Войти
Закрыть

Історія в географічних назвах

5 Клас

Географічні назви (топоніми) з’явилися ще в прадавні часи. Іноді ці назви передавалися від покоління до покоління без розуміння людиною значення самої назви, що було пов’язано зі складнощами в перекладі. Через те, що географічні назви завжди сприймалися людством як пам’ятки культури і мови, вони не піддалися змінам чи фальсифікаціям. Так, у літописі «Повість минулих літ» є чимало географічних назв, які збереглися незмінними до сьогодні: Карпати, Чернігів, Київ тощо. Географічні назви складалися за природними й господарчими ознаками, історично або за ім’ям засновників, а іноді і просто внаслідок бажання влади. Але трапляються і надзвичайно цікаві випадки. Наприклад, щодо назви південноамериканського міста Монтевідео існує кілька легенд. Найпростіша переконує, що хтось з мореплавців іспанською, португальською чи латиною прокричав «Бачу гору!» (Monte vide eu! Montem video!). Варто запам’ятати! Топоніміка — наука, що вивчає географічні назви (топоніми). Назва кожної країни має свою історію походження. Наприклад, Франція у перекладі означає «земля франків», Англія — «земля англів». Тобто в назві цих країн відображено історію народу, який був у витоків їхньої державності. Назва країни Австралія перекладається як «Невідома Південна земля», яку зображали на перших картах як маленький край Африки. А назва Аргентини походить від лат. «argentum» («срібло») — адже купці використовували аргентинську річку Ріо-де-ла-Плата для перевезення срібла з території Перу. Країна Болівія названа на честь відомого військового діяча, який воював з Іспанією за незалежність Болівії та її першого в історії президента. Венесуелі назву дав Америго Веспуччі, назвавши ці землі «Мала Венеція» — ісп. «Venezuela» на честь європейського міста на воді....

Де можна «почути» історію?

5 Клас

У будь-якій мові існують специфічні слова для визначення тих чи інших речей, явищ або назв. Українська мова також запозичувала в різні історичні періоди з інших мов поняття й окремі елементи усним й писемним шляхом. Багато таких слів застосовують у медицині, науці, публіцистиці або діловому мовленні. Наприклад, грецьке походження мають слова: психологія, бібліотека, космос, метод, історія; з англійської мови до нас у вжиток увійшли поняття: спонсор, менеджер, лідер, ринг, футбол тощо. З італійської в українську мову прийшли слова: піаніно, композитор, опера, ліра, соната тощо. Поняття, якими користуються в мореплавстві, прийшли до нас з Голландії: флот, лоцман, матрос, каюта тощо. Діємо: практична хвилинка За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які поняття в українській мові запозичені: а) з французької, б) з німецької. • Поміркуйте, як з’явилися зображені на малюнку терміни. Встановіть відповідність між термінами й ілюстраціями. З допомогою вчителя/вчительки та додаткових джерел інформації дізнайтеся, що таке «сленг» і звідки походить це поняття. Формування термінології, яку ми використовуємо сьогодні, розпочалося ще у V ст. до н. е. Слова латинського та грецького походження займають в українській мові особливе місце. Більшість таких термінів і понять використовують у медицині або інших галузях науки. «Батько» медичної науки Гіппократ вживав у своїх працях такі слова, як діагностика, епідемія. Велика кількість термінів від Гіппократа увійшла до міжнародного словника медицини. Варто запам’ятати!...

Де можна «побачити» історію?

5 Клас

З давніх-давен люди намагалися зберігати пам’ять про минуле. Для того щоб старовинні предмети, які були важливими для людей та мали культурну цінність не псувалися, їх зберігали та передавали з покоління до покоління. Перші такі «зібрання» можемо знайти у сховищах Кноського палацу на острові Крит, що датується XVI ст. до н. е. або в бібліотеці з м. Ніневія VII ст. до н. е., де зберігалося 25 тис. глиняних табличок зі давніми текстами. Деякі дослідники наводять фрагментарні свідчення, що в VI ст. до н. е. цар Вавилону Набонід збирав старожитності й навіть займався розкопками. За часів Античності у храмах або в приватних колекціях почали зосереджуватися твори мистецтва — картини, ікони, рукописні книги, церковне начиння, ювелірні вироби, скульптури тощо. Саме стародавні греки ввели у використання поняття «музей», проте його використовували в іншому значенні — у дослівному перекладі слово «музей» (або «мусейон») означало «місце для поклоніння музам». Це були спеціальні жертовники для поклоніння давньогрецьким божествам, покровителькам наук і мистецтв. • Розгляньте ілюстрації. Поміркуйте, які предмети найчастіше колекціонують. Якою є їхня цінність для історії?...

