Войти
Закрыть

Монгольська навала. Утворення Золотої Орди

7 Клас

Наприкінці другого десятиліття ХІІІ ст. монгольські хани почали готуватися до вторгнення в прикаспійські та причорноморські степи, у яких панували основні суперники монголів — половці. Для розвідування шляху через Кавказ було направлено 30-тисячне військо під керівництвом найдосвідченіших полководців Чингісхана Субедея і Джебе. У 1222 р. монгольське військо несподівано для половців здолало Кавказькі гори й опинилося поблизу їхніх володінь. Половецькі хани, зібравши сили, дали монголам бій на березі річки Сіверський Донець, але зазнали поразки. Потім монголи рушили до Криму, де захопили венеціанську фортецю Судак. Тим часом тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котян звернувся по допомогу до руських князів: «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». Мстислав доклав багато зусиль, щоб об’єднати руських князів для протидії монголам. На з’їзді князів у Києві було вирішено дати монголам бій у половецьких степах. У похід проти монголів виступили київський, галицький, волинський, чернігівський, смоленський, курський, трубчевський і путивльський князі. Лише володимиро-суздальський князь відмовився від походу. У середині квітня 1223 р. об’єднане військо руських князів і половців у кількості 50—60 тис. воїнів зібралося на острові Хортиця, що на Дніпрі. Монголи, дізнавшись про це, направили до руських князів послів із пропозицією відмовитися від походу, оскільки їх цікавили лише половці. Проте князі її відхилили....
0 Переглянути

Утворення Галицько-Волинської держави

7 Клас

Об'єднання Волинського і Галицького князівств. У середині ХІІ ст. в Галицькому князівстві знову розгорілася боротьба між боярами і князем. Боярству, що збагатилося і зміцніло в попередні роки, здавалася обтяжливою сильна влада князя, тому вони намагалися в будь-який спосіб її ослабити. Ця боротьба призвела до послаблення галицької династії Ростиславичів. За її останнього представника Володимира (1187—1198 рр.), сина Ярослава Осмомисла, конфлікт із боярами набув ще більшого розмаху. Володимир посів престол завдяки боярам, що порушили свою присягу визнати князем Олега Ярославича. Проте Володимир не виправдав їхніх очікувань. Він, як зазначає літопис, «думи не любив з мужами своїми», тобто не радився з ними у своїх справах. Бояри організували проти нього повстання і змусили князя шукати порятунку в Угорщині. Однак угорський король ув’язнив Володимира і, захопивши Галич, посадив там княжити свого сина. Проте влада іноземців не влаштувала галичан, і вони підняли проти них повстання, запрошуючи на галицький трон то волинського князя Романа Мстиславича, то сина галицького князя Івана Берладника Ростислава. Тим часом Володимир зміг утекти з полону до імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси, який допоміг відновити його владу в Галичі в обмін на 2000 гривень сріблом щороку. Подальше правління Володимира мало чим відрізнялося від попереднього, проте йому вже довелося налагодити відносини з боярами....
0 Переглянути

Практичне заняття «"Повчання дітям" Володимира Мономаха — кодекс настанов князівської родини»

7 Клас

Мономах навчав синів піклуватися про рідну землю та підданих, не завдавати їм прикрощів. Як мудра людина Володимир Мономах прагнув переконати синів у тому, як важливо навчатися: «А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того навчайтеся... Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не навчиться». 2) Прочитайте уривок із джерела. Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха ...А се — мізерного слабого ума мойого поучення. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то хоч половину. Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте й подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо хто і буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської. .Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. .Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. .Бережіться брехні, і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. .недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте....
0 Переглянути

Культура Русі-України в другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.

