Войти
Закрыть

Утворення Давньоєгипетської держави. Структура давньоєгипетського суспільства

6 Клас

Тяжка праця в умовах спекотного клімату й щорічних розливів Нілу потребувала великих зусиль тисяч єгиптян. Поступово племінні вожді землеробських общин об’єднали під своєю владою населення окремих частин Єгипту. Це призвело до виникнення у долині Нілу в V тис. до н.е. перших невеликих держав — номів. Номи Верхнього Єгипту простягалися від першого нільського порога до дельти, а номи Нижнього Єгипту розташовувалися по дельті. На чолі кожної держави стояв номарх. Він очолював ополчення, був верховним жерцем, керував будівництвом дамб і каналів. Найсильніші номи перетворювалися на царства, що воювали між собою за родючі землі долини. До кінця IV тис. до н.е. в Єгипті лишилося тільки два великих царства, які об’єднали землі Нижнього і Верхнього Єгипту. Першим загальноєгипетським володарем, згідно з легендами, вважається Скорпіон. Він був царем Верхнього Єгипту і близько 3200 р. до н.е. об’єднав під своєю владою все населення Єгипту. Але ця держава проіснувала недовго....

Заняття населення Стародавнього Єгипту

6 Клас

Під історією Стародавнього Єгипту мається на увазі історія єгипетської цивілізації з часу зародження в Єгипті державності, яке відбулося в другій половині IV тисячоліття до н.е., до падіння незалежності Єгипетської держави наприкінці VI ст. до н.е., коли Єгипет був включений до складу Перської держави. Історію Стародавнього Єгипту поділяють на такі періоди: I період: до династичний. Він охоплює час від появи перших землеробів у долині р. Ніл до створення царств Верхній Єгипет і Нижній Єгипет. У цей час відбувається розкладання родоплемінних відносин, з’являється соціальна диференціація, формуються перші державні утворення — номи. У землеробстві починають застосовувати елементи іригаційної системи. II період: Раннє царство. Правління I—II загальноєгипетських династій. Утворення єдиної Єгипетської держави (ХХХІ-ХХІХ ст. до н.е.). III період: Давнє царство. Правління III—VI династій (XXVIII-XXIII ст. до н.е.). IV період: перехідний. Правління VII-X династій. (ХХІІІ-ХХІ ст. до н.е.). Розпад єдиної єгипетської держави на окремі номи. V період: Середнє царство. Відродження централізованої Єгипетської держави в епоху правління ХІ-ХІІІ династій (середина XXI-XVIII ст. до н.е.)....

Зародження цивілізації. Епоха міді й бронзи

6 Клас

У часи неоліту людство зробило величезний крок уперед у своєму розвитку. Подальший розвиток потребував усе більшої кількості різноманітних знарядь праці. Камінь, як матеріал для виготовлення, вже не задовольняв нових потреб людства. І тоді людина почала шукати, чим його замінити. Природним матеріалом, що мав інші властивості, ніж камінь, дерево, кістка, була мідь. У первісні часи вона траплялася на поверхні землі в чистому вигляді. Про виплавляння міді з руди свідчать знайдені археологами в давніх копальнях знаряддя праці — кайла із рогу, мідні сокири тощо. У IV тис. до н.е. давні металурги, мабуть, намагаючись надати міді міцності, додавали до неї різні домішки, поки не помітили, що міцнішою вона стає з додаванням ще одного металу — олова. Сплав міді й олова називають бронзою. Цінною її властивістю було те, що вона легше, ніж мідь, розливалася у форми. Так почалась епоха бронзи (поч. III - кін. II тис. до н.е.). Бронза — це перший штучний метал. Бронзові знаряддя швидко витіснили мідні, оскільки були твердішими, а виробляти їх було легше. Доба бронзи відіграла вирішальну роль у формуванні стародавнього населення Європи. На цей час припадає завершення першого великого переселення народів. Започаткували його на початку IV тис. до н.е. найдавніші індоєвропейці, які рушили з півдня України й опанували великі простори Європи та Азії....

