Войти
Закрыть

Виробництво текстилю, одягу, взуття. Сучасні транспортно-логістичні системи та інформаційно-комунікаційні мережі

11 Клас

1. СУЧАСНА ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЧИННИКИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ У ВИРОБНИЦТВІ ТЕКСТИЛЮ, ОДЯГУ, ВЗУТТЯ. В останній час значно занепала текстильна промисловість у розвинених країнах і зросло виробництво текстилю в країнах Азії та Центральної і Південної Америки. Проте розвинені країни залишаються лідерами за обсягом експорту високоякісного текстилю (Німеччина, Італія тощо), найбільшими виробниками тканин із хімічних волокон (США, Німеччина, Японія, Південна Корея тощо), головними їх експортерами (Південна Корея, Японія, Тайвань тощо). Важлива галузь текстильної промисловості — трикотажна, яка виробляє переважно білизну, шкарпетки, верхній одяг із плетених волокон. Територіально вона також зосереджується в країнах, що розвиваються. Звідси продукція йде на продаж у всьому світі. Значні обсяги дешевого одягу виробляють у країнах Азії (Пакистан, Малайзія, Індонезія, Бангладеш тощо), Африки (Туніс, Алжир, Єгипет тощо) та Америки (Мексика та Бразилія). Дорогий (брендовий) одяг виготовляють розвинені країни (Франція, Італія, Німеччина, Велика Британія, США, мал. 1, 2)....
0 Переглянути

Виробництво транспортних засобів, електроніки, фармацевтичної продукції

11 Клас

1. ВИРОБНИЦТВО ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ. До провідних галузей машинобудування належить виробництво транспортних засобів. У час інтеграції та глобалізації транспорт відіграє одну з провідних ролей. Завдяки розвитку насамперед літакобудування людям стали доступними найвіддаленіші куточки світу. Лідерами галузі є США — «Боїнг» та консорціум ЄС «Ербас». На виробництві регіональних пасажирських літаків спеціалізується Бразилія («Ембраер») та Канада («Бомбардье»). Світове автомобілебудування захоплює все нові країни. До списку традиційних країнви- робників долучилися Індія, Бразилія, Мексика, Таїланд, Туреччина, відбувся географічний зсув галузі до країн, що розвиваються (див. таблицю). Це характерно й для суднобудування через значно дешевшу робочу силу. Найбільш швидкими темпами галузь розвивається в Аргентині, Мексиці та Індії. США зосереджують свою увагу на виробництві військових кораблів. Проте лідерами глобального суднобудування є Китай (45% замовлень і 42% світового будівництва суден у 2017 р.) та Південна Корея (30% замовлень, мал. 1, 2)....
0 Переглянути

Видобування й споживання паливних мінеральних ресурсів і рудної сировини

11 Клас

1. ВИДОБУВАННЯ Й СПОЖИВАННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА ГЛОБАЛЬНИХ РИНКІВ ПАЛИВНИХ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. Сучасні технології та наукові розробки дали геологам нові прилади для пошуку родовищ корисних копалин (сейсмо-, граві-, магнітометри тощо). Новітні технології видобутку дають змогу вилучати з надр Землі понад 80 млн барелів нафти на день. Найбільше її видобувають США, Росія (у 2018 р. її експорт забезпечив 46% державного бюджету країни). На країни, що розвиваються, припадає близько 80% запасів нафти та приблизно половина її видобутку. Вони є основними постачальниками нафти- сирцю й дають значну частку нафтопродуктів (мазут, гас, бензин, мал. 1). Більшість цих країн входить до міжнародної організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). Інфраструктуру глобального ринку нафти складають танкери, трубопроводи, а також потужні нафтопереробні підприємства. Природний газ видобувають лише 48 країн. Приблизно 1/6 обсягу його видобутку надходить на світовий ринок (див. таблицю 1). За рахунок видобутку сланцевого газу цей список очолюють США. Країни-споживачі отримують газ через газопроводи або танкерами (скраплений газ). На відміну від нафтовидобутку, вугільна промисловість (близько 60 країн) зосереджена здебільшого в розвинених країнах (див. таблиці 2—6). На світовий ринок потрапляє близько 10% його видобутку (величезними суховантажними суднами або залізничним транспортом). Торгівля паливними ресурсами відбувається переважно за участю товарних бірж, частина яких працює в режимі онлайн....
0 Переглянути

