Узагальнення з розділу 3 «Антична цивілізація та її сусіди» (частина 3)
- 10-11-2022, 21:50
- 499
| ... |
Як жили предки українського народу — слов’яни. Практична робота № 6
- 10-11-2022, 21:49
- 374
| У часи формування слов’янства спостерігалася велика рухливість різних племен і народів. Від початку своєї історії слов’янські спільноти вели осілий спосіб життя. Хоча також переміщалися в пошуках нових територій для життя. Діємо: практичні завдання За допомогою ілюстративних матеріалів і запитань до них укладіть розповідь про те, як давні слов'яни облаштовували свої поселення та житла. Давні слов’яни облаштовували невеликі (від семи до 30 господарств) неукріплені поселення, іноді будували укріплені городища. Житла будували наземні чи заглиблені в землю. Важливим їхнім елементом були печі або відкриті вогнища на долівці. Поряд із житлом лаштували господарські споруди, ями-льохи для зберігання запасів. 2. ЯК ГОСПОДАРЮВАЛИ ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ Дізнатися про господарське життя давніх слов’ян допомагають археологічні дослідження. Розвиток слов’янських спільнот учені досліджують на матеріалах низки археологічних культур.... |
Склавини й анти на теренах України
- 10-11-2022, 21:49
- 314
| Уперше на сторінки писемних джерел анти потрапили наприкінці IV ст. Готський історик Йордан розповідав, що 375 р. анти зазнали нападу короля остґотів Вінітара. Спочатку мужні анти перемогли нападника, однак невдовзі Вінітар знищив вождя антів Божа разом із 70 старійшинами. Деякий час землі антів (територія сучасної України) входили до складу держави гунів, що існувала протягом 370-469 рр. А вже з розпадом імперії гунів анти утворили самостійний союз племен. Анти славилися як вправні воїни, які воювали з готами, Візантією та аварами. З писемних джерел до нас дійшли імена антських вождів Мусокія, Ардагаста, Пирогоста. Військове мистецтво антів базувалося на особистому досвіді антських вождів. Воюючи проти супротивника, вони намагалися діяти раптово, швидко, використовуючи різноманітні хитрощі: засідки, пастки. Анти запозичили у своїх ворогів лук і стріли, дротики, шоломи, кинджали. Пізнавально й цікаво... |
Як починалася історія слов’ян
- 10-11-2022, 21:48
- 357
| Слов'яни — найбільша (300-350 млн осіб) в Європі спільнота споріднених народів, що населяє значні території Центральної, Східної, Південної Європи. Слов'яни розмовляють схожими мовами, однак за територією розселення виділяють три гілки слов'янства: східнослов'янську (українці, білоруси, росіяни), західнослов'янську (поляки, кашуби, чехи, словаки, лужичани), південнослов'янську (серби, хорвати, словенці, боснійці, болгари, македонці, чорногорці). Зіставляючи скупі відомості писемних джерел та інформацію археологів, історики поволі відтворюють перші сторінки історії слов’ян. Зокрема, на підставі археологічних досліджень встановлено, що формування праслов’янських спільнот відбувалося упродовж ІІ—І тис. до н. е. Найбільш ранні писемні згадки про слов’ян, на думку деяких істориків, належать до початку І тис. н. е. Під назвою венедів (венетів) вони згадуються у працях римських авторів І ст. н. е. Плінія Старшого й Тацита. Згодом венеди згадуються в «Певтингеровій таблиці» (копія з римської карти І ст. до н. е. — перша половина V ст. н. е.) Самоназва слов’ян (слов'яни — ті, хто володіє словом, розмовляє зрозумілою мовою) з’явилася на межі IV—V ст. н. е. Однак у працях пізніших авторів вони згадуються також під назвами антів і склавинів.... |
Падіння Західної Римської імперії
- 10-11-2022, 21:48
- 319
| Не оминули варвари й Україну. Так, у першій половині III ст. в українське Причорномор’я з Прибалтики прийшли готи. Тут вони захопили античні міста-держави Ольвію, Тіру, а також Боспорське царство. Звідси в другій половині ІІІ ст. здійснювали походи в Малу Азію та на Балканський півострів, завдаючи клопоту Римській імперії. Із часом готи розділилися на дві групи: вестготів, які жили на захід від Дністра, й остґотів, які жили в нижній течії Дніпра. У IV ст. готи прийняли християнство та створили королівство на чолі з Германаріхом. У 375 р. держава впала під натиском навали гунів, що прийшли в Європу з далекої півночі Китаю. 2. ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ Період з IV до VII ст. відомий як Велике переселення народів. Цей процес мав кілька причин: зміна клімату, що змушувала кочовиків шукати нові пасовища для худоби; посилення майнової та соціальної нерівності; зростання ролі вождів і знаті, їхнє прагнення до захоплення нових земель і воєнної здобичі. Варто запам’ятати! Велике переселення народів — масштабне переміщення населення в IV—VII ст., що поклало початок новим державам на руїнах Римської імперії. Пізнавально й цікаво На початку V ст. головною небезпекою для римської держави були гуни. У 30-х роках V ст. вождь Аттіла об'єднав під своєю владою гунські племена. «Бич Божий» — саме таке прізвисько дістав Аттіла від римлян. Він спустошив Балканський півострів і вдерся до Галії.... |
Кризові явища в Римській імперії та її поділ
- 10-11-2022, 21:47