7 Клас

У державних школах навчали дітей найближчого оточення князя з метою виховання грамотних державних діячів. Церковні школи готували паламарів і священиків. Провідним освітнім центром Русі був Софійський собор, при якому продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим. У 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіти. За свідченням літописів, розвивалося і приватне навчання. Так, Феодосій Печерський здобув освіту в невеликому містечку Курськ, навчаючись у «єдиного вчителя». Існуючі історичні джерела засвідчують поширення освіти серед населення Русі. Підтвердженням цього є берестяні грамоти, знайдені переважно в північних містах Русі (у Новгороді — понад тисяча), графіті на стінах культових споруд (найбільш цінні — на стінах Софійського собору), написи на ремісничих виробах, предмети для письма. На території України берестяні грамоти знайдені у селі Звенигород Львівської області. По іншим містам знайдено багато знарядь для письма: писала і воскові дощечки. Продовженню і поглибленню освіти сприяли бібліотеки, яких на Русі було багато (у Києві, Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі тощо). За підрахунками вчених, книжковий фонд Русі складав щонайменше 130—140 тис. томів. Бібліотеки існували при соборах, монастирях, княжих палатах. Проте найперша і найбільш значна бібліотека розташовувалася в Софії Київській. Чимало було і приватних книгозбірень....
0 Переглянути

Роздробленість Київської держави Розвиток Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств

7 Клас

Причини роздробленості Русі. Кінець ХІ — середина ХІІІ ст. увійшли в історію Русі як період політичної роздробленості. Окремі землі прагнули самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то на початку ХІІІ ст. їхня кількість становила 50, а в XIV ст. — 250 князівств. Роздробленість дістала назву феодальної, оскільки її визначальними причинами були утвердження й подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичних центрів, їхнє прагнення самостійності та незалежності від головного державного центру — Києва. Політичну роздробленість Київської держави спричинили декілька чинників. По-перше, великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління. На початок ХІІ ст. Русь займала площу майже 800 тис. км2, що, з одного боку, було свідченням державної могутності, а з іншого — джерелом слабкості. Великий князь у цей час не володів достатньо міцним і розгалуженим апаратом влади, фактично не мав розвинутої мережі доріг, швидких видів транспорту чи засобів зв’язку для ефективного здійснення своїх владних повноважень на такій величезній території....
0 Переглянути

Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого

7 Клас

Володимир Мономах. Велике значення для історії Русі мало правління онука Ярослава Мудрого Володимира Мономаха (1053—1125). Його називали так за родовим ім’ям матері. Існує легенда, що візантійський імператор Константин Мономах надіслав онуку Володимиру символ царської влади — так звану шапку Мономаха, якою згодом коронувалися московські великі князі й царі. Хоча насправді шапка Мономаха була виготовлена значно пізніше. Своє дитинство Володимир провів при дворі батька в Переяславі. Коли Всеволод Ярославич у 1078 р. став князем київським, Володимир отримав в уділ Чернігів, де правив 16 років (1078— 1094 рр.). Це був період розквіту Чернігівської землі, зростання міст і будівництва храмів. Після смерті батька в 1094 р. Володи- мир добровільно поступився чернігівським уділом на користь Олега Святославича, який мав переважні права на ці землі, а сам повернувся до Переяслава. Володимир також не прагнув захопити київський престол. Він віддав його Святополкові, сину Ізяслава, який за тогочасними законами заміщення князівських престолів мав переважні права на Київ. Історики вважають, що, поступаючись чернігівським і київським уділами на користь своїх родичів, Володимир керувався повагою до законів, установлених його дідом Ярославом Мудрим, і небажанням розпочинати нову хвилю міжкнязівських чвар. Переяславський період життя Володимира Мономаха (1094—1113 рр.) пов’язаний із постійною боротьбою князя проти нападів половців на руські землі. Йому вдалося організувати декілька спільних походів руських князів проти половців — у 1103, 1109, 1110, 1111 рр....
0 Переглянути