Урок узагальнення. Контроль і корекція навчальних досягнень

5 Клас

Упродовж останніх занять ви ознайомилися з видами джерел та їхньою важливістю для історії та суспільства. За допомогою вправи «Історичний філворд» знайдіть слова (по горизонталі та по вертикалі), які вам знайомі. Запишіть знайдені слова в зошит й усно поясніть їх. Об’єднайтеся в групи. Розгляньте речові історичні джерела. Складіть перелік запитань (два-три до кожного джерела). Підготуйте розповідь (віртуальну подорож) археологічними розкопками. Запишіть у зошиті стислий її план. Розв’яжіть онлайн-кросворд (зіскакуйте QR-код або перейдіть за посиланням). Із ключовим словом кросворда створіть коротку розповідь-повідомлення для історичної енциклопедії....

Практична робота. Як ми дізнаємось про минуле й сучасне

5 Клас

До ____ джерел належать пам’ятки ____ культури. Найчастіше їх здобувають унаслідок археологічних досліджень. До ____ джерел належать ті ____ джерела, які існують у писемному вигляді. Серед них є твори античних авторів, літописи, хроніки, документи. ____ джерела представлені фотографіями, які відображають реальні ____. Здебільшого ____ поєднують відображення події та авторське бачення. До пам’яток образотворчого мистецтва належать ____. У сучасному світі вагомого значення набуває мережа Інтернет, яка перетворилася на місце зберігання ____ джерел. 2. ВЧИМОСЯ ПРАЦЮВАТИ З ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ Факт чи фейк? Поміркуйте, чи всі сучасні інформаційні джерела є достовірними. Чи можна їм достеменно довіряти? Як у повсякденному житті ви вирізняєте недостовірну інформацію? Складіть у зошиті пам’ятку «Як опрацювати інформаційне джерело». У сучасному світі інформація — основа життя людини. Недаремно XXI ст. називають «інформаційним», адже людство сьогодні щоденно отримує величезну кількість інформації з газет, телебачення, Інтернету тощо. Зараз не є проблемою знайти й ознайомитися з інформацією на будь-яку тему, яка цікавить людину. Але чи завжди така інформація є достовірною? Чи можна довіряти всьому, що показують, друкують, пишуть, публікують? Для того, щоб людина не вірила фейкам та вміла грамотно «фільтрувати» отриману інформацію, вона має бути медіаграмотною....

Де і як зберігаються історичні джерела?

5 Клас

Здавна люди ретельно зберігали відомості про минуле. У кожній родині бережуть свою історію: старі листи й документи, фотографії, відеозаписи. На жаль, зберегти все неможливо. Природні стихії можуть миттєво знищити залишки того, що століттями створювали люди. Іноді й самі люди своїми діями завдають непоправної шкоди — знищують старовинні будівлі, документи, твори мистецтва. Ви вже знаєте, що будь-яку частку минулого, що збереглася до нашого часу, в науці називають історичною пам’яткою. Сукупність пам’яток становить історико-культурну спадщину. Для збереження пам’яток минулого створюються спеціальні установи. Установу, яка збирає, зберігає та виставляє для огляду речові пам’ятки, називають музеєм — із грецької мови «храмом муз». Варто запам’ятати! Музей — заклад, що збирає, вивчає, зберігає та виставляє для огляду речові пам’ятки історії та культури. Хвилинка на цікавинку Давні греки вважали історію мистецтвом. Піклувальницями мистецтв були богині — музи. Муза Кліо в їхній уяві опікувалась історією. Зазвичай її зображували з рукописами в руках. Іноді поруч з нею зображували сонячний годинник — за його допомогою вона спостерігала за часом....

Етнографічні джерела — скарбниця традицій

5 Клас

На Землі живе багато різних народів. Кожний з них виник на певній території та об’єднує людей, які розмовляють спільною мовою, мають спільні особливості культури, побуту, традицій та звичаїв. Вчені називають такі спільноти етносами. Варто запам’ятати! Етнос (народ) — спільнота людей, які мають спільну територію походження, мову, культуру, традиції і звичаї. Дослідити минуле історикам допомагає вивчення особливостей різних етносів — їхнього життя і побуту, обрядів, релігійних вірувань і способу життя. Знаряддя праці, одяг, взуття, прикраси, меблі, навіть дитячі іграшки — усе це є пам’ятками народного життя. Їхнім вивченням займається наука етнографія. Варто запам’ятати! Етнографія (з грец. «етнос» — народ, «графос» — пишу) — наука про народи (етноси), що досліджує їхнє походження, розселення, побут і культуру. Етнографія дає відповіді на такі запитання: «Які народи живуть на Землі? Яке їхнє походження? Якими мовами вони розмовляють? Які житла будують? У чому відмінності їхньої культури?»...