Відтворювальні форми господарювання в Україні. Трипільська культура

6 Клас

Поширення нових форм господарства на українських землях датується VI-V тис. до н.е. Відбувалося воно в результаті переселення сюди племен землеробів і скотарів, а також через запозичення місцевим населенням нових досягнень. Шлях поширення на українські землі і в Європу землеробства з Передньої Азії пролягав через острови Середземного моря й Балканський півострів. Так було запроваджено породи великої й дрібної рогатої худоби, кілька сортів пшениці, ячмінь, просо, горох тощо. Однією з перших місцевих землеробсько-скотарських культур лісостепу стала буго-дністровська. її носії робили лише перші кроки у розвитку нових форм господарювання, які співіснували з мисливством та рибальством. Навесні буго-дністровці переселялися на береги річок, де у заплавах, просто у вогкий намул, висівали зерно. Неподалік зводили житла й випасали худобу. Восени, зібравши врожай, полишали заплави і поверталися до сусідніх густих лісів. Початок поширення скотарства у степовій смузі пов’язаний із сурсько-дніпровською культурою. Її пам’ятки знайдено головним чином у Надпоріжжі Дніпра. Нові форми господарювання носії цієї культури поєднувати із традиційними способами добування їжі, зокрема рибальством. Скотарству, як свідчать археологічні знахідки, надавалося більше уваги, ніж землеробству....

Первісна культура та вірування людей

6 Клас

Першими знаннями, що їх нагромаджували люди, були знання про навколишній світ. Саме вони давали можливість людині виживати. Обробляючи різні породи каменю, людина дізнавалася про їхні властивості. Так було винайдено природні барвники і фарби, а згодом відкрито руди металів. Важливим стало накопичення медичних знань. Археологічні знахідки поховань неандертальців у Ля Феррасі у Франції та в Шанідарі в Ірані дають підстави стверджувати, що вже тоді люди лікували переломи, рани, використовували лікувальні властивості трав. У часи мезоліту первісні медики, роль яких, вочевидь, виконували шамани й чаклуни, вміли робити ампутацію кінцівок. Первісна людина була добре знайома з особливостями поведінки диких звірів і птахів. З часом розширювалися знання про анатомію тварин. Про це свідчать наскельні розписи в печерах, на яких зображено тварин у так званому «рентгенівському» стилі — зображення тіла тварини з внутрішніми органами та скелетом. Накопичення знань про тваринний і рослинний світ сприяло виникненню та розвитку землеробства і скотарства. Господарські потреби сприяли нагромадженню і математичних знань. Вже у період палеоліту первісна людина лічила, наносячи відповідні позначки (насічки, крапки, хрестики) на спеціальні кістки. Свідченням цього є, наприклад, спис із 20 насічками, згрупованими по 5 насічок, знайдений у Дольні Вестоніце (Чехія). Лічбу застосовували у розподілі здобичі. Очевидно, саме тому первісні люди й навчилися виконувати найпростіші арифметичні дії — додавання і віднімання. На стінах палеолітичних печер вони малювали геометричні фігури, прикрашали ними різні вироби. Пізніше, в часи неоліту й енеоліту, будувалися житла правильної геометричної форми, виготовляли ливарні форми тощо....

Суспільна організація та влада за первісних часів

6 Клас

Сучасні вчені, спостерігаючи за поведінкою людиноподібних мавп, дійшли висновку, що первісні люди так само, як і їхні предки, щоб вижити, змушені були об’єднуватися в групи, які вчені назвали первісним людським стадом. Вони спільно полювали на здобич, збирали рослини, доглядали дітей, захищалися від хижаків. Поступово стадо перетворилося на стійкішу організацію — первісну общину. А приблизно за 30 тис. років до н.е. сформувалися роди. До них належали люди, що походили від спільного предка — родичі. Археологи вважають, що підтвердженням існування родів є великі розміри людських жител наприкінці палеоліту. У такому помешканні могла розміститися велика сім’я — 10-20 осіб. Рід — великий колектив родичів, які разом жили, працювали, вели господарство, мали спільне майно. Здобута під час полювання, рибальства та збирання їжа була спільною, розподілялася за потребами між усіма родичами. На чолі роду стояла людина, що мала найбільшу владу та авторитет. Первісне суспільство — початковий етап розвитку людства, ознаками якого були: колективна праця, спільна власність, зрівняльний розподіл їжі та майна. 2. Сусідська община За часів неоліту зберігалась колективна власність на землю, пасовища, ліс. Як і раніше, була потреба в спільній праці роду, об’єднанні вмінь колективу. Але худоба, знаряддя праці, предмети побуту були у власності окремих сімей. Усі вироблені продукти землеробства і скотарства, ремісничі вироби та впольована дичина розподілялись між родичами — членами общини....