Київська держава (Русь-Україна) за правління Ярославичів

7 Клас

Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Князь склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу нової системи управління та успадкування князівств Ярослав Мудрий поклав принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. ду від старшого брата до наступного за віком. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославу, переяславські — Всеволоду, володимирсько-волинські — Ігорю, смоленські — В’ячеславу. Нова форма державного правління мала зберегти єдність Русі й мирний шлях передачі влади. Київська держава (Русь-Україна) за синів Ярослава Мудрого. За заповітом Ярослава Мудрого, великим київським князем мав стати його старший син Ізяслав. Однак після смерті батька брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем держави. Міста і землі, які заповів їм батько, Ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями — вотчинами. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Русі називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода....
0 Переглянути

Культура Русі-України

7 Клас

письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. ІХ ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир. Після запровадження християнства на Русі поширилася винайдена братами-просвітниками Кирилом і Мефодієм абетка — кирилиця. Одночасно з’явилася церковнослов'янська (або старослов'янська) мова, яка стала вживатися як церковна і книжна мова. Натомість у повсякденному житті використовувалася жива народна мова. Кирилиця — слов'янська абетка. Названа за ім'ям слов'янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов'янську абетку з 38 літер (глаголицю); його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов'янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо. За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод самостійно опанував п’ять іноземних мов....
0 Переглянути

Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі

7 Клас

 Що таке «дружинна держава»? 2. Яким був склад населення Русі в IX—X ст.? 3. Що ви знаєте про систему управління Руссю в IX—X ст.? 4. Яким було життя людей у селах та містах Русі в цей період? 5. Що таке феодалізм? 6. Якими були особливості структури феодального суспільства й управління державою в середньовічній Європі? Політичний устрій. Наприкінці X — у першій половині XI ст. формою державного правління Русі стала централізована монархія. Монархія на Русі існувала в цей час майже повністю у формі одноосібної влади великого київського князя. Лише деякий час після міжусобної боротьби між синами Володимира князь Ярослав спільно правив державою зі своїм братом Мстиславом. Великий князь київський у цей час уже став повновладним правителем країни, а не першим серед інших князів, як раніше. Нащадки колишніх східнослов’янських племінних князів були васалами Києва. Князь був головним носієм державної влади, представником Русі на міжнародній арені. Зовнішні відносини з іноземними державами були його винятковим правом. Князь зосереджував у своїх руках законодавчу, судову, виконавчу і військову владу. Він установлював правові норми, що регулювали різні питання суспільного життя. Ви вже знаєте про «Устав земляний» князя Володимира і «Правду Ярослава». До обсягу повноважень великого князя належали також військові справи. Він був головним воєначальником, вирішував питання оборони країни, брав участь у воєнних кампаніях....
0 Переглянути

Київська держава (Русь-Україна) за правління Ярослава Мудрого

7 Клас

Як відбувалося формування державної території Русі за князювання Володимира? 3. Що було зроблено для зміцнення князівської влади Святославом і Володимиром? 4. У чому полягала судова реформа князя Володимира? 5. Що таке «шлюбна дипломатія»? Із якою метою її здійснював князь Володимир? Міжусобна боротьба між синами Володимира. Утвердження Ярослава в Києві. Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса. Проте коли 1015 р. князь помер, владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса. Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула міжусобна боротьба за великокнязівську владу, у якій Борис, Гліб і Святослав загинули. Літописець стверджує, що братів було вбито за наказом Святополка. Проти вбивці своїх зведених братів, який захопив владу в Києві, виступив Ярослав, що княжив тоді в Новгороді. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги. Святополк утік до Польщі просити допомогу у свого тестя короля Болеслава Хороброго. Останній під приводом допомоги зятю спочатку захопив Червенські міста, а потім разом зі Святополком підкорив Київ. Узимку 1018—1019 рр. Ярослав звільнив столицю. Святополк приєднався до печенігів і навесні 1019 р. з великою ордою рушив на Київ. У вирішальній битві на річці Альта в Переяславській землі Ярослав розгромив Святополка, той утік із поля бою і незабаром загинув....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 135 136 137 138 139 140 141 142 143 ... 370
Назад

Навігація