Виробництво сільськогосподарської продукції у світі

11 Клас

1. ЧИННИКИ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ У СВІТІ. Сучасну спеціалізацію сільського господарства у світі визначають багато чинників. Найвагомішими з них є природні, соціальні та економічні (див. таблицю). Проаналізуйте дані діаграми на мал. 1 І зробіть висновки щодо природних, соціальних та економічних чинників розвитку сільського господарства. За допомогою фізичної карти світу визначте території, що найбільш та найменш сприятливі для розвитку сільського господарства. Які країни розташовані в межах цих територій та що ви знаєте про рівень розвитку в них сільськогосподарського виробництва? Особливістю сільськогосподарського виробництва є використання земельних та агрокліматичних ресурсів, ведення його на значних територіально розосереджених площах. До агрокліматичних ресурсів належать: тривалість світлового дня, кількість опадів, сума активних температур, тривалість вегетаційного періоду, родючість ґрунтів. Соціальні чинники визначають зростання потреби в сільськогосподарській продукції через постійне збільшення кількості населення. Велике значення мають трудові навички населення багатьох країн світу, які склалися впродовж століть і зараз впливають на характер спеціалізації їх аграрного сектору економіки. Кількість населення зростатиме й далі, що впливатиме на темпи й характер розвитку сільського господарства людства. Економічні чинники визначаються змінами сучасних аграрних відносин у глобальному вимірі, у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, вони діють по-різному. У розвинених країнах існує високотоварне агропромислове виробництво з ефективним агробізнесом, а сільське господарство тісно інтегроване із галузями промисловості, що переробляють його продукцію. У країнах, що розвиваються, переважає дрібнотоварне (монокультурне) сільське господарство, а фермери працюють для задоволення власних потреб і лише частину продукції реалізують на ринку. Нерідко використовуються ручна та дитяча праця й свійські тварини. Мільйони селян вручну саджають і збирають, наприклад, рис, чай, бавовник тощо....
0 Переглянути

Міжнародний ринок товарів

11 Клас

1. МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ТОВАРІВ. Просторову сферу торговельних відносин між країнами, що формується на основі міжнародного географічного поділу праці, називають міжнародним ринком товарів. Країни, як правило, постачають на міжнародний ринок найбільш конкурентну продукцію: товари, виготовлені з низькими витратами й високими споживчими властивостями. Багато країн постачає продукцію на міжнародний ринок товарів за демпінговими цінами, підриваючи в такий спосіб позиції конкурентів. За додатковими джерелами доберіть інформацію про демпінгові ціни на українські товари на міжнародному ринку. Зараз на міжнародному ринку товарів за демпінговими цінами продаються переважно сировина, сільськогосподарські продукти або нереалізовані надлишки продукції (мал. 1—3). За даними мал. 3 поясніть умови, чинники та ознаки розвитку міжнародного ринку. Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали «Політична теорія — Адам Сміт». СЛОВНИК Демпінгова ціна (занижена експортна ціна) — контрактна ціна на товар, що експортується, яка свідомо встановлюється на світовому ринку нижче за внутрішні ціни на аналогічний товар....
0 Переглянути

Система виробництва. Роль транснаціональних корпорацій (ТНК) та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки

11 Клас

1. СИСТЕМА ВИРОБНИЦТВА. ПОЄДНАННЯ В ПРОЦЕСІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИХ ФОРМ ВИРОБНИЦТВА. Залежно від рівня розвитку технології, організації праці та методів зниження собівартості виділяють три типи систем виробництва: м’яка донаукова, або військово-анархічна (мануфактура) виробнича система; жорстка наукова виробнича система, або фордизм (конвеєрне виробництво); м’яка наукова система, що ґрунтується на гнучких виробничих технологіях, або тойотизм (комп’ютерне виробництво) — здатність постійно адаптуватися до різних умов виробництва. Що вам відомо про конвеєр, який запровадив на своєму заводі Г. Форд? Хто його придумав та якими були результати? Глобалізація економіки спричинила взаємозбагачення специфічних національних форм виробництва й виникнення на цій основі інтернаціональних форм. Вони поєднують у єдиному виробничому процесі ресурси різних країн, умови й чинники, притаманні цим країнам. Найорганічніше ці форми проявляються в діяльності спільних підприємств, ТНК, створенні вільних економічних зон, реалізації міжнародних інвестиційних проектів тощо. Що ви знаете про вільні економічні зони Китаю? Де розташована їх більшість? Скористайтеся інтерактивною картою та дізнайтеся більше про інтернаціональні компанії (у сфері кінематографа) на сайті: kftv.com/country. 2. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА. Міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва мають чітко виражений географічний характер. Ці явища глобальної економіки беруть свій початок ще в епоху Великих географічних відкриттів, коли тисячі кораблів вирушили Світовим океаном, перевозячи сировину, товари й робочу силу....
0 Переглянути

Поняття «глобальна економіка». Міжнародна науково-технологічна сфера. Технологічні підвалини інформаційного поля планети

11 Клас

1. ПОНЯТТЯ «ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА». Процес формування взаємопов’язаних і взаємозалежних національних економік у масштабі планети на основі створення світового ринку є глобальною економікою. Процес формування глобальної економіки відбувається на основі поглиблення територіальної спеціалізації, міжнародного поділу праці, розвитку транспортних комунікацій, вдосконалення соціально-економічних зв’язків між усіма країнами. У глобальному масштабі виникають передові економічні центри розвитку людства, які є своєрідним опорним каркасом глобальної економіки (мал. 1). СЛОВНИК Глобальна економіка — новий якісний етап розвитку світової економіки, яка поступово перетворюється на цілісний глобальний організм, утворений гігантською виробничо-збутовою, глобальною фінансовою та планетарною інформаційною мережею. Global Economy — a new qualitative stage of development of the world economy, which gradually turns into a holistic global organism, formed a giant of supply, global financial and planetary information network. Результатом поглиблення територіальної спеціалізації в країнах світу є вдосконалення міжнародної спеціалізації. Зорієнтованість переважно на експорт власної продукції визначає обличчя окремих країн у глобальних масштабах. Ми починаємо впізнавати продукцію країн за відомими в усіх куточках світу брендами....
0 Переглянути

Вплив на розвиток економіки та спеціалізацію країн і регіонів кількості, розміщення населення, розселення, урбанізаційних та міграційних процесів, особливостей ринку праці. Демографічні прогнози

11 Клас

1. ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ КРАЇН І РЕГІОНІВ КІЛЬКОСТІ, РОЗМІЩЕННЯ ТА РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. Густоту й розміщення населення визначають не лише природні умови та ресурси, але й розвиток економіки та її спеціалізація. Відомо, що здавна в густозаселеній Південній Європі виникла й постійно вдосконалювалася культура виноробства, були поширені вирощування маслин та виробництво з них олії, скотарство, вівчарство та виробництво сирів. Лісові ресурси регіону дали змогу поширювати спеціалізацію на виробництві меблів, клімат дозволив вирощувати ефіроолійні та інші субтропічні рослини. Сформувалися відомі на весь світ торгові марки на основі, наприклад, місцевої топоніміки: сири — італійський Пармезан (1597 р.), французький Камамбер (1791 р.); вина — французьке Шаблі (XII ст.), італійське Просекко (з Античності) тощо. Кулінарні бренди Італії (піца, кальцоне, паста), засновані на спеціалізації місцевого сільського господарства, зараз відомі на весь світ. Розселяючись по всьому світу, італійці, так само як і китайці, французи, в’єтнамці та інші народи зробили рецепти своєї кухні світовими брендами. Зараз піца — найпопулярніша їжа в США, а арабський кус-кус — у Франції. Із курсу географії пригадайте спеціалізацію сільського господарства двох-трьох країн та їхні основні сільськогосподарські райони. За допомогою тематичних карт атласу визначте густоту населення цих регіонів. Зробіть висновки....
0 Переглянути

