|
Археологічна культура — група подібних за ознаками археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу. Поширення відтворювального господарства на українських землях археологи пов’язують із носіями трипільської культури. Назва «трипільська культура» умовна і походить від назви с. Трипілля, що на Київщині. Саме тут у 1896 р. український археолог В. Хвойка віднайшов залишки поселень давніх хліборобів. Трипільці прийшли на землі сучасної України з Нижнього Подунав’я й оселилися на просторах лісостепу України від Дністра до Дніпра, аж до нинішньої Волині та Степового Причорномор’я. Трипільська культура розвивалася на наших землях від IV тис. до н. е. до середини III тис. до н. е. Трипільці займалися перелоговим землеробством (розорювали ділянки землі і засівали їх, доки не вичерпувалася родючість). Поміркуйте, чому трипільці мусили розробляти нові й нові ділянки землі. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, бобові культури. Землю обробляли дерев’яною мотикою з кам’яним або кістяним наконечником, а згодом — ралом. Племена трипільців розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. Майстерно виготовляли глиняний посуд, а потім розмальовували складними візерунками чорною, брунатною, червоною, рідше білою фарбами. Спершу поселення трипільців були невеликими, у них мешкало по 50-60 осіб. Згодом вони почали будувати великі селища — протоміста, у яких мешкало до 10 тисяч осіб. Археологи стверджують, що протомісто Майданецъке на Черкащині мало площу 300-400 га і складалося майже з двох тисяч жител....
|