Форми господарювання первісних людей

6 Клас

Найдавнішим і найтривалішим періодом в історії людства є кам’яний вік. Він тривав із часу появи людини (близько 3 млн років тому) і до V тис. до н.е., коли вона почала використовувати перші метали. Кам’яний вік названо за основним матеріалом, із якого людина виготовляла знаряддя праці. Його умовно поділяють на три періоди. Найдавніший і найдовший із них — палеоліт. Ця назва походить від грецьких слів palaios — стародавній та lithos — камінь. Наступним періодом був мезоліт — середній кам’яний вік (mesos — середній, lithos — камінь). За мезолітом розпочався неоліт (neos — новий та lithos— камінь). Кам’яний вік — одна з найважливіших епох в історії людства. Протягом тисячоліть людина, пізнаючи світ, здійснила важливі для свого існування відкриття. Вона опанувала вогонь, спорудила перші житла, пошила перший одяг, винайшла лук і стріли. Пізнаючи властивості дерева, каменю, кістки, вона полегшувала своє життя і перетворювала навколишнє середовище. З часом люди навчилися використовувати метали, і вже наступні періоди дістали назви: енеоліт (мідно-кам’яний вік), епоха бронзи, ранній залізний вік....

Поява людини. Освоєння давньою людиною планети Земля

6 Клас

Одну з найскладніших проблем і нерозгаданих загадок людства можна сформулювати так: «Як виникла наша планета, яким способом і чому на ній зародилося життя?» Нині більшість учених припускає, що вік Землі становить близько 6 млрд років. Але життя на ній з’явилось 3,6 млрд років тому і протягом мільйонів років розвивалося від найпростіших живих організмів, що зародилися у воді, до складних. І тільки згодом, після довгих мільйонів років, на планеті з’явилася людина. Походження людини є такою ж таємницею, як і виникнення життя на Землі. Серед учених щодо цієї проблеми постійно точаться суперечки, виникає багато різних припущень, здогадок і теорій. Найдавнішою з таких теорій є релігійна. В її основі лежить твердження, що людина, як і увесь світ, є Божим творінням. Цю теорію також називають креаційною, або теологічною. Існує також припущення, що життя навмисно було занесене на нашу планету з космосу високорозвиненими розумними істотами....

Вступ 6 клас Сорочинська, Мартинюк 2019

6 Клас

Історія — наука про розвиток суспільства від минулих до теперішніх часів. У п’ятому класі ви ознайомилися з окремими сторінками історії України, а тепер починаєте ознайомлюватися з історією інших країн та народів, з історією всього людства. Історія — одна з найдавніших наук. Слово «історія», як ви вже знаєте, давньогрецького походження, що перекладається як «дослідження», «оповідь про події». Історія людства від найдавніших часів до теперішнього часу називається загальною або всесвітньою історією. Історія стародавнього світу — це перший період всесвітньої історії. Саме його ми й будемо вивчати у шостому класі. Він починається від появи людства і закінчується падінням Західної Римської імперії у V ст. (476 р.) Перший ступінь у розвитку людського суспільства історики назвали первісністю (деякі історики поділяють його на два періоди: дикість і варварство), наступний ступінь — цивілізацією. Основними ознаками цивілізованості вважається наявність міст, писемності та держави. Історія стародавнього світу вивчає життя первісного суспільства і перших цивілізацій. 2. Історичні джерела Із курсу історії п’ятого класу вам відомо, яким чином учені досліджують історію. У цьому їм допомагають історичні джерела....

Витоки сучасних цивілізацій

6 Клас

Відомо, що поняття «цивілізація» може позначати не тільки рівень розвитку суспільства, а й групу народів і держав, що об'єднані певною територією, культурними та господарськими зв'язками. Таке об'єднання утворює локальну (окрему) цивілізацію, наприклад цивілізацію Стародавнього Єгипту. Завдяки нашій подорожі в часі ми тепер спроможні охопити уявою та розумінням усю історію стародавнього світу. Наші знання дозволять нам тримати в полі зору весь рух історії. Історія, наче потужна ріка, просуває людство крізь час і змінює його на цьому шляху. Протягом існування в минулих тисячоліттях людство створювало цивілізації, які залишилися слідами з минулого, як відбитки чобіт на глині. Під час наших мандрів у часі ми відвідали кілька стародавніх цивілізацій. Пригадайте кожну з них. Зверніть увагу на те, що тепер жодної з таких цивілізацій не існує — їх поглинула товща минулого часу, подібно до того, як під шаром землі сховалися археологічні пам'ятки. Чому зникли стародавні цивілізації? За доби свого розквіту кожна з них сягала могутності. Створені кожною цивілізацією імперії панували над підкореними народами, вершили їхню долю, аж поки самі не виснажилися та розсипалися в порох....

Навігація