см. Коали живляться винятково листям кількох певних різновидів евкаліптів. Не дивно, що перші коали, які потрапили в неволю, дуже швидко гинули: ніхто не знав, чим їх годувати. Біологи вважають, що їжа тварини — листя евкаліптів, яке вона поглинає у незліченній кількості, а також роси й дощі, що дають їй достатньо вологи. При нагоді коала спускається на землю — найчастіше, щоб перебратися на інше дерево. У цей момент звірки найбільш приступні для нападів ворогів, насамперед диких австралійських собак динго. На волі коали оминають місця людської діяльності: не травлять посівів, не псують садів. Хоч у них чудово розвинуті кігті — як того й вимагає життя у підвішеному між небом і землею стані — і кусаються вони досить відчутно, коали уникають «збройних» бійок із хижаками.... |
Верблюди в житті бедуїнів
- 15-01-2022, 15:24
- 313
| Оскільки дощі в пустелі — явище рідкісне і випадають вони дуже нерівномірно, а оазисів мало, пасовища здебільшого розташовані далеко одне від одного, інколи на відстані 500—800 км. Для подолання таких відстаней потрібні особливі умови. Головна з них — мати тварину, добре пристосовану до життя у пустелі. Такою твариною став для бедуїнів верблюд. Без цього «корабля пустелі» не можна уявити життя бедуїнів. ...Бедуїни дуже високо цінують верблюдяче молоко. Ним звичайно пригощають гостей. На суді, щоб підкріпити своє свідчення, вони кажуть: «Клянуся життям того, хто дає нам молоко». У період, коли верблюдиці годують дитинчат, від кожної з них надоюють до 10 л молока на день. Верблюдяче молоко містить менше жиру, ніж коров’яче або овече, тому непридатне для виготовлення масла. Воно приємне, солодкувате на смак, одразу тамує спрагу. Корм, яким харчуються верблюди в той чи інший період, надає молоку специфічного присмаку. Доять верблюдів виключно чоловіки. Бедуїни вживають у їжу і м’ясо верблюдів, причому особливо цінується м’ясо молодого верблюда-самця.... |
В екваторіальному лісі Конго
- 15-01-2022, 15:24
- 343
| Ми вступили в таємничий світ екваторіального лісу. Хто не мріяв і не мріє побувати в ньому? Перше враження від нього — це хаос у природі. Майже непрохідна стіна з дерев, чагарників, трав і бамбуків, перевитих трав’янистими й здерев’янілими ліанами різної товщини й довжини. Якась неймовірна рослинна плутанина! Ліани чіпляються за голову, руки й ноги, як щупальці спрута. Де-не-де дерева змикаються над стежкою, ми йдемо ніби вузьким тунелем. Просуваємося повільно. Доводиться пробивати щільну пелену павутиння, по якому бігають величезні павуки; вона застилає очі. На заболочених ділянках, вимощених тонкими й слизькими! від багнюки жердинами, ми йдемо ще повільніше. Щоб не опинитися в чорній рідині, доводиться обережно пробиратися, спираючись на довгу палицю. ...Стовбури дерев перевиті найрізноманітнішими ліанами. Робітники, які йдуть попереду, щосили орудують мачете, розрубуючи ліани, але ті не здаються: то увіп’ються у куртку шпичаками, загнутими всередину, та так, що важко відірватися, то жалять руки десятками дрібних колючок від необережного дотику. З розчленованих ліан тече то білий клейкий сік, то білий густий сік — каучук (каучоконосна ліана), то червоний, що нагадує кров.... |