Етнічний склад, конфесійна й соціальна структура, рівень освіти, якість життя населення як чинники його природного та механічного рухів. Демографічна ємність території

11 Клас

1. ЕТНІЧНИЙ СКЛАД, КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА, СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА, РІВЕНЬ ОСВІТИ, ЯКІСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ЯК ЧИННИКИ ЙОГО ПРИРОДНОГО ТА МЕХАНІЧНОГО РУХІВ. Етнос — історично сформована стійка спільність людей, найвищим рівнем розвитку якої є нація. Основну роль у формуванні етнічної структури населення планети відіграють єдність етнічної території та державність. Нація — стійке поєднання людей певної території зі спільним походженням, звичаями, історією, мовою. У наш час нація стоїть вище за расу, наприклад американська нація США об’єднує представників усіх людських рас. Зараз на Землі проживає понад 5 тис. народів і племен. Найчисленнішими є китайці (хань), хіндустанці в Індії. Національність — термін, введений австрійським марксистом О. Бауером (1881—1938 рр.), який під цим словом розумів народ, що переходить у стан нації. Значний вплив на життя народів і країн має релігія — віра людини в те, що її життя на Землі не є випадковим, має певний сенс і визначається надприродними силами. У просторово-територіальному відношенні зараз усе більшого поширення набуває іслам і частково буддизм. Християнство скорочує ареал поширення (мал. 1). За мал. 1 та картами атласу назвіть країни поширення релігій світу. Конфесійна структура населення є одним із чинників його природного руху. Наприклад іслам заохочує багатодітні сім’ї, тому в мусульманських країнах високі показники народжуваності й частка дітей та молоді. За допомогою мал. 1 (§ 51) поясніть, як етнічний склад та конфесійна структура населення впливають на його механічний рух. Соціальна структура є системою верств, класів, різних груп населення певної країни, а також сукупності стійких і впорядкованих зв’язків між ними (наприклад, трудові колективи, пенсіонери, жителі певних поселень або мікрорайонів, територіальні етнічні спільноти)....
0 Переглянути

Міграції. Просторові тенденції міграційних процесів у світі

11 Клас

1. МІГРАЦІЇ, ЇХ ПОКАЗНИКИ ТА ВПЛИВ НА ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ І ЙОГО ПЕРЕРОЗПОДІЛ У СВІТІ. Переміщення людей територією планети здебільшого пов’язані зі зміною місця проживання — міграцією. Внутрішня міграція — це переїзд людей з однієї частини країни (області, провінції, штату) в іншу. Зовнішня міграція — це переміщення людей з однієї країни в іншу (мал. 1). 1) Пригадайте значення понять «еміграція» та «імміграція». Яка між ними різниця? 2) Проаналізуйте мал. 1 та наведіть приклади кожного з видів міграцій. Основним показником міграційної активності населення є кількість у країні емігрантів та іммігрантів. Можна використовувати й показники питомої ваги мігрантів від загальної кількості населення та кількість мігрантів на тисячу жителів країни. Міграції відбувалися на нашій планеті завжди. Поширення людства Землею — наслідок глобальних міграційних процесів. Для того щоб люди зрушили з обжитих місць, залишили батьківщину, потрібні вагомі причини. Ще вагомішими вони мають бути для переселення великої кількості людей (мал. 2). Проаналізуйте мал. 2, знайдіть на карті атласу вказані країни. Зробіть висновки. Більше статистичної інформації на сайті: theworldonly.org/statistika-migratsii/....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 439 440 441 442 443 444 445 446 447 ... 452
Назад

Навігація