Аудіовізуальні джерела

5 Клас

Інформацію про минуле містять не лише тексти, міфи, будівлі, предмети побуту. Важливими для історика є людські витвори, які відображають почуття та емоції наших предків. Картини, малюнки, музичні твори, фотографії, фільми, відеоролики є продуктом своєї епохи й дають змогу досліднику/дослідниці зрозуміти світогляд тогочасної людини та її повсякденне життя. Візуальні джерела складні для вивчення — вони втілюють почуття та бачення свого творця, тож досліднику/дослідниці треба насамперед зрозуміти задум автора. До того ж впевненим у правильності свого розуміння не можна бути ніколи, точно це знав лише автор. Робота з образотворчим джерелом передбачає три етапи: опис самого джерела, встановлення його задуму та виділення необхідної історичної інформації про досліджувану епоху. Для цього необхідно встановити чи хоча б зробити припущення про час і місце зображених подій, характеристику людей на зображенні, позицію автора твору, його ставлення до зображеного, обставини, що вплинули на створення образу....

Чому важливі писемні джерела?

5 Клас

З різних видів історичних джерел історики найчастіше використовують писемні. Поява писемності стала однією з ознак виникнення цивілізації. Адже тільки вона дала змогу людям передавати одне одному інформацію, зокрема розповідати про те — що, коли, де, і як відбувалося. Варто запам’ятати! Писемні джерела — це тексти (рукописні або друковані,) відтворені на папері чи будь-яких інших матеріалах. Шлях людства до появи писемності був довгим. Найдавнішим письмом історики вважають піктографічне, або малюнкове письмо, де за допомогою малюнків-піктограм передавали загальний зміст вислову. Але така передача інформації була приблизною та часто незрозумілою. На Стародавньому Сході виникло ієрогліфічне письмо, яким користувалися, наприклад, у Давньому Єгипті, і до нашого часу користуються в Японії, Китаї та інших країнах Східної Азії. Ієрогліф — знак, який позначає слово чи поняття. Таких знаків було понад 700, вивчити їх було досить складно, тому і письменних людей було небагато. З поступовим збільшенням кількості понять ієрогліфами почали позначати звуки, але тільки приголосні. Для позначення голосних ставили позначки над ієрогліфами. Тільки в X ст. до н. е. у стародавніх фінікійців виникла абетка — літери для позначення звуків. Таке письмо називають літерно-звуковим або абетковим. На його основі і сьогодні побудовані абетки всіх європейських мов. Творцями слов’янської абетки, що лежить в основі сучасної української, є просвітителі Кирило і Мефодій. Вони створили абетку за зразком грецької і болгарської. Від імені Кирила цю абетку називають кирилицею, а літери — кириличними....

Які джерела вважають усними?

5 Клас

До виникнення писемності люди зберігали свій досвід і передавали його наступним поколінням в усному слові: міфах, казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях і приказках. Все це — усні історичні джерела, які ще називають усною народною творчістю, або фольклором. Варто запам’ятати! Фольклор походить від англ. folk-lore, що в перекладі означає «народна мудрість», «народні знання». Фольклор відображає уявлення народів про світ і суспільство. Ці уявлення передавалися від покоління до покоління. Так народи зберігали свої традиції — досвід, звичаї, норми поведінки, відмінні від інших народів. Без фольклору люди не мали б спільних уявлень про своє минуле і загальні правила життя. Фольклор — цінне історичне джерело. Прислів’я та приказки містять інформацію про тогочасні норми моралі й поведінки. Обрядові пісні розповідають про господарську діяльність, звичаї та вірування. Казки — про бачення людьми світу та їхні бажання і мрії. Із фольклорних творів історики дізнаються, яким було повсякденне життя у давні часи. В усній народній творчості знайшли своє відображення й історичні події. Наприклад, цінну інформацію про життя за часів Давньої Русі містять билини (старини), у яких ідеться про богатирів — оборонців рідної землі. Билини є прикладом історичних переказів — народних оповідей про славетні події, свідками яких були наші предки....

Навігація