- 359
| Римська імперія мала величезну територію, сильну армію і, здавалося, ніщо не могло похитнути її могутності. Проте в господарстві імперії розпочалася криза (занепад). Пізнавально й цікаво У 122 р. імператор Адріан побудував на кордоні Риму в Англії 117-кілометровий оборонний вал з фортами (фортецями) й 10-метровими ровами з обох боків. Таким чином, Рим від завойовницьких походів перейшов до оборони від варварських племен. Основою всього господарства була праця рабів. Вони працювали в полі й пасли худобу, зводили будинки й акведуки, палаци та храми. Поміркуймо! Наскільки раби були зацікавлені в результатах своєї праці? Дешева рабська праця витіснила працю вільних ремісників і селян, у яких, до того, землевласники поступово відібрали їхні землі. Вільні селяни, ремісники розорялися й перетворювалися на пролетарів — людей без майна й без роботи, які живуть подачками, охоче беруть участь у будь-яких заколотах. Тільки в одному Римі в II ст. н. е. жили близько 200 тис. пролетарів, які не працювали, але щодня одержували їжу, а іноді й гроші. Від римської влади вони вимагали безкоштовних розваг, насамперед гладіаторських боїв. Гасло «Хліба й видовищ!» стало правилом їхнього життя.... |
Виникнення та поширення християнства
- 10-11-2022, 21:47
- 371
| Після розгрому повстань скорених народів, рабів і бідноти в ІІ—І ст. до н. е. пригноблені версти римського суспільства опинилися в ще складнішому становищі. Зневірені люди розмірковували над запитаннями: що робити знедоленим людям, де знайти порятунок від важких умов життя? Релігія євреїв — юдаїзм — мала риси, що привертали до себе увагу людей. Це — монотеїзм (віра в єдиного Бога), а також віра в те, що настане день, коли на Землі з’явиться Месія (рятівник, «помазаник Божий») і врятує свій народ від римського рабства. У Палестині, де жили євреї, численні юдейські секти пропонували людям різні ідеї. З таких сект і виросла нова релігія — християнство. Варто запам’ятати! Християнство — одна з трьох світових релігій (разом із буддизмом та ісламом). Основа віровчення: віра в Ісуса Христа як втілення і вияв Бога, зішестя на Землю Сина Божого для спасіння людства від гріха. Християни — послідовники вчення Ісуса Христа.... |
Культура Давнього Риму
- 10-11-2022, 21:46
- 422
| На культурний розвиток Риму істотно вплинули греки, які в 146 р. до н. е. були завойовані римлянами. Римські боги, зазнавши впливу еллінів, стали подібними до грецьких. Так, римський Юпітер був схожим на Зевса, Марс — на Ареса, Венера — на Афродіту, Юнона — на Геру. На честь богів римляни влаштовували свята, що відігравали велику роль у суспільному житті. Мистецтво в Римі відігравало зовсім іншу роль, ніж у Греції, в якій воно було нерозривно пов'язане з життям. Грецькі живописці, скульптори, архітектори, філософи та поети самі творили історію. У Давньому Римі це завдання виконували правителі міст, полководці, імператори, їхні імена вписані в історію, а от імена римських живописців, скульпторів до нас не дійшли, хоча вони були також талановиті, як і грецькі. Наприклад: амфітеатр Флавіїв (римського імператора), Аппієва дорога (римського цензора). Рим створив велику культуру і прагнув поширити цивілізацію в світі. Цікавим є те, що римляни не продовжили теоретичних досліджень греків у галузі фізики та математики. Їх цікавило здебільшого практичне застосування наукових досягнень.... |
Римське право. Практична робота № 5
- 10-11-2022, 21:45
- 361
| Римське право — система загальнообов'язкових правил поведінки, встановлених Римською державою (царського, республіканського періодів і періоду імперії). Розвиток римського права охоплює понад тисячу років, від Законів дванадцяти таблиць (451-450 рр. до н. е.) до римського цивільного права імператора Юстиніана І. Римське право послужило основою правових систем у континентальній Європі, а також в Ефіопії та найдавніших європейських колоніях. Діємо: практичні завдання Норми Римського права (уривки) Нікого не виправдовує незнання закону. Ніхто не може бути покараний двічі за той самий злочин. Ніхто не може бути суддею у власній справі. Треба вислухати і протилежну сторону. Під час війни закони мовчать.... |
Утворення Римської імперії. Октавіан Август
- 10-11-2022, 21:45
- 366
| Після смерті Юлія Цезаря в Римі тривали війни за розширення римських володінь та боротьба за владу. У 27 р. до н. е. родич Цезаря Октавіан установив одноосібне правління у володіннях Риму — період республіканського правління в державі завершився. Римський сенат, слухняно приймаючи пропозиції Октавіана, присвоїв йому ім’я «Август» (священний, звеличений божеством). В історії Риму розпочався період імперії. Октавіана, який став першим римським імператором, називали Цезарем Августом («сином божественного»). Як імператор Октавіан Август зосередив у своїх руках повноваження всіх органів колишньої римської республіки. Така форма правління, коли зберігалися республіканські установи, але влада належала одній людині, дістала назву принципата (у перекладі з латинської — керівна роль, імператорська влада).